Постанова

від 04.08.2016 по справі 825/1357/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1357/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

представника позивача - Лутай Н.М.,

представника відповідача - Коворотного М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.07.2016 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області і просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 18 березня 2016 року № 0000902200; присудити на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Аметист» та ТОВ «Радикал-Імпекс» є необґрунтованим і безпідставним. Позивач наполягає на тому, що договір про надання послуг має реальний характер, виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними. Господарська операція належним чином відображена ТОВ «Аметист» в бухгалтерському та податковому обліку. Позивач вважає, що акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та їх особисті підписи. Усі акти від імені товариств підписані їх повноважними представниками, підписи яких скріплені круглими печатками. За таких обставин, вважає, що акти є належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують факт отримання позивачем перелічених в них послуг.

Крім того, позивач зауважує, про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ «Радикал-Імпекс» у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник ПДВ та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові. Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутнє рішення суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Також, відповідно до Витягу з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, предметом діяльності контрагента позивача, крім іншого, є: 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування. Враховуючи наведене, позивач вважає, що спірний правочин потягнув для нього реальні юридичні наслідки, а отже ним правомірно у відповідності до вимог Податкового кодексу України сформовано показник витрат підприємства, що приймає участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що в порушення 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в наданих на перевірку актах здачі-прийняття робіт не розписана номенклатура послуг - які саме послуги по перевірці надійності функціонування всіх блоків вузлів обладнання, періодичні профілактичні роботи, регулюючі роботи, необхідність яких виникає в процесі експлуатації обладнання, роботи з ремонту обладнання, заміни вузлів, блоків, комплектуючих, комплексну перевірку, наладку після проведення ремонту і інші роботи з обслуговування обладнання в якому обсязі і з яким кінцевим результатом вони надавались, жодних прикладів складання графіка поточного та капітального ремонту обладнання погодженого із замовником, технічного огляду, регламентних робіт в даних актах не наведено, отже в чому саме полягали ці послуги і до якого позитивного результату вони призвели згідно актів наданих на перевірку не відомо. Зміст актів не відповідає змісту договору про надання цих послуг, укладених з ТОВ «Радикал-Імплекс».

Таким чином, податковий орган вважає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім зазначеного ГУ ДФС у Чернігівській області зазначає, що директором ТОВ «Радикал- Імпекс» є ОСОБА_3 і той же час дана особа являється одним із засновників ТОВ «Аметист». Також, необхідно відмітити, що протягом 2014 року єдиним замовником послуг ТОВ «Радикал-Імплекс» був позивач. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відносини між контрагентами не мали реального характеру, а тому у позивач не мав права включати витрати по таких відносинах до складу показника витрат підприємства, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що ТОВ «Аметист» зареєстрованою Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 03.03.1992. З 02.04.1992 перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у м. Чернігові за № 3917. Основним видом діяльності ТОВ «Аметист» є виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення.

Працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі направлень від 12.02.2016: № 283, № 284, № 285, № 286, № 287, № 288, № 289 та наказу начальника від 02.02.2016 № 154, згідно із ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «АМЕТИСТ» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки було складено акт від 11.03.2016 № 103/22/14221489.

В ході проведення перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області встановлено порушення, серед яких:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, п. 138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік в розмірі 72 000 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016р. № 0000902200, яким ТОВ «Аметист» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 108 000,00 грн. (72 000,00 грн. за основним платежем та 36 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Судом встановлено, що у приватній власності ТОВ "Аметист" перебуває нежитлове приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, загальною площею 4813,7 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 17.07.2015, індексний номер 40798347 та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 40798498 (а.с. 47-49). Відповідно до пояснень представника позивача у вказаному приміщенні, крім офісу товариства, розміщується його обладнання з виробництва паперових виробів.

Між ТОВ "Аметист" (замовник) та ТОВ "Радикал-Імпекс" (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 01.01.2013 № 2, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств. Строк дії договору - до 31.12.2014 (а.с. 50).

Відповідно до умов договору замовник замовляє, виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору ціна та кількість виконаних робіт (послуг) вказуються в супроводжувальних документах, зокрема: рахунках-фактурах виконавця на адресу замовника; актах приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Технічне обслуговування включає:

- перевірку надійності функціонування всіх блоків, вузлів обладнання, періодичні профілактичні роботи;

- регулюючі роботи, необхідність в яких виникає в процесі експлуатації обладнання;

- роботи з ремонту обладнання, заміни вузлів, блоків, комплектуючих;

- комплексу перевірку, наладку після проведення ремонту і інші роботи з обслуговування обладнання (п. 1.3 Договору).

Пунктом 3 Договору визначено порядок технічного обслуговування обладнання, а саме: виконавець щомісячно виконує технічний огляд, регламентні роботи і поточний ремонт обладнання; поточний і капітальний ремонт обладнання і технічних засобів проводиться в строки і згідно графіка, погодженому із замовником; спосіб ремонту обладнання визначається виконавцем у відповідності до вимог технологічного процесу його роботи.

Відповідно до п. 4.1 Договору 4.1 оплата проводиться замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця згідно рахунка-фактури та акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг), які є невід'ємною частиною цього договору.

Між сторонами 10.01.2013 було укладено додаткову угоду № 1, підписану повноважними представниками сторін та скріплену печатками товариств, з якої вбачається, що сторони доповнили розділ 4 "Умови оплати" вищевказаного договору, зокрема, наступним пунктом: 4.2 ціна договору на кожен рік становить 480 000,00 грн. загальна ціна договору становить 960 000,00 грн. (а.с. 51).

На виконання умов договору замовником було складено план-графік технічного обслуговування та ремонту обладнання на 2014 рік, затверджений 10.01.2014 (а.с. 52-55).

За наслідками надання ТОВ "Радикал-Імпекс" замовнику послуг по технічному обслуговуванню обладнання, сторонами були укладені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31.01.2014 № РІ2-31/1-0002, від 28.02.2014 № РІ2-28/2-0002, від 31.03.2014 № РІ2-31/3-0002, від 30.04.2014 № РІ2-30/4-0002, від 31.05.2014 № РІ2-31/5-0002, від 30.06.2014 № РІ2-30/6-0002, від 31.07.2014 № РІ2-31/7-0002, від 31.08.2014 № РІ2-31/8-0002, від 30.09.2014 № РІ2-30/9-0002, від 31.10.2014 № РІ2-31/10-002, від 30.11.2014 № ОУ-0000000003 та від 31.12.2014 № ОУ-0000000006 на загальну суму 480 000,00 грн. (а.с. 56-67).

На суму податкових зобов'язань контрагентом позивача було виписано податкові накладні: від 31.01.2014 № 3, від 28.02.2014 № 6, від 31.03.2014 № 9, від 30.04.2014 № 3, від 31.05.2014 № 6, від 30.06.2014 № 9, від 31.07.2014 № 3, від 31.08.2014 № 6, від 30.09.2014 № 9, від 31.10.2014 № 3, від 30.11.2014 № 6, від 31.12.2014 № 9 на загальну су суму 480 000,00 грн. (а.с. 68-79).

Отримані послуги ТОВ "Аметист" були оплачені в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: від 03.12.2014 № 40679777, від 15.12.2014 № 40679830, від 18.12.2014 № 40679847, від 14.02.2014 № 40678360, від 19.02.2014 № 40678380, від 18.03.2014 № 40678528, від 18.03.2014 № 40678529, від 20.04.2014 № 40678587, від 15.04.2014 № 40678677, від 17.04.2014 № 40678692, від 06.05.2014 № 40678754, від 14.05.2014 № 40678799, від 16.05.2014 № 40678818, від 03.06.2014 № 40678892, 19.06.2014 № 169, від 03.07.2014 № 40679022, від 15.07.2014 № 40679083, від 17.07.2014 № 194, від 04.08.2014 № 40679160, від 15.08.2014 № 40679230, від 21.08.2014 № 40679261, від 04.09.2014 № 40679312, від 16.09.2014 № 242, від 18.09.2014 № 248, від 23.09.2014 № 40679417, від 06.10.2014 № 258, від 17.10.2014 № 40679537, від 04.11.2014 № 40679624, від 12.11.2014 № 40679678 та від 18.11.2014 № 40679705 (а.с. 80-110).

Господарська операція належним чином відображена ТОВ "Аметист" в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується оборотами по рахунку № 90 за 2014 рік та журналом-ордером і відомістю по рахунку 104 машини та обладнання за 2014 рік в розрізі по місяцях та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства (а.с. 113-116, 123-125, 117-122).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення понесених витрат до витрат, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факти надання послуг та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В ході проведеної перевірки та під час судового засідання було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарської операції документів, а саме актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, платіжних доручень про перерахування позивачем коштів на рахунок контрагента. Також позивачем надано документи, що підтверджують факт наявності у товариства обладнання для паперового виробництва, завдяки якому підприємство здійснює свою діяльність та отримує прибуток. Також позивачем надано докази того, що працівники ТОВ «Радикал Імпекс» дійсною здійснювали технічне обслуговування такого обладнання та з іншими суб'єктами господарювання договорів на технічне обслуговування обладнання паперового виробництва ТОВ «Аметист» не укладало (довідки ТОВ «Аметист» № 44-47 від 02.08.2016 (а.с. 12-129). Обслуговування вказаного обладнання потребує спеціальних знань та вмінь. Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи штатного розкладу ТОВ "Аметист", введеного в дію з 01.01.2014 та затвердженого директором товариства, у позивача відсутні кваліфіковані працівники, які б могли здійснювати ремонт обладнання (а.с. 111-112).

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо того, що позивачем було надано на перевірку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які мали певні недоліки, а саме: вони не розкривають змісту наданих ТОВ "Радикал-Імпекс" послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів.

Однак суд зазначає, що вказані акти мають усі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Так, зокрема, в них вказано найменування підприємств від імені яких ці документи складалися, назва документа (акт здачі - прийняття робіт (наданих послуг), дата і місце складання, зміст (перелік наданих послуг) та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Оскільки послуги, які надавались ТОВ "Радикал-Імпекс", будь-яких спеціальних засобів та одиниць виміру не мають, обсяг господарської операції з їх надання за взаємною домовленістю сторін обчислювався у гривнях, які й виступали в якості одиниць їх виміру. При цьому, пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку містить прямий дозвіл на те, щоб в якості одиниць виміру господарської операції використовувати їх вартісний вираз.

Крім того, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та їх особисті підписи. Усі акти від імені товариств підписані їх повноважними представниками, підписи яких скріплені круглими печатками.

З огляду на наведене, ці акти є належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують факт отримання позивачем перелічених в них послуг.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що документи, якими оформлені правочини між ТОВ «Аметист» та ТОВ «Радикал Імпекс» є достовірними, підтверджують факт надання послуг контрагентом позивача, засвідчують зміни в майновому стані учасників договору, а отже підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Тобто, зазначені документи повністю відображають реальність поставки послуг від однієї сторони договірних відносин до іншої.

Суд також звертає увагу, що позивач має право щодо самостійного формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, погодження цін за отримані послуги відповідно до закону, а також вільного найму працівників, з урахуванням господарської необхідності.

Крім того, слід зазначити, що законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Відповідно до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла в 2014 році витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна в періоді, що перевірявся, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором послуг у власній господарській діяльності.

Наявність таких документів була встановлена під час судового засідання.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що витрати на оплату послуг згідно договорів із ТОВ "Радикал-Імпекс", позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткуванням податком на прибуток приватних підприємств. Тобто, висновки Головного управління ДФС у Чернігівській області про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств є безпідставними.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені Головним управлінням аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих виконання договірних зобов'язань контрагентом позивача первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочин, укладений між ним та ТОВ "Радикал-Імпекс"" створили реальні юридичні наслідки для ТОВ "Аметист". Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем при формуванні показника витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, дотримано вимоги Податкового кодексу України, а відповідачем зроблено неправомірні висновки про заниження позивачем суми податку на прибуток приватних підприємства, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0000902200 від 18.03.2016 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протипарвним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0000902200 від 18.03.2016.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" (код ЄДРПОУ 14221489) судові витрати в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 код ЄДРПОУ 38709306).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур