Ухвала

від 28.12.2016 по справі 825/1357/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            28 грудня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/28735/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі №825/1357/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-   встановив :                      ТОВ «Аметист» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року №0000902200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 108000,00 грн., у тому числі 72000,00 грн. за основним платежем та 36000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірки від 11 березня 2016 року №103/22/14221489, щодо порушення ТОВ «Аметист» пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування витрат при придбанні послуг з технічного обслуговування обладнання в ТОВ «Радикал-Імпекс» на підставі документів, що не мають статусу первинних у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, враховуючи виявлені недоліки, вони не підтверджують факти здійснення господарських операцій. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня               2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, позовні вимоги задоволено.           Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.           При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.           Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди врахували долучені позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме план-графік технічного обслуговування та ремонту обладнання, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, документи, що підтверджують наявність у ТОВ «Аметист» обладнання для паперового виробництва, щодо якого працівники ТОВ «Радикал Імпекс» здійснювали технічне обслуговування.           Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.           Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його контрагента.           На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Аметист» та                    ТОВ «Радикал Імпекс» були належним чином зареєстровані як юридичні особи, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.           Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.    Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі №825/1357/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених                          статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             Н.Є. Маринчак