Постанова

від 10.08.2016 по справі 805/1627/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р. Справа №805/1627/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лазник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АКВА»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року № 0001141500, податкової вимоги від 2 листопада 2015 року та зобов'язання вчинити певні дії щодо внесення змін до обліку

за участю представників сторін:

від позивача: Харченко О.О. - за дов. від 20.05.2016р.

від відповідача: Ламєкін С.М. - за дов. від 28.10.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АКВА» заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 жовтня 2015 року № 0001141500, визнання протиправним та скасування податкової вимоги Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату податкового боргу, у тому числі застосування штрафної санкції від 2 листопада 2015 року № 275-23 загальною сумою 217925 грн. та зобов'язання Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до обліку відповідно до рішення суду.

Ухвалою від 10 серпня 2016 року суд залишив без розгляду позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки від 2 жовтня 2015 року № 21/05-17-15/37389074.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року та податкова вимога від 2 листопада 2015 року прийняті всупереч чинному законодавству України, посилаючись на допущення грубих порушень під час проведення камеральної перевірки та складання акту про проведення перевірки від 2 жовтня 2015 року. Також позивач зазначає, про відсутність з боку підприємства порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені діючим законодавством України при здійсненні своїх посадових обов'язків, які виразилися в складані акту перевірки від 2 жовтня 20155 року, прийнятті податкового повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року та податкової вимоги від 2 листопада 2015 року. Також відповідач посилається на порушення позивачем пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АКВА» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 37389074, що підтверджується актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 2 жовтня 2015 року, знаходиться на податковому обліку в Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, зареєстрований як платник ПДВ з 1 травня 2013 року, свідоцтво № 200120113.

2 жовтня 2015 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо виявлення помилок, наслідки якої викладені в акті перевірки від 2 жовтня 2015 року № 21/05-17-15/37389074 (надалі - акт перевірки від 2 жовтня 2015 року), а саме були перевірені декларації з податку на додану вартість липень, серпень 2015 року та фінансовий звіт суб'єкта підприємництва за 2014 рік.

Відповідно до висновків акту перевірки від 2 жовтня 2015 року відповідачем встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме пункту 184.7 статті 184 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (в редакції наказу від 23 січня 2015 року № 13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року № 102/26547, а саме в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання (18 вересня 2015 року) його реєстрації як платника ПДВ не визнав умовного продажу залишків основних фондів та ТМЦ, в результаті чого збільшено суму ПДВ, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 19540 грн. та застосовано штраф відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України у сумі 43585 грн.

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем згідно з пунктом 54.3.2 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України 2 жовтня 2015 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001141500, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 217925 грн., з яких за основним платежем у суму 174340 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 43585 грн. Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року були отримані позивачем 9 жовтня 2015 року.

Судом встановлено, що 2 листопада 2015 року відповідачем була прийнята податкова вимога № 275-23, у зв'язку з тим, що станом на 1 листопада 2015 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 217925 грн.

Відповідно до норм статті 76 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналізуючи наведені норми, суд робить висновок, що відповідачем були порушені зазначені норми, оскільки з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року вбачається, що вони мають однакову дату прийняття, чим порушено право позивача як платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки.

Щодо неправомірності висновків камеральної перевірки відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно зі свідоцтвом № 200120113 позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість з 1 травня 2013 року, та рішенням відповідача від 14 вересня 2015 року була анульована реєстрація позивача як платника податку на додану вартість.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України неможливо встановити під час проведення камеральної перевірки, тобто перевірки тільки даних двох податкових декларацій за липень, серпень 2015 року та фінансового звіту позивача за 2014 рік, оскільки тільки по цим документам та даним неможливо встановити чи були включені до складу податкового кредиту суми податку за придбані товари/послуги, необоротні активи та чи не були вони використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України може бути встановлено лише в ході документальної перевірки, а отже, висновки контролюючого органу щодо заниження суми податкового зобов'язання, є передчасними та необґрунтованими, оскільки належними доказами можуть бути лише висновки, викладені в акті документальної перевірки після дослідження всіх реальних обставин справи, фінансової, податкової звітності та первинних документів позивача.

Суд зазначає, що із наданих позивачем до позовної заяви первинних документів (договори, платіжні доручення, видаткові накладні, тощо) суду неможливо встановити відсутність чи наявність порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України, оскільки дані документи не були предметом дослідження під час перевірки податкового органу, та суд не може привласнювати собі функції суб'єкта владних повноважень, відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення та прийнятої на її підставі податкової вимоги в частині визначення податкового боргу з податку на додану вартість в порядку частини 2 статті 71 КАС України, та позовні вимоги в цій частині суд задовольняє.

Суд відмовляє позивачу у позовній вимозі про зобов'язання вчинити певні дії щодо внесення змін до обліку, з огляду їх передчасність, оскільки всі зміни до обліку вносяться на підставі, яка законодавчо встановлено, зокрема, й судове рішення. Під час судового розгляду справи судом не встановлено будь-яких підстав для висновків, що відповідачами не буде виконано судове рішення, після набрання ним законної сили, та не будуть внесені зміни до обліку, які стосуються скасування судом податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, а отже на час розгляду справи в цій частині відсутнє порушене право позивача, та суд не вирішує можливі порушення прав у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3268 грн. 89 коп. згідно з платіжним дорученням від 27 травня 2016 року № 1 та від 22 червня 2016 року № 3 у сумі 3268 грн. 89 коп., від 22 червня 2016 року № 4 у сумі 2756 грн. Судові витрати розподіляються судом відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АКВА» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 2 жовтня 2015 року № 0001141500, податкової вимоги від 2 листопада 2015 року та зобов'язання вчинити певні дії щодо внесення змін до обліку, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 жовтня 2015 року № 0001141500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 174340 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43585 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 листопада 2015 року № 275-23 в частині суми податкового боргу у розмірі 217925 грн., з яких за основним платежем у розмірі 174340 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43585 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АКВА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 6537 грн. 78 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 серпня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 15 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.