Постанова

від 07.06.2016 по справі 810/5497/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року м. Київ №810/5497/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетик" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» про визнання протиправними та скасування постанов

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Енергетик» з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов №3-0911/1-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015; №3-0911/2-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015; №3-0911/3-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у жовтні 2015 року було проведено позапланову перевірку будівлі критого ринку, що належить ПАТ «Енергетик», за наслідками якої відповідач дійшов помилкових висновків щодо здійснення позивачем на вказаному об'єкті будівельних робіт з реконструкції. Як стверджує позивач, ним було виконано ряд робіт, які не є будівельними у розумінні чинного законодавства, зокрема, демонтовано перегородки між внутрішніми приміщеннями ринку та встановлено тимчасові гіпсокартонні конструкції для пристосування приміщення для потреб орендаря.

Позивач вважає, що зазначені роботи не охоплюються поняттям реконструкції, що міститься у ДБН А.2.2-3 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», тому штрафні санкції за виконання таких робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та за відсутності авторського та технічного нагляду накладені відповідачем безпідставно.

Представник відповідача позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час позапланової перевірки ПАТ «Енергетик» було виявлено, що позивачем виконуються роботи з реконструкції критого ринку, що передбачають об'єднання внутрішніх приміщень ринку внаслідок знесення стін та встановлення гіпсокартонних конструкцій. У той же час, такі роботи позивачем виконуються за відсутності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, а також без авторського та технічного нагляду, що є порушенням вимог містобудівного законодавства, будівельних норм та правил.

Третя особа надала суду пояснення, відповідно до яких ТОВ «РУШ» орендує у ПАТ «Енергетик» частину нежитлових приміщень критого ринку, які за згодою орендодавця були пристосовані до розміщення у ньому магазину для роздрібної торгівлі непродовольчими товарами шляхом встановлення тимчасових гіпсокартонних конструкцій, що легко демонтуються. За переконанням третьої особи, згадане перепланування не може розглядатись як реконструкція, оскільки геометричні параметри, функціональне призначення, техніко-економічні показники об'єкта нерухомості жодних змін не зазнали.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію позивача та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні 07.06.2016 за письмовим клопотанням представника позивача на обговорення сторін поставлено питання про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники відповідача та третьої особи проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Зважаючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також враховуючи, що судом в попередніх судових засіданнях були заслухані свідки, подальший розгляд справи суд ухвалив здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, свідків, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Енергетик» зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 31.05.1994 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №524146 (т.1, а.с. 89).

14 вересня 2015 року до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - Інспекція) надійшло звернення виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області щодо перевірки дотримання ПАТ «Енергетик» законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при проведенні будівельних робіт з реконструкції (ремонту) на м'ясо-молочному ринку, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівській район, м. Українка, вул. Юності, 6 (т.1, а.с. 119).

На підставі вказаного звернення, наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.10.2015 було видано направлення №800.15/01 для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва - м'ясо-молочного ринку, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Юності, буд. 6 (т.1, а.с. 120).

22 жовтня 2015 року Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПАТ «Енергетик» при здійсненні будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція приміщень критого ринку ПАТ «Енергетик» за адресою: Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Юності, буд. 6.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2015 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 121-128).

У ході перевірки встановлено, що ПАТ «Енергетик» на праві власності належить будівля магазину та критого ринку за вказаною адресою загальною площею 510,9 кв.м., що відповідно до плану експлікації внутрішніх приміщень будівлі складається з приміщень: №1 - тамбур площею 4,6 кв.м., №2 - торговий зал площею 239,6 кв.м., №3 - буфет площею 9,0 кв.м., №4 - коридор площею 18,4 кв.м., №5 - комори площею 1,7 кв.м., №6 - лабораторії площею 11,1 кв.м., №7 - умивальника площею 4,8 кв.м., №8 - лабораторії площею 11,2 кв.м., №9 - кімнати площею 19,8 кв.м., №10 - коридору площею 4,5 кв.м., №11 - кімнати площею 9,8 кв.м., №12 - кімнати площею 18,2 кв.м., №13 - аптеки площею 29,9 кв.м., №14 - вбиральні площею 1,4 кв.м., №15 - аптеки площею 28,2 кв.м., №16 - комори площею 15,7 кв.м., №17 - кабінету площею 24,7 кв.м., №18 - овочевого магазину площею 26,5 кв.м., №19 - кафе площею 26,5 кв.м., №20 - тамбура площею 2,7 кв.м., №21 - тамбура площею 2,4 кв.м.

Перевіркою виявлено, що станом на 22.10.2015 ПАТ «Енергетик» проводяться будівельні роботи з реконструкції та перепланування власних приміщень для організації роздрібної торгівлі товарами непродовольчої групи магазином «Єва», а також організації місць з продажу м'яса шляхом об'єднання приміщень №12, №17, №18, №19 та частини приміщення торгового залу №2: частину приміщення торгового залу №2 розділено влаштованою перегородкою з гіпсокартону та об'єднано з приміщеннями №18 та 19; між приміщеннями №17 та 18 влаштований дверний отвір, демонтовані існуючі перегородки між приміщеннями №2, №18, №19; демонтовано приміщення тамбуру №1.

За наслідками перевірки було встановлено, що вказані будівельні роботи виконуються ПАТ «Енергетик» без розробленої на підставі вихідних даних проектної документації та затверджених належним чином проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, при цьому ПАТ «Енергетик»:

- не було отримано документу, що дає право на виконання будівельних робіт (не зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги статті 34 та 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- не було забезпечено здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- не було забезпечено здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва, чим порушено статтю 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі Акту перевірки Інспекцією винесено припис №С-2210/2 від 22.10.2015, яким ПАТ «Енергетик» зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень згідно чинного законодавства (т.1, а.с. 145); припис №С2210/1 від 22.10.2015, яким ПАТ «Енергетик» зобов'язано усунути виявлені перевіркою порушення у строк до 30.04.2016 (т.1, а.с. 146).

Також щодо ПАТ «Енергетик» Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2610/1 від 22.10.2015 в частині порушень статті 34 та 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що полягають у виконанні будівельних робіт за відсутності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт (т.1, а.с. 151-152); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2610/2 від 22.10.2015 в частині порушень статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», що полягає у незабезпеченні здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва (т.1, а.с. 147-148); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2610/3 від 22.10.2015 в частині порушень статті 11 Закону України « Про архітектурну діяльність», що полягає у незабезпеченні здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва (т.1, а.с. 155-156).

Розглянувши зазначені протоколи та Акт перевірки, Інспекція прийняла оскаржувані постанови, а саме:

- №3-0911/1-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015, якою відповідно до пункту 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення здійснення авторського нагляду) на ПАТ «Енергетик» накладено штраф у розмірі 62010,00 грн. (т.1, а.с. 157-158);

- №3-0911/2-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015, якою відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) на ПАТ «Енергетик» накладено штраф у розмірі 124020,00 грн. (т.1, а.с. 153-154);

- №3-0911/3-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015, якою відповідно до пункту 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення здійснення технічного нагляду) на ПАТ «Енергетик» накладено штраф у розмірі 49608,00 грн. (т.1, а.с. 149-150).

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Енергетик» згідно свідоцтва про власність від 26.11.1996 №27, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області належить майновий комплекс житлового будинку (домоволодіння) з прилежними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (т.1, а.с. 52).

Згідно реєстраційного посвідчення від 11.03.2002 вказаний майновий комплекс зареєстрований в Обухівському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ВАТ (ПАТ) «Енергетик», про що в реєстровій книзі зроблено запис №7 кн.4. від 11.03.2002 (т.1, а.с. 51).

Згідно експлікації внутрішніх площин до плану житлового будинку, що міститься в інвентаризаційній справі на магазин №14 та критий ринок, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6, вказаний об'єкт нерухомості складається з 21-го приміщення, а саме: №1 - тамбур площею 4,6 кв.м., №2 - торговий зал площею 239,6 кв.м., №3 - буфет площею 9,0 кв.м., №4 - коридор площею 18,4 кв.м., №5 - комора площею 1,7 кв.м., №6 - лабораторія площею 11,1 кв.м., №7 - умивальник площею 4,8 кв.м., №8 - лабораторія площею 11,2 кв.м., №9 - кімната площею 19,8 кв.м., №10 - коридор площею 4,5 кв.м., №11 - кімната площею 9,8 кв.м., №12 - кімната площею 18,2 кв.м., №13 - аптека площею 29,9 кв.м., №14 - вбиральня площею 1,4 кв.м., №15 - аптека площею 28,2 кв.м., №16 - комора площею 15,7 кв.м., №17 - кабінет площею 24,7 кв.м., №18 - овочевий магазин площею 26,5 кв.м., №19 - кафе площею 26,5 кв.м., №20 - тамбур площею 2,7 кв.м., №21 - тамбур площею 2,4 кв.м. (т.1, а.с. 76-81).

Судом встановлено, що ПАТ «Енергетик» на вказаному об'єкті було демонтовано ряд перегородок, внаслідок чого окремі приміщення були об'єднані, а також встановлено ряд гіпсокартонних конструкцій, якими приміщення, що утворилось внаслідок демонтажу перегородок, було роз'єднано. Таким чином, внаслідок демонтажу перегородок та встановлення гіпсокартонних конструкцій план об'єкту нерухомості було змінено.

27 січня 2016 року на замовлення ПАТ «Енергетик» було розроблено технічний паспорт нежитлових приміщень «Критий ринок», розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6.

Згідно експлікації приміщень до плану нежитлових приміщень «Критий ринок», об'єкт нерухомості після проведених робіт налічує 23 приміщення загальною площею 473,8 кв.м., у тому числі: №1 торговий зал площею 141,2 кв.м., №2 кімната площею 23,8 кв.м., №3 кімната площею 9,9 кв.м., №4 торговий зал площею 140,4 кв.м., №5 комора площею 6,1 кв.м., №6 с/вузол площею 2,7 кв.м., №7 с/вузол площею 2,9 кв.м., №8 комора площею 2,6 кв.м., №9 коридор площею 4,1 кв.м., №10 комора площею 1,4 кв.м., №11 кімната площею 21,3 кв.м., №12 коридор площею 19,4 кв.м., №13 щитова площею 2,0 кв.м., №14 кімната площею 11,1 кв.м., №15 кімната площею 4,8 кв.м., №16 кімната площею 11,2 кв.м., №17 коридор площею 2,7 кв.м., №18 коридор площею 2,4 кв.м., №19 кімната площею 19,8 кв.м., №20 коридор площею 4,5 кв.м., №21 кімната площею 9,8 кв.м., №22 павільйон площею 28,3 кв.м., №23 вбиральня площею 1,4 кв.м.

Співставивши план об'єкта нерухомості, що міститься в інвентаризаційній справі (т.2, а.с. 80) з планом об'єкта, що міститься в технічному паспорті (т.2, а.с. 83) судом встановлено, що позивачем були демонтовані перегородки між приміщеннями, позначеними на плані інвентаризаційної справи як приміщення за номерами « 18», « 19», « 2», а також демонтовані дверні блоки між приміщенням №12 та приміщеннями №18 та №19.

Як пояснив представник позивача, площа, що утворилась після об'єднання приміщень №12, №18, №19, №2 використовувалась ПАТ «Енергетик» для розміщення торгових площ для роздрібної торгівлі м'ясо-молочними виробами, тобто як ринок. Проте, з огляду на збитковість зазначеного ринку та його незадовільний технічний стан, у травні 2015 року правлінням ПАТ «Енергетик» спільно з наглядовою радою було розглянуто питання щодо можливості здачі в оренду частини ринку з умовою проведення ремонту за рахунок орендаря.

Так, рішенням ПАТ «Енергетик», оформленим протоколом спільного засідання наглядової ради та правління від 12.05.2015 було вирішено здати частину ринку, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6 в оренду. Цим же рішенням правління ПАТ «Енергетик» вирішило внести у договір пункт про обов'язкове проведення поточного ремонту, а також дозволити орендарю за необхідності відгородити частину приміщення ринку тимчасовими гіпсокартонними конструкціями, що будуть демонтовані після закінчення договору оренди.

Судом встановлено, що 04.08.2015 між ПАТ «Енергетик» та ТОВ «РУШ» був укладений договір оренди нежитлового приміщення, на умовах якого позивач передав, а ТОВ «РУШ» прийняло в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 174,5 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6 (т.2, а.с. 88-93).

З матеріалів справи та пояснень позивача і третьої особи, судом встановлено, що ТОВ «РУШ» орендуються приміщення, які на плані, що міститься у технічному паспорті (т.2, а.с. 83) позначені як приміщення №1 площею 141,2 кв.м., №2 площею 23,8 кв.м., №3 площею 9,9 кв.м. та були утворені внаслідок встановлення тимчасових гіпсокартонних конструкцій. В орендованому ТОВ «РУШ» приміщенні розміщений магазин торгової марки «EVA».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі по тексту - Закон № 3038-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що виконувати будівельні роботи щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності замовник має право після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно частини 2 цієї ж статті реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що за виконання будівельних робіт на об'єктах III категорії складності без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, виконання будівельних робіт на об'єктах, віднесених до ІІІ категорії складності, здійснюється за умови реєстрації замовником будівництва декларації про початок виконання будівельних робіт, при цьому, замовником будівництва (архітектором) під час виконання будівельних робіт повинен бути забезпечений авторський та технічний нагляд. Невиконання зазначених вимог тягне за собою застосування санкцій у вигляді штрафів.

Під час розгляду справи представник відповідача, обґрунтовуючи законність застосування до позивача штрафних санкцій, наполягав на тому, що проведені позивачем роботи з демонтажу та монтажу перегородок є реконструкцією, що охоплюється поняттям «будівельні роботи».

Натомість представник позивача стверджує, що зазначені роботи не є будівельними, позаяк жодних робіт, що мали б вплив на несучі конструкції будівлі підприємством не здійснювалось, а проведені на об'єкті роботи були направлені на пристосування внутрішнього простору будівлі виходячи з потреб орендаря.

Визначаючись, чи були проведені позивачем роботи з демонтажу перегородок між внутрішніми приміщеннями, встановлення гіпсокартонних перегородок та влаштування (демонтажу) дверних проходів будівельними роботами у розумінні чинного законодавства, суд виходив з наступного.

Слід зазначити, що Закон України «Про архітектурну діяльність» та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містять визначення поняття будівельних робіт.

У той же час, таке визначення міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Таким чином, реконструкція - це роботи з системної перебудови об'єкта будівництва, що передбачають заміну або модернізацію конструктивних елементів будівлі та призводять до зміни геометричних параметрів об'єкта будівництва та/або зміни функціонального призначення об'єкта будівництва, а також тягнуть за собою суттєву зміну основних техніко-економічних показників об'єкта.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, виконані позивачем роботи не вплинули на геометричні параметри будівлі критого ринку, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6, оскільки загальна площа будівлі ринку після проведених робіт не змінилась та становить 473,8 кв.м., що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи та технічним паспортом.

Демонтаж та монтаж окремих перегородок не мав наслідком поліпшення, зміну чи модернізацію загальної конструкції будівлі критого ринку, матеріалами справи також не підтверджується, що внаслідок проведених робіт основні техніко-економічні показники будівлі зазнали будь-яких істотних змін.

Суд також критично ставиться до посилань представника відповідача, що внаслідок проведених робіт змінилось функціональне призначення будівлі критого ринку, оскільки як вбачається з матеріалів справи, після проведених робіт зазначена будівля продовжує використовуватись позивачем у якості ринку, при цьому, відведення окремих внутрішніх площ будівлі під приміщення магазину не дає підстав стверджувати, що у даному випадку відбулась зміна функціонального призначення. Під зміною функціонального призначення у даному випадку слід розуміти зміну запроектованого призначення об'єкта, як то переобладнання будівлі критого ринку для використання його у промисловому виробництві певних товарів, обладнання його у якості складу, або розміщення у ньому офісів тощо.

З приводу обставин перевірки, а також характеру та обсягу проведених робіт на об'єкті суд у судових засіданнях 21.03.2016 та 07.06.2016 допитав у якості свідка ОСОБА_1 - головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що на підставі направлення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 13.10.2015 №800.15/01 разом з головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_2 проводив 16.10.2015 позапланову перевірку дотримання ПАТ «Енергетик» законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як зазначив свідок, до перевірки його було допущено головою комісії з припинення ПАТ «Енергетик» ОСОБА_3, якою також до перевірки були надані документи, що підтверджують право власності ПАТ «Енергетик» на будівлю критого ринку, а також земельну ділянку, на якій вона знаходиться.

Відповідно до показань свідка, під час перевірки ним було оглянуто приміщення критого ринку, що використовується у якості м'ясо-молочного ринку, під час чого встановлено, що на об'єкті були проведені роботи з демонтажу перегородок, влаштування дверних прорізів у цегляних перегородках, внаслідок чого приміщення за номерами « 18», 19», та « 2» були об'єднані. При цьому свідок зазначив, що ним також було виявлено факт встановлення у вказаному приміщенні гіпсокартонних конструкцій, якими було відгороджено частину приміщень для розміщення магазину «Єва». У той же час, свідок зазначив, що сам магазин «Єва» у зв'язку з триваючими будівельними роботами був зачинений, і провести його огляд під час перевірки, а також обсяг виконаних у ньому робіт не виявилось можливим. Свідок зазначив, що факти виконання ПАТ «Енергетик» будівельних робіт було зафіксовано на фотографіях, що є додатками до акта перевірки, з яких вбачається, зокрема, що станом на день перевірки не були завершені роботи по влаштуванню дверей.

Свідок також підтвердив, що перевірка були здійсненна виключно шляхом візуального огляду об'єкта будівництва та аналізом матеріалів технічної інвентаризації, будь-яких вимірів чи досліджень під час перевірки проведено не було, зокрема, свідок на уточнюючі запитання суду не заперечував, що ним не встановлювався матеріал, з якого були виконані демонтовані перегородки, їх товщина, чи були вони несучими, який вплив їх демонтаж мав на функціональне призначення об'єкта нерухомості, його основні техніко-економічні показники. Аналогічним чином, свідком лише на підставі візуального огляду було встановлено матеріал, з якого були виготовлені перегородки, якими відокремлено магазин «Єва» та не встановлювався їх вплив на основні техніко-економічні показники.

Як пояснив свідок, після завершення перевірки будь-яких документів ним не складалось, а сам Акт перевірки та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були складені з використанням технічних засобів згодом на робочому місці у Департаменті державної архітектурно-будівельній інспекції у Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, де вказаний акт і був підписаний ОСОБА_3

По суті вказаних пояснень, суд зазначає, що обов'язковою умовою віднесення певних робіт до будівельних робіт з реконструкції є встановлення під час перевірки факту здійснення суб'єктом господарювання перебудови об'єкта будівництва, що потягли зміну, зокрема, функціонального призначення об'єкта, а також його техніко-економічних показників, до яких належать кількість продукції, потужність тощо

Пунктом 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Фактами, викладеними в Акті перевірки та поясненнями, наданими свідком у судовому засіданні, підтверджується, що зазначені обставини під час перевірки посадовими особами Інспекції не встановлювались, висновки перевірки щодо проведення позивачем реконструкції повністю ґрунтуються на візуальному огляді посадовими особами Інспекції окремих приміщень критого ринку.

Отже, оскільки під час позапланової перевірки посадовими особами Інспекції не було проведено перевірку відповідності проведених робіт тим критеріям, які наведені у пункті 3.21 ДБН А.2.2-3 2012 (зміна геометричних параметрів, зміна функціонального призначення, зміна техніко-економінчих показників) суд вважає, що висловлений в Акті перевірки висновок про проведення позивачем реконструкції є передчасним та необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, характер та обсяг проведених позивачем робіт з демонтажу та монтажу тимчасових перегородок свідчить, що у даному випадку зазначені роботи були направлені виключно на коригування внутрішніх площ будівлі з метою їх оптимального використання у господарській діяльності з урахуванням економічної доцільності та потреб орендаря. При цьому чинне законодавство не відносить роботи, метою яких є виключно перепланування внутрішніх приміщень об'єкта нерухомості, до будівельних робіт з реконструкції.

Судом у судовому засіданні було також досліджено матеріали фотофіксації, зроблені у ході перевірки, з яких судом не встановлено фактів виконання будь-яких будівельних робіт. Крім того, судом було встановлено, що на момент огляду будівлі критого ринку посадовими особами Інспекції, ринок та магазин торгової марки «EVA», який у ньому знаходиться, функціонували у звичайному режимі, що додатково вказує на безпідставність тверджень відповідача про проведення на об'єкті реконструкції.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773 (надалі - Інструкція №127), не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень):

- перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій);

- збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін;

- зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо;

- зміна призначень невиробничих приміщень;

- улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах;

- перестановка обладнання в межах призначення приміщень;

- влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних;

- заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що проведені позивачем в будівлі критого ринку роботи з перепланування внутрішніх приміщень шляхом демонтування та влаштування перегородок та демонтування та влаштування дверних прорізів не є будівельними роботами з реконструкції.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач при виконанні вказаних робіт не зобов'язаний був реєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт та забезпечувати здійснення авторського та технічного нагляду.

Отже, постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 09.11.2015 №3-0911/1-10/10-62/0911/06/01, №3-0911/2-10/10-62/0911/06/01, №3-0911/3-10/10-62/0911/06/01 є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність призначення позапланової перевірки та порушення порядку проведення контролюючого заходу, суд зауважує наступне.

Насамперед суд критично оцінює посилання позивача на положення Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VIII) в якості доказу протиправності призначення перевірки.

Так, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому відповідно до підпункту 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під контролюючими органами в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ слід розуміти лише перелік органів, визначених підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, до яких не відноситься Державна архітектурно-будівельна інспекція та її структурні підрозділи.

Твердження позивача про те, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України, а створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, в тому числі і на відповідача, суд вважає помилковими, адже метою законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», як зазначено в пояснювальній записці до нього, є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема:

- зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов'язань і складання податкової звітності та держави - на адміністрування податків,

- усунення недоліків діючого законодавства, які дозволяють великим платникам отримувати податкові вигоди,

- спрощення виконання податкового обов'язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес.

Відтак, системний аналіз наведених норм та положень дає підстави для висновку, що мораторій, передбачений Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, не розповсюджується на перевірки, що проводяться органами державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також суд звертає увагу позивача і на те, що 28.12.2014 законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон № 71-VIII (п. 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України;

- Закон № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Викладене дає підстави стверджувати, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, а не Законом № 71-VIII, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка ПАТ «Енергетик» проводилась у жовтні 2015 року, тобто після закінчення строку мораторію, встановленого Законом України № 76-VIII від 28.12.2014.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позапланові перевірки проводяться у тому числі за звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (пункт 7 Порядку №553).

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову перевірку дотримання ПАТ «Енергетик» законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при проведенні будівельних робіт з реконструкції на м'ясо-молочному ринку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Українка, Обухівській район, вул. Юності, 6 було проведено на підставі звернення виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області від 14.09.2015, а також наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015.

Таким чином, відповідач мав правові підстави для проведення перевірки.

Пунктом 3 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до пункту 4 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У позовній заяві позивач стверджує, що посадовими особами відповідача під час проведення позапланової перевірки не були пред'явлені службові посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

З цього приводу суд зазначає, що згідно пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, у разі не дотримання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, не пред'явлення ними службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється архітектурно-будівельний контроль, може не допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що посадовою особою позивача - головою комісії з припинення ПАТ «Енергетик» ОСОБА_5 не було реалізовано свого права не допустити перевіряючих до перевірки з підстав непред'явлення ними службових посвідчень.

У судовому засіданні 24.05.2015 допитана у якості свідка ОСОБА_5 підтвердила, що посадовими особами відповідача були пред'явлені службові посвідчення, а також було роз'яснено про підставу проведення перевірки.

Водночас, з приводу доводів свідка щодо непред'явлення їй направлення на перевірку, суд зазначає, що за наслідками перевірки було складено акт від 22.10.2015, який підписано ОСОБА_5 без будь-яких зауважень. З цих же підстав суд критично ставиться до тверджень свідка, що перевірку посадовими особами відповідача було розпочато за відсутності уповноваженої особи ПАТ «Енергетик», оскільки будь-яких зауважень з цього приводу підписаний ОСОБА_5 Акт перевірки не містить.

Таким чином, порушень порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час позапланової перевірки ПАТ «Енергія» судом встановлено не було.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б підтверджували правомірність прийнятих рішень, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3534,57 грн. на підставі платіжного доручення №3790 від 23.11.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (т.1, а.с. 3), підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №3-0911/1-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015, №3-0911/2-10/10-62/0911/06/01 від 09.11.2015 та №3-0911/3-10/10-62/0911/06/01.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 3534,57 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять чотири грн. 57 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетик» (ідентифікаційний код 20576512, місце реєстрації: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, просп. Дніпровський, буд. 23) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.