Рішення

від 11.08.2016 по справі 569/5545/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5545/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

з секретарем Слободенюк В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за суборенду, пені та 3% річних, інфляційних витрат,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (надалі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_1, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по платі за суборенду, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія» та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір №17-09-32 суборенди частини нежилого приміщення (надалі - договір) щодо передачі в тимчасове користування частини нежилого приміщення загальною площею 290 кв.м., розташованого в торговому центі, що знаходиться за адресою: вул. Курчатова, б.9, м. Рівне. На виконання умов договору 25 жовтня 2014 року позивач передав, а відповідач прийняла в тимчасове оплатне користування, вказану частину нежилого приміщення. Актом повернення - приймання нежилого приміщення до договору від 28 лютого 2015 року відповідач передала, а позивач прийняв з тимчасового оплатного користування частину нежилого приміщення, загальною площею 145 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Курчатова, 9, м. Рівне. 01 березня 2015 року сторони уклали додаткову угоду до договору, щодо передачі у тимчасове платне користування частини нежилого приміщення загальною площею 145 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Курчатова, 9, м. Рівне. Проте відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе зобов'язання за договором, а саме, грошові кошти за суборенду сплатила не в повному обсязі, а часткова сплата коштів відбувалася несвоєчасно, поза терміном сплати платежів, у зв'язку з чим борг відповідача за суборенду склав 45 137 грн. 71 коп., який позивач просить стягнути з відповідача. Також, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 31 451 грн. 25 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 785 грн. 98 коп. та пеню в сумі 29 046 грн. 03 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві, просила його задовольнити. Окрім того вказала, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання спору, однак відповіді не отримував.

Відповідач в судове засідання не з'явилася жодного разу, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань. Згідно повідомлення адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Рівненській області (а.с.60) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Надіслані на адресу відповідача, зазначену в позові та повідомленні судові повістки та копії документів, поверталися до суду з позначкою на конверті «за закінченням терміну зберігання». У відповідності до абзацу 3 ч.5ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.224 ЦПК України в заочному порядку за згодою представника позивача, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи 17 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №17-09-32 суборенди нежилого приміщення, п. 1.1. якого передбачено, що Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення загальною площею 290,00 кв.м., що розташоване в торговому центрі за адресою: вул. Курчатова, буд.9, м. Рівне, згідно із доданою схемою, яка зазначена в додатку №3 до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За положеннями ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 288 ГК України передбачено, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Передача в суборенду цілісних майнових комплексів не допускається.

Враховуючи те, що Договір був укладений між господарським товариством та фізичною особою-підприємцем, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми параграфів 1, 4 Глави 58 ЦК України та параграфа 5 Глави 30 ГК України.

Разом з тим, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець, а тому заборгованість за договором підлягає стягненню з фізичної особи - ОСОБА_2

З огляду на положення ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 04 грудня 2013 року №6-125цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для врахування).

Відповідно до п. 3.1. договору суборендар вступає у строкове платне користування об'єктом суборенди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту суборенди, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Відповідно до п.4.1. вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання та продовжує свою дію до 30 вересня 2016 року.

Орендар передав суборендареві частину нежилих приміщень за адресою та загальною площею, зазначеною в договорі, про що свідчить Акт приймання-передачі нежилого приміщення від 25 жовтня 2014 року (а.с.24).

Згідно п. 5.3 договору, плата за суборенду складає 24 400,60 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

У п. 5.2. договору вказується, що плата за перший місяць суборенди сплачується не пізніше наступного дня після підписання цього договору.

Окрім того, актом повернення-приймання нежилого приміщення до договору від 28 лютого 28 лютого 2015 року відповідач передала, а позивач прийняв з тимчасового оплатного користування частину нежилого приміщення, загальною площею 145 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Курчатова, 9, м. Рівне.

01 березня 2015 року сторони уклали додаткову угоду до договору, п.1 якої погодили, що орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення загальною площею 145 кв.м., що розташоване в торговому центрі, що знаходиться за адресою: вул. Курчатова, 9, м. Рівне.

П.2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що з 01 березня 2015 року плата за суборенду складає 12 200,30 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Проте, згідно Акта звірки враєморозрахунків зобов'язання відповідача виконане не було. Відповідач кошти сплачувала не в повному обсязі та несвоєчасно, що також підтверджується копіями банківських виписок (а.с.43-49).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, борг з плати за суборенду відповідача станом на 30 серпня 2015 року складає 45 137 грн. 71 коп. (а.с.32-49).

02 червня 2015 року позивачем був направлений лист відповідачу за вих.№686, яким позивач повідомив відповідача про розірвання договору з 22 червня 2015 року.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2. договору встановлено, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування плати за суборенду суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період простачки, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також три відсотки річних від суми прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який суд визнає обґрунтованим і таким, що відповідає умовам договору, укладеного між позивачем та відповідачем, пеня складає 29 046 грн. 03 коп., 3% річних від суми заборгованості - 1 785 грн. 98 коп., інфляційне збільшення суми боргу - 31 451 грн. 25.

Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» підлягають задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_2 основного боргу по платі за суборенду в сумі 45 137 грн. 71 коп., пені - 29 046 грн. 03 коп., 3% річних від суми заборгованості - 1 785 грн. 98 коп., інфляційне збільшення суми боргу - 31 451 грн. 25.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд також присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 611,30 грн.

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за суборенду, пені та 3% річних, інфляційних витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33016; ІПН НОМЕР_1; р/р 26003054712250 РФ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Рівне, МФО 333391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» в особі Рівненської філії TOB «Експансія» (вул. Курчатова, 9, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 35278624; п/р 26004010063193 в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123) основний борг по платі за суборенду в сумі 45 137 (сорок п'ять тисяч сто тридцять сім) гривень 71 копійка, пеню в сумі 29 046 грн. (двадцять дев'ять тисяч сорок шість) гривень 03 копійки, три відсотки річних в сумі 1 785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять) гривень 98 копійок, інфляційне збільшення суми боргу в сумі 31 451 (тридцять одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) гривня 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» в особі Рівненської філії TOB «Експансія» судові витрати у розмірі 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Рівненського міського суду Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку в десятиденний строк з дня винесення судом відповідної ухвали.

Особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Повний текст виготовлено 15 серпня 2016 року.

Суддя О.О. Першко