Постанова

від 08.08.2016 по справі 820/3417/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 серпня 2016 р. № 820/3417/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 08.06.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1131609 грн., у тому числі за основним платежем - 754406,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 377203,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - № НОМЕР_2 від 08.06.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 151613,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.04.2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено акт №1416/20-30-14-02-10 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Делтана" (код ЄДРПОУ 32235849) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "ТК Комівояжер" (код ЄДРПОУ 39948072) за грудень 2015 р.-січень 2016 року", на підставі якого 08.06.2016 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000581402 та №0000591402. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Делтана" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.159-160) відповідач вказав, що викладені в акті №1416/20-30-14-02-10 від 29.04.2016 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "ТК "Комівояжер". На думку ОДПІ, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав, як стверджує відповідач, податкові повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0000581402 та №0000591402 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи 23.10.2002 року №04059243Ю0027511, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 32235849. (а.с.19).

Станом на дату складання акту перевірки підприємство перебувало на обліку як платник податків в Західній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 12.04.2016 р. № 255, виданого Західною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", код ЄДРПОУ - 32235849, з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "ТК Комівояжер" (код ЄДРПОУ 39948072) за грудень 2015 року- січень 2016 року.

Результати перевірки оформлені актом №1416/20-30-14-02-10 від 29.04.2016 р. (а.с.18-46).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Делтана", порушено:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 754406 грн., у т.ч. за грудень 2015 року у сумі 168459 грн., за січень 2016 року у сумі 585947 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 754406 грн., у т.ч. за грудень 2015 року у сумі168459 грн., січень 2016 року 585947 грн.;

2) ст.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.138, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень БО на загальну суму 842295 грн., у т.ч. ПДВ у 2015 році на суму 842295 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 151613 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (котра є правонаступником Західної ОДПІ) прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 08.06.2016 р.:

- № НОМЕР_1, яким ТОВ "Делтана" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1131609,00 грн., з яких 754406 грн. - основний платіж, 377203 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.15);

- №0000591402, яким ТОВ "Делтана" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 151613,00 грн. (а.с.16).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень -рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №1416/20-30-14-02-10/32235849 від 29.04.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ТК Комівояжер" (код ЄДРПОУ 39948072).

Так, на підставі договору поставки №1112 від 12.11.2015 року та №25 від 25.01.2016 року, укладеного між ТОВ "Делтана" (покупець) та ТОВ "ТК Комівояжер" (продавець), продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (далі - товар) в асортименті та кількості згідно з "Специфікацією" та/або видатковою накладною до цього договору, які є невід'ємною його частиною. (а.с.47-49, 50-52).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії видаткових накладних: №1012 від 10.12.2015 р. на суму 1010751,38 грн. (у т.ч. ПДВ 168458,56 грн.); №2901 від 29.01.2016 р. на суму 1799342,64 грн. (у т.ч. ПДВ 299890,44 грн.), №2901/01 від 29.01.2016 р. на суму 1716341,42 грн. (у т.ч. ПДВ 286056,90 грн.), (а.с.53-55);

- копії платіжних доручень: №461 від 09.12.2015 р. на суму 50000,00 грн., №471 від 10.12.2015 р. на суму 67470,00 грн., №2807 від 16.12.2015 р. на суму 377000,00 грн., №525 від 25.12.2015 р. на суму 50000,00 грн., №2888 від 25.12.2015 р. на суму 71290,00 грн., №551 від 13.01.2016 р. на суму 150000,00 грн., №3051 від 25.01.2016 р. на суму 100058,00 грн. (а.с.70-76).

Перевезення вантажу здійснювалося перевізником ТОВ ПКФ "Союз СВ" на замовлення ТОВ "Делтана", що також підтверджується товаро-транспортними накладними: №2901/01 від 29.01.2016 р. на суму 1799342,64 грн., №1012 від 10.12.2015 р. на суму 1010751,38 грн., №2901 від 29.01.2016 р. на суму 1716341,42 грн.(а.с.56-58).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Окрім того, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності товарів, придбаних ТОВ "Делтана" у його контрагента. Податкові зобов'язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв'язку з реалізацією готової продукції зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено.

В обґрунтування господарської мети, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що необхідність придбання у ТОВ "ТК Комівояжер" плівки полягала у використанні останньої для виробництва пакувальних матеріалів для продукції продтоварного призначення, що підтверджується звітами виробництва продукції. (а.с.77-145).

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "КТ Комівояжер", які викладені в податковій інформації ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2016р. №101/20-40-14-08-12/39948072 "Результаті опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ТК Комівояжер" за звітний період декларування ПДВ за січень 2016 р. (а.с.161-168) та податковій інформації ГУ ДФС у Харківській області від 12.02.2016 р. №16/20-40-22-09-12/39948072 "Результаті опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ТК Комівояжер" за звітний період декларування ПДВ за грудень 2015 р. (а.с.169-175), суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Крім того, доводи відповідача про відсутність місцезнаходження контрагента позивача - ТОВ "ТК Комівояжер" спростовуються, наданим представником позивача суду витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001240040 від 05.08.2016 року. (а.с.182-185).

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до пункту 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, Об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно ст.138 Податкового кодексу України, Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до положень п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Згідно п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, 139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 08.06.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" (місцезнаходження: 61177, м.Харків, вул.Золочівська, буд.4 А, код ЄДРПОУ - 32235849) судовий збір у розмірі 19248 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 34 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61166, ми.Харків, пр-т Науки, буд.9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 15 серпня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.