Рішення

від 11.08.2016 по справі 923/694/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року Справа № 923/694/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", місцезнаходження: вул. ОСОБА_1, ( Радянська), 12/14,оф.3, м. Херсон, код ЄДРПОУ 39543936

до Відповідача : ОСОБА_2 кооператив "Потьомкінський", місцезнаходження вул. Гоголя, буд. 35-б, оф. 37, м. Херсон, код ЄДРПОУ 40321833

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : ОСОБА_2 кооператив "ОСОБА_3 місто", місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 12/14, оф.3, м.Херсон, код ЄДРПОУ 39930699.

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, дов. № 40 від 10.08.2016р.

від відповідача - ОСОБА_3, дов. б/н від 04.03.2016р.

від третьої особи- Верещака О.М., дов. № 264 від 19.04.2016р.

в с т а н о в и в:

05 липня 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" (в подальшому Позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 кооперативу "Потьомкінський" (в подальшому Відповідач) про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки.

Ухвалою від 07.07.16р. суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду в засіданні господарського суду на 26.07.2016р.

Цією ж ухвалою суд зобов'язав надати Позивача: оригінали усіх доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні), договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.06.2015р. (див. п.3 договору оренди від 06.08.2015р. - оригінал для огляду, завірену копію - до справи), повну довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається своєчасне внесення записів про внесення змін до статуту, про керівника; відповідача: письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, копії статутних та реєстраційних документів.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, ухвала про призначення засідання направлена сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника з огляду на організаційні моменти, що виникли на підприємстві. Позивач на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2016р. надав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач на виконання вимог ухвали від 07.07.2016р. надав відзив з додатком для долучення до матеріалів справи.

Окрім того, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду по справі може вплинути на права і обов'язки ОСОБА_2 кооперативу "ОСОБА_3 місто", код ЄДРПОУ 39930699, вул. Ярослава Мудрого, 12/14, оф.3, м.Херсон.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, суд задовольнив клопотання позивача та залучає ОСОБА_2 кооператив "ОСОБА_3 місто"до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Зазначені обставини викладені в ухвалі від 26.07.2016р., якою суд розгляд справи відклав, призначив судове засідання на "10" серпня 2016 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 кооператив "ОСОБА_3 місто", місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 12/14, оф.3, м.Херсон, код ЄДРПОУ 39930699.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.08.2016р.

В судовому засіданні представник Позивача повністю підтримав позовні вимоги. Відповідач повністю проти позову заперечує.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач керується приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Позивач зазначив, що між ним та Відповідачем 07 квітня 2016р. укладено договір суборенди земельної ділянки, що розташована по проспекту Ушакова, 62-а в м. Херсоніплощею 0,2130 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1124, під будівництво багатоквартирного житлового будинку із земель комунальної власності з правом передачі в суборенду (п.1.1 договору - а.с.15). Позивач вважає, що зазначений договір є недійсним, що і стало підставою для використання Позивачем наданого статтею 1 Господарського процесуального кодекс України (далі - ГПК) права звернення із цією позовною заявою до господарського суду Херсонської області.

Позивач зазначив, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України , статтями 207, 208 ГК України . Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Тобто, особа котра підписує договір від імені юридичної особи повинна мати відповідний обсяг дієздатності в розумінні частини 2 статті 203ЦК України.

Проте Позивач звертає увагу суду, що від імені Позивача ТОВ "ХЕРСОНМІСЬКБУД" оскаржуваний договір підписала особа, котра на момент укладання 07.04.2016 не мала цивільної дієздатності з огляду на наступне.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Так, згідно зі статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Наведене кореспондується із положеннями статей 97, 99, 145 ЦК України.

Позивачем до позовної заяви додано копію ОСОБА_5 (а.с. 19). Пунктом 7.3.6. ОСОБА_5 Позивача ТОВ «ХЕРСОНМІСЬКБУД», діючого на момент укладення спірного договору, Директор підприємства мав право видавати доручення від імені ТОВ «ХЕРСОНМІСЬКБУД», управляти та розпоряджатися активами, майном, коштами ТОВ «ХЕРСОНМІСЬКБУД», у тому числі грошовими коштами, але у відповідності з рішенням Загальних зборів Засновників.

На переконання Позивача, наведена норма п.7.3.6 статуту ТОВ «ХЕРСОНМІСЬКБУД» обмежувала Директора у розпорядженні активами, в тому числі і нематеріальними, такими як право користування земельною ділянкою, котра перебуває в оренді у Позивача, без рішення Загальних зборів Засновників.

За таких обставин Позивач ТОВ «ХЕРСОНМІСЬКБУД» вважає спірний правочин - договір суборенди земельної ділянки від 07.04.2016р. - недійсним оскільки він укладений з порушенням норм цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України -підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Проте Позивачем при зверненні до суду з позовом не зазначено в чому саме полягає порушення або оспорення прав і охоронюваних законом його інтересів.

Частина 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встаовлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

В свою чергу частина 2 статті 203 ЦК України визначає, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Наведена правова позиція, на думку Позивача, узгоджується із позицією викладеною в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

З наведених підстав Позивач просить визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,2130га, що розташована за адресою м. Херсон, проспект Ушакова, 62-а, під будівництво багатоквартирного житлового будинку кадастровий номер 6510136900:01:001:1124, укладеного 07.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНМІСЬКБУД" код ЄДРПОУ 39543936 та ОСОБА_2 кооперативом "ПОТЬОМКІНСЬКИЙ" код ЄДРПОУ 40321833.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що дійсно 07 квітня 2016 року між ТОВ «Херсонміськбуд» (Орендодавець) та ОСОБА_2 кооперативом «Потьомкінський» (орендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2130 га, що розташована за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 62-а (далі - Земельна ділянка) під будівництво багатоквартирного житлового будинку із земель комунальної власності з правом передачі в суборенду; кадастровий номер земельної ділянки: 6510136900:01:001:1124. Земельна ділянка загальною площею 0,2130 га, в тому числі: земельна ділянка площею 0,0613 га - під капітальною забудовою, земельна ділянка площею 0,1517 га - під прибудинковою територією.

За актом прийому - передачі від 07.04.2016 року ТОВ «Херсонміськбуд» передав, а ЖБК «Потьомкінський» прийняв в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку площею 0,2130 га.

08 квітня 2016 року приватний нотаріус Херсонського міського територіального округу ОСОБА_6 зареєструвала в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ЖБК «Потьомкінський» інше речове право - суборенду земельної ділянки кадастровий номер земельної глянки: 6510136900:01:001:1124, загальною площею 0, 2130 га, що розташована за адресою м. Херсон, проспект Ушакова, земельна ділянка 62-А. Номер запису про інше речове право № 14087473 від 08.04.2016 року, індексний номер рішення 29171934.

Право передачі земельної ділянки в суборенду надано Позивачу ТОВ "Херсонміськбуд" у відповідності до п. 1 Договору оренди земельної ділянки від 06.08.2015р., укладеного між Херсонською міською радою та ТОВ "Херсонміськбуд»

У відповідності до п. 2.1. Договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2016 року договір укладено на 52 місяці і діє до ЗО липня 2020 року.

Згідно п. 7.3., 7.4. Договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2016 р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Від імені Позивача ТОВ «Херсонміськбуд» договір суборенди підписав директор ТОВ "Херрсонміськбуд" ОСОБА_7, який діяв на підставі ОСОБА_5. Повноваження в якості керівника ТОВ "Херсонміськбуд" підтверджуються наказом № 1 від 02.03.2015 року "Про виконання обов'язків", протоколом № 1 загальних зборів ТОВ "Херсонміськбуд" від 11.12.2014 р., витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.04.2016 р.

У відповідності до ОСОБА_5 ТОВ "Херсонміськбуд", що зареєстрований 11.12.2014р. реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні та регулював діяльність ТОВ "Херсонміськбуд" станом на 07.04.2016р., передбачено , що згідно п. 6.2 ОСОБА_5 : До виключної компетенції Засновників належить вирішення таких питань:

6.2.1. визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів, звітів про їх виконання;

6.2.2. внесення змін до ОСОБА_5 товариства, зміна розміру його Статутного капіталу;

6.2.3. створення та відкликання виконавчого органу Товариства;

6.2.4. визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

6.2.5. затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Товариства;

6.2.6. вирішення питання про придбання Товариством частки засновника;

6.2.7. виключення Засновника із | Товариства;

6.2.8. прийняття нових членів Товариства;

6.2.9. прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

6.2.10. призначення та відкликання Директора (Генерального, директора) та визначення суми винагороди (заробітної плати), які повинно виплачувати Товариство.

6.2.11. порядок створення та повноваження контрольного органу.

Відповідно до п. 7.1 ОСОБА_5 виконавчим органом Товариства є одноосібний Директор Товариства, а в разі колегіального керівництва створюється дирекція, яка очолюється Генеральним директором. Директор (Генеральний директор) керує щоденною діяльністю Товариства. Він уповноважений вирішувати усі питання, що стосуються діяльності Товариства, які не є винятковою компетенцією загальних зборів.

На підставі п.п. 7.3.4, 7.3.5, 7.3.6. Директор Товариства:

- складає та підписує без доручення від імені Товариства угоди, контракти інші юридичні акти та забезпечує їх виконання;

- представляє без доручення Товариство в його стосунках з установами, підприємствами, організаціями, товариствами, судами всіх інстанцій, партнерами та фізичними особами, а також державними органами по питанням, пов'язаним з діяльністю Товариства;

- видає доручення від імені Товариства, управляє та розпоряджається активами, майном, коштами Товариства, у тому числі грошовими коштами, але у відповідності з рішеннями Загальних зборів Засновників.

З наданого Позивачем ОСОБА_5 ТОВ "Херсонміськбуд" в редакції станом на 07.04.2016 року вбачається, що ОСОБА_5 прямо не обмежує керівника на вчинення дій з активами товариства.

Згідно п. 7.3.6. ОСОБА_5 ТОВ "Херсонміськбуд" розпорядження активами підприємства обмежується рішенням засновника. За відсутності такого спеціального рішення, жодних обмежень у керівника в цій частині не було. Оскільки Позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність такого рішення загальних зборів, яке б обмежувало керівника на укладення договору суборенди від 07.04.2016 року.

На підтвердження своєї позиції про необхідність рішення загальних зборів засновників перед підписанням будь-якої угоди, Позивачем також не надавались до суду будь-які рішення Загальних зборів Засновників у подібних правовідносинах з іншими контрагентами.

За таких фактичних обставин суд вважає, що директор ТОВ "Херсонміськбуд" ОСОБА_7 07.04.2016 року при укладення договору суборенди земельної ділянки з Відповідачем діяв у межах повноважень, наданих йому Законом та ОСОБА_5.

Представник Відповідача ЖБК "Потьомкінський" надав до суду докази належного виконнання договірних зобов'язань за договором суборенди земельної ділянки від 07.04.2016 року, вчасно сплачуючи орендну плату ТОВ "Херсонміськбуд", що підтверджується квитанцією від 25.04.2016 р. на суму 2722,80 грн. за період суборенди з 07.04.2016 р. по 30.04.2016 року, квитанцією від 24.05.2016 р. на суму 3403,47 грн. за травень 2016 року, квитанцією від 24 червня 2016 року на суму 3403,47 грн. за червень 2016р., квитанцією від 21 липня 2016 р. на суму 3403,47 грн. за липень 2016 оку.

Представник Відповідача зазначив, що орендні платежі за договором суборенди земельної ділянки від 07.04.2016 ку Позивачем приймались, що свідчить про визнання ТОВ "Херсонміськбуд" договору суборенди від 07.04.2016 р. та прийняття його до виконання.

Крім того, факт визнання та фактичне схвалення договору суборенди від 07.04.2016р. Позивачем підтверджується також повідомленням ТОВ "Херсонміськбуд" від 11.04.2016р. № 19 про розірвання договору суборенди земельної ділянки, в якому ТОВ "Херсонміськбуд" повідомляє про розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 0,2130 га, розташованої за адресою місто Херсон проспект Ушакова, 62-а укладеного від 07.04.2016 року між ТОВ "Херсонміськбуд" та ЖБК "Потьомкінський"

Суд зазначає, що таке право одностороннього розірвання договору суборенди від 07.04.2016 року Договір суборенди від 07.04.2016 року не містить, а прямо забороняє (п. 7.4. Договору суборенди від 07.04.2016 року).

У відповідності до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів господарських договорів) недійсними» - наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, що свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

За приписами ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи; органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1,4 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; назвою яконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

ОСОБА_5 145 ЦК України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника із товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного оалансу.

ОСОБА_5 товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Таким чином, суд вважає доведеним факт, що керівник Позивача ОСОБА_7 07.04.2016 року при укладення договору суборенди земельної ділянки діяв у межах повноважень наданих йому Законом та ОСОБА_5, що підтверджується вищевикладеними обставинами, ОСОБА_5 та нормативними актами, та враховуючи вчинення Позивачем дій, які свідчать про визнання ТОВ "Херсонміськбуд" договору суборенди від 07.04.2016 року та прийняття його до виконання.

Суд, оцінюючи надані сторонами докази виходить з того, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Даною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч.І ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.9 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову враховуються положення п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати, що письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 13 від 17.12.2013

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Таких фактів судом під час розгляду справи не встановлено.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Відповідно до п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 ЦК України).

Суд зазначає, що ОСОБА_5 Позивача не містить положень про попереднє або наступне схвалення правочинів, підписаних пованожною особою - керівником Позивача.

За таких обставин суд відмовляє повністю у задоволенні позовних вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 11.08.2016р.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Повністю відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки загальною площею 0,2130га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1124, що розташована за адресою м. Херсон, проспект Ушакова, 62-а, під будівництво багатоквартирного житлового будинку кадастровий номер 6510136900:01:001:1124, укладеного 07.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНМІСЬКБУД" (код ЄДРПОУ 39543936) та ОСОБА_2 кооперативом "ПОТЬОМКІНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 40321833)

Повне рішення складено

16.08.2016р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна