Постанова

від 11.08.2016 по справі 825/1275/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1275/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Красної О.А.,

представників відповідача Гензель Л.М., Гусак Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» (р/р 2600881488, Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03058263) у дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Прилуки, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок 31217230700006, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37984681) 18000,00 грн адміністративно-господарських санкцій та 738,00 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач у 2015 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік відповідач вказав 15 осіб, відповідно 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особа з інвалідністю, але відповідачем не було працевлаштовано жодної особи.

Ухвалою суду від 04.08.2016 провадження у справі було зупинено в зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до 09:30 год. 11.08.2016 для надання додаткових розрахунків адміністративно-господарських санкцій на вимогу суду. Протокольною ухвалою суду від 11.08.2016 провадження у справі було поновлено, але додаткових розрахунків адміністративно-господарських санкцій на вимогу суду представником позивача надано не було.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в 2015 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Сервіс» становила 13 осіб, що підтверджується розрахунком середньорічної чисельності працюючих штатних працівників ТОВ «Сервіс» у 2015 році та уточнюючим звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів від 12.07.2016, та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 1 особа, на підприємстві в січні-лютому 2015 на посаді лікаря-лаборанта працював 1 інвалід, а саме ОСОБА_5 3-ої групи інвалідності, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_3 від 31.12.2000 та копіями відомостей нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Сервіс». Відповідно до наказу № 121 від 10.03.2015, у зв'язку із звільненням інваліда 3 групи ОСОБА_5, створене додаткове робоче місце реєстратора для працевлаштування інваліда. З березня по вересень 2015 року ТОВ «Сервіс» була розміщена реклама, яка транслювалась по каналах кабельного телебачення наступного тексту: «ТОВ «Сервіс» запрошує на роботу співробітників, в тому числі інвалідів», що підтверджується довідкою ТОВ «Телерадіокомпанія «Тім». У 2015 році було збережено робоче місце за заявою інваліда ОСОБА_6, яка є інвалідом 3 - ої групи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 та довідкою МСЕ-ЧНВ № 045618, що підтверджується копією наказу № 129 про працевлаштування працівника. Щодо звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, поданого у лютому 2016 року, представники відповідача повідомляють, що в ході перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу вказана невірно, а саме до нього було враховано кількість працівників в цілому, враховуючи працівників, які працюють за сумісництвом. В зв'язку з цим було подано новий звіт, у якому зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників особового складу - 13, що протиправно не враховано позивачем. До того ж, зазначена кількість штатних працівників підтверджується інформацією, наданою податковими органами та штатним розкладом ТОВ «Сервіс».

Враховуючи вищевикладене, відповідач виконав вимоги, встановлені чинним законодавства щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації і громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 18 Закону № 875, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок № 70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, поданого відповідачем у лютому 2016 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Сервіс» становила 15 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 1 особа, кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб (а.с. 6).

В свою чергу, у судовому засіданні з пояснень представників відповідача встановлено, що у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, поданого у лютому 2016 року в ході перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю, середньооблікова чисельність працівників 15 осіб вказана невірно, а саме до складу штатних працівників було враховано кількість працівників в цілому, враховуючи працівників, які працюють за сумісництвом, що підтверджується штатним розкладом ТОВ «Сервіс» (а.с. 93).

Так, у 2015 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Сервіс» становила 13 осіб, що підтверджується розрахунком середньорічної чисельності працюючих штатних працівників ТОВ «Сервіс» у 2015 році (а.с. 24), штатним розкладом ТОВ «Сервіс» (а.с. 93) та уточнюючим звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів від 12.07.2016 (а.с. 38), та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 1 особа. Аналогічна кількість штатних працівників (середньооблікова - 13 осіб) вбачається і з наявної у матеріалах справи податкової звітності (а.с. 107-141).

Відповідно до п. 2 Порядку № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік складає 18000,00 грн. Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами (1 робоче місце), становить 9000,00 грн, а не 18000,00 грн, як протиправно визначено позивачем.

Згідно ст. 18-1 Закону № 875, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, а відповідно до частини третьої ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

При цьому, частиною 3 статті 18 Закону № 875 чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з аналізу вищевикладених норм Закону № 875 випливає, що працевлаштуванню інвалідів передує їх звернення безпосередньо до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, на які власне і покладено обов'язок реєстрації бажаючих працювати інвалідів та здійснювати пошук підходящої роботи для них.

Аналогічна позиція викладена в рекомендаціях президії ВАС України «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» від 14.04.2008 № 07.2-10/2, а саме ч. 4.2. вказаних рекомендація визначено, що відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 875 роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Також, ВАС України вказав на обов'язки роботодавців стосовно виконання нормативу працевлаштування, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечення інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що на ТОВ «Сервіс» в січні-лютому 2015 на посаді лікаря-лаборанта працював 1 інвалід, а саме ОСОБА_5 3-ої групи інвалідності, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_3 від 31.12.2000 (а.с. 25), копіями відомостей нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Сервіс» (а.с. 26,27) та уточнюючим списком працівників інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2015 році від 12.07.2016 (а.с. 91).

Відповідно до наказу № 121 від 10.03.2015 про звільнення інваліда 3 групи ОСОБА_5 (а.с. 92) створене додаткове робоче місце реєстратора для працевлаштування інваліда.

Судом встановлено, що з березня по вересень 2015 року ТОВ «Сервіс» була розміщена реклама, яка транслювалась по каналах кабельного телебачення наступного тексту: «ТОВ «Сервіс» запрошує на роботу співробітників, в тому числі інвалідів», що підтверджується довідкою ТОВ «Телерадіокомпанія «Тім» (а.с. 74).

У вересні 2015 року до ТОВ «Сервіс» на ім'я директора поступили заяви від інваліда 3-ої групи ОСОБА_6 про прийняття її на роботу на посаду реєстратора (а.с. 78) та про зберігання за нею робочого місця до його одуження, так як вона не може вийти на роботу у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я (а.с. 79).

З вищевказаного вбачається, що ТОВ «Сервіс» вживалися ряд заходів для працевлаштування інваліда, так з лютого 2016 року на посаду реєстратора влаштовано ОСОБА_6, яка є інвалідом 3 - ої групи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 76) та довідкою МСЕ-ЧНВ № 045618 (а.с. 77), що підтверджується копією наказу № 129 від 26.02.2016 про працевлаштування працівника (а.с. 60).

З матеріалів справи вбачається, а саме з листа Прилуцького міського центру зайнятості, що ТОВ «Сервіс» у 2015 році не подавався звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які містять відомості про наявність вільних робочих місць для інвалідів (а.с. 75).

В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 17 Закону № 857 відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Так, ТОВ «Сервіс», у відповідності до вимог законодавства, щодо працевлаштування інваліда, було створено 1 спеціальне робоче місце для працевлаштування інваліда, на якому працювала особа, якій було встановлено інвалідність по 10.03.2015, також з березня по вересень 2015 року ТОВ «Сервіс» була розміщена реклама про запрошення на роботу співробітників, в тому числі інвалідів, на виконання ст. 18 Закону № 875 було прийнято заяву про працевлаштування інваліда, з його ініціативи, та за ним зберігалося робоче місце до його одуження, у зв'язку з його заявою про різке погіршення стану здоров'я.

Враховуючи наведене, подання звіту за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які містять відомості про наявність вільних робочих місць для інвалідів не є обов'язковою умовою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано зазначені вимоги законодавства, щодо працевлаштування інваліда. Більш того, в порушення вимог ст. 20 Закону № 875 позивачем не вірно розрахована сума штрафу для підприємств, на якому працює до 15 осіб, а отже і сума пені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 158-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан