15.08.2016 Справа № 756/1469/14-ц
Номер справи 756/1469/14-ц
Номер провадження 4-с/756/8/16
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2016 року Оболонський районний суд м.Києва
в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.
за участю секретаря - Яковлевої Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, зацікавлена особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, ПАТ «Укрсиббанк» на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні,
ВСТАНОВИВ:
Скаржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні. В обґрунтування скарги зазначає, що 23.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бочковим Тарасом Олександровичем, на підставі виконавчого листа Оболонського районного суду м.Києва № 2/756/1672/14 від 14.01.2015 року, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46900833 про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №11175636000 від 27.05.2015 року у розмірі 371 087 швейцарських франків 27 сантимів , що в еквіваленті становить 3 264 437 грн. 27 коп.
23.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бочковим Тарасом Олександровичем разом з постановою про відкриття виконавчого провадження № 46900833 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить заявнику у межах суми стягнення та накладено заборону на його відчуження.
04.08.2015 року ОСОБА_1 було надано до Оболонського районного суду м.Києва скаргу на вищезазначену постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на тій підставі, що дана постанова була винесена з порушенням державним виконавцем норм чинного законодавства України.
28.08.2015 року ОСОБА_1 отримала постанову про арешт коштів боржника від 13.08.2015 року у виконавчому провадженні № 46900833 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Лозової А.І.
Заявник вважає, що вищезазначена постанова була винесена з порушенням вимог законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов накладення арешту на майно (кошти) під час примусового виконання виконавчого документу, а тому підлягає оскарженню в судовому порядку.
ОСОБА_1 зазначає, що як свідчать матеріали справи виконавчого провадження № 46900833, першочергово державною виконавчою службою було звернено стягнення на все майно боржника постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2015 року, після чого Постановою від 13.08.2015 року було накладено арешт на кошти Боржника.
Посилаючись на ст.ст. 32, 52, 57, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 384, 385 ЦПК України, скаржник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Лозової А.І. про арешт коштів боржника від 13.08.2015 року у виконавчому провадженні № 46900833.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, просив суд задовольнити, з підстав викладених у матеріалах справи.
Представник зацікавленої особи - представник ПАТ «УкрСиббанк» проти задоволення скарги заперечував з посиланням на те, що судове рішення не виконано.
Представник - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився направив заперечення на позов в яких просив відмовити в задоволенні скарги через необґрунтованість.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити виходячи з наступного .
23.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бочковим Т.О., на підставі виконавчого листа Оболонського районного суду м.Києва № 2/756/1672/14 від 14.01.2015 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46900833 про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №11175636000 від 27.05.2015 року у розмірі 371 087 швейцарських франків 27 сантимів, що в еквіваленті становить 3 264 437 грн. 27 коп.
У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просить з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника.
Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
На підставі заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Листом від 23.07.2015 року боржником повідомлено про відкриті рахунки у наступних банках: ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Згідно п.4 цієї ж статті на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
13.08.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Відповідно до вимог п.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Звернення стягнення на майно боржника - це сукупність дій державного виконавця, що полягає в арешті, вилученні та примусової реалізації майна. Отже, арешт майна боржника є лише першою складовою зазначеного процесу, та не може окремо вважатися зверненням стягнення на майно.
На час розгляду даної скарги судове рішення боржником в добровільному порядку не виконано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1, зацікавлена особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, ПАТ «Укрсиббанк» на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2016 |
Оприлюднено | 19.08.2016 |
Номер документу | 59746799 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Яценко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні