Постанова

від 15.04.2020 по справі 756/1469/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 756/1469/14

провадження № 61-39054св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг ,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозова Анастасія Ігорівна, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у складі судді Диби О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг (далі - ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг ) звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - державний виконавець) Лозової А. І. щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні № 46900904, скасувати звіт про оцінку майна суб`єкта господарювання Приватного підприємства Консалтингова компанія Агро-Експерт від 25 травня 2017 року, згідно з яким вартість об`єкта оцінки нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 становить 3 117 700,00 грн, та зобов`язати державного виконавця повторно визначити вартість зазначеного приміщення.

Скарга ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг мотивована тим, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП №46900904 з примусового виконання виконавчого листа від 14 січня 2015 року № 02/756/1672/14 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 371 087,27 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 3 264 437,27 грн.

На виконання постанови державного виконавця Лозової А. І. від 21 квітня 2017 року ПП Консалтингова група Агро-Експерт було проведено оцінку нежитлового приміщення загальною площею 262,6 кв.м, що розташоване на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1 (літера А ), яка була оформлена звітом про незалежну оцінку майна від 25 травня 2017 року. Відповідно до звіту ринкова вартість вказаного майна становить 3 117 700,00 грн, така вартість визначена як стартова ціна лота в заявці на примусову реалізацію арештованого майна, направленій ДП Сетам .

ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг вважало, що існують підозри щодо достовірності оцінки майна та ринкова вартість не відповідає ринковим цінам і є значно заниженою. Тому визначення низької стартової ціни призвело до реалізації майна за 3 730 000,00 грн.

Не погоджуючись зі звітом про незалежну оцінку майна від 25 травня 2017 року, заявник замовила власну оцінку приміщення у ТОВ Оціночна компанія Мерило , де звітом від 14 вересня 2017 року встановлено, що вартість оцінюваного об`єкта становить 10 294 622,04 грн.

Заявник зазначала, що такі дії державного виконавця Лозової А. І. є незаконними та такими, що порушують права та інтереси боржника, а також суперечать чинному законодавству.

Крім того, заявником ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, де зазначив, що повідомлення про результати визначення вартості майна не отримував, а зі звітом про незалежну оцінку майна ознайомився лише 13 грудня 2017 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року заяву ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг про поновлення строку звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця задоволено.

Поновлено строк звернення до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової А. І.

У задоволенні скарги ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю порушень норм чинного законодавства України у діях державного виконавця.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення учасників справи, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого постановив законну і обґрунтовану ухвалу про відмову у задоволенні скарги ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У червні 2018 року ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця та ухвалити нове рішення в оскаржуваній частині, яким скаргу задовольнити.

Касаційна скарга ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при дослідженні звіту про незалежну оцінку майна від 25 травня 2017 року не перевірили його відповідність вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. Судами залишено поза увагою, що непроведення оцінювачем особистого огляду об`єкта оцінки є істотним порушенням норм законодавства. Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи не застосували до спірних правовідносин Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та відповідні національні стандарти з оцінки майна, що призвело до прийняття неправильних рішень.

Також заявник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано доводи заявника про те, що коригуючі поправки, застосовані до вартості аналогів об`єкта оцінки при визначенні вартості за порівняльним підходом у зазначеному звіті є занадто великими, до того ж відрізняються за площею від спірного об`єкта оцінки.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, матеріали цієї справи витребувано із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У вересні 2018 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, просить залишити касаційну скаргу ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2018 року та постанова Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року постановлені із дотриманням норм матеріального і процесуального права. Серед іншого у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на пояснення представника ПАТ УкрСиббанк та виконавця, де було встановлено, що залученим виконавцем суб`єктом оціночної діяльності - ПП Консалтингова група АРГО-ЕКСПЕРТ проводилась двічі оцінка вартості спірного приміщення, перша у 2016 році, на яку подавалась рецензія ПАТ УкрСиббанк , і друга - при складені звіту від 25 травня 2017 року. особистий огляд приміщення здійснювався оцінювачем, зокрема, ще перед підготовкою першого звіту, під час якого була присутньою і директор боржника.

У вересні 2018 року ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на адресу Верховного Суду засобом поштового зв`язку надіслало відповідь на відзив, у якому воно просить задовольнити касаційну скаргу ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг , а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати. У відповіді на відзив на касаційну скаргу заявник вказує на те, що доводи представника ОСОБА_2 є суперечливими та непереконливими. Підготовка звіту від 25 травня 2017 року була проведена без огляду приміщення, а тому такий звіт не може вважатись правомірним, оскільки не враховує суттєві фактори, що можуть впливати на визначення ціни та не відповідає положенням Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні і Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на адресу Верховного Суду надіслав заперечення щодо аргументів скаржника, викладених у відповіді на відзив на касаційну скаргу, де просив також залишити ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У листопаді 2018 року ПАТ УкрСиббанк засобом поштового зв`язку надіслало на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг , у якому, посилаючись на правильне застосування судами норма матеріального права та дотримання норм процесуального права, просило касаційну скаргу ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг відхилити, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

У грудні 2018 року ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг на адресу Верховного Суду надіслало засобом поштового зв`язку відповідь на відзив на касаційну скаргу ПАТ УкрСиббанк аналогічного змісту відповіді на відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3

06 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року, задоволено позов ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 та ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку 371 087,27 швейцарських франків, що станом на 10 січня 2014 року еквівалентно за курсом НБУ 3 264 437,27 грн.

У добровільному порядку відповідачі рішення суду не виконали, у зв`язку з чим було видано виконавчі листи та постановою державного виконавця від 23 березня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

23 березня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все майно ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг .

Постановою державного виконавця від 21 квітня 2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП Консалтингова група Агро-експерт для визначення вартості арештованого майна (початкової ціни для подальшої реалізації), а саме нежилого приміщення загальною площею 262,6 кв.м, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майна ринкова вартість спірного нежилого приміщення, власником якого є ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг станом на 25 травня 2017 року становить 3 117 700,00 грн.

20 червня 2017 року державний виконавець направив на адресу боржника ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг повідомлення про результати оцінки майна, яке повернулося відправникові у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

08 вересня 2017 року були проведені електронні торги, за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_2 . Спірне нежитлове приміщення було продане за ціною 3 543 500,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до частини 1, абзаців 1-3 частини 2 статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року Закону України Про виконавче провадження , для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ (далі - Закон №2658-ІІІ)

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України № 2658-III).

Частиною другою статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав (далі - Національний стандарт № 1, Стандарт).

Відповідно до пункту 1 Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 3 поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема: вартість - еквівалент цінності об`єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу; строк експозиції - строк, протягом якого об`єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших факторів; ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу об`єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

Відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з пунктами 35, 38 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Пункти 16, 47 даного Національного стандарту № 1 визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

За правилами статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Необґрунтованими є доводи заявника у касаційній скарзі стосовно визнання недійсним висновку про оцінку майна, складеного 25 травня 2017 року щодо спірного нежитлового приміщення, оскільки як зазначалося, за висновком про незалежну оцінку майна, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ПП Консалтингова група Арго-експерт , вартість об`єкту оцінки становить 3 117 700,00 грн, з чим не погоджується заявник. Матеріалами справи підтверджено, що заявник надав суду рецензією на Звіт про оцінку майна (а.с. 198-202, том 2), проте вважає, що суд першої інстанції не надав їй правової оцінки.

У цій рецензії, зокрема, зазначено, що оскаржуваний Звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Вказані обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді скарги разом із доводами учасників справи, та яким судами була надана відповідна оцінка.

Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що суб`єктом оціночної діяльності не проведено огляду майна під час виготовлення звіту про його вартість, але ці обставини були також предметом перевірки доводів заявника та їм надана судами належна оцінка.

Щодо посилань заявника на те, що вартість об`єкту оцінки є заниженою, Верховний Суд також погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

За змістом статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

З наданого сторонами Звіту вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності проведено попередній аналіз спеціалізованих інформаційних сайтів з купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, оцінювачем проведено аналіз інформації щодо продажу подібного нерухомого майна на вторинному ринку та підібрано вісім подібних об`єктів для порівняння.

Правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відхилення доводів заявника стосовно звіту від 14 вересня 2017 року, складеного ТОВ Оціночна компанія Мерило , відповідно до якого вартість спірного нежитлового приміщення становить 10 294 622, 04 грн, оскільки такий звіт складено після проведення прилюдних торгів та не в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

До того ж, зі змісту договору іпотеки вартість майна визначена сторонами у 5 159 898,00 грн. Доказів про те, що власником майна проведено значне поліпшення цього майна не надано та на ці обставини заявник не посилається.

Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, Верховний Суд погоджується з висновком судів про дотримання виконавцем вимог статті 57 Закону України Про виконавче провадження щодо проведення оцінки майна.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у скарзі, які належним чином перевірені судами попередніх інстанції та зводяться до їх переоцінки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводами касаційної скарги ці висновки не спростовуються.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 , 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічне підприємство Оберіг залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:В.С. Жданова В.М. Ігнатенко В.А. Стрільчук М.Ю. Тітов