Постанова

від 16.08.2016 по справі 809/946/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа № 809/946/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Куриша Р.В.,

представника позивача Яремака Т.І.,

представника відповідача Валька Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" про стягнення податкового боргу в сумі 459 666, 90 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2016 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 459 666, 90 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33, 49 Податкового кодексу України не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 367 733,52 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 91 933,38 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг у сумі 459 666,90 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав, з підстав викладених в письмовому запереченні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" 10.04.2009 зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності 23.04.2009 взяте на облік Івано-Франківською митницею.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 459 666,90 гривень, що виник в результаті несплати визначеної податковим повідомленням №7 від 03.03.2011 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, за основним платежем у сумі 367 733,52 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 91 933,38 гривень (а.с.19).

Порушення відповідачем вимог статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та статті 267 Митного кодексу України Івано-Франківською митницею зафіксовано в акті перевірки стану дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.02.2008 до 31.12.2010, за №800/17/2287503099 від 22.02.2011. Зокрема, митним органом встановлено, що відповідачем при ввезенні на митну територію України згідно митної декларації №206000002/9/001281 від 30.04.2009 установки для генерування водню HYSTAT-A-1000Q/50/10 виробництва Hydrogenics Europe N.V.Є (Бельгія) занижено її митну вартість, що в подальшому вплинуло на визначення бази оподаткування податком на додану вартість та призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті при ввезенні даної установки на митну територію України, у розмірі 367 733,52 гривень (а.с.8-18).

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Законом України "Про систему оподаткування" визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) (пункт 2); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (пункт 3).

Статтею 13 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що в Україні справляються загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних належить податок на додану вартість.

Пунктом 2.4 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платником податку є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом з'ясовано, що відповідач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням форми Р за №7 від 03.03.2011, оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі №2а-1246/11/0970, яка згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 у справі №876/2143/14 залишена без змін, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" у задоволенні поданого ним позову до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №7 від 03.03.2011 (а.с.24-27).

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі №2а-1246/11/0970 набрала законної сили 31.03.2014 (а.с.24).

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №7 від 03.03.2011 винесено позивачем правомірно, визначена відповідачу сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 459 666,90 гривень є узгодженою та підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення .

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за №60-23 від 22.12.2015 на суму 459 666,90 гривень, яку останнім отримано 24.12.2015 (а.с.20).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 367 733,52 гривень податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та 91 933,38 гривень штрафних (фінансових) санкцій утворюють податковий борг відповідача в розмірі 459 666,90 гривень, який ним не сплачено.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню в дохід державного бюджету в розмірі 459 666,90 гривень з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроген Енерджі" (ідентифікаційний код 36382041, вул. Богдана Хмельницького, 62, м.Калуш, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 459 666 (чотириста п'ятидесят дев'ять тисяч шістсот шістесят шість) гривень 90 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.08.2016.