Постанова

від 16.08.2016 по справі 927/1216/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 927/1216/15 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Добро" на постановувід 29.03.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/1216/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Дніпро" до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаФермерське господарство "Добро" провизнання укладеними додаткових угод, за участю представників: позивача -Таран Н.І. (довіреність від 25.12.15) відповідача -Чередніченко О.М (довіреність від 02.11.15) 3-ї особи -Чередніченко О.М (довіреність від 02.11.15) ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2015 у справі №927/1216/15 (суддя Репех В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Лобань О.І., Тищенко А.І.), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислової фірми "Дніпро" (надалі - позивач) до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Добро", задоволено повністю. Визнано укладеними додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок у запропонованій позивачем редакції на тих же умовах і на той же строк.

Третя особа з рішенням та постановою у справі не згодна, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: положень ч. ч. 3 - 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області від 12.11.2009 №462 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди земельних часток (паїв), власники яких не реалізували своїх прав, та надано в оренду терміном на 5 років ТОВ "АПФ "Дніпро" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні частки (паї), власники яких не реалізували своїх прав, загальною площею 109,75 га, в тому числі 109,75 га на території Крутоярівської сільської ради, згідно із додатком (всього 23).

01.03.2010 року між Прилуцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) в особі голови Нестеренка О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Дніпро" (орендар) в особі директора Скрипки В.С. були укладені договори оренди земельних ділянок: №70 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0055), №82 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0065), №92 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0073), №106 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0085), №111 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0089), №112 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0099), №112 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0100), №115 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0103), №116 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0104), №117 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0105), №122 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0107), №123 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0108), №126 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0111), №127 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0112), №141 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0123), №152 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0129), №186 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0141), №189 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0144), №192 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0147), №195 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0149), №197 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0151), №198 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0152), №199 (кадастровий номер 7424184500:03:000:0153).

За умовами вказаних договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації №462 від 12 листопада 2009 року, які знаходяться на території Крутоярівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. (п. 1 договорів); договори укладено на 5 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договорів); договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (п. 39 договорів).

Вказані договори зареєстровані у Прилуцькому міськрайонному відділі Чернігівської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 05.05.2010 за №041084800015, №041084800016, №041084800017, №041084800018, №041084800019, №041084800020, №041084800021, №041084800022, №041084800023, №041084800024, №041084800025, №041084800026, №041084800027, №041084800028, №041084800029, №041084800030, №041084800031, №041084800032, №041084800033, №041084800034, №041084800035, №041084800036, №041084800037.

Згідно з актами приймання-передачі об'єктів оренди від 05.05.2010 земельні частки (паї) передані орендарю.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що за час дії договорів оренди землі, власники двох земельних часток (паїв) № 122 та № 123 реалізувавши своє право, оформили право власності на земельні ділянки, а тому ці договори оренди землі припинили свою дію достроково.

Позивач, користуючись своїм правом, передбаченим умовами п. 7 кожного з договорів, 24.02.2015, тобто більше ніж за два місяця до закінчення строку дії договорів, звернувся до Прилуцької РДА з листом №22 про намір продовжити дію договорів оренди землі загальною площею 99,8300 гектарів, що розташовані на території Крутоярівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, до якого додав перелік земельних ділянок (часток паїв) та проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

Листом від 06.04.2015 №2.2-24/1143 Прилуцька районна державна адміністрація повідомила, що для укладання договорів оренди земельних часток (паїв) необхідно звернутися до управління Держземагенства у Прилуцькому районі Чернігівської області для отримання витягів з Державного земельного кадастру земель.

Проте, державний кадастровий реєстратор відмовив позивачеві в наданні таких витягів, пославшись на неможливість їх надання, в зв'язку зі зверненням неналежної особи, оскільки строк дії договорів оренди землі закінчився 05.05.2015.

12.06.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням (лист вих. №53) про поновлення договорів оренди землі на новий строк на тих самих умовах, додатково обґрунтувавши своє клопотання відсутністю його законодавчого обов'язку надання витягів з Державного земельного кадастру земель для поновлення договорів оренди землі та пославшись на виконання ним вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі". До даного листа позивач надав перелік земельних ділянок та проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок на земельні частки (паї).

У відповідь на вказане клопотання відповідач листом від 17.07.2015 №2.2-24/2323 повідомив позивача, що в зв'язку з закінченням терміну дії договорів оренди землі, укладання та підписання додаткових угод до них не відповідає чинному законодавству, в зв'язку з чим позивачеві запропоновано звернутися до райдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для подальшого забезпечення укладання договорів оренди землі.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом (з урахуванням уточнення предмету позову) про визнання укладеними додаткових угоди до договорів оренди від 01.03.2010 щодо їх продовження на тих самих умовах і на той самий строк. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, нормою ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанцій, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що позивач як орендар продовжує користуватись спірними земельними ділянками і належно виконувати свої зобов'язання за договорами, а відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договорів не повідомив письмово орендаря про відмову у поновленні договорів, втім додаткових угод про продовження договорів на тих самих умовах і на той саме строк не уклав, що є підставою для визнання таких додаткових угод укладеними в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову слід погодитись, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" та пункту 32 кожного з договорів оренди договори оренди землі припиняються в разі, зокрема, закінчення строку, на який їх було укладено. Після закінчення строку договорів оренди орендар має переважне право поновлення їх на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договорів повідомити письмового орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договорів).

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, конструкція норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі.

У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі на новий строк, зокрема шляхом підписання про це додаткової угоди. В цьому разі на орендаря покладено обов'язок повідомити орендодавця про такий свій намір до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов'язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов'язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку передбачено обов'язкове укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (з урахуванням заяви від 28.09.2015 про зміну предмету позову) саме нормою ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених цією нормою необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач продовжує користуватись земельними ділянками (за виключенням 2-х з 23-х) і вносити орендну плату, при цьому завчасно повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договорів. Натомість, останній не висловив своїх заперечень проти продовження договорів оренди ні до закінчення дії договорів оренди, ані протягом визначеного законом 30-денного терміну після їх закінчення, отже, договори оренди вважаються поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди земельних часток (паїв) від 01.03.2010.

При цьому, з врахуванням встановленої законодавцем необхідності оформлення такого поновлення договорів шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди із уповноваженим керівником органу виконавчої влади і без прийняття рішення цим органом про поновлення договору оренди землі, а також встановленого судом факту її не укладення у місячний строк, колегія суддів зазначає, що законні права позивача підлягають захистові шляхом визнання укладеними з відповідачем додаткових угод до договорів оренди про їх продовження на той самий строк і на тих самих умовах.

Доводи скаржника щодо не надсилання позивачем відповідачеві проектів додаткових угод для їх підписання останнім протягом місяця після закінчення строку дії договорів колегія суддів відхиляє як такі, що не є підставою для відмови в позові, адже, по-перше, приписи ч. ч. 7 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не покладають імперативного обов'язку саме на орендаря щодо надсилання орендареві проекту додаткової угоди, по-друге, досудовий порядок врегулювання спорів не є обов'язковим.

При цьому, судами встановлено, що тексти додаткових угод, які вимагаються визнати укладеними, відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки передбачають поновлення договорів на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди, отже, на підставі частин 6, 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що запропонування третьою особою більш вигідних умов договорів оренди не може прийматись до уваги, оскільки звернення ФГ "Добро" до Прилуцької РДА про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою відбулось вже після автоматичного поновлення договорів в силу приписів ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Доводи скаржника щодо відсутності у Прилуцької РДА повноважень визнавати спірні договори продовженими, оскільки об'єктом оренди є не землі державної власності, а нерозподілені (не витребувані власниками) земельні частки (паї), колегія суддів відхиляє, адже, як правомірно з цього ж приводу визначено судом апеляційної інстанції, Прилуцька РДА на виконання повноважень, наданих нормами ч. 2 ст. 5, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення і натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" прийняла рішення (розпорядження №462 від 12.11.2009) про надання позивачеві в оренду земельних часток (паїв), власники яких не реалізували своїх прав. Зазначене рішення не скасоване і не визнане недійсним у встановленому порядку. При цьому, прийняття нового рішення щодо цих же земельних часток (паїв) для продовження договорів їх оренди, за відсутності будь-яких застережень у приписах вказаного вище Закону України "Про порядок виділення і натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо непоширення на умови таких договорів норм загального законодавства про оренду землі, не вимагається.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а фактично зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, яким вже надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про підставність і ґрунтовність позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Добро" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/1216/15 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк