Рішення

від 03.08.2016 по справі 911/1667/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р. Справа № 911/1667/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 91/2015/11/11-15 від 11.11.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 18/15 від 03.11.2015 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „КиївенергоВ» , м. Київ

до Приватного акціонерного товариства „Універсам № 16В» , с. Безпечна, Сквирський район

про стягнення 7 953, 94 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „КиївенергоВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Універсам № 16В» про стягнення 6 079, 97 грн основної заборгованості, 364, 80 грн інфляційних збитків, 167, 91 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді за договором № 820153 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2002 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1667/16 за позовом ПАТ „КиївенергоВ» до ПРАТ „Універсам № 16В» про стягнення 7 953, 94 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.06.2016 р.

08.06.2016 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та надав суду відповідну заяву б/н від 10.12.2015 р. про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 079, 97 грн основної заборгованості, 1 341, 26 грн пені, 364, 80 грн інфляційних збитків, 167, 91 грн 3 % річних.

08.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2016 р.

Заява б/н від 10.12.2015 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

21.06.2016 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 21/06/2016 від 21.06.2016 р. про заміну неналежного відповідача, у якому він просить суд замінити первісного відповідача - ПРАТ „Універсам № 16В» на належного відповідача - ОСОБА_3.

22.06.2016 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки у відповідності до положень ст. ст. 1, 21, 24 Господарського процесуального кодексу України неможливою у спірних відносинах є участь у справі у статусі сторони особи, що встановленому законодавством порядку не зареєстрована юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем.

22.06.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.07.2016 р.

06.07.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 20.07.2016 р.

14.07.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 14.07.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

20.07.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.08.2016 р.

03.08.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 820153 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з умовами п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 5.3. договору „абонентВ» , що має прилади обліку, щомісячно надає „енергопостачальній організаціїВ» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до договору.

Пунктом п. 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 р.

Відповідно до п. 8.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що в випадках передачі „АбонентомВ» свого об'єкту іншій організації, „Енергопостачальна організаціяВ» повинна бути повідомлена в 3-денний термін відповідним двостороннім листом здаючого та приймаючого об'єкт. У цьому разі договір буде припинений тільки при повній сплаті „АбонентомВ» заборгованості за спожиту теплову енергію.

Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано Додаток № 1 до договору - Обсяги постачання теплової енергії „абонентуВ» , Додаток № 3 до договору - Тарифи на теплову енергію, Додаток № 4 до договору - Порядок розрахунків за теплову енергію, Додаток до договору - Схема абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі „абонентаВ» , Додаток № 6 до договору - Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, Додаток № 7 до договору - Умови припинення постачання теплової енергії, інші додатки.

Згідно з п. 3. Додатку № 4 до договору - Порядок розрахунків за теплову енергію в разі, якщо „АбонентВ» розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується „АбонентомВ» не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до п. 7. Додатку № 4 до договору - Порядок розрахунків за теплову енергію „АбонентуВ» на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) „Енергопостачальною організацієюВ» нараховується пеня в розмірі 0, 5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, згідно з умовами п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність (купує) на умовах цього договору нежилий будинок - універсам № 16, площею 4 046, 50 кв.м., який розташований у будинку № 1 (літера А) по вул. Григоровича-Барського в місті Києві.

Вказаний договір купівлі-продажу нежилого будинку було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 759.

23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно з яким продавець передав, а покупець - ОСОБА_3 прийняв нежилий будинок - універсам № 16, площею 4 046, 50 кв.м., який розташований у будинку № 1 (літера А) по вул. Григоровича-Барського в місті Києві.

28.04.2015 р. відповідач звернувся до позивача із повідомленням № 28/04/2015 від 28.04.2015 р., у якому повідомив про укладення 23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нежилого будинку, із доданим до нього самим договором купівлі-продажу нежилого будинку від 23.04.2015 р. Факт направлення відповідачем повідомлення позивачу підтверджується описом вкладення до цінного листа від 28.04.2015 р., наявним у матеріалах справи.

30.04.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого переплата відповідача за теплову енергію згідно з договором станом на 01.05.2015 р. становила 3 966, 84 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням комунальних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послугиВ» , Закону України „Про теплопостачанняВ» , Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенняВ» , Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р. „Про затвердження Правил користування тепловою енергієюВ» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти надання позивачем і отримання відповідачем послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Докази, додані позивачем до позовної заяви та надані ним у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у травні 2015 р. послуг по постачанню теплової енергії за договором № 820153 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2002 р., а саме розрахунок ціни позову, облікова картка за травень 2015 р., відомість обліку споживання теплової енергії з 26.04.2015 р. по 25.05.2015 р., акт № 92 на опломбування від 25.05.2015 р., корінець наряду № 756 від 22.05.2015 р. не є належними доказами, що підтверджують факти надання позивачем і отримання відповідачем послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, оскільки 23.04.2015 р. на підставі відповідного договору купівлі-продажу нежилого будинку відповідач продав і передав нежилий будинок - універсам № 16, площею 4 046, 50 кв.м., який розташований у будинку № 1 (літера А) по вул. Григоровича-Барського в місті Києві, новому власнику - ОСОБА_3 П. А., про що позивач був повідомлений належним чином, і відповідно з цього моменту відповідач не міг отримувати послуги по постачанню теплової енергії, у тому числі, у травні 2015 р.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, недоведеними є з боку позивача факти надання позивачем і отримання відповідачем послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати наданих послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, і позивачем у процесу розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів виникнення такого обов'язку відповідача з інших підстав, а тому відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 6 079, 97 грн основної заборгованості, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 820153 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2002 р., та інфляційні збитки і 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. всього на загальну суму 1 341, 26 грн, 364, 80 грн та 167, 91 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7. Додатку № 4 до договору - Порядок розрахунків за теплову енергію „АбонентуВ» на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) „Енергопостачальною організацієюВ» нараховується пеня в розмірі 0, 5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, недоведеними є з боку позивача факти надання позивачем і отримання відповідачем послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати наданих послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. на загальну суму 10 046, 81 грн, і позивачем у процесу розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів виникнення такого обов'язку відповідача з інших підстав, то безпідставним є нарахування позивачем пені, інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг по постачанню теплової енергії за договором у травні 2015 р. у заявлений період, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 341, 26 грн пені, 364, 80 грн інфляційних збитків, 167, 91 грн 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у заявлений період, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

05 серпня 2016 р.