Постанова

від 18.10.2016 по справі 911/1667/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1667/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Іващенко О.В. - дов. № 91/2015/11/11-4 від 11.11.2015 р.

від відповідача Іванкевич О.І. - директор, протокол № 7/15-НР

від 02.11.2015 р.

розглянувши матеріали справи

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішення господарського суду Київської області

від 03.08.2016 р. (суддя Бацуца В.М.)

у справі № 911/167/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

(далі - ПАТ «Київенерго»)

до Приватного акціонерного товариства «Універсам в„– 16»)

(далі - ПрАТ «Універсам в„– 16»)

про стягнення 7 953, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.08.2016 р. у справі № 911/1667/16 відмовлено в задоволенні позову повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з'ясування та обговорення обставин справи. На думку апелянта, місцевим господарським судом не враховано, що споживання відповідачем теплової енергії у спірний період та її кількість підтверджується наявним в матеріалах справи звітом (відомістю) споживання теплової енергії за період з 26.04.2015 р. по 25.05.2015 р., наданим відповідачем позивачеві 27.05.2015 р. Цим звітом визначено кількість спожитої відповідачем теплової енергії, оскільки саме відповідач на підставі п. 4 додатку № 1 до договору самостійно знімає показники приладів обліку та надає відомості позивачу. Крім цього, споживання відповідачем теплової енергії в травні 2015 р. підтверджується корінцем наряду на відключення № 756 від 25.05.2015 р., підписаним головним інженером відповідача тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 911/1667/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7, судді: Власов Ю.Л., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 26.09.2016 р.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 р. № 09-52/5084/16 у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді ОСОБА_7 та із звільненням у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1667/16, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 18.10.2016 р.

В судове засідання з'явились представники сторін, представник апелянта (позивача) апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 01.04.2002 р. між позивачем як енергопостачальною організацією та відповідачем як абонентом укладено договір № 820153 на постачання теплової енергії у гарячій воді ( далі Договір), за умовами п. 1.1. якого предметом його є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

За умовами п.5.3 Договору «абонент», що має прилади обліку, щомісячно надає «енергопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії в передбачені додатком № 1 до Договору терміни.

Договір на підставі п. 8.1набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 р.

Відповідно до п. 8.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що в випадках передачі «Абонентом» свого об'єкту іншій організації, «Енергопостачальна організація» повинна бути повідомлена в 3-денний термін відповідним двостороннім листом здаючого та приймаючого об'єкт. У цьому разі Договір буде припинений тільки при повній сплаті «Абонентом» заборгованості за спожиту теплову енергію.

Одночасно із укладенням Договору сторонами було підписано Додаток № 1 до нього - Обсяги постачання теплової енергії «абоненту», Додаток № 3 - Тарифи на теплову енергію, Додаток № 4 - Порядок розрахунків за теплову енергію, Додаток № 5 - Схема абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі «абонента», Додаток № 6 - Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, Додаток №7 - Умови припинення постачання теплової енергії, інші додатки.

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Договору дата зняття «Абонентом» показників приладів обліку 25 числа поточного місяця; надання звіту в РТ № 4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 - не пізніше 28 числа звітного місяця.

Пунктом 3 Додатку № 4 до Договору - Порядок розрахунків за теплову енергію передбачено, що разі, якщо «Абонент» розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

За умовами п. 7. Додатку № 4 до Договору - Порядок розрахунків за теплову енергію «Абоненту» на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини. Отже внаслідок укладення Договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) на підставі ст. 901 ЦК України зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наполягав на неналежному виконанні відповідачем своїх зобов'язань за Договором, внаслідок чого за період з 01.05.2015 р. по 01.04.2016 р. у нього виникла заборгованість за використану в травні 2015 р. теплову енергію, яка станом на 01.01.2016 р. становила 6 079, 97 грн., що підтверджується відомостями обліку, які надавались відповідачем, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про відсутність у нього обов'язку щодо сплати згаданої суми заборгованості, оскільки згідно договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 23.04.2015 р. нежитловий будинок - Універсам НОМЕР_1 площею 4046, 500 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 продано ОСОБА_4, отже тепер саме він фактично отримує та використовує поставлену позивачем теплову енергію в гарячій воді. Листом № 28/04/2015 від 28.04.2015 р. позивача повідомлено про продаж згаданого вище приміщення та необхідність переукладення договору на постачання електричної та теплової енергії з новим власником нежитлового будинку. За твердженнями відповідача, станом на 01.05.2015 р. він не мав заборгованості перед позивачем за використану теплову енергію, а навпаки мала місце передоплата в розмірі 3 966, 84 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за теплову енергію за Договором, складеним між позивачем та відповідачем 30.04.2015 р.

Як встановлено матеріалами справи, 23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, за умовами п. 1.1. якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність (купив) на умовах договору нежилий будинок - Універсам НОМЕР_1 площею 4 046, 50 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Цей договір купівлі-продажу нежилого будинку було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 759.

23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_4 було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно якого продавець передав, а покупець - ОСОБА_4 прийняв нежилий будинок - Універсам НОМЕР_1 площею 4 046, 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

28.04.2015 р. відповідач звернувся до позивача із повідомленням № 28/04/2015 про укладення 23.04.2015 р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_4 договору купівлі-продажу нежилого будинку (із доданим до нього договором купівлі-продажу нежилого будинку від 23.04.2015 р.) та необхідністю в зв»язку з цим переукладення договору на постачання електричної та теплової енергії з новим власником нежитлового будинку. Факт направлення відповідачем повідомлення позивачу підтверджується описом вкладення до цінного листа від 28.04.2015 р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи, що в свою чергу спростовує твердження апелянта (позивача) про неповідомлення його відповідачем про передачу свого об'єкту іншій особі.

30.04.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого переплата відповідача за теплову енергію за Договором станом на 01.05.2015 р. становила 3 966, 84 грн.

Крім цього, в матеріалах справи наявний підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, зокрема печаткою відповідача, звіт обліку (відомість) споживання теплової енергії за період з 26.04.2015 р. по 25.05.2015 р. (а. с. 37), з якого вбачається споживання відповідачем теплової енергії у спірний період та її кількість. Цей звіт обліку (відомість) у відповідності до умов Договору було надано відповідачем позивачу 27.05.2015 р., що підтверджується відповідною відміткою на ньому й не заперечується відповідачем.

Таким чином, згаданий звіт обліку (відомість) є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України на підтвердження споживання відповідачем теплової енергії в травні 2015 року, тим більше, що згідно п. 4 Додатку № 1 до Договору саме відповідач (абонент) самостійно знімає показники приладів та надає відповідні відомості позивачу.

Крім цього, в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії корінця наряду № 756 від 22.05.2015 р., виданого для проведення відключення, акту № 92 на опломбування від 25.05.2015 р., підписані з боку відповідача ОСОБА_6, які також підтверджують факт споживання відповідачем теплової енергії в травні 2015 р.

Доводи відповідача щодо підписання згаданих документів зі сторони відповідача ОСОБА_6 без надання йому на те відповідних повноважень, відтак згадані документи не підтверджують надання позивачем саме відповідачеві теплової енергії у спірний період, як і визнання відповідачем факту її отримання, не заслуговують на увагу за відсутності наданих суду відповідачем належних та допустимих доказів в силу приписів ст. ст. 33-34 ГПК України на підтвердження його позиції по справі. Тим більше, що матеріали справи не містять даних про проведення відповідачем службового розслідування щодо обставин підписання звіту обліку (відомості) споживання теплової енергії за період з 26.04.2015 р. по 25.05.2015 р., корінця наряду № 756 від 22.05.2015 р. та акту № 92 на опломбування від 25.05.2015 р. неуповноваженою особою тощо.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу заволодіння печаткою підприємства відповідача в цей період також суду не надано.

В судах обох судових інстанцій відповідач не заперечував наявності саме печатки його підприємства на звіті обліку (відомості) споживання теплової енергії за період з 26.04.2015 р. по 25.05.2015 р., відбитком якої скріплено підпис уповноваженої на його підписання особи.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 6 079, 97 грн. заборгованості, які позивачем доведено належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, а тому є такими, що підлягають задоволенню

Крім цього, в зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язань з оплати, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 341, 26 грн. пені, 167, 91 грн. 3% річних та 364, 80 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

За умовами п. 7. Додатку № 4 до Договору - Порядок розрахунків за теплову енергію «Абоненту» на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється згідно ч. 6 ст. 232 ГК України через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1 341, 26 грн. пені, 167, 91 грн. 3% річних та 364, 80 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), які підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позову, оскаржене рішення як незаконне підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі. Тому доводи апелянта по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу, а його скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 03.08.2016 р. у справі № 911/1667/16 скасувати та прийняти нове рішення:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «Універсам в„– 16» про стягнення 7 953, 94 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Універсам в„– 16» (09025, Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна, вул. Ордаша, буд. 19, ідентифікаційний код 02775969) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 6 079, 97 грн. заборгованості, 1 341, 26 грн. пені, 167, 91 грн. 3% річних, 364, 08 грн. інфляційних втрат та 1 378, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Універсам в„– 16» (09025, Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна, вул. Ордаша, буд. 19, ідентифікаційний код 02775969) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 1 515, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №911/1667/16 повернути за належністю до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук