Ухвала

від 20.07.2016 по справі 910/11514/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.07.2016Справа № 910/11514/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК»

на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

у справі №910/11514/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерчант ЮГ», м. Київ, ЄДРПОУ 38403817

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК», м. Київ, ЄДРПОУ 30114318

про стягнення 174 049,52 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від стягувача: не з'явились.

Від боржника: Денисович І.С. - представник, довіреність № 18/07-1 від 18.07.16 р.

Від ВДВС: Юрчик І.О. - представник, дов. № 563/17 від 18.07.16 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерчант ЮГ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» про стягнення пені в сумі 54 365,83 грн., 40% річних в сумі 20 496,19 грн. та 50% річних в розмірі 98 706,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Народного Ополчення, буд.1, ЄДРПОУ 30114318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерчант ЮГ» (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дорогожицька, буд. 1, ЄДРПОУ 38403817) пеню в сумі 45 638,68 грн., 40% річних в сумі 21 833,04 грн., 50% річних в розмірі 98 706,92 грн. та судовий збір в сумі 3323,57 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Фолгат ФТК" залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2015 по справі № 910/11514/15 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" на рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі №910/11514/15 повернуто скаржнику.

28.12.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла скарга на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Юрчик Тетяни Олександрівни щодо несвоєчасного надіслання ТОВ "Фолгат ФТК" постанови від 07.12.2015 ВП №49553719 та зобов'язати його винести та надіслати ТОВ "Фолгат ФТК" постанову про відкриття виконавчого провадження у передбачений чинним законодавством спосіб.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2015 скаргу по справі №910/11514/15 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2015 скаргу по справі №910/11514/15 передано для розгляду судді Селівону А.М., у зв'язку із припиненням повноважень судді Любченко М.О. щодо здійснення нею правосуддя.

30.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшов запит №5932/15 від 29.12.2015 Київського апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи до Вищого господарського суду України у зв'язку з оскарженням ТОВ "Фолгат ФТК" постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015.

05.01.2016 матеріали по справі №910/11514/15 направлені до Вищого господарського суду України, у зв'язку з надходженням касаційної скарги до Київського апеляційного господарського суду на постанову від 27.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 скаргу на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 910/11514/15 прийнято до провадження. Провадження по розгляду скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 910/11514/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерчант ЮГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» про стягнення пені в сумі 54 365,83 грн., 40% річних в сумі 20 496,19 грн. та 50% річних в розмірі 98 706,92 грн. зупинено до винесення остаточного рішення Вищим господарським судом України та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016 касаційну скаргу ТОВ "Фолгат ФТК" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/11514/15 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 провадження по розгляду скарги по справі №910/11514/15 поновлено, розгляд скарги призначено на 06.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.16р. розгляд скарги відкладено на 20.07.16 р.

У судове засідання 06.07.2016 з'явився уповноважений представник боржника.

Уповноважені представники стягувача та ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у судове засідання 06.07.2016 не з'явились.

Про дату, час і місце розгляду даної справи стягувач та ВДВС повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення: №0103038101483, №0103038101475 та № 0103038101467.

У судове засідання 20.07.16 р. з'явились представники боржника та ВДВС.

Уповноважений представник стягувача у судове засідання 20.07.2016 не з'явився.

Копії ухвал суду від 06.07.2016, які направлялись стягувачу на адресу: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, та 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, на час проведення судового засідання 20.07.2016 на адресу Господарського суду м. Києва не повернулись.

Судом здійснено запити з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень № 0103039251527 та № 0103039251535, в яких зазначено, що станом на 12.07.2016 вказані поштові відправлення вручені адресату за довіреністю.

Про поважні причини неявки представника стягувача суд не повідомлено.

При цьому судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні представник ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві подав заперечення на скаргу № 563/17 віл 18.07.2016, в яких вважає, що скарга ТОВ «Фолгат ФТК» не підлягає задоволенню, оскільки постанову про вікриття виконавчого провадження № 49553719 від 07.12.15р. направлено на адресу боржника із запізненням у зв'язку з недостатністю матеріально - технічного забезпечення, а саме відутністю поштових марок. На адресу Відділу заяви від боржника пр оотримання постанов державного виконавця із запізненням та про відкладення провадження виконавчих дій не надходило. Заперечення на скаргу № 563/17 від 18.07.2016 судом долучено до матеріалів справи.

Представник боржника у судовому засіданні виклав та підтримав вимоги, викладені у скарзі, відповів на питання суду.

Представник ВДВС у судовому засіданні заперечив проти вимог, викладених у скарзі, надав пояснення по суті скарги.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу ст. 12 названого Закону сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому цим законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України "Про виконавче провадження" та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.03 р. стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Судом встановлено за матеріалами скарги, що в обґрунтування звернення до суду з вказаною скаргою на дії державного виконавця Відділу Виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві стягувач зазначає, що постановою державного виконавця Відділу Виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києва Юрчик Т.О. від 07.12.2015 відкрито виконавче провадження №49553719 з виконання наказу господарського суду м. Києва від 13.11.2015 у справі №910/11514/15. В п. 2 даної постанови вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення до 13.12.2015.

З офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень № 0318619339010 та відміткою відділення поштового зв'язку на конверті вбачається, що копія постанови була надіслана бордникові 11.12.15р. В результаті вказаних дій державного виконавця копію постанови було вручено боржнику лише 14.12.15р., тобто після закінчення встановленого до 13.1.15р. терміну самостійного виконання рішення.

За твердженням відповідача, неправомірними діями державного виконавця боржника було позбавлено можливості самостійно виконати наказ Господарського суду міста Києва від 13.11.15р. у справі № 910/11514/15 та видану на його виконання постанову державного виконавця, що, в свою чергу, тягне протиправне стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників відповідача та ВДВС, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами судом встановлено, що за приписами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

В свою чергу згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, з урахуванням приписів ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та змісту постанови від 13.11.2015р. державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Юрчик Т.О. дата отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 14.12.2015р. обумовлює початок перебігу можливого реального строку для добровільно виконання наказу боржником.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконанні рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строкії розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або у раз несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до 10 робочих днів.

Отже, за висновками суду правовим наслідком порушення ДВС встановленого п.5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" строку надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження є відкладення державним виконавцем виконавчих дій, якщо стягувачем або боржником подано відповідну заяву, а не визнання вказаної постанови недійсною.

В свою чергу чинне законодавство не передбачає обов'язку державного виконавця пересвідчуватись в отриманні боржником постанов про відкриття виконавчого провадження. Наслідки несвоєчасного отримання документів виконавчого провадження також чітко визначені законодавством та полягають у відкладенні проведення виконавчих дій, зокрема, за заявою сторони виконавчого провадження.

Крім того, судом було встановлено, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 14.12.2015 р., отже боржник мав право та можливість звернутися до органу виконання рішень з відповідною заявою про відкладення виконавчих дій в межах встановленого законом строку.

Проте доказів звернення боржника з відповідною заявою про отримання постанови державного виконавця із запізненням та про відкладення провадження виконавчих дій до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, а також наявності підстав, що зумовили утримання боржника від вчинення відповідних дій, матеріали скарги не містять.

Також суд зазначає, що згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно з вимогами ст. 55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінної боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

За відсутності даних про добровільне виконання боржником рішення суду на момент відкриття виконачого провадження державний виконавець для вжиття заходів з примусового виконання наказу господарського суд Києва був вправі винести постанову ВП № 49553719 від 07.12.2015 р. про арешт коштів боржника.

Отже дії державного виконавця по винесенню зазначеної постанови про накладення арешту на кошти боржника узгоджуються з чинним законодавством.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Окрім того, суд може зобов'язати орган Державної виконавчої служби здійснити виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому перебування виконавчого документа на виконанні і передбачає собою вчинення заходів примусового виконання рішення.

Тобто, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Також суд звертає увагу, що станом на час розгляду скарги в зв'язку з фактичним виконанням рішення у справі № 910/11514/15 винесено постанову від 22.04.16р. про закінчення виконавчого провадження, якою одночасно припинено чинність арешту майна та коштів боржника, накладеного постановами від 07.12.15р. та 17.12.15р. відповідно. Копія вказаної постанови отримана представником боржника 25.04.16р., що підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі до вказаної постанови.

Отже, вимоги скаржника про зобов'язання орган ДВС винести постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслати її боржнику, за умови фактичного повного виконання рішення у справі № 910/514/15 та закінчення відповідного виконавчого провадження з цих підстав за висновкамми суду задоволенню не підлягають.

При цьому, оскільки зважаючи на приписи ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» несвоєчасне надсилання державною виконавчою службою оскаржуваної постанови не тягне правових підстав у вигляді її скасування та визнання її недійсною, тому доводи з цього приводу є безпідставними, підстави для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/11514/15 відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/11514/15 відмовити.

Суддя А.М.Селівон