Ухвала

від 18.08.2016 по справі 361/4239/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4239/16-к Головуючий у І інстанції КічинськаПровадження № 11-сс/780/396/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 18.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1 ,

суддів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

з участю

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника ТОВ фірма «Давид» - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ТОВ фірма «Давид» в особі представника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Як убачається з ухвали слідчого судді, слідчий Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на належне ТОВ фірма «Давид» нежитлове приміщення загальною площею 127,2 кв.м, розташоване по вул. Михайла Грушевського, 15в м. Бровари київської області.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року клопотання слідчого задоволено та накладено в кримінальному провадженні № 12012100130001065 від 27.12.2012 арешт на належний ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення (приміщення аптеки) загальною площею 127, 2 кв.м (реєстраційний номер майна 32514452), розташоване по вул. Грушевського, 15 в м. Бровари Київської області. Заборонено ТОВ «Фірма «Давид» та будь-яким фізичним чи юридичним особам від його імені до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні № 12012100130001065 від 27.12.2012 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, розпоряджатися вищезазначеним нерухомим майном, в тому числі відчужувати його.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим наведені достатні підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна для унеможливлення його відчуження підозрюваною ОСОБА_7 та досягнення мети кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ фірма «Давид» ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить поновити строки на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на належний ТОВ «Фірма «Давид» нежитлове приміщення загальною площею 127, 2 кв.м, розташоване по АДРЕСА_1 , в кримінальному провадженні № 12012100130001065 від 27.12.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді винесена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Зазначає, що клопотання слідчого не містить доказів того, що ТОВ «Фірма «Давид» є юридичною особою, щодо якої ведеться кримінальне провадження. Також зазначає, що накладення арешту на вказане майно суперечить критеріям ст. 167 КПК України, оскільки власником аптеки є не фізична особа, а юридична ТОВ фірма «Давид».

Заслухавши доповідь судді, думку представника ОСОБА_6 в підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи про оскаржувану ухвалу слідчого судді представнику стало відомо 12.08.2016 року.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що доводи які зазначені в ухвалі слідчого судді є обґрунтованими і дослідженими в повному обсязі.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 167 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Частинами другою-шостою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у передбачених КК України випадках може призначити покарання у виді конфіскації майна; у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті - на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт до остаточного рішення про те, що належить вчинити з майном при ухваленні вироку суду (ст. 368 КПК України) може бути накладено на майно підозрюваного, метою його застосування є виключно запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, відчуження для забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна (ст. 59 КК України). При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з клопотання слідчого СВ Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12012100130001065 від 27.12.2012 за фактами підроблення документа, використання його підроблювачем і придбання права на майно шляхом зловживання довірою, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході слідства встановлено, що ОСОБА_7 , будучи учасником ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), з метою незаконного придбання прав на майно вказаного товариства, належних спадкоємцям ОСОБА_8 і ОСОБА_9 після смерті його учасника ОСОБА_10 , у нез`ясований органом досудового розслідування час у невстановленому місці склала й підписала Протокол № 1 зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011, до якого внесла завідомо неправдиву інформацію. Так, ОСОБА_7 , володіючи 20% статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид», що, відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991, документу для його подальшого використання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 59,60 Закону України «Про господарські товариства» одноособово провела загальні збори ТОВ «Фірма «Давид», за результатами яких склала і підписала Протокол № 1 зборів учасників товариства з завідомо неправдивими відомостями про присутність на загальних зборах 100% його учасників та про невнесення ОСОБА_10 до статутного капіталу його частки в розмірі 73 472 грн. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи № 340 від 10.05.2012, підпис в Протоколі № 1 зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011 виконаний ОСОБА_7 . Продовжуючи протиправну діяльність щодо привласнення частки статутного капіталу і майна ТОВ «Фірма «Давид», ОСОБА_7 , бажаючи заподіяння майнової шкоди спадкоємцям учасника товариства ОСОБА_10 , передала підроблений Протокол № 1 зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011, нову редакцію Статуту ТОВ «Фірма «Давид», реєстраційну картку форми № 3 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства, картку форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу ОСОБА_11 . 12.03.2011 ОСОБА_11 , не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_7 , надав державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області для проведення реєстраційних дій підроблений Протокол № 1 зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011 із завідомо неправдивою інформацією та нову редакцію статуту товариства. Відповідно до запису на штампі статуту ТОВ «Фірма «Давид», затвердженого протоколом Загальних зборів учасників № 1 від 10.09.2011, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 12.03.2011, номер запису 13551050003000040. Подання документу з завідомо неправдивою інформацією до державного органу та вчинення 12.03.2011 на підставі нього державним реєстратором реєстраційної дії № 13551050003000040 свідчить про умисне використання ОСОБА_7 завідомо підробленого документу з метою привласнення належних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 внаслідок спадкування після смерті учасника товариства ОСОБА_10 майна та частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид».

Крім того, ОСОБА_7 , реалізовуючи злочинний умисел на протиправне придбання належного ОСОБА_8 і ОСОБА_9 внаслідок спадкування після смерті учасника товариства ОСОБА_10 права на майно ТОВ «Фірма «Давид», будучи директором і співвласником ТОВ «Фірма «Давид» з часткою в статутному капіталі 20%, що, відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», становить лише 20% голосів, усупереч вимогам ст.ст. 59,60 цього Закону одноособово провела загальні збори учасників товариства, за результатами якихсклала Протокол № 1 від 10.03.2011 із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей та підписала його, надавши статусу офіційного документа. Після реєстрації державним реєстратором на підставі підробленого протоколу змін до установчих документів ТОВ «Фірма «Давид» ОСОБА_7 стала єдиною учасницею товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) з часткою статутного капіталу 182 297 грн., придбавши шляхом зловживання довірою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка склалась внаслідок тривалого знайомства й спілкування, право на майно ТОВ «Фірма «Давид» - 80% належного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як спадкоємцям ОСОБА_10 приміщення аптеки по АДРЕСА_1 вартість якого, відповідно до висновку експертизи № 2-14/03 від 14.03.2014, становить 876 840 грн. Своїми діями ОСОБА_7 заподіяла ОСОБА_8 і ОСОБА_9 матеріальні збитки в розмірі 876 840 грн. 01.07.2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Посилання представника в апеляційній скарзі про те, що клопотання слідчого не містить доказів того, що ТОВ фірма «Давид» є юридичною особою, щодо якої ведеться кримінальне провадження є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з ухвали слідчий суддя, при прийнятті рішення, врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та обґрунтовано послався на наявність достатніх підстав вважати, що директор ТОВ фірма «Давид» ОСОБА_7 зацікавлена в уникненні відповідальності за вчинені злочини та може вчинити дії направлені на передачу або відчуження даного майна.

Крім того, накладення арешту на вказане майно необхідне для досягнення мети кримінального провадження, зокрема забезпечення можливої конфіскації майна та заявленого потерпілими цивільного позову.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги представника, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Поновити представнику ТОВ фірма «Давид» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року.

Апеляційну скаргу ТОВ фірма «Давид» в особі представника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року, якою накладено арешт на належний ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення (приміщення аптеки) загальною площею 127, 2 кв.м (реєстраційний номер майна 32514452), розташоване по вул. Грушевського, 15 в м. Бровари Київської області залишити без зміни.

Головуючий

Судді