Ухвала

від 23.08.2016 по справі 361/4239/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4239/16-к Головуючий у І інстанції КічинськаПровадження № 11-сс/780/397/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 23.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року про арешт майна, постановлену в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100130001065 від 27 грудня 2012 року, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

25 липня 2016 року старший слідчий СВ Броварського ВП ГУНП у Київській області звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у позбавленні права підозрюваної на його відчуження та розпорядження, а саме на: земельну ділянку площею 0,0914 га, розташовану в с. Літки, Броварського району, Київської області; квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_3 ; будинок АДРЕСА_4 ; будинок АДРЕСА_5 . У клопотанні слідчий зазначив про те, що враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч..4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, на майно останньої необхідно накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

25 липня 2016 року ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області зазначене клопотання слідчого задоволено частково, накладено арешт на належну підозрюваній ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0914 га, розташовану в с. Літки, Броварського району, Київської області (кадастровий номер 3221284801:01:083:0050) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (реєстраційний номер 771435132212), із забороною ОСОБА_5 та будь-яким фізичним та юридичним особам від її імені до прийняття остаточного рішення в даному кримінальному провадженні розпоряджатися вказаним нерухомим майном, в тому числі відчужувати його.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час розгляду клопотання слідчим доведено правові підстави для арешту майна ОСОБА_5 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а також необхідність та достатність саме такого виду заходу для забезпечення передбаченої санкцією вказаної норми кримінального закону конфіскації майна як виду покарання. При цьому, слідчий суддя відмовив в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на інше нерухоме майно, зазначене у клопотанні слідчого, у зв`язку з недоведеністю належності цього майна саме підозрюваній ОСОБА_5 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю, і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт вказує про те, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не достатньо врахував положення статей 94, 132, 167, 170, 172-173 КПК України, а саме: не переконався в існуванні обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, достатності доказів, що вказують на вчинення злочину, наявності правової підстави для арешту майна, не врахував можливого розміру шкоди, завданої злочином, наслідків арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Апелянт стверджує про те, що характер відносин, які в даному випадку склалися між господарюючим суб`єктом ТОВ «Фірма «Давид» та спадкоємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідчить про існування між ними корпоративних правовідносин, які вирішуються в порядку цивільного судочинства, а не в кримінальному провадженні. Вказані обставини, на переконання апелянта, спростовують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй злочинів та, відповідно, свідчать про безпідставність накладення арешту на майно ОСОБА_5 .

Крім того, адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року, посилаючись на поважність причин пропуску зазначеного строку, а саме постановлення ухвали слідчим суддею без виклику осіб, які її оскаржують та направлення судом ухвали ОСОБА_5 поза межами строків, встановлених ч.7 ст.173 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не пропущений, а подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, витребуваних із суду першої інстанції, слідчий суддя провів розгляд клопотання слідчого про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 без повідомлення власника майна чи її захисника, на підставі ч.2 ст.172 КПК України. Однак, в зазначеному провадженні відсутні будь-які відомості щодо дати отримання ОСОБА_5 чи її захисником копії судового рішення, постановленого за наслідками розгляду клопотання слідчого, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року апелянтом не порушений.

Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів провадження, витребуваних із суду першої інстанції, вбачається, що в провадженні слідчого відділу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100130001065 від 27 грудня 2012 року, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

01 липня 2016 року, о 12 годині 12 хвилин, ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, а саме у підробленні іншого документу, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем або іншою особою; використанні завідомо підробленого документу; придбанні права на майно шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.

25 липня 2016 року старший слідчий СВ Броварського ВП ГУНП у Київській області звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , зазначивши правовими підставами для арешту майна необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання та для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно із зазначеним клопотанням слідчого, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлені час та місці, з метою незаконного придбання прав на майно ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), належних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внаслідок спадкування після смерті учасника вказаного товариства ОСОБА_10 , зловживаючи довірою останніх, яка склалася внаслідок тривалого знайомства та спілкування, ОСОБА_5 , будучи учасником ТОВ «Фірма «Давид», володіючи лише 20 % статутного капіталу даного товариства, одноособово провела загальні збори ТОВ «Фірма «Давид», за результатами яких склала та підписала Протокол № 1 Зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011, до якого внесла завідомо неправдиву інформацію про невнесення ОСОБА_10 до статутного капіталу належної йому частки в розмірі 73472 грн. та про присутність на загальних зборах 100% його учасників. В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на привласнення майна та частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид», належних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внаслідок спадкування після смерті учасника вказаного товариства ОСОБА_10 , ОСОБА_5 12 березня 2011 року було подано державному реєстратору Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області для проведення реєстраційних дій вказаний вище Протокол №1 Зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011 та нову редакцію Статуту ТОВ «Фірма «Давид», на підставі яких того ж дня державним реєстратором проведено реєстрацію змін до установчих документів за номером запису 13551050003000040, що свідчить про умисне використання ОСОБА_5 завідомо підробленого документу. Після цього, внаслідок проведення державної реєстрації змін до установчих документів, ОСОБА_5 стала єдиною учасницею ТОВ «Фірма «Давид» з часткою статутного капіталу в розмірі 182297 грн., придбавши у такий протиправний спосіб шляхом зловживання довірою право на майно ТОВ «Фірма «Давид», а саме право на 80 % нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Грушевського, 15, (приміщення аптеки), належне ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внаслідок його спадкування після смерті ОСОБА_10 як учасника ТОВ «Фірма «Давид», вартістю згідно висновку експерта № 2-14/03 від 14 березня 2014 року 876840 грн., заподіявши останнім майнову шкоду на вказану суму.

25 липня 2016 року слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області, погодившись із необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , постановив ухвалу, якою зазначене клопотання слідчого задовольнив частково, наклавши арешт на належну підозрюваній ОСОБА_5 земельну ділянку.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України. При цьому, всупереч доводам апеляційної скарги захисника щодо існування корпоративних правовідносин між ТОВ «Фірма «Давид» та спадкоємцями ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування позбавлений процесуального права вирішувати питання, які належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті, в тому числі і давати оцінку доказам з точки зору їх достатності та допустимості.

Санкція частини 4 статті 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна як видом обов`язкового додаткового покарання, що відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України є однією з підстав для накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя під час постановлення оскаржуваної ухвали належним чином врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваної та третіх осіб, заборонивши підозрюваній ОСОБА_5 розпорядження земельною ділянкою та її відчуження. На переконання колегії суддів, потреби досудового розслідування в даному випадку виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи зазначеної особи, що в цілому сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 повністю дотримався вимог Глави 17 КПК України та дійшов правильного висновку про необхідність часткового задоволення зазначеного клопотання, а тому ухвала слідчого судді про арешт майна ОСОБА_5 є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року про накладення арешту на належну ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0914 га, розташовану в с. Літки, Броварського району, Київської області (кадастровий номер 3221284801:01:083:0050) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (реєстраційний номер 771435132212) залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3