МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
19 серпня 2016 року Справа № 814/1446/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Кафанова Г.Г. розглянувши адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", а/я 170, Миколаїв, Корабельний район, 54052 доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, пр. Шевченка, 15/1 (в. Чкалова, 20/9, 54017. Мик), Одеса, Одеська область, 65058 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за участю:
від позивача - Чамара Л.В.
від відповідача - Гаргаун Я.І.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» (надалі також - позивач, Порт, ДП «СМП «Октябрьск», Підприємством) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС (надалі також - Відповідач, ДФС) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2016 року №0000034902 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 567 528,00грн. та штрафної санкції в сумі 141 882,00 грн., від 29 червня 2016 року №0000044902 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 245 786,00грн та штрафної санкції в сумі 122 893,00 грн., від 29 червня 2016 року №0000054902 про нарахування штрафної санкції в сумі 365 400,00 грн..
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за наслідками документальної виїзної планової перевірки Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України (ПКУ) податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, оформленої актом перевірки від 09.06.2016 №112/28-08-14/19290012, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000034902, №0000044902, висновки яких невмотивовано ґрунтуються на не підтвердженні Підприємством поставок ТМЦ, дизпалива, МБШ та послуг, отриманих від ТОВ "КВОРУМ-НАФТА", ТОВ «Р-ПРОФІ, ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ІНТЕК ТРЕЙД», ТОВ «ФРОНТА», ТОВ "АТІС-ТОРГ", ТОВ "ЕЛЕКТРОГРАД", ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ", ПП"ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП", ТОВ "ПТМ-ТЕХСЕРВІС", та судженнях відповідача про те, що правочини, які здійснені з цими контрагентами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правових наслідків та мають ознаки безтоварних операцій. До того ж відповідачем безпідставно прийнято повідомлення-рішення від 29 червня 2016року №0000054902 за порушення порядку подання звіту про контрольовані операції, висновки якого ґрунтуються на порушені пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ в частині неподання до контролюючого органу «Звіту про контрольовані операції» за 2015 рік, на підставі того, що в 2015 році ДП «СМП «Октябрьск» здійснювало господарські операції за договором з ТОВ «ІТС» від 16.12.2014 №449П-2014, які підпадають під визначення контрольованих операцій.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що рішення ДФС прийняті у відповідності до чинного законодавства на підставі даних встановлених в ході невиїзної позапланової перевірки позивача, яка проведена у спосіб передбачений законом.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
В період з 29.03.2016 по 02.06.2016 Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС проводилась документальна виїзна планова перевірка Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки, відповідачем складено акт від 09.06.2016 №112/28-08-14/19290012 (надалі також - акт), в якому зазначено про порушення підприємством податкового законодавства та зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість та порушення порядку подання звіту про контрольовані операції .
Зокрема, в акті контролюючим органом вказано про порушення позивачем пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 розділу І, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п. 138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом господарювання занижено податок на прибуток за перевіряємий період з 01.04.2012 по 31.12.2015 на суму 567528 грн.., п.187.1. ст. 187, абз.1 п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п. 201.1, п. 201.4, абз.1 п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 281 033 грн., підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині неподання «Звіту про контрольовані операції» за 2015 рік.
Зазначені висновки стали підставою для прийняття відповідачем 29 червня 2016 року податкових повідомлень-рішень: №0000034902 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 567 528,00грн. та штрафної санкції в сумі 141 882,00грн., №0000044902 про нарахування податкового зобов'язання з податку додану вартість (ПДВ) в сумі 245 786,00грн. та штрафної санкції в сумі 122 893,00грн., №0000054902 про нарахування штрафної санкції в сумі 365 400,00 грн..
Відповідно до акта висновки, що слугували підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ ґрунтуються на судженнях контролюючого органу про не підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ "КВОРУМ-НАФТА", ТОВ «Р-ПРОФІ, ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ІНТЕК ТРЕЙД», ТОВ «ФРОНТА», ТОВ "АТІС-ТОРГ", ТОВ "ЕЛЕКТРОГРАД", ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ", ПП"ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП", ТОВ "ПТМ-ТЕХСЕРВІС" з причини відсутності поданих до ДПІ податкових декларацій вказаними контрагентами, неможливості проведення перевірки вказаних контрагентів, не надання позивачем товарно-транспортних накладних та витягу з журналу видачі перепусток на територію ДП «СМП «Октябрьск» автотранспорту, що здійснював ввезення ПММ. Висновки, що стали підставою для нарахування позивачу штрафної санкції ґрунтуються на судженнях контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині неподання «Звіту про контрольовані операції» за 2015 рік.
При цьому, мотивуючи свої висновки, відповідач посилається на зібрану податкову інформацію щодо: ТОВ "КВОРУМ-НАФТА" - акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.12.2014 №979/14-03-22-08/32938047 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВОРУМ-НАФТА" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за листопад - грудень 2012 року, липень - грудень 2013 року, лютий - березень, червень 2014 року та з податку на прибуток за 2012 рік, 2013 рік, по взаємовідносинах з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ "Дизель Плюс" за листопад 2012 року, ТОВ "ТК "Мегаполіс-Україна" за грудень 2012 року, ТОВ "Компанія "Укрпромторг" за липень - грудень 2013 року, ТОВ "Південь Експорт Сервіс" за лютий 2014 року, ТОВ "О.С.А.-Транс" за лютий - березень, червень 2014 року та контрагентами-покупцями»,яким встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій за січень-березень 2014р., травень 2014р.. ; ТОВ «Р-ПРОФІ», ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ІНТЕК ТРЕЙД» - на не надання позивачем товарно-транспортних накладних та витягу з журналу видачі перепусток на територію ДП «СМП «Октябрьск» автотранспорту, що здійснював ввезення ПММ та товарів; ТОВ «ФРОНТА» - акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 03.10.14 № 755/14-03-22-08/36579053 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФРОНТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками; ТОВ "АТІС-ТОРГ" - податкову інформацію Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.12.2014 №6431/7/20-33-22-05-07 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «АТІС-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 38633934); ТОВ "ЕЛЕКТРОГРАД" - акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 03.04.2014 №713/14-04-22-02/33797817 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехелектро-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ТК-ВЕСТА» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013; ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД» - за період з 01.07.2013 по 31.12.2013 року»; ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ" - акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 03.04.2014 №713/14-04-22-02/33797817 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехелектро-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ТК-ВЕСТА» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013»; ПП"ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП" - податкову інформацію ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів від 13.10.2015 №12202/223, згідно якої не підтверджені взаємостосунки по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників на адресу ТОВ «Електроград»; ТОВ "ПТМ-ТЕХСЕРВІС" - на податкову інформацію ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області по ТОВ «ПТМ - Техсервіс». До того ж, відповідач вказує на не надання позивачем товарно-транспортних накладних та витягу з журналу видачі перепусток на територію ДП «СМП «Октябрьск» автотранспорту, що здійснював ввезення ПММ.
Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання інкримінованих податкових правопорушень, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення. Правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах.
Для віднесення відповідних сум до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.
До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.
Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й безпосередньо до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо такого суб'єкта господарювання.
Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство чи не дотримується податкової дисципліни, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки, в тому числі, платник податків може бути необізнаним стосовно порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють інтереси його контрагента. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії та Бізнес Септор Сентре проти Болгарії.
Крім того, відповідно до п.86.7 ст.86 діючої редакції Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки інших платників податків як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. В свою чергу відповідач не підтвердив, що відносно ТОВ "КВОРУМ-НАФТА", ТОВ «Р-ПРОФІ, ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ІНТЕК ТРЕЙД», ТОВ «ФРОНТА», ТОВ "АТІС-ТОРГ", ТОВ "ЕЛЕКТРОГРАД", ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ", ПП"ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП" були винесені відповідні податкові повідомлення - рішення.
В той же час, фактично позивач підтвердив господарські відносини з контрагентами ТОВ "КВОРУМ-НАФТА", ТОВ «Р-ПРОФІ», ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ІНТЕК ТРЕЙД», ТОВ «ФРОНТА», ТОВ "АТІС-ТОРГ", ТОВ "ЕЛЕКТРОГРАД", ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ", ПП"ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП", ТОВ "ПТМ-ТЕХСЕРВІС" розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій у вищезазначених контрагентів позивачем надано наступні документи: копії договорів, додаткових угод, податкових накладних, видаткових накладних, журналу обліку палива, товарно-транспортних накладних, подорожні листи, рахунки, звітів про рух палива, прибуткові ордери, акти введення в експлуатацію, акти - вимоги, денні заборні листи, акти виконаних робіт тощо.
Судом встановлено, що придбання такого виду товарів співвідноситься з характером господарської діяльності позивача.
На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту з ПДВ позивач посилається первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування, зокрема:
- по ТОВ «Кворум-Нафта»: Договір №202Т -2013 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.05.2013, предметом, якого є поставка Позивачу палива дизельного літнього з можливістю бункерування плавзасобів порту; Договір №11В-2014 на поставку товарів від 17.01.2014 предметом якого є поставка бензину А-95 (скетч-картка); Договір №153Т-2014 про закупівлю за державні кошти, предметом якого є поставка палива дизельного літнього та бензину А-95 по талонах. Поставка товару підтверджено: товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (ТТН)№371 від 20.01.2014, видатковою накладною №371 від 20.01.2014 та приходним ордером №3 від 20.01.2014, податкова накладна №312 від 20.02.2014; ТТН №479 від 23.01.2014, видатковою накладною №479від 23.01.2014, приходним ордером №5 від 23.01.2014, податкова накладна №402 від 23.01.2014; ТТН №1702 від 28.02.2014, видатковою накладною №1702 від 28.02.2014, приходним ордером №8 від 28.02.2014, податкова накладна №689 від 28.02.2014; ТТН №2204 від 17.03.2014, видатковою накладною №2204 від 17.03.2014; приходним ордером №9 від 17.03.2014, податкова накладна №347 від 17.03.2014, видатковою накладною №381 від 20.01.2014, податковою накладною від 20.01.2014 №320, ТТНб/н від 20.01.2014 виданою позивачем, згідно якої позивач сам на службовому автомобілі Toyota держ.НОМЕР_4, водій ОСОБА_4 (за яким закріплено транспортний засіб згідно наказу директора ДП «СМП «Октябрьск» від 16.01.2014 №04-АГ), здійснив поставку товарута прибутковим ордером №4 від 20.01.2014 , видатковою накладною №3756 від 06.05.2014, податковою накладною від 06.05.2014 388 та приходним ордером №22 від 06.05.2014; ТТН №3856 від 08.05.2014, видатковою накладною №3855 від 08.05.2014, податковою накладною від 08.05.2014 №182, приходним ордером №13 від 08.05.2014. Усі поставки дизельного пального, відображені у Журналі обліку надходження нафтопродуктів, де зазначається дата надходження нафтопродукту, номер ТТН, найменування товару, його кількість та технічні характеристики. Усі записи у Журналі відповідають наведеним первинним документам, також у Журналі зазначено, що деякі поставки пального були направлені на бункерування буксирів позивача «Руслан» та «Витязь». Крім того на бункерування (заправку) буксирів позивача, постачальником було отримано дозволи щодо можливості здійснення бункеру вальних операцій від Державної екологічної інспекції №13 від 23.01.2014, №81 від 17.03.2014,№107 від 08.05.2014, де вказано з якого транспортного засобу відбуватиметься бункерування і у якому місці. Використання пального підтверджується Звітами про рух палива по складу ГВМ (гараж внутрішньо портової механізації) за січень 2014, за березень 2014;
- по ТОВ «Р-Профі» (код за ЄДРПОУ 38149054): ТТН б/н від 17.03.2014, видаткова накладна №7 від 17.03.201, податкова накладна №10 від 17.03.2014. Поставлений товар позивач оприбуткував на склад згідно прибуткової ордеру №2 від 17.03.2014. При цьому ТТН, була виготовлена позивачем оскільки товар перевозився автотранспортом позивача - вантажівка Toyota держ.НОМЕР_4, водій ОСОБА_4, який є працівником позивача, що додатково підтверджується подорожнім листом №947080 від 17.03.2014. Підтвердженням того, що придбаний товар позивач використав для задоволення власних господарських потреб є акт вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №2 від 21.03.2014, №3 від 24.03.2014;
- по ТОВ «Вавілон-Інжиніринг» : Договір №64В-2014 на поставку товарів від 26.02.2014, предметом якого була поставка котлу електричного KOSPELEKCO . L1 36kw., видаткова накладна №Інж.000018 від 11.03.2014, податкова накладна від 13.03.2014 №18, прибутковий ордер №97 від 11.03.2014 про оприбуткування товару на склад позивача та ТТН б/н від 11.03.2014 виданою позивачем, згідно якої позивач сам на службовому автомобілі Toyota держ.НОМЕР_4, водій ОСОБА_4 здійснив поставку товару, що додатково підтверджується подорожнім листом №947074 від 11.03.2014, видаткова накладна «Інж.000021 від 21.03.2014, податкова накладна від 21.03.2014 №37, прибутковий ордер №3 від 21.03.2014 про оприбуткування товару на склад Позивача та ТТН б/н 21.03.2014, згідно якої Позивач сам на службовому автомобілі Toyota держ.НОМЕР_4, водій ОСОБА_5 здійснив поставку товару, що додатково підтверджується подорожнім листом №947084 від 21.03.2014. Підтвердженням того, що позивач використав придбані у ТОВ «Вавілон Інжиніринг» товари для задоволення власних господарських потреб є Наказ позивача від 31.10.2014 №211/2 про введення в експлуатацію основних засобів, зокрема щодо введення в експлуатацію електрокотлу KOSPELEKCO . L1 36kw., а також Акт-вимога на заміну (додатковий випуск матеріалів) №7 від 24.03.2014 та Накладна-вимога №18 від 08.05.2014; - по ТОВ «ІнтекТрейд»: Договір №479Т-2013 про закупівлю товарів за державні кошти від 25.10.2013, ТТН №0401/317 від 04.01.2014, видатковою накладною №15 від 04.01.2014, податковою накладною від 04.01.2014 №14, прибутковим ордером №6 від 04.01.2014;ТТН №2901/003 від 29.01.2014, видатковою накладною №349 від 29.01.2014, податковою накладною від 29.01.2014 №379та прибутковим ордером №7 від 29.01.2014, про оприбуткування у позивача поставленого товару. Поставлений товар позивач використовував для заправки паливом власного автотранспорту, навантажувачів Використання пального підтверджується Звітом про рух палива по складу ГВМ (гараж внутрішньо портової механізації) за січень 2014;
- по ТОВ «Фронта»: Договір №482В-20143 на поставку товарів від 17.10.2013, предметом якого була поставка дугогасильні камери, реле нульової швидкості, видатковою накладною №23 від 17.02.2014, податковою накладною від 17.02.2014 №10, прибутковим ордером №67 від 17.02.2014, ТТН б/н від 17.02.2014 виданою позивачем, згідно якої позивач сам на службовому автомобілі Toyota держ.НОМЕР_4, водій ОСОБА_1 здійснив поставку товару, підтверджується подорожнім листом від 17.02.2014 №947048. Позивач використав придбаний у ТОВ «Фронта» товар для задоволення власних господарських потреб. Використання придбаного товару підтверджується Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №201 від 28.03.2014, №6 від 26.11.2014;
- по ТОВ «Атіс-Торг» :видатковою накладною №2910-2 від 31.10.2014, податковою накладною від 31.10.2014 №452 та прибутковим ордером №783 від 11.12.2014. Товар було отримано через пошту, представником Позивача Бойко В.А., який і здав твар на склад, що додатково підтверджується подорожнім листом за 11.12.2014 №947279. Використання Позивачем придбаних електрообігрівачів у своїй господарській діяльності для власних потреб підтверджується: накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів №88 від 11.12.2014 та накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів №10 від 11.03.2015;
- по ТОВ «Промтехелектро-Юг»: накладна №466 від 24.01.2013 , накладної №492 від 31.03.2013, податкова накладна від 31.05.2013, прибутковий ордер №9 від 24.01.2013, прибутковий ордер №61 від 31.05.2013, подорожній лист від 24.01.2013 №227741 та від 31.05.2013 №227952 .Використання позивачем придбаних електрообігрівачів у своїй господарській діяльності для власних потреб підтверджується: Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №448 від 06.06.2013(заміна шин), Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №78 від 05.02.2013 для п/ремонту; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №79 від 05.02.2013 для п/ремонту; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №80 від 05.02.2013 для п/ремонту; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №81 від 05.02.2013 для п/ремонту; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №82 від 05.02.2013; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №83 від 05.02.2013; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів №84 від 05.02.2013; Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів № 86 від 05.02.2013;
- по ТОВ «Електроград» : накладна №316 від 18.08.2014, податкова накладна від 05.08.2014 №5, прибутковий ордер №419 від 18.08.2014. Використання флагштоків Позивачем для своїх господарських потреб підтверджується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.08.2014 та наказом Позивача від 29.08.2014 №177/1 про введення в експлуатацію основних засобів по бухгалтерському обліку;
- по ПП «ЗОЛОТИЙ ЕСТАМП»: договір поставки товарів №32В від 10.09.2012., видатковими накладними, податкова накладна від 24.09.2012 №51; РН-01048 від 11.10.2012, податкова накладна від 11.10.2012 №38; №РН-01086 від 24.10.2012, податкова накладна від 24.10.2012 №76; РН-01108 від 02.11.2012; РН-01149 від 20.11.2012; №РН-01189 від 03.12.2012, податкова накладна від 03.12.2012 №3; РН-01231 від 18.12.2012, податкова накладна від 18.12.2012 №41; №РН-0000012 від 14.01.2013, податкова накладна від 14.01.2013 №12; №РН-0000101 від 22.02.2013, податкова накладна від 22.02.2013 №43; №РН-0000063 від 04.02.2013, податкова накладна від 04.02.2013 №5; №РН- 0000125 від 04.03.2013, податкова накладна від 04.03.2013 №5; №РН-0000166 від 25.03.2013, податкова накладна від 25.03.2013 №45; №РН-0000191 від 02.04.2013, податкова накладна від 02.04.2013 №3; №РН-0000236 від 23.04.2013, податкова накладна від 23.04.2013 №48. Використання продуктів харчування Позивачем підтверджується:накладною №1695 від 24.09.2012 про оприбуткування товару у столовій порту, денним забірним листом №184 від 24.09.2014 про відпуск готової продукції; накладною №1785 від 11.10.2012 про оприбуткування товару у столовій порту, денним забірним листом №198 від 11.10.2012, меню станом на 11.10.2012; накладною №1838 від 24.10.2012, денним забірним листом №207 від 24.10.2012 про відпуск готової продукції, меню за 24.10.2012; накладною №1873 від 02.11.2012 про оприбуткування товарів у столовій потру, денним забірним листом №214 від 2.11.2012 про відпуск готової продукції, меню за 02.11.2012; накладною №203 від 20.11.2012, денним забірним листом №226 від 20.11.2012, меню за 20.11.2012; накладною №219 від 03.12.2012 про оприбуткування товарів у Позивача, накладною №1528 від 03.12.2012 про відпуск готової продукції буфету позивача; накладною №2049 від 18.12.2012, денним забірним листом №246 від 18.12.2012, меню за 18.12.2012; накладною №1029 від 14.01.2013 про оприбуткування товару позивача, денним забірним листом №8 від 14.01.2013, меню за14.01.2013; накладною №1136 від 22.02.2013, денним забірним листом №37 від 22.02.2013, меню за 22.02.2013; накладною №1088 від 04.02.2013 про оприбуткування товарів у Позивача, накладною №2050 від 04.02.2013про відпуск готової продукції буфету позивача; накладною №1172 від 04.03.2013 про оприбуткування товару, денним забірним листом №43 від 04.03.2013 про відпуск готової продукції, меню за 04.03.2013; накладною №1223 від 25.03.2013 про оприбуткування товару, денним забірним листом №57 від 25.03.2013 про відпуск готової продукції; накладною №1245 від 02.04.2013 про оприбуткування товару, накладною №2161 від 02.04.2013 про відпуск готової продукції; накладною №1202 від 23.04.2013 про оприбуткування товарів, денним забірним листом №78 від 23.04.2012, меню за 23.04.2013;
- по ТОВ «ПТМ - Техсервіс»: Дозволи №79.12.48-29.22.2 від 13.03.2012 та №80.12.48-29.22.2 від 13.03.2012 територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та Актом виконаних робіт форми КБ-2. , записи у паспортах кранів, де ТОВ «ПТМ-Техсервіс» (відповідальною особою) зроблені записи про ремонт ДП «Миколаївський експертно-технололгічний центр Держгірпромнагляду» про випробування кранів після ремонту (записи від 28.04.2015), податкова накладна від 02.02.2015 №1, податкова накладна від 14.04.2014 №2.
Надані позивачем документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не встановлена. Надана позивачем первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договорів з контрагентами оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача надавала йому усі правові підстави та можливості для формування відповідних показників за господарськими операціями з контрагентами.
Суд не погоджується з судженнями відповідача щодо обов'язкової наявності витягу з журналу видачі перепусток, бо позивачем доведено, що перепускний режим на територію Порту забезпечувався Лінійним відділом в порту «Октябрьск» УМВС України в Миколаївській області згідно «Інструкції по виконанню вимог перепускного та внутрішньооб'єктового режиму на території філії «Октябрьск» ДП «Адміністрації морських портів України»», затвердженої начальником ЛВ в порту «Октябрьск» УМВС України в Миколаївській області та погодженої керівником Позивача та керівником філії «Октябрьск» ДП «АМПУ». В свою чергу відповідач не надав докази звернення до Лінійного відділу в порту «Октябрьск» з метою отримання інформації (яка у позивача відсутня) про перепуск транспортних засобів на територію Порту щодо вищевказаних контрагентів.
Позивач в суді довів, що здійснював перевезення вантажів власним автомобільним транспортом для власних потреб (надані подорожні листи), що не передбачає обов'язковість оформлення товарно-транспортної накладної (ТТН). В випадках необхідності складання ТТН в таких документах зазначені необхідні відомості, в тому числі дати отримання вантажу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та з урахуванням того, що у справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, суд дійшов висновку про протиправність донарахування сум ПДВ та податку на прибуток, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державного підприємства "Спеціалізований морський порт «Октябрськ» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000034902, №0000044902.
Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000054902 за порушення порядку подання звіту про контрольовані операції, висновки якого ґрунтуються на судженнях про порушення позивачем пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в частині неподання до контролюючого органу «Звіту про контрольовані операції» за 2015 рік, суд зазначає наступне.
При розгляді справи встановлено, що ТОВ «ІТС» (контрагент позивача) здійснює транспортно-експедиційне обслуговування, оформлення експортних вантажів, що проходять через ДП «СМП «Октябрьск», здійснює розрахунки за транспортування, перевалку, зберігання вантажу та є резидентом України.
В 2015 році між ДП «СМП «Октябрьск» (портовий оператор) та ТОВ «ІТС» (експедитор) укладено договір від 16.12.2014р. №449П-2014 (надалі також - договір №449П) про надання послуг з вантажних операцій.
При цьому, в договорі №449П не зазначено, що експедитор діє від імені іншої особи, а є самостійною особою, яка є користувачем послуг портового оператора (послугами позивача).
Відповідно до умов розділу 6 договору №449П всі ризики, пов'язані з виконанням цього договору покладаються на експедитора.
Згідно ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
В випадку, що є предметом судового дослідження ТОВ «ІТС» виступає стороною договору від свого імені. Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Підпунктом 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно до пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп.39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПКУ).
Згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
За позицією контролюючого органу щодо визнання операцій контрольованими при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності, яка викладена у листі ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.03.2016р. №746/10/14-29-15-02-20 (розділ Консультації для юридичних осіб офіційного порталу ДФС України), при визначенні критеріїв визнання операцій контрольованими для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2.1 статті 39 Податкового кодексу України експедитором враховується увесь обсяг його господарських операцій з нерезидентом.
Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що у позивача не виникло умов щодо визначення господарських операцій за договором №449П контрольованими, оскільки господарські операції здійснювались з резидентом, який діяв від свого імені.
До того ж, відповідачем не надано доказів, що нерезидент, який є в ланцюгу господарських операцій між ТОВ «ІТС» та FERLINK S.A.L. (OFFSHORE) є пов'язаною особою з позивачем, та згідно умов договору №449П виконує в такій сукупності операцій істотні функції по придбанню послуг та несе істотні ризики з організації такого придбання (не відповідають критеріям, встановленим у пп.39.2.1.5 п.39.2 ст.39 ПКУ).
Відповідач не надав доказів, що підтверджували б здійснення господарських операцій позивачем з нерезидентом FERLINK S.A.L. (OFFSHORE), Ліванська республіка (включена до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України), обсяг яких перевищував би 5000000 гривень та які могли бути визначені як контрольовані відповідно до пп.39.2.1.2 та пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України . В той же час, позивачем наведені обставини, що підтверджуються достатніми фактичними даними, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000054902.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені фактичними даними, наявними в матеріалах справи, а порушені права та інтереси позивача - такими, що підлягають судовому захисту, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000034902 від 29.06.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000044902 від 29.06.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000054902 від 29.06.2016 року.
Присудити на користь Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (код ЄДРПОУ 19290012) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України суму сплаченого судового збору в розмірі 21 652 гривні 34 копійки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І.В. Желєзний
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2016 |
Оприлюднено | 29.08.2016 |
Номер документу | 59809620 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Желєзний І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні