Рішення

від 18.08.2016 по справі 754/6494/15-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/151/16

Справа №754/6494/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2016 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретарів судового засідання - Буцко М.В., Слободянюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 8» про захист прав споживача та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 8» про захист прав споживача. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що відповідачем було незаконно нараховано їй борг за спожиті житлово-комунальні послуги за червень 2009 - травень 2014 року в сумі 1 952.57 грн. На 01 січня 2015 року борг становить 1 923.75 грн. Крім того, в грудні 2011 року вона отримала квитанцію по сплаті житлово-комунальних послуг в якій вказано, що у неї існує борг за 2009-2011 роки в розмірі 1 891.61 грн., з яким вона також не погоджується. Вважає, що з червня 2009 року нарахування їй оплати за житлово-комунальні послуги проводилось за незаконно підвищеними тарифами, тому вона була вимушена звернутися до суду з даним позовом та просила суд про прийняття рішення про списання цього боргу, оскільки нарахування суми за житлово-комунальні послуги було нараховано з порушеннями законодавства України та її прав як споживача.

Представник відповідача в свою чергу звернувся із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. В остаточній їх редакції, просив суд про стягнення з відповідача на користь ЖБК «Будівельник 8» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з червня 2009 року по липень 2015 року в сумі 962.01 грн., витрати від інфляції в сумі 1036.83 грн., 3% річних в сумі 358.73 грн., а разом 2357.57 грн., а також судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 243.60 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 Обслуговування та утримання мешканців у вказаному будинку здійснює ЖБК «Будівельник 8» на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг. Відповідач ОСОБА_1 є відповідальною за особовим рахунком квартири №109 і членом ЖБК і зобов»язана брати участь у витратах по утриманню квартири та придомової території, повинна вчасно сплачувати платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території та плату за спожиті комунальні послуги.

Свої обов»язки, визначені нормативно-правовими актами, позивач виконує належним чином, тобто своєчасно та якісно, проте відповідач, всупереч діючому законодавству України, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов»язків по сплаті за комунальні послуги в зв»язку з чим виникла заборгованість.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник повністю підтримали вимоги первісного позову та просили суд про їх задоволення. Щодо вимог зустрічного позову, то просили суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вони є не обґрунтовані, а також просили застосувати до вимог зустрічного позову строк позовної давності.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала в повному обсязі зустрічний позов та просила суд про його задоволення. Щодо вимог первісного позову то просила суд відмовити в їх задоволенні, оскільки діючи виключно в межах закону ЖБК не мав підстав для нарахування оплати за спожиті житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 за будь-якими іншими тарифами, а ніж тими, що були встановлені розпорядженнями КМДА.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повинно бути відмовлено, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, проживає та зареєстрована за вказаною адресою (а.с.66 т. 1).

Обслуговування та утримання мешканців у вказаному будинку здійснює ЖБК «Будівельник 8» на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг.

Позивач ОСОБА_1 є відповідальною особою за особовим рахунком квартири №109 і членом ЖБК і разом з членами своєї сім»ї, зобов»язана брати участь у витратах по утриманню квартири та придомової території, повинна вчасно сплачувати платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території та плату за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2014 року було скасовано судовий наказ, виданий 16.10.2013 року суддею Деснянського районного суду м. Києва за заявою ЖБК «Будівельник 8» про стягнення з заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 та ОСОБА_3(а.с. 186-187 т.1).

В липні 2015 року ЖБК «Будівельник 8» звернувся до суду в позовному провадженні з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.

ЖБК «Будівельник 8» як балансоутримувач відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг та може бути, зокрема і споживачем послуг, який на підставі ч. 2 ст. 29 Закону, якщо він не є виконавцем, укладає договори про надання житлово-комунальних послуг з іншими виконавцями.

Позивач в судовому засіданні зазначила, що ЖБК «Будівельник 8» проводило нарахування оплати за житлово-комунальні послуги за незаконно підвищеними тарифами та із завищенням показників споживання.

Відповідно до ст.ст.64,66,67,162 ЖК України власники квартир та наймачі, повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2009 року, встановлено, що власники та наймачі квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов»язані оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з червня 2009 року по січень 2010 року ЖБК здійснювало нарахування за спожиті житлово-комунальні послуги у відповідності з тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року за №516, від 31.08.2009 року за №980 «Про затвердження та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», від 29.04.2009 року за №520, від 31.08.2009 року за №981, від 15.10.2009 року за №1192 «Про затвердження та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», за №518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». В подальшому також всі нарахування проводилися у відповідності із встановленими тарифами зміна яких відбувалась на виконання рішення Київської міської ради від 13.10.2009 року з урахуванням Меморандуму про порозуміння між виконавчим органом КМР, НАК «Нафтогаз України», АК «Київенерго» щодо забезпечення сталої роботи енергетичного комплексу м. Києва під час опалювального сезону 2009/2010 років.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що ЖБК «Будівельник-8» здійснював нарахування за спожиті позивачем житлово-комунальні послуги у відповідності із вимогами діючого законодавства, а позивач повинна була їх оплачувати у повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про неможливість задоволення вимог первісного позову про списання позивачу боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Щодо вимог зустрічного позову, то судом було встановлено наступне.

Як було зазначено вище, ЖБК «Будівельник 8» як балансоутримувач відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг та може бути, зокрема і споживачем послуг, який на підставі ч. 2 ст. 29 Закону, якщо він не є виконавцем, укладає договори про надання житлово-комунальних послуг з іншими виконавцями.

Свої обов»язки, визначені нормативно-правовими актами, позивач за зустрічним позовом виконує належним чином, своєчасно, проте ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує свої обов»язкі по сплаті за житлово-комунальні послуги в зв»язку з чим заборгованість за такі послуги за період з червня 2009 року по липень 2015 року складає 962.01 грн., 1036.83 грн. - витрати від інфляційного нарахування та 358.73 грн. - 3% річних.

Як зазначила в судовому засіданні представник ЖБК «Будівельник 8», при нарахуванні плати за житлово-комунальні послуги ЖБК застосовує тарифи, затверджені розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради у встановленому законом порядку. Проте, як було встановлено при розгляді справи, ОСОБА_1 сплачує частково за житлово- комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання не допускається, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України та ч.ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не навела суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень на зустрічний позов, не відмовлялася від отримання житлово-комунальних послуг, навпаки отримувала і користувалася ними.

Відповідно до ст. 71 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно із ст. 75-76 ЦК України позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідно до судового наказу від 16.10.2013 року, який було видано Деснянським районним судом м. Києва, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ЖБК «Будівельник-8» було стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2010 року по 01.09.2013 року з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 2178.56 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2014 року було скасовано судовий наказ виданий 16.10.2013 року та роз»яснено ЖБК «Будівельник-8» право на звернення з тією самою вимогою до суду в позовному провадженні.

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ЖБК «Будівельник-8» про захист прав споживача. В свою чергу ЖБК звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Таким чином до позовних вимог зустрічного позову про стягнення з відповідача заборгованості за житлово - комунальні послуги в період з червня 2009 року по серпень 2010 року судом застосовується строк позовної давності і в задоволенні таких вимог суд відмовляє. Відповідно, вимоги позову про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за вказаний вище період також задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Будівельник-8» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2010 року по липень 2015 року у розмірі 901 грн. 16 коп., а також 918 грн. 35 коп. - інфляційного нарахування та 321 грн. 81 коп. - 3% річних.

Таким чином, аналізуючи позовні вимоги первісного та зустрічного позовів та зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що є всі підстави для відмови в задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 27,56, 60, 79,84,88, 179, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 64,66,68 ЖК України, ст.ст. 71,75,76, 525, 526, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Зустрічні позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 8» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 8» ( Код ЄДРПОУ 22884212) заборгованість по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2010 року по липень 2015 року у розмірі 901 грн. 16 коп., 918 грн. 35 коп. - інфляційного нарахування та 321 грн. 81 коп. - 3% річних, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя