Вирок

від 22.08.2016 по справі 404/381/15-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/381/15-к

Номер провадження 1-кп/404/9/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю учасників провадження

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

представника цивільного відповідача ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.

03.12.2014 року, близько 09 години 10 хвилин ОСОБА_3 керуючи мікроавтобусом БАЗ 2215, д.р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ПП "Паритет Сервіс" та виконуючи рух за маршрутом № НОМЕР_2 , рухаючись навпроти будинку № 26, корп. 1 по вул. Волкова зі сторони просп. Правди в напрямку вул. Г. Сталінграда, в м. Кіровоград зі швидкістю близько 36 км/год., грубо порушив вимоги п.п. 1.5 та 2.3 (б,д) ПДР України, проявив власну бездіяльність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, яка виразилася у появі пішохода ОСОБА_8 , на проїзній частині (біля лівого краю проїжджої частини, щодо напрямку його руху), чим порушив вимоги п. 1.7 ПДР, згідно яких водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності, не оцінив дорожню обстановку як небезпечну для подальшого руху, порушивши вимоги п. 12.1 та 12.3 ПДР України, не вибрав безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, виникненні небезпеки для руху, яку ОСОБА_3 міг об`єктивно виявити не зменшив швидкість транспортного засобу, до величини, яка б дозволяла йому, у випадку необхідності зупинити транспортний засіб, внаслідок чого, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .

В результаті ДТП ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких, небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть потерпілої знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав, та пояснив, що 03.12.2014 року близько 9-ої години, на мікроавтобусі БАЗ 2215 він виконував перший рейс по маршруту №112. Проїжджав біля буд.№26 по вул. Волкова. Попереду нього, на відстані 100- 150 метрів, рухався маршрутний транспортний засіб, який виконував рейси на маршруті №77. Коли даний ТЗ зупинився, ОСОБА_3 почав об`їжджати його. Швидкість його ТЗ становила 40-50 км/год. В цей час, на відстані 20-25 м. від обвинуваченого, з лівого боку, від тротуару почала рухатися літня жінка. Коли жінка вийшла на проїжджу частину, перетинаючи траєкторію руху мікроавтобуса під керуванням ОСОБА_3 , останній застосував екстрене гальмування, однак зупинити ТЗ відразу не вдалося, оскільки дорога була слизькою. В результаті, скоїв наїзд на жінку. Одразу викликав швидку допомогу та працівників ДАІ. Вважає, що ДТП сталася фактично з вини потерпілої, яка переходила дорогу не по пішохідному переходу, крім того, вибігла на дорогу раптово.

Не зважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим, його вина доводиться в судовому засіданні зібраними та перевіреними доказами, належність та допустимість яких, не викликає у суду сумнів.

- показами потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив суду, що 03.12.2014 року о 14 год. дізнався, що його матір збила маршрутка. В той день, його мама їхала в 5-ту поліклініку. Після ДТП, маму доставили в лікарню, де вона померла. Чув пояснення водія, який не визнавав вину і казав, що потерпіла вийшла на дорогу раптово, а тому, він не встиг загальмувати. Зазначив, що обвинувачений відшкодував 5000 грн. Цивільний позов підтримав повністю, але в суму, яку він просить стягнути з обвинуваченого не враховано відшкодовані 5000 грн. матеріальної допомоги. Не наполягає на покаранні, пов`язаному з позбавленням волі обвинуваченого.

- показами свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що 03.12.2014 року йшла з відділення "Нової пошти" на вул. Волкова в м. Кіровограді. Бачила як, ук зупинився маршрутний транспортний засіб №77. Свідок, почала переходити дорогу і звернула, увагу, як мікроавтобус №112 почав об`їжджати мікроавтобус №77. На дану обставину звернула увагу, тому, що в цей час, фактично в третій ряд обгін виконував легковий автомобіль. При цьому, бачила, як літня жінка почала переходити дорогу в бік маршрутки №77 з права на ліво в напрямку її руху, де стояв її син та махав жінці руками. Свідок перейшла дорогу та почула звук удару. Зрозуміла, що маршрутка №112 збила жінку, підійшла до неї, викликала швидку та зібрала її особисті речі.

- показами свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду. що є фактичним власником ТЗ БАЗ 2215 д.р.н. НОМЕР_1 , яке орендує підприємство "Паритет сервіс". Йому подзвонив водій ОСОБА_3 , який повідомив про факт ДТП. Приїхавши на місце ДТП за 15 хв. від водія дізнався, що потерпіла вибігла раптово на дорогу і він не встиг загальмувати.

- показами експерта ОСОБА_12 , який підтримав висновки, проведених ним, експертиз. При цьому зазначив, що в поясненнях водія, матеріалах ДАІ вихідні данні зазначено, як асфальтобетонне покриття в сухому стані. Крім того, на факт сухого стану покриття вказує наявність гальмівного шляху чорного кольору, якого не було б, якби покриття було вкрите інеєм.

Допит інших свідків визнано судом неможливим, у зв`язку з неможливістю забезпечити їх явку в судове засідання.

Допитаний в судовому засіданні представник страхової компанії "ТАС", цивільний позов не визнав та пояснив, що законодавство не передбачено відшкодування ряду витрат, які зазначені в позовній заяві, сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок страхової компанії не може перевищувати 12-ти мінімальних заробітних плат на одного померлого. Крім того, потерпілий не звертався до страхової компанії із заявою про виплату страхової суми.

Допитаний в судовому засіданні представник транспортної компанії "Паритет- сервіс" цивільний позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_3 дійсно працює в компанії водієм, сам транспортний засіб перебуває в оренді в компанії. Після ДТП явних видимих пошкоджень ТЗ виявлено не було. Зазначає, що водієм не було порушення вимоги ПДР України, ДТП сталося з вини самої потерпілої. Просить визнати недопустимим висновок експерта від 31.12.2014 року, вказуючи на той факт, що експертом допущено ряд грубих помилок, що призвело до невірного висновку. Допит експерта в судовому засіданні не усунув дані помилки.

Окрім того, вина обвинуваченого доводиться письмовими матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця ДТП від 03.12.2014 року, яким зафіксовано місце ДТП, стан дорожнього покриття, оглянутий транспортний засіб та складено схему ДТП.

т.1 а.п. 9-18

- довідкою Кіровоградської обласної лікарні від 03.12.2014 року, згідно якої у ОСОБА_8 , діагностовано ЧМТ, забій головного мозку, перелом ребер справа, гемопневматорекс справа.

т. 1 а.п. 20

- протоколом огляду місця події від 03.12.2014 року де було оглянуто труп ОСОБА_8 та описано виявлені тілесні ушкодження.

т.1 а.п.26-28.

- протоколом слідчого експерименту від 29.12.2014 року з участю свідка ОСОБА_10 , яка на місці пригоди пояснила обставини пригоди та було складено схему руху потерпілої.

т. 1. а.п. 43-48

- висновком експерта №1200 від 06.01.2015 року, яким виявлено у ОСОБА_8 . ЧМТ : забій головного мозку, крововилив під м`які мозкової оболонки правої півкулі, крововилив в м`які тканини тім`яно-височної області голови справа, закрита тупа травма грудної клітки, закрита тупа травма органів черевної порожнини, закрита тупа травма кінцівок. Комплекс тілесних ушкоджень виник від травматичного контакту з тупим об`єктом і міг виникнути при ДТП. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент їх спричинення. Смерть настала від шоку, як результат травми у виді сукупних тілесних ушкоджень.

т. 1. а.п. 65-70

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №2359 від 31.12.2014 року, згідно якого, є технічно необґрунтованими пояснення водія ОСОБА_3 в частині того, що проїжджа частина на час скоєння ДТП була вкрита шаром інею. Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТП, у випадку виконання ним вимог п.12.3 ПДР України. Невідповідність дій водія ОСОБА_3 перебувають в прямому причинному зв`язку з ДТП, що сталася.

т. 1 а.п . 90-95

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта.

Так, обвинувачений зазначив, що бачив потерпілу, коли вона почала переходити проїжджу частину і весь час до моменту ДТП, потерпіла була в полі зору обвинуваченого. Відтак, обвинувачений мав би сприймати дану обставину як небезпеку для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) та відповідно до п. 12.1 мав би знизити швидкість керованого транспортного засобу та буди готовим до застосування екстреного гальмування, у випадку подальшого руху пішоходу.

Посилання захисту на невідповідність вихідних даних для експерта, оскільки в дійсності дорожнє покриття було не сухим, а вкрите інеєм не спростовують, як самі висновки експерта так і не вливають на оцінку дій водія. Так, експертом визначено швидкість 36-40 км/год. Дану швидкість зазначає сам обвинувачений. Можлива наявність інею на дорозі, лише додатково свідчить про те, що водій повинен бути більш уважним та обирати швидкість з урахуванням дорожнього покриття.

Посилання представника цивільного відповідача на помилки при проведенні експертизи, також не впливають на оцінку дій водія, оскільки, незалежно від заміряних розмірів, швидкості руху потерпілої, часу її руху, відстані до транспортного засобу, водій ОСОБА_3 мав би контролювати дорожню обстановку, належно реагувати на її зміну та обирати відповідну швидкість руху транспортного засобу, чого ним зроблено не було.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України правильно, оскільки він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив тяжкий необережний злочин, частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду.

Як особа, ОСОБА_3 за місцем роботи характеризується позитивно, осудний, перебував під наглядом в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері з приводу вживання алкоголю, знятий з обліку в 2007 році, раніше не судимий.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, який не визнав вину та не розкаявся у скоєному, не відшкодував повністю завдану шкоду, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі і підстави до застосування ст.69, ст.75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання відсутні.

Потерпілий ОСОБА_9 заявив позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого, ПП "Паритет-сервіс" та Страхової групи "ТАС" на відшкодування матеріальної шкоди 11287 грн. та на відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн.

Аналізуючи надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Суду надано відповіді квитанції про проведення поховання, поминального обіду та встановлення надгробного пам`ятника на суму 12287 грн. Тому, з урахуванням добровільної сплати обвинуваченим 5000 грн. до стягнення підлягає сума 7287 грн.

Вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Однак, суду не було надано документально підтверджені витрати. Умови угоди про винагороду адвоката містять значно більшу суму, ніж зазначено в позовній заяві і не містять порядку оплати гонорару клієнтом.

Згідно ст. 1168 ЦК України відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95р. суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з втратою близької людини, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через погіршення самопочуття на цьому ґрунті, однак керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, вважає за необхідне стягнути на користь потерпілого в рахунок відшкодування, спричиненої кримінальним правопорушенням, моральної шкоди 80000 гривень.

Вирішуючи питання про особу, з якої має бути стягнута матеріальна та моральна шкода, суд враховує наступне. Цивільним відповідачем у кримінальному правопорушення позивачем зазначено обвинуваченого ОСОБА_3 , ПП "Паритет сервіс" та страхову групу "ТАС".

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Оскільки ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ПП "Паритет-сервіс", кримінальне правопорушення скоєно під час виконання трудових обов`язків, що підтверджується подорожнім листом, тому завдана ОСОБА_3 шкода має бути відшкодована за рахунок ПП "Паритет сервіс"

Вирішення питання про стягнення шкоди з страхової компанії в рамках кримінальної справи є неможливим, оскільки відповідно до ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Однак, правовідносини між ПП "Парите сервіс" виникли не на підставі закону, а на підставі договору добровільного страхування. Відтак, страхова компанія не є цивільним відповідачем в розумінні ст. 62 КПК України. Питання про стягнення коштів в порядку регресу може бути вирішено застрахованою особою самостійно в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати покласти на винного.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Підстав для зміни запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три роки) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній особисте зобов`язання.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Паритет сервіс" код ЄДРПОУ 32324756 на користь ОСОБА_9 7287 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 80000 на відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1476 грн. судових витрат.

Речові докази по справі: мікроавтобус БАЗ 2215, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_11 - залишити останньому, власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1