Рішення

від 18.08.2016 по справі 761/20717/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20717/16-ц

Провадження № 2/761/5906/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва, третя особа: Вільна профспілка медичних працівників України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (в зв`язку з невиконанням рішення суду),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 р. його поновлено напосаді завідуючого амбулаторією, лікаря загальної практики сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва з 01 червня 2012 року.Стягнуто з Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26380141) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58915 грн. 59 коп. Рішення набрало чинності. Рішенням Київської міської ради від 17.04.2013 р. № 142/9199 Центральну районну поліклініку Шевченківського району м. Києва реорганізовано у Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва, яке стало правонаступникомЦентральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва. В лютому 2015 р. відповідач добровільно виконав судове рішення в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте позивача не поновлено на роботі. У зв`язку із чим позивач знову звернувся до суду та Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2016 р. внесено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 29.10.2013 р. по 31.03.2015 р. та моральної шкоди. Апеляційним судом м. Києва 26.04.2016 р. винесено нове рішення, яким частково змінено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2016 р. та зменшено суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача. Зважаючи на те, що з 01.04.2015 р. по 31.05.2016 р. виникла чергова заборгованість у зв`язку із невиконанням рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 54253,89 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову. Зазначив, що Шевченківським районним судом м. Києва не було встановлено факту невиконання рішення, яке було ухвалене 23.10.2013 р. Крім того, у жовтні 2015 р. відповідачем було отримано від державного виконавця постанову про закінчення виконавчого провадження виконавчого листа № 761/22188/13-ц від 22.05.2014 р. Крім того, станом на день подачі позову ОСОБА_1 працює військовим медиком в першому добровольчому мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова.

Представник третьої особи підтримав вимоги ОСОБА_1 , просив задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, третя особа: Вільна профспілка медичних працівників України про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Визнано звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого амбулаторією, лікаря загальної практики сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого амбулаторією, лікаря загальної практики сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва з 01 червня 2012 року.

Стягнуто з Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26380141) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58915 грн. 59 коп.

Рішення набрало чинності та Шевченківським районним судом м. Києва 22.05.2014 року видано виконавчий лист на його примусове виконання.

Рішенням Київської міської ради від 17.04.2013 р. № 142/9199 Центральну районну поліклініку реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва, який став правонаступником поліклініки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2014 р. у виконавчому провадження, відкритому на примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 р. боржника - Центральну районну поліклініку Шевченківського району м. Києва замінено на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 р. було виконано в частині стягнення середнього заробітку у лютому 2015 року.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі станом на 16.03.2016 р. виконане було.

Дані обставині підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2016 р. за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва, третя особа: Вільна профспілка медичних працівників України про встановлення фактів, стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення та відшкодування моральної шкоди, яке набрало чинності.

ОСОБА_1 зазначає, що судове рішення щодо поновлення його на роботі так і не було виконано, а тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2015 р. по 31.05.2016 р.

Під час розгляду даної справи представник відповідача визнав, що ОСОБА_1 на посаді не поновлено.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 34 Постанові № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органу про це наказу.

Приписами ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню, відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП україни.

Зважаючи на те, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 р. не виконано в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі мають застосовуватись положення ст. 236 КЗпП України.

За змістом ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невиконання власником (уповноваженим органом)наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно. після проголошення судового рішення

Затримка виконання власником рішення органу по розгляду трудових спорів про поновлення на роботі незаконно звільненого або незаконно переведеного працівника, відповідно до зазначеної норми матеріального права, тягне обов`язок власника (мається на увазі підприємство, роботодавець) виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що середньогодинну заробітну плату позивача 24,13 грн., що відповідно до положень ст.. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

Зважаючи на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2016 р. з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2013 р. по 31.03.2015 р., зважаючи, що на день розгляду даної справи ОСОБА_1 не поновлено на роботі, вимоги останнього щодо стягнення на його користь середнього заробітку за період з 01.04.2015 р. по 31.05.2016 р.

Встановлюючи розмір середнього заробітку, що його має бути стягнуто з відповідача, суд вважає за можливе покласти в основу рішення розрахунок наданим позивачем, який здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 54253,89 грн.

В свою чергу згідно до ст. 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено позивачу з боку відповідача.

Вирішуючи питання про розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті, суд виходить з втрат немайнового характеру, що їх зазнав ОСОБА_1 , зміни, які відбулись в житті позивача, а тому оцінює моральну шкоду в 5000,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 124 Конституції України, 235,236, 237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2016 року у розмірі 54253 грн. 89 коп.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва в дохід держави судовий збір у розмірі 592 грн. 53 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний судд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя