Рішення

від 18.08.2016 по справі 692/278/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1925/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23, 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

з участю представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_9 до СТОВ «Агрофірма «Агромакс», третя особа відділ Держгеокадастру у Драбівському районі про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_9 звернулася до суду із позовом до СТОВ «Агрофірма «Агромакс» про розірвання договору оренди землі б\н від 10 вересня 2006 року та Додаткової угоди до нього від 1 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_10 та СТОВ «Агрофірма «Агромакс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що земельна ділянка площею 3,01 га, розташованої в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району належала ОСОБА_10 (батько позивачки) на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії 11-ЧР №043623 кадастровий номер 7120682600:03:002:1871.

23 січня 2013 року ОСОБА_10 помер, після чого ОСОБА_9 успадкувала спірну земельну ділянку.

ОСОБА_10 згідно договору оренди землі від 10 вересня 2006 року та Додаткової угодою від 1 вересня 2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі 28.12.2012 року, передав належну йому земельну ділянку в оренду СТОВ «Агрофірма «Агромакс». Згідно п.8 Договору оренди землі в редакції Додаткової угоди договір оренди укладений на 10 років з 10.09.2011 року по 10.09.2021 року.

Позивач вказує, що відповідно до п. 9 договору оренди в редакції Додаткової угоди до нього відповідач зобов'язувався виплачувати щорічну орендну плату в грошовій формі в розмірі 4,5% від грошової оцінки землі.

Згідно п.10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю повинно здійснюватися з урахуванням індексів інфляції автоматично без заключення додаткової угоди. Із наданої відповідачем довідки вбачається що у 2014 році при зміні індексу інфляції у порівнянні з 2013 роком перерахунок орендної плати відповідачем здійснений не був, що є істотним порушенням угоди, а також ч.3 ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, ОСОБА_9Я зазначає, що їй стало відомо, що земельна ділянка, яка їй належить, перебуває у межах земельного масиву, який обробляється приватним підприємством «Росток», що є грубим порушенням умов договору оренди землі від 10 вересня 2006 року та Додаткової угоди до нього від 1 вересня 2011 року, оскільки орендодавець згоди на це не давав.

Уточнюючи позовні вимоги позивач остаточно просила суд:

- розірвати договір оренди землі б/н від 10 вересня 2006 року та Додаткову угоду до нього від 01.09.2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712060004005176 укладений між ОСОБА_10, який помер 23 січня 2013 року, та СТОВ «Агрофірма «Агромакс».

- зобов'язати СТОВ «Агрофірма «Агромакс» повернути належну ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 3,0 га. (кадастровий номер 7120682600:03:002:1871), яка знаходиться в адміністративних межах Великохутірскої сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року у позовних вимогах відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у липні 2016 року ОСОБА_9 звернулася з апеляційною скаргою.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуючи тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, а судом не вірно застосовано норми матеріального права, що потягло за собою неправильне вирішення даної справи.

ОСОБА_9 наголошує на тому, що посилання районного суду в своєму рішенні на те, що: «У 2000 році відбулася реорганізація КСП «Росія» в ході якої розпайовані земельні ділянки були розподілені між двома новоствореними СТОВ «Великий Хутір» та СВК «Агрополіс», правонаступником якого є СТОВ «Аргофірма «Агромакс»», - є невмотивованим, оскільки в справі відсутні підтверджуючі документи реорганізації.

Також апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що: «технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_10 була виготовлена у 2012 році, тобто після укладення 01 вересня 2011 року між ОСОБА_10 та СТОВ «Агрофірма «Агромакс» додаткової угоди до договору оренди землі від 10 вересня 2006 року», - оскільки межі земельної ділянки були встановлені в 2001 році, коли видавався державний акт на землю, який підтверджує право на земельну ділянку ОСОБА_10 Крім того, вказана додаткова угода набула чинності 28.12.2012 року, з моменту її реєстрації у відділі Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області.

При винесенні оскаржуваного рішення, на думку апелянта, судом не було враховано, що орендодавець не надавав своєї згоди на передачу земельної ділянки у використання третім особам. Що, відповідно до норм чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду України щодо подібних правовідносин, - є підставою для розірвання договору оренди.

Також не було взято до уваги, що орендарем було порушено порядок обчислення розміру орендної плати. Тому за таких обставин суд мав задовольнити її позов та ухвалити рішення про розірвання договору оренди.

ОСОБА_9 просить суд:

- скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року;

- ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: розірвати договір оренди землі б/н від 10 вересня 2006 року та Додаткову угоду до нього від 01.09.2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за №712060004005176 укладений між ОСОБА_10, який помер 23 січня 2013 року, та СТОВ «Агрофірма «Агромакс», а також зобов'язати СТОВ «Агрофірма «Агромакс» повернути належну ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею» 3,01 га. (кадастровий номер 7120682600:03:002:1871), яка знаходиться в адміністративних межах Великохутірскої сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апелянта, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2006 року ОСОБА_10 уклав із СТОВ «Агрофірма «Агромакс» договір оренди землі та Додаткову угоду до цього договору 1 вересня 2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі 28.12.2012 року /а.с. 8-9/, що визнано сторонами і тому ця обставина відповідно до ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_10 кадастровий номер 7120682600:03:001 була виготовлена у 2012 році.

У відповідності до укладеного договору від 10 вересня 2006 року ОСОБА_10 передав належну йому земельну ділянку в оренду СТОВ «Агрофірма «Агромакс». Згідно п.8 Договору оренди землі в редакції Додаткової угоди договір оренди укладений на 10 років з 10.09.2011 року по 10.09.2021 року. Право на передачу орендарем даної земельної ділянки в користування третій особі договором передбачено не було.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.2015 року у спадковій справі № 38/2013, що зареєстрований в реєстрі за № 43, позивач по справі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, успадкувала ? частку спадкового майна після смерті ОСОБА_10 /а.с. 6/.

З Договору про поділ спадкового майна від 21.01.2015 року, що зареєстрований в реєстрі за № 51, вбачається, що у власність ОСОБА_9 перейшла земельна ділянка площею 3,0098 га, місце розташування якої: Черкаська область, Драбівський район, Великохутірська сільська рада (за межами населеного пункту), яка належала померлому ОСОБА_10 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №043623, виданого Великохутірською сільською радою 30 березня 2001 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 1237, кадастровий номер 7120682600:03:002:1871, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 7/.

2 вересня 2015 року, 23 грудня 2015 року та 15 лютого 2016 року ОСОБА_9 зверталася із письмовими заявами на адресу СТОВ «Агрофірма «Агромакс» про бажання господарювати самостійно на земельній ділянці, яка їй належить та розірвання договору оренди землі за взаємною згодою, укладеного її батьком ОСОБА_10 10 вересня 2006 року та додаткової угоди до нього від 1 вересня 2011 року, та про здійснення перерахунку, що орендної плати, що її надавалася /а.с. 10-12/.

На дану пропозицію СТОВ «Агрофірма «Агромакс» не прореагувала та за згодою сторін договір оренди розірваний не був.

Уточнивши позовні вимоги, позивач ОСОБА_9 просила розірвати договір оренди, оскільки СТОВ «Агрофірма «Агромакс» були допущені істотні порушення угоди, що відповідно до Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору оренди землі у судовому порядку. При цьому вказавши, що ці порушення умов договору полягають у передачі орендарем СТОВ «Агрофірма «Агромакс» без погодження з орендодавцем її земельної ділянки в користування третій особі, а саме ПП «Росток»

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підтвердження цієї обставини позивач надала лист-відповідь № 43 від 11.03.2016 року, яким ПП « Росток» повідомив, що земельна ділянка площею 3,01 га, кадастровий номер 7120682600:03:002:1871, яка належить ОСОБА_9, знаходиться в користування та обробляється ПП «Росток» /а.с.17/.

Натомість сторона відповідача жодного доказу на спростування факту використання саме ПП « Росток» орендованої СТОВ «Агрофірма «Агромакс» у ОСОБА_9 земельної ділянки площею 3 га - ні в суд першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду даної справи не надала та цю обставину фактично СТОВ «Агрофірма «Агромакс» під час розгляду справи судом не заперечувало, пов'язуючи цей факт з тим, що такий порядок землекористування між СТОВ «Агрофірма «Агромакс» та ПП « Росток» утворився внаслідок поділу земельних масивів між цими двома підприємствами після реорганізації КСП «Росія» /а.с.52/.

Тому, враховуючи надані сторонами докази, помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача порушень умов договору оренди, які полягають у передачі орендованої земельної ділянки третій особі ПП « Росток» без погодження з орендодавцем ОСОБА_9

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (частина перша статті 25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець відповідно до частини першої статті 24 цього Закону має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, залучення третіх осіб до обробітку землі та сплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

За змістом частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Саме до цього зводяться правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду України у справі №6-18цс14, але цього не врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення.

Тому, оскільки СТОВ «Агрофірма «Агромакс» господарської діяльності із цільового використання орендованої земельної ділянки, що належить ОСОБА_9, не здійснювало, ця земельна ділянка оброблялась іншою юридичною особою - ПП «Росток», якій СТОВ «Агрофірма «Агромакс» передало земельну ділянку в користування без згоди на те орендодавця, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушення СТОВ «Агрофірма «Агромакс» прав орендодавця, визначених Законом України «Про оренду землі» та договором оренди землі, протиправно відмовивши ОСОБА_9 у задоволенні її позовних вимог. Оскільки за вказаних обставин є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому враховуючи, що суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права й ухвалив помилкове рішення з порушенням норм процесуального права, то рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_9 до СТОВ «Агрофірма «Агромакс», третя особа відділ Держгеокадастру у Драбівському районі про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього належить скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову. А саме розірвати договір оренди землі б/н від 10 вересня 2006 року і Додаткову угоду до нього від 01.09.2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712060004005176 укладений між ОСОБА_10, який помер 23 січня 2013 року, та СТОВ «Агрофірма «Агромакс», зобов'язавши СТОВ «Агрофірма «Агромакс» повернути належну ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 3,0 га. (кадастровий номер 7120682600:03:002:1871), яка знаходиться в адміністративних межах Великохутірскої сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, враховуючи, що апеляційна скарга і позов підлягають до задоволення, то з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_9 понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у сумі 1 157 грн. 55 коп.

Керуючись ст. ст. 88, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року - задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_9 до СТОВ «Агрофірма «Агромакс», третя особа відділ Держгеокадастру у Драбівському районі про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього - скасувати та ухвалити нове рішення.

Цивільний позов ОСОБА_9 до СТОВ «Агрофірма «Агромакс», третя особа відділ Держгеокадастру у Драбівському районі про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі б/н від 10 вересня 2006 року та Додаткову угоду до нього від 01.09.2011 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712060004005176 укладений між ОСОБА_10, який помер 23 січня 2013 року, та СТОВ «Агрофірма «Агромакс».

Зобов'язати СТОВ «Агрофірма «Агромакс» повернути належну ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 3,0 га. (кадастровий номер 7120682600:03:002:1871), яка знаходиться в адміністративних межах Великохутірскої сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Стягнути зі СТОВ «Агрофірма «Агромакс» на користь ОСОБА_9 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 157 грн. 55 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :