Постанова

від 11.08.2011 по справі 4-108/11

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 4-108/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" серпня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої Шемета Т. М.

при секретарі Коломієць В. О.,

з участю прокурора Новаківського О.Г.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник подання слідчого СВ Хмільницького МВ про обрання міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИЛА :

Слідчий вніс подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_2, посилаючись на наступне: ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 30 липня 2011 року біля 00:30 год. в с. Качанівка, Хмільницького району, біля магазину п/п ОСОБА_2, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_3 в наслідок чого останній впав на асфальтне покриття дороги та отримав тяжкі тілесні ушкодження.

1 серпня 2011 року СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та в цей же день ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

2 серпня 2011 року ОСОБА_2 було допитано в якості підозрюваного. 3 серпня 2011 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, перебуваючи в реанімаційному відділенні Хмільницької ЦРЛ помер, дана кримінальна справа була перекваліфікована з ч. 1 на ч. 2 ст. 121 КК України. 9 серпня 2011 року ОСОБА_2 було пред"явлено обвинувачення за ст. 121 ч.2 КК України

Слідчий вважає, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може скоювати нові злочини, впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки він ніде не працює, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, в 2006 році притягувався до кримінальної відповідальності за ст.. 296 ч. 2 КК України, за 2011 рік неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що він не заперечує нанесення одного удару потерпілому, але він дає покази по справі, свідки вже допитані, він має постійне міссце проживання, обіцяє, що не буде вчиняти будь-яких протиправних дій та з"являтиметься в слідчі та судові органи.

Прокурор вважає, що є всі підстави для обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою відносно ОСОБА_2, оскільки він ніде не працює, притягувався до адміністративної відповідальності, а тому, перебуваючи на волі, зможе чинити тиск на свідків по справі та скоїти нові злочини, уникнути слідства та суду.

Захисник вважає, що підстав для обрання відносно його підзахисного міри запобіжного заходу -утримання під вартою, - немає. Він має постійне місце проживання, живе батьками і ще двома старшими братами, постанову про притягнення в якості обвинуваченого вони оскаржили в прокуратуру району та області. Просить не обирати такий суворий запобіжний захід, обмежившись підпискою про невиїзд.

Суддя, вивчивши матеріали кримінальної справи, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, відібравши пояснення в слідчого, вислухавши думку прокурора, захисника, приходиь до наступних висновків:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, він раніше не судимий: посилання слідчого на те, що в 2006 році він притягувався до криімнальної відповідальності за ст. 296 ч.2 КК України, є неприпустимим як підстава, яка враховується при обранні міри запобіжного заходу, оскільки згідно вимоги про судимітсь справа була закрита на підставі ст. 10 КПК України, а тому не тягне за собою наявність судимості. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання. На даний час ОСОБА_2 притягнутий як обвинувачений, допитаний в присутності адвоката, дає покази по справі, його покази є незмінними з моменту затримання, що саме по собі суперечить висновку слідчого про можливість ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду. По справі допитані свіки події, їх покази зафіксовані в передбаченому законом порядку, тому безпідставним є і посилання на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, впливатиме на свідків та їх покази. Відсутність в нього сімВ»ї та постійного місця роботи не може бути підставою для характеристики особи як такої, що може ухилятися від слідства та суду. Таким чином, враховуючи те, що утримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий запобіжний захід обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.. 149 КПК України можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України і її належної поведінки, суддя вважає, що зі сторони слідчого не надано достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду, або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, чи продовжувати злочинну діяльність (ч.2 ст. 148 КПК України).

З врахуванням мети і підстав застосування того чи іншого виду запобіжного заходу, суддя приходить до висновку, що на даний час немає потреби в обранні міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 148, 150, 165-2 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в обранні міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 121 ч.2 КК України.

Постанову можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області протягом трьох діб з моменту її проголошення.

Суддя: