Ухвала

від 23.08.2016 по справі 335/9397/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9397/16-ц 6/335/329/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В. при секретарі Кудряшовій Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням -директора ТОВ «Зеніт» ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням. Державний виконавець просить винести рішення щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - директора ТОВ "Зеніт" ОСОБА_2 з метою повного та своєчасного виконання рішення.

Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, представник ВДВС повідомлений телефонограмою про час та місце розгляду подання, заяви про розгляд подання без його участі не надав. При цьому, як повідомлено спеціалістом 1 категорії ДВС ОСОБА_3 державний виконавець Морар М.В. з 17.08.2016 року перебуває у щорічній відпустці по 02.09.2016 року.

Суд, перевіривши доводи, викладені в поданні, приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся з вищевказаним поданням, погодженим з начальником ВДВС, відповідно до ст. 377-1 ЦПК України.

Згідно з п.4 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Законодавством України встановлено випадки, у яких застосовуються такі обмеження, визначено порядок та умови їх застосування, зокрема, ст.6 ЗУ „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", п.18 ч.3 ст.11 ЗУ „Про виконавче провадження", ч.1 ст.3771 ЦПК України.

Так, відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-ХІV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частина 1 ст.377-1 ЦПК України передбачає, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 рокуза №3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.

Окрім того, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № ВП 48933212 з примусового виконання виконавчого листа № 334/4952/14-ц, виданого 10.02.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт», ЄДРПОУ 20475550 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 9928469,97 грн., а також судовий збір у розмірі 3654,00 грн., що разом становить суму загальної заборгованості 9 932 123,97 грн.

08.10.2015 року державним виконавцем Відділу, в порядку ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим документом.

У зв'язку з невиконанням боржником виконавчих документів у строк для самостійного виконання, державним виконавцем здійснюються заходи з виявлення майна боржника та його подальшої примусової реалізації.

При проведені виконавчих дій, згідно інформації Державної податкової служби України за №1013065535 від 12.10.2015 року, встановлено, що за Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТ" зареєстровано 6 розрахункових рахунків в фінансових установах.

Державним виконавцем на кошти боржника, які обліковуються в фінансових установах накладено арешт.

Згідно довідки з бази даних «АІС Автомобіль» від 09.10.2015 за боржником зареєстровано право власності на транспортний засіб:

ЗАЗ 1102, 1996 р.в., білого кольору, реєстраційний номер: 8622ЯТА, УГК / Номер шасі (кузова, рами): Т0344192;

Постановою № 48933212 від 26.10.2015 в порядку ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» оголошено розшук вищезазначених транспортних засобів боржника.

27.10.2015 головним держаним виконавцем було складено акт опису та арешту майна ВП № 48933212, яким було описано та арештовані нежитлові приміщення № 2,3, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова,11 та нежиїлове приміщення літера Г, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 11, яке згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 115388416 від 09.10.2015 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТ" (ЄДРПОУ 20475550). Виконавчі дії проводились за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базова, 11.

З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадянам України" підставою для тимчасового обмеження в праві виїзду за кордон громадянина України є ухилення громадянина України від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань. Зазначене стосується і керівників підприємств-боржників відповідно до ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження».

З аналізу зазначеної норми слідує, що саме по собі самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, указаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

При цьому, під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості, і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Зі змісту подання не вбачається, що рішення судів не виконуються боржником через те, що керівник боржника - ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, свідомо вчиняючи діяння (дії або бездіяльність) спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.

Таким чином, саме по собі посилання на заборгованість за виконуваним судовим рішенням за відсутності відповідних доказів не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов'язання та наявність у нього паспорту і реальної можливості для виїзду за кордон з цією метою.

Відповідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Слід зазначити, що у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця ВДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст.377-1 ЦПК України, ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Зваживши на недопустимість порушення конституційних прав громадянина та недоведеність вимог заявника, відсутність доказів, які б свідчили про те, що божник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, тобто, ухиляється від виконання вказаного рішення суду відділом ДВС суду не надано, і за таких обставин, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення подання державного виконавця немає.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням -директора ТОВ «Зеніт» ОСОБА_2, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ю.В. Апаллонова