Постанова

від 22.08.2016 по справі 820/3549/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2016 р. № 820/3549/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Хомутенка С.В.,

представників відповідача - Шляхти В.В., Столяренка Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000071406, №0000081406 від 21.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.04.2016 року ГУ ДФС у Харківській області складено акт №162/20-40-14-06-10/31466053 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" (п.н.31466053) з питань правомірності, повноти та правильності донарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014", на підставі якого 21.04.2016 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000071406, №0000081406. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.3 а.с.127-132) відповідач вказав, що викладені в акті №162/20-40-14-06-10/31466053 від 05.04.2016 р. судження ДФС про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "Азовекогруп", ТОВ "Євростек". На думку ДФС, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Крім того, позивачем неправомірно проведено операції по уцінці склотканини та безпідставно віднесено витрати на юридичні послуги від та ФО-П ОСОБА_4 до складу адміністративних витрат. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016 року № 0000071406, №0000081406 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просили суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.07.2001 року, код - 31466053.

На обліку як платник податків станом на час початку перевірки підприємство перебувало в Дергачівській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 16.03.2016 р. № 602, виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", код ЄДРПОУ - 31466053, з питань правомірності, повноти та правильності донарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 р.

Результати перевірки оформлені актом №162/20-40-14-06-10/31466053 від 05.04.2016 р. (т.1 а.с.20-55).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", порушено:

1) перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.135.1 ст.135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4, ст. 138, пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо відображення у деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік, внаслідок операцій оформлення придбання товару від ТОВ "Азовекогруп" в сумі 2168020 грн., та внаслідок операцій оформлення придбання товару від ТОВ "Євростек" в сумі 936525 грн. та документального оформлення подальшої реалізації покупцям в сумі 3356005 грн., втому числі: ТОВ "Едельвейс" (код 25178147) у сумі 1357740 грн. та ТОВ "Флєксс" (код 38734484) у сумі 1998265;

2) пп.14.1.27, 14.1.36, п.14.1, ст.14, п. 44.1 ст. 44, п.138,1, п. 138.2, п138.4 ст.138, пп.139.1.9, ст.139, п.135.1 ст.135, що призвело до заниження податку на прибуток до сплати до бюджету на загальну суму 539291 тис. грн.

3) встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, 188, 192, 187, 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2014 по 31.05.2015 є необґрунтованими, внаслідок завищення податкового кредиту при оформлення придбання товару від ТОВ "Азовекогруп" на суму 433604 грн., та ТОВ "Євростек" на суму 187305 грн., всього на загальну суму 620909 грн., та завищення податкових зобов'язань при оформленні подальшої реалізації покупцям в сумі 671201,00 грн., тому числі по: ТОВ "Едельвейс" (код 25178147) на загальну суму 271548 грн., у т.ч. за квітень 2014 р.9774 грн., травень 2014 р. - 173571 грн., та червень 2014 р. - 88203 грн.; та ТОВ "Флєксс" (код 38734484) на загальну суму 399653 грн., у т.ч. за серпень 2014 р. 399653 грн.;

4) ст. 185, ст.188, ст.192, ст.187 та вимог ст.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2014 рік на суму 439981 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки підприємство надіслало на адресу ГУ ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.58-63).

Листом №2297/10/20-40 від 18.04.2016 р., ГУ ДФС у Харківській області повідомила платника податку, що заперечення задоволені частково, в частині донарахування податку на прибуток за 2014 рік у сумі 64152 грн., в перегляді решти висновків акту перевірки - відмовлено. (т.1 а.с.64-75).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 21.04.2016 року:

- № 0000081406, яким ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 659971,50 грн., з яких 439981 грн. - основний платіж, 219990,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.18).

- №0000071406, яким ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 712708,50 грн., з яких 475139 грн. - основний платіж, 237569,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.19).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями підприємство позивача оскаржило їх до Державної фіскальної служби України. (т.1 а.с.76-82).

Рішенням Державної фіскальної служби України №13622/6/99-99-11-01-01-25 від 21.06.2016 року, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.04.2016 року № 0000081406 та № 0000071406 залишені без змін, а скаргу - без задоволення. (т.1 а.с.83-91).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №162/20-40-14-06-10/31466053 від 05.04.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

В акті перевірки встановлено невиконання ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" приписів п. 44.1, 44.3, 44.4 Податкового кодексу України, в частині незабезпечення зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, які використовувались для складення Декларації з податку на прибуток за 2014 рік протягом 1095 днів з дня подання такої податкової звітності та внаслідок безпідставного проведення уцінки запасів та відображення в складі собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості товарно-матеріальних цінностей, які не підтверджені документально, порушено вимоги пп. 14.1,27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.138,2 , п.138,4 ст.138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. За результатами перевірки встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2891119 грн.

З приводу незбереження документів судом в ході судового засідання встановлено наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу Уукраїни зазначається, що витрати підтверджуються первинними документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до Наказу Мінфіна "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" №88 від 24.05.1995 року:

Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою для архіву.

Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів" №548/5 від 12.04.12 первинні документи бухгалтерського обліку зберігаються у продовж трьох років але можуть бути знищені не раніше проведеної перевірки.

Крім того, результати діяльності підприємства за 2012р. перевірено, про що складені акти №621/22-204/31466053 від 05.11.2012р. Та №1173/20-11-22-01/31466053 від 27.11.2014р. Період 2014 року у якому було відображено дохід від реалізації продукції було перевірено у 2015 році відповідно до акту перевірки №275/20-11-22-01/31466053 від18.11.2015р. Результати перевірки не оспорювались тому 28.01.2016р. відповідно до акту № 87 від 28.01.2016р. документи було знищено.

З пояснень представника позивача встановлено, що під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було відновлено первинну документацію та направлено її як додатки до скарги листом від 21.06.2016 року, однак вказана інформація не була врахована органами Державної фіскальної служби.

Враховуючи, що дії позивача по відновленню втрачених документів свідчать про його свідому правову поведінку, суд доходить висновку, що підприємством у повній відповідності до вищезазначених норм було знищено документи по операціям 2012 року з придбання склотканини.

Щодо висновків податкового органу з приводу неправомірності уцінки склотканини Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", суд вказує наступне:

Згідно п.152.10 ст. 152 Податкового кодексу України, якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів.

З матеріалів справи встановлено, що документально уцінка оформлено актом уцінки товарів і продукції що залежались, та надлишків товаро-матеріальних цінностей від 31.03.2014 року

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, реалізація уцінених запасів відбувалась у період з 07.04.2014 по 23.04.2014 року з відповідним відображенням доходів та податкових зобов'язань (стор 10 акту перевірки).

Згідно п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 135.4 ст.135 Податкового кодексу України зазначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, окрема: дохід від реалізації товарів.

Відповідно до положень п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам»

Таким чином, визначення та відображення витрат та доходу, податкового кредиту та зобов'язань, по даним операціям проводиться на загальних підставах, що і було проведено, відображено та задекларовано ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол". Корегування витрат або донарахування доходу у зв'язку з уцінкою раніше придбаних товаро-матеріальних цінностей не передбачено вимогами податкового законодавства.

Крім того, в акті перевірки не зазначено, що ціна реалізації уцінених запасів не відповідає ринковій (звичайній), а твердження відповідача стосовно не використання реалізованої продукції у господарській діяльності виключається відображенням доходів по такій операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки акту перевірки щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2891119 грн. безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Стосовно висновків акту перевірки щодо нереальності вчинення господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ "Азовекогруп" та ТОВ "Євростек", суд зазначає наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Азовекогруп" (код ЄДРПОУ 36637130).

Так, відповідно до договору поставки №07/03 від 03.03.2014 року, постачальник (ТОВ "Азовекогруп") передає у власність покупцеві (ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол"), а покупець приймає та оплачує ПЕТ Флейки, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у рахунках-фактурах та накладних. (т.2 а.с.134-135).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, приходні ордери на товари, рахунками на оплату, які містяться в матеріалах справи. (т.2 а.с.138-139, 141-143, 145-147, 149-151, 153-155, 157-159, 161-163, 165-167, 169-171, 173-175, 177-179, 181-182, 184-186, 188-190, 192-194, 196-198, 200).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ, а саме: за квітень 2014 року 85 964,62 грн., червень 2014 року 62166,87 грн., липень 2014 року 36894,93 грн., вересень 2014 року 248 577,24 грн.

Товар одержано за довіреностями №54 від 25.02.2014, №94 від 17.03.2014, №361 від 30.05.2014, №421 від 16.06.2014, № 470 від 26.06.2014, №479 від 01.07.2014, №479 від 01.07.2014, №554 від 11.07.2014, №609 від 28.07.2014, №639 від 01.08.2014, що видані ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" особисто ОСОБА_5 завідувачу складом.

Транспортування товару проводилось за рахунок ТОВ "Азовекогруп" згідно товарно-транспортних накладних. (т.2 а.с.140, 144, 148, 152, 156, 160, 164, 168, 172, 176, 180, 183, 187, 191, 195, 199, 203, 207, 211, 215, 222, 226).

Оплата здійснена згідно платіжних доручень: №1707 від 06.03.14 на суму 131139,10 грн.;№2101 від 19.03.14 на суму 67979,0 грн.; №1742 від 25.03.14 на суму 164275,80 грн.; №1764 від 01.04.14 на суму 152393,80 грн.; №1975 від 02.06.14 на суму 241725,0 грн.; №2041 від 16.06.14 на суму 66531,84 грн.; №2106 від 24.06.14 на суму 64744,37 грн.; №2133 від 01.07.14 на суму 221369,58 грн.; №2161 від 07.07.14 на суму 139107,54 грн.; №2164 від 08.07.14 на суму 220383,54 грн.; №2198 від 15.07.14 на суму 140857,86 грн.; №2235 від 18.07.14 на суму 154474,32 грн.; №2247 від 24.07.14 на суму 258725,18 грн.; №2260 від 30.07.14 на суму 248262,52 грн.; №2270 від 01.08.14 на суму 153633,78 грн.; №2274 від 04.08.14 на суму 176018,70 грн.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Азовекогруп", які викладені в акті перевірки Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 30.01.2015 р. № 2072/7/05-81-22-02-10-6 "Про неможливість проведення зустрічної звірки з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 р." (т.1 а.с.69), суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення витрат з податку на прибуток приватних підприємств в 2014 році у загальній сумі 2169018 грн. та завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Азовекогруп" на загальну суму 433604 грн. безпідставні, та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Судовим розглядом також встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивач - ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол", мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ЄВРОТЕК", а саме: ТОВ "ЄВРОСТЕК" поставляло позивачу ПЕТ-сировину.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: податковими накладними №2 від 16.04.2014 р. на суму 65688,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10948,00 грн.), №1 від 07.04.2014 р. на суму 106000,00 грн. (у т.ч. ПДВ у сумі 17666,67 грн.), №1 від 05.05.2014 р. на суму 73736,86 грн. (у т.ч. ПДВ 12289,48 грн.), №2 від 15.05.2014 р. на суму 176667,30 грн. (у т.ч. ПДВ 29444,55 грн.), №3 від 27.05.2014 р. на суму 169353,00 грн. (у т.ч. ПДВ 28225,50 грн.),№2 від 14.06.2014 грн. на суму 270378,50 грн. (у т.ч. ПДВ45063,08 грн.), №1 від 05.06.2014 р. на суму 262006,00 грн. (у т.ч. ПДВ 43667,67 грн.). (т.2 а.с. 202, 204-206, 208-210, 212-214, 216-221, 223-225, 227, 235-250, т.3 а.с.1-6).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ травень 2014 року - 70348,70 грн. червень 2014 року - 28225,50 грн. серпень 2014 року - 88730,75 грн.

На суми передплат, відвантаження продукції за якими не відбулося, постачальником податкові накладні не надані. Керуючись п.п.201.10 діючої у 2014р. редакції ПКУ суму ПДВ, перераховану постачальнику у складі передплати включено податкового кредиту з поданням до органі податкової служби заяви зі скаргою на постачальника тп копіями первинних документів (платіжних доручень), що засвідчують факт сплати податку за жовтень 2014 року у розмірі 30370,25 грн.

Товар одержано за довіреностями №164 від 01.04.2014 №176 від 10.04.2014, №283 від 12.05.2014, №265 від 05.05.2014, №416 від 13.06.2014, що видані ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" особисто ОСОБА_5 завідувачу складом.

Транспортування товару проводилось за рахунок ТОВ "ЄВРОСТЕК" згідно товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Оплата за відвантажений товар здійснена згідно платіжних доручень: №1786 від 09.04.14 на суму 106000,0 грн.; №1809 від 18.04.14 на суму 65688,0 грн.; №1862 від 06.05.14 на суму 73736,86 грн.; №1911 від 16.05.14 на суму 176667,30 грн.; №1969 від 30.05.14 на суму 169353,0 грн.; №2007 від 10.06.14 на суму 262006,0 грн.; №2052 від 17.06.14 на суму 270378,50 грн.; №2104 від 24.06.14 на суму 111461,58 грн. (передплата, товар не отриманий); №2317 від 19.08.14 на суму 182221,50 грн. (передплата, товар не отриманий);

Дебіторська заборгованість за оплачений, але не отриманий товар по розрахункам з ТОВ "ЄВРОСТЕК складає 293683,08 грн.

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.198.6 ст. 198 ПК України інформація з бази даних даних Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до якої у ТОВ "Євротек" відсутні зареєстровані податкові накладні за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на придбання товару (ПЕТФ) по ланцюгу постачання. Однак, жодних доказів вказаного відповідачем суду не подано. Факту порушення кримінальної справи за даним фактом, судом не встановлено.

Окрім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Товари, придбані ТОВ "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" у ТОВ "ЄВРОСТЕК" та ТОВ "Азовекогруп" реалізовані ТОВ "Едельвейс" за договором №К-31/03-14 від 31.03.2014р. та ТОВ "ФЛЄКСС" за договором К-05/03-14 від 05.03.2014р. згідно первинних документів, які містяться в матеріалах справи. (т.2 а.с.228-249).

Стосовно висновків органів ДФС в частині завищення витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток декларації з податку на прибуток за 2014 рік внаслідок включення до їх складу вартості юридичних послугу загальній сумі 356400 грн., суд вказує, що підприємством в ході проведення перевірки надавалися документи, підтверджуючі підстави для віднесення до податкового кредиту отриманих від ФО-П ОСОБА_4 послуг, зокрема: договір про надання юридичних послуг, акти виконання робіт, долучених до них звітами та письмові пояснення підприємства щодо змісту наданих послуг та ціни.

Таким чином, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про про порушення підприємством ст.138-139 Податкового кодексу України, які полягають в неправомірному віднесенні у 2014 році до складу адміністративних послуг витрат з податку на прибуток у сумі 356400 грн. за наслідками надання юридичних послуг, оскільки об'єктивних доказів на підтвердження даного порушення відповідачем за обов'язком, встановленим ст. 72 КАС України, не надано, а судом на виконання приписів ст. 11 КАС України не встановлено.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.04.2016 року № 0000071406 та №0000081406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод покрівельних матеріалів "Акваізол" (місцезнаходження: 62371, Харківська обл., с.Подворки, вул.Свердлова, буд. 47 Б, код ЄДРПОУ - 62371) судовий збір у розмірі 20600 (двадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.