Постанова

від 15.01.2007 по справі 01/112-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

01/112-38

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                   №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                              Карабаня В.Я.

суддів:                                                         Ковтонюк Л.В.

                                                                    Чабана В.В.

за участю представників:

позивача                                         Скібіцька О.О. довіреність № 58/05                                                          від 25.05.2006  

відповідача                                     не з'явився    

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Міжрегіональні ресурси”

на  постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006

у справігосподарського суду № 01/112-38Волинської області

за  позовомТовариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Марком”  

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Міжрегіональні ресурси”

стягнення  37 106,56 грн.

ВСТАНОВИВ :

          У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство “Марком” (далі –ТОВ СП “Марком”) звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Міжрегіональні ресурси” (далі –ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси”) про стягнення 36 467,10 грн. боргу, 95,91 грн. 3% річних, 543,51 грн. пені. Позов мотивовано тим, що  ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси” не розрахувалося за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 784 від 01.05.2006

Заявою про уточнення позовних вимог від 06.09.2006 у зв'язку із сплатою відповідачем 21.08.2006 5 000 грн. ТОВ СП “Марком” просило  стягнути з ТОВ фірма “Міжрегіональні ресурси” 31 467,10 грн. боргу, 95,91 грн. 3% річних, 543,51 грн. пені.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.09.2006 (суддя Якушева І.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 (колегія у складі суддів: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ фірма “Міжрегіональні ресурси” на користь ТОВ СП “Марком” 31 467,10 грн. заборгованості, 543,51 грн. пені, 95,91 грн. процентів річних,  371,06 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі про стягнення 5 000 грн. заборгованості припинено. Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх змінити в частині стягнення пені та 3% річних. В обґрунтування скарги зроблено посилання на те, що підлягають стягненню: пеня – в сумі 543,50 грн., а не 543,51 грн., 3% річних –в сумі 95,90 грн. а не 95,91 грн.

В судове засідання 15.01.2007 не з'явився представник  ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси” повідомлено належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у  задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

 Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.05.2006 між ТОВ СП “Марком” та  ТОВ фірма “Міжрегіональні ресурси” було укладено договір

№ 784 купівлі-продажу на умовах відстрочки платежу. Згідно з п.п. 1.1 та 4.3 вказаного договору  позивач зобов'язався продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості, а відповідач протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість. Покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 21 доби від дати приймання товару. На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 36 467,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗУ 006330 від 14.06.2006. Проте ТОВ  фірма “Міжрегіональні ресурси” виконало зобов'язання щодо оплати продукції лише частково, перерахувавши на рахунок ТОВ СП “Марком” 5 000 грн.

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ фірми “Міжрегіональні ресурси” пені та 3% річних, оскільки відповідно до п. 4.4 договору № 784 від 01.05.2006 відповідач за прострочку платежу зобов'язаний сплатити пеню. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Міжрегіональні ресурси”  залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006   у справі № 01/112-38 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                             В.Карабань

судді:                                                                                                     Л.Ковтонюк

                                                                                                               В.Чабан