Рішення

від 11.09.2007 по справі 01/112-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/112-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "11" вересня 2007 р.                                                       по справі  № 01/112-38

за позовом приватного підприємства «Мідіяком», м. Київ

до товаристваз обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Луцьккондитер», м. Луцьк

про стягнення 2 138грн. грн.,

                                                                                                    Суддя  Якушева І.О.   

Представники:   

від позивача: н/з

від відповідача: Семенюк Л.В. (дов. № 1022 від 07.08.2007р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 2 138 грн., з них: 2 000 грн. заборгованості за переданий на підставі договору купівлі-продажу № 36 від 01.03.2007р. товар, 138,20 грн. пені, нарахованої на підставі п.6.4. договору № 36 від 01.03.2007р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що заборгованість перед позивачем за передані на підставі договору купівлі – продажу № 36 від 01.03.2007р. товари перерахована. На підтвердження цього подала платіжне доручення № 1339 від 26.07.2007р.

За клопотанням позивача, представника позивача, розгляд справи 05.09.2007р. відкладався на 11.09.2007р. 11.09.2007р. представник позивача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, належним чином повідомленого про судовий розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

встановив:

01.03.2007р. сторони у справі уклали договір купівлі-продажу № 36.

Згідно з п.1.1. договору № 36 від 01.03.2007р. продавець зобов'язався передати, а покупець – прийняти та оплатити в поряду передбаченим договором кондитерську сировину.

Пунктом 5.2., 5.3. даного договору відповідач зобов'язувався провести розрахунок за отриманий товар на протязі двадцяти банківських днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару є прийомка товару на складі покупця.

На виконання умов цього договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 3 800 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000000020 від 13.03.2007р., довіреністю ЯНН № 810301 від 29.03.2007р., видатковою накладною № РН – 000000026 від 30.03.2007р., довіреністю ЯНП № 545996.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно  ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач оплату отриманого товару до звернення позивача з позовом до господарського суду провів частково: на суму 1 800грн. Залишок заборгованості складав 2 000грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що заборгованість в сумі 2 000 грн. перед позивачем за передані на підставі договору купівлі – продажу № 36 від 01.03.2007р. товари перерахована. На підтвердження цього подала платіжне доручення № 1339 від 26.07.2007р. з відміткою філії відділення «Промінвестбанку» в м. Луцьку від 26.07.2007р. про прийняття платіжного доручення про перерахування коштів до виконання.

Отже, провадження у справі про стягнення з відповідача 2 000грн. заборгованості на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Як зазначено в п. 6.4. договору № 36 від 01.03.2007р. у випадку порушення продавцем умов оплати товару , визначених в п.5.2. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи наведене, у зв'язку з допущеним відповідачем простроченням платежу, з нього слід стягнути  138,20 грн. пені за період з 01.06.2007р. по 15.08.2007р.

Позивач у позовній заяві просить також стягнути з відповідача 1500 грн. витрат на оплату послу адвоката Сімонової Т. М., з якою укладено договір від 02.07.2007 р. Позивач додає до матеріалів справи копію платіжного доручення № 142 від 11.07.2007 р. про перерахування ПП «Мідіяком» Сімоновій Т.М. 1 500 грн. З огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, зважаючи на нескладний характер спору, господарський суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст.181, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 611, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Луцьккондитер» (м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-а, р/р 260013011613 в Ф. «Волинське центральне відділення ПІБ», МФО 303138, код 00382027, ІПН 003820203173, св-во ПДВ № 02821193) на користь приватного підприємства  «Мідіяком» (м. Київ, вул. Ю. Шумського, 4-а, р/р 26009038616400 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код 23393462, ІПН 253934626555, св-во ПДВ № 100018392) 138 грн. 20 коп. пені, 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 000грн. пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

3. Провадження у справі про стягнення 2 000грн. припинити.

4. У стягненні 500 грн. витрат на сплату послуг адвоката відмовити.

          Суддя