КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2016 року 810/1148/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів"
до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
о б с т а в и н и с п р а в и:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (далі - позивач або ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів") до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або Миронівська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000552202.
Позовні вимоги ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки обставини та факти не відповідають дійсності, позивач мав всі законні підстави для формування валових витрат за результатами взаємовідносин з контрагентами ПП «Сапфір і К» та ТОВ «Черняхів Агро Трейд», що підтверджується первинною документацією, зокрема, належним чином оформленими видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, журналом якості сировини, книгою приходу тощо. Господарські операції ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" та ПП «Сапфір і К» та ТОВ «Черняхів Агро Трейд» реально існували та оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивач вважає, що податковий орган не має права робити висновок про нікчемність правочинів, вчинених позивачем. З цих підстав просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, зазначив, що посадові особи Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки в ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ПАТ "Миронівським заводом по виготовленню круп і комбікормів" грошових зобов'язань з прибутку приватних підприємств.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 810/1148/14 (головуючий суддя Василенко Г.В.) адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі № 810/1148/14 апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 810/1148/14 - без змін.
Ухвалю Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року касаційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
29 квітня 2016 року, в порядку ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа №810/1148/14 розподілена судді Київського окружного адміністративного суду Горобцовій Я.В.
Ухвалою від 04 травня 2016 року справу прийнято до провадження Київського окружного адміністративного суду, розпочато судовий розгляд повторно.
29.07.2016 через службу діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» ідентифікаційний код 00951770, місцезнаходження: 08800, Київська обл.., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, зареєстроване 13.06.1996 як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 820512 (том 1, а.с.10).
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.05.2011 року № 100336694, на податковому обліку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» перебуває в Миронівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області (том 1, а.с.11).
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №365645 основними видами діяльності ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво нерафінованих олії та жирів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; неспеціалізована оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого ассортименту (том 1, а.с. 9).
У період з 09.12.2013 по 14.12.2013 посадовими особами Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» з питань дослідження окремого питання, а саме: правильності нарахування та сплати податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій ПП «Сапфір і К» (код ЄДРПОУ 32996659) за період 01.10.2012 по 31.12.2012, ТОВ «Агро Самара» (код ЄДРПОУ 30355604) за період 01.10.2012 по 31.12.2012 року та ТОВ «Черняхів Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 35684792) за період 01.01.2012 року по 31.12.2012.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків складено Акт від 20.01.2014 № 40/22-011/00951770 (том 1, а.с. 12-62).
У ході перевірки встановлено факт порушення ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.13 статті 137, підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого встановлено завищення валових витрат в загальній сумі 3 566 734,85 грн., в т.ч. за IV кв. 2012 року в сумі 678 221,31 грн., за І кв. 2012 року в сумі 2 888 513,54 що призвело до заниження податку на прибуток на суму 749 014,21 грн., у тому числі в І кв. 2012 року у сумі 606 587,73 грн.,в IV кв. 2012 року в сумі 142 426,48 грн.
Як вбачається з акту перевірки, вказані відповідачем порушення податкового законодавства пов'язані з придбанням позивачем у ПП «Сапфір і К» та ТОВ «Черняхів Агро Трейд» товарно-матеріальних цінностей.
Так, на думку посадової особи Відповідача, контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, з огляду на наступне.
Як вбачаться з Акта перевірки, при проведенні документальної перевірки позивача Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області опрацьовано інформацію, надану оперативним управління Білоцерківської ОДПІ №1337/7/10-02-07-04 від 13.12.2013 та Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 06.11.2013 №172/14-03-22-08/32996659 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Сапфір і К" (код за ЄДРПОУ 32996659) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року та контрагентами покупцями". Перевіркою встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Складено акт про відсутність за місцем знаходження від 28.10.2013 №87/14-03-22-08. ПП "Сапфір і К" протягом 2012-2013 років надавалися Звіти ф. №1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності".
Остання звітність - податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік (вх. від 11.02.2013 №9087405528), що підписана електронно-цифровим підписом директора ОСОБА_4 та відправлена до ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївської області засобами E-mail.
Додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток не надано, що свідчить про відсутність у підприємства основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для провадження фінансово-господарської діяльності.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Враховуючи вищенаведене, встановлено відсутність у періодах липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Також, до Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшов Акт від 18.09.2013 №36/22/22-07/35684792 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Черняхів Агро Трейд", код за ЄДРПОУ 35684792, з питань достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 07.11.2012".
Перевіркою встановлено, що за податковою адресою: Житомирська обл., смт. Черняхів, вул. Леніна, буд. 122, кв.8 ТОВ "Черняхів Агро Трейд" не знаходиться. При виїзді за юридичною та фактичною адресою підприємства - Житомирська обл., смт. Черняхів, вул. Леніна, буд. 122, кв. 8 для вручення копії наказу від 17.09.2013 №89 та повідомлення від 17.09.2013 за №32 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Черняхів Агро Трейд" з питань достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з 01.01.2012 по 07.11.2012, встановлено відсутність платника та посадових осіб за місцезнаходженням, про що було складено акт від 17.09.2013 №4/22/22-04/35684792 про відсутність за місцезнаходженням та неможливості проведення позапланової перевірки ТОВ "Черняхів Агро Трейд".
Крім того співробітниками відділу податкової міліції ГОУ Житомирської ОДПІ за результатами відвідування адреси реєстрації підприємства складено довідку від 18.09.2013 року №24 про те, що місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Черняхів Агро Трейд", код за ЄДРПОУ 35684792, не встановлено, інформація про місцезнаходження відсутня.
За даними довідки управління агропромислового розвитку у Черняхівському районі за №309/01-19 від 05.08.2013 ТОВ "Черняхів Агро Трейд", згідно річних звітів, вирощування та посів с/г культур протягом 2011-2012 років не проводило. Також відповідно до довідки, наданої відділом Держземагентства у Черняхівському районі за №1729 від 05.08.2013 за ТОВ "Черняхів Агро Трейд" станом на дату надання відповіді обліковуються земельні ділянки загальною площею близько 200 га, а станом на 01.01.2011 обліковувалась земельна ділянка загальною площею 566 га, що в свою чергу унеможливлює вирощування реалізованої кількості с/г культур.
Крім того, керівником підприємства ОСОБА_5 надано письмове пояснення від 20.09.2012 про те, що підприємство у 2010 році орендувало земельні ділянки на площі 9500 га, у 2011 році 988 га на яких був вирощений соняшник. Вироблена продукція реалізовувалась у 2011-2012 роках. Підтвердження використання земельної ділянки площею 9500 га директором не надано. Платником не надано іншої інформації, про сільськогосподарське виробництво, в тому числі соняшника. Відсутня підтверджуюча інформація про фактичне використання земельних ділянок, трудових ресурсів, техніки, найманих послуг по вирощуванню, складських та виробничих приміщень необхідної для вирощування, збирання, зберігання с/г культур.
Інформація про основні фонди відсутня. Фінансова звітність до органу ДПС підприємством не подається.
Операції ТОВ "Черняхів Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 35684792) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ "Черняхів Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 35684792) не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Черняхів Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 35684792) до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.
Враховуючи вищевикладені факти, податковий орган зазначає, що фінансово-господарська діяльність ПП «Сапфір і К» та ТОВ «Черняхів Агро Трейд», та суб'єкти господарювання створені без мети здійснення господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, серед яких є ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів". Таким чином відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентами - ПП «Сапфір і К» та ТОВ «Черняхів Агро Трейд» не спричинили настання правових наслідків, а отже є нікчемними.
Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючого, формуванням ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" показників валових витрат за господарськими операціями з ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд".
На підставі висновків Акту від 20.01.2014 № 40/22-011/00951770 Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2014 № 0000552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" з податку на прибуток на суму 1 123 521,31 грн., в тому числі за основним платежем на суму 749 014,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 374 507,10 грн. (том 1, а.с. 63).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2012 між Таврійською філією ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі ОСОБА_6, що діє на підставі Доручення від 07.05.2012 (Покупець), з однієї сторони, і ПП «Сапфір і К», що має статус платника єдиного податку на прибуток, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту (Постачальник), з іншої сторони, уклали Договір поставки №593/т (далі - Договір №593/т), відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (висівки пшениці) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар (том 2, а.с. 55-56).
01.11.2012 між ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі ОСОБА_6, що діє на підставі Доручення від 07.05.2012 (Покупець), з однієї сторони, і ПП «Сапфір і К», що має статус платника єдиного податку на прибуток, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту (Постачальник), з іншої сторони, уклали Договір поставки №3472/м (далі - Договір №3472/м), відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (висівки пшениці) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар (том 2, а.с. 61-62).
09.11.2012 між Таврійською філією ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі ОСОБА_6, що діє на підставі Доручення від 07.05.2012 (Покупець), з однієї сторони, і ПП «Сапфір і К», що має статус платника єдиного податку на прибуток, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту (Постачальник), з іншої сторони, уклали Договір поставки №569/т (далі - Договір №569/т), відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (макуха соняшникова ВП) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар (том 2, а.с. 53-54).
Також, 20.11.2012 між ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі ОСОБА_6, що діє на підставі Доручення від 07.05.2012 (Покупець), з однієї сторони, і ПП «Сапфір і К», що має статус платника єдиного податку на прибуток, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту (Постачальник), з іншої сторони, уклали Договір поставки №3538/м (далі - Договір 3538/м), відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (макуха соняшникова) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар (том 2, а.с. 59-60).
В акті зазначено, та не заперечувалось стронами у справі, наявність між ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" та ПП «Сапфір і К» Договору поставки №592/т від 25.10.2012 (а.с. 40 акта).
На підтвердження розрахунків за вказаними господарськими операціями, позивач надав податкові накладні виписані ПП «Сапфір і К», а саме: №1 від 01.11.2012 всього на суму 170 259,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 28 376,50 грн.); №2 від 02.11.2012 всього на суму 23 296,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 882,67 грн.); №3 від 03.11.2012 всього на суму 122 322,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 20 387,00 грн.); № 4 від 05.11.2012 всього на суму 116 145,00 грн. (в т. ч. ПДВ20% 19 357,50 грн.); №5 від 06.11.2012 всього на суму 178 785,00 грн. (в т. ч. ПДВ20% 29 797,50 грн.); №10 від 09.11.2012 всього на суму 178 872,00 грн. (в т. ч. ПДВ20% 29 812,00 грн.); №11 від 10.11.2012 всього на суму 78 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 13 000,00 грн.); №12 від 11.11.2012 всього на суму 180 525,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 30 087,50 грн.); №13 від 12.11.2012 всього на суму 261 720,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 43 620,00 грн.); №15 від 13.11.2012 всього на суму 175 218,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 29 203,00 грн.); №17 від 15.11.2012 всього на суму 115 275,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 212,50 грн.); №19 від 17.11.2012 всього на суму 164 343,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 27 390,50 грн.); №20 від 17.11.2012 всього на суму 73 920,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 12 320,00 грн.); №21 від 18.11.2012 всього на суму 88 860,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 14 810,00 грн.); №22 від 19.11.2012 всього на суму 172 695,00 грн. (в т. ч. ПДВ20% 28 782,50 грн.); №25 від 21.11.2012 всього на суму 174 696,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 29 116,00 грн.); №26 від 21.11.2012 всього на суму 208 996,20 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 34 832,70 грн.); №28 від 23.11.2012 всього на суму 115 934,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19322,40 грн.); №29 від 27.11.2012 всього на суму 112 224,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 18 704,00 грн.); №30 від 27.11.2012 всього на суму 115 352,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 225,40 грн.); №31 від 29.11.2012 всього на суму 23 296,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 3 882,67 грн.); №32 від 29.11.2012 всього на суму 163 548,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 27 258,00 грн.); №30 від 26.01.2012 всього на суму 124 149,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 20 691,50 грн.); №31 від 27.10.2012 всього на суму 175 218,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 29 203,00 грн.); №32 від 28.10.2012 всього на суму 39 340,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 6556,67 грн.); №40 від 30.10.2012 всього на суму 186 528,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 31 088,00 грн.); №1 від 02.12.2012 всього на суму 270 984,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 45 164,00 грн.); №6 від 15.12.2012 всього на суму 183 628,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 30 604,67 грн.); №11 від 22.12.2012 всього на суму 119 654,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 942,33 грн.); №17 від 26.12.2012 всього на суму 99 990,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 16 650,00 грн.); №20 від 27.12.2012 всього на суму 112 080,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 18 680,00 грн.); №22 від 28.12.2012 всього на суму 102 960,00 грн. (в т. ч. ПДВ20% 17 160,00 грн.);; №25 від 29.12.2012 всього на суму 98 700,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 16 450,00 грн.); №26 від 30.12.2012 всього на суму 109 380,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 18 230,00 грн.); (том 1, а.с. 201-234).
В матеріалах справи містяться видаткові накладні, які підтверджують отримання товару ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів": №22-0000115 від 30.12.2012; №22-0000114 від 29.12.2012; №22-0000111 від 28.12.2012; №22-0000109 від 27.12.2012; №22-0000106 від 26.12.2012; №22-0000101 від 22.12.2012; №22-0000095 від 15.12.2012; №22-0000088 від 02.12.2012; №22-0000087 від 29.11.2012; №22-0000086 від 29.11.2012; №22-0000085 від 27.11.2012; №22-0000084 від 27.11.2012; №22-0000082 від 23.11.2012; №22-0000081 від 21.11.2012; №22-0000080 від 21.11.2012; №22-0000078 від 19.11.2012; №22-0000077 від 18.11.2012; №22-0000075 від 17.11.2012; №22-0000076 від 17.11.2012; №22-0000073 від 15.11.2012; №22-0000070 від 13.11.2012; №22-0000069 від 12.11.2012; №22-0000068 від 11.11.2012; №22-0000067 від 10.11.2012; №22-0000066 від 09.11.2012; №63 від 06.11.2012; №62 від 05.11.2012; №61 від 03.11.2012; №22-0000060 від 02.11.2012; №59 від 01.11.2012; №57 від 30.10.2012; №22-0000051 від 28.10.2012; №50 від 27.10.2012; №49 від 26.10.2012 (том 1, а.с. 72-105).
Виписки по банківським рахункам на підтвердження безготівкових розрахунків за поставлений товар: №1128012 від 05.11.2012; №1131133 від 08.11.20124; №1141071 від 22.11.2012; №1143514 від 26.11.2012; №1146559 від 28.11.2012; №1147649 від 29.11.2012; №1152057 від 04.12.2012; №1149217 від 03.12.2012; №1164772 від 17.12.2012; №1150438 від 04.12.2012; №1173320039 від 24.12.2012; № 1171280022 від 21.12.2012; № 1177630022 від 28.12.2012; №1176795 від 27.12.2012; №1123671 від 29.10.2012; №1123672 від 29.10.2012; №1126822 від 02.11.2012; №1125341 від 31.10.2012; №1128022 від 05.11.2012; №1126821 від 02.11.2012; №1130283 від 07.11.2012; №1129011 від 06.11.2012; №1133062 від 12.11.2012; №1133063 від 12.11.2012; №1131141 від 08.11.2012; №1134991 від 14.11.2012; №1134992 від 14.11.2012; №1133971 від 13.11.2012; №1136802 від 16.11.2012; №1135681 від 15.11.2012; №1140071 від 21.11.2012; №1140072 від 21.11.2012; №1138881 від 21.11.2012; №1137742 від 19.11.2012; №1137743 від 19.11.2012; №1143522 від 26.11.2012; №1141083 від 22.11.2012; №1149211 від 03.12.2012; №1146582 від 28.11.2012; №1150391 від 04.12.2012; №1152051 від 04.12.2012; №1153721 від 05.12.2012 (том 1, а.с. 106-144).
Матеріали справи містять товарно-транспорті накладні, що підтверджують фактичну доставку товару ПП «Сапфір і К» за вищезазначеними договорами: БЗС №640739 від 28.12.2012; БЗС №640740 від 29.12.2012; БЗС №639199 від 27.12.2012; БЗС №639198 від 26.12.2012; БЗС №639197 від 25.12.2012; №01АА від 21.12.2012; БЗС №706291 від 14.12.2012; БЗС №706289 від 14.12.2012; №01АА від 28.11.2012; №01АА від 26.11.2012; №01АА від 22.11.2012; №01АА від 20.11.2012; №01АА від 20.11.2012; БЗС №706251 від 02.11.2012; №01АА від 01.12.2012; №01АА від 01.12.2012; №01АА від 29.11.2012; №01АА від 27.11.2012; №01АА від 21.11.2012; №01АА від 19.11.2012; №01АА від 17.11.2012; №01АА від 17.11.2012; №01АА від 17.11.2012; №01АА від 15.11.2012; №01АА від 13.11.2012; №01АА від 12.11.2012; №01АБ від 14.11.2012; №01АБ від 14.11.2012; №01АА від 10.11.2012; №01АБ від 10.11.2012; №01АБ від 09.11.2012; №01АБ від 06.11.2012; №01АБ від 05.11.2012; №01АБ від 03.11.2012; №01АБ від 31.10.2012; №01АБ від 26.10.2012; №01АБ від 27.10.2012; №01АА від 28.10.2012; №01АБ від 30.10.2012 (том 1, а.с. 145-183).
Також, на підтвердження отримання товару за вищезазначеними договорами позивач надав копії книги приходів товару (том 3, а.с. 3-30), журналів реєстрації зважування на автомобільних вагах (том 3, а.с. 34-49) та оборотно-сальдових відомостей (том 2, а.с. 63-65).
Щодо факту подальшого використання придбаних позивачем товарів ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" надав акти списання сировини у виробництво: №12 від 31.12.2012; №11 від 30.11.2012; №10 від 31.10.2012; №11 від 30.11.2012; №12 від 31.12.2012; №1 від 31.01.2013 (том 3, а.с. 31-33, 50-52)
11.01.2012 між ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі ОСОБА_6, що діє на підставі Доручення від 05.05.2011 (Покупець), з однієї сторони, і ТОВ «Черняхів Агро Трейд», що має статус платника фіксованого сільськогосподарського платку на прибуток, в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі статуту (Постачальник), з іншої сторони, уклали Договір поставки №2025/М (далі - Договір №2025/М), відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар (том 2, а.с. 51-52).
На підтвердження розрахунків за вказаними господарськими операціями, позивач надав податкові накладні виписані ТОВ «Черняхів Агро Трейд», а саме: №18/2 від 19.03.2012 всього на суму 205 043,40 грн. (в т. ч. ПДВ 34 173,90 грн.); №17/2 від 16.03.2012 всього на суму 339 402,15 грн. (в т. ч. ПДВ 56 567,03 грн.); №16/2 від 15.03.2012 всього на суму 243409,05 грн. (в т. ч. ПДВ 40 568,17 грн.); №9/2 від 07.03.2012 всього на суму 82 504,30 грн. (в т. ч. ПДВ 13 750,72 грн.); №4/2 від 04.03.2012 всього на суму 80 417,40 грн. (в т. ч. ПДВ 13 402,90 грн.); №8/2 від 10.02.2012 всього на суму 84 399,90 грн. (в т. ч. ПДВ 14 066,65 грн.); №6/2 від 09.02.2012 всього на суму 175 890,00 грн. (в т. ч. ПДВ 29 315,00 грн.); №11/2 від 06.02.2012 всього на суму 223 220,40 грн. (в т. ч. ПДВ 37 203,40 грн.); №5/2 від 04.02.2012 всього на суму 168 507,30 грн. (в т. ч. ПДВ 28 084,55 грн.); №1/2 від 01.02.2012 всього на суму 77 532,00 грн. (в т. ч. ПДВ 12 922,00 грн.); 15/2 від 31.01.2012 всього на суму 91 841,10 грн. (в т. ч. ПДВ 15 306,85 грн.); №14/2 від 28.01.2012 всього на суму 189 095,40 грн. (в т. ч. ПДВ 31 515,90 грн.);№13/2 від 27.01.2012 всього на суму 334 460,10 грн. (в т. ч. ПДВ 55 743,35 грн.); №12/2 від 26.01.2012 всього на суму 145 790,80 грн. (в т. ч. ПДВ 24 298,47 грн.); №11/2 від 25.01.2012 всього на суму 189 570,60 грн. (в т. ч. ПДВ 31 595,10 грн.); №10/2 від 24.01.2012 всього на суму 109 987,20 грн. (в т. ч. ПДВ 18 331,20 грн.); №9/2 від 21.01.2012 всього на суму 109 693,90 грн. (в т. ч. ПДВ 18 282,32 грн.); №8/2 від 20.01.2012 всього на суму 288 603,70 грн. (в т. ч. ПДВ 48 100,62 грн.); №3/2 від 12.01.2012 всього на суму 86 990,45 грн. (в т. ч. ПДВ 14 498,41 грн.); №2/2 від 12.01.2012 всього на суму 78 518,80 грн. (в т. ч. ПДВ 13 086,47 грн.); №1/2 від 11.01.2015 всього на суму 80 639,45 грн. (в т. ч. ПДВ 13 439,91, грн.); №19/2 від 20.03.2012 2012 всього на суму 173 708,80 грн. (в т. ч. ПДВ 28 951,47 грн.) (том 1, а.с. 235-249 та том 2, а.с. 1-7)
Видаткові накладні, які підтверджують отримання товару ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів": №РН-00027 від 31.01.2012; №РН-00025 від 27.01.2012; №РН-00026 від 28.01.2012; №РН-00023 від 25.01.2012; №РН-00024 від 26.01.2012; №РН-0001 від 11.01.2012; №РН-0002 від 12.01.2012; №РН-0003 від 12.01.2012; №РН-00020 від 20.01.2012; №РН-0008 від 21.01.2012; №РН-00022 від 24.01.2012; №РН-00028 від 01.02.2012; №РН-00032 від 04.02.2012; №РН-00033/2 від 06.02.2012; №РН-00033 від 09.02.2012; №РН-00035 від 10.02.2012; №РН-00057 від 04.03.2012; №РН-00062 від 07.03.2012; №РН-00063 від 15.03.2012; №РН-00064 від 16.03.2012; №РН-00065 від 19.03.2012; №РН-00066 від 20.03.2012 (том 2, а.с. 84-95).
В матеріалах справи містяться виписки по банківським рахункам на підтвердження безготівкових розрахунків за поставлений товар: №2662000041 від 10.04.2012; №1535000060 від 22.03.2012; №1468000057 від 20.03.2012; №13160000038 від 16.03.2012; №1247000040 від 15.03.2012; №1117000034 від 13.03.2012; №2665000017 від 16.02.2012; №2617000020 від 14.02.2012; №1879400024 від 13.02.2012; №2579000024 від 10.02.2012; №2511000025 від 07.02.2012; №3281000024 від 30.01.2012; №2350000038 від 27.01.2012; №1794200036 від 26.01.2012; №2307000026 від 25.01.2012; №2258000028 від 23.01.2012; №2148000026 від 16.01.2012 (том 1, а.с. 184-200).
А також, товарно-транспорті накладні, що підтверджують фактичну доставку товару ТОВ «Черняхів Агро Трейд»: СК №547335 від 11.01.2012; СК №547289 від січня 2012 року; СК №547420 від 12.01.2012; СК №547280 від 20.01.2012; СК №547298 від 27.01.2012; СК №547338 від 23.01.2012; СК №547287 від 20.01.2012; №6584 від 20.01.2012; СК №547350 від 26.01.2012; СК №547102 від 25.01.2012; СК №547337 від 21.01.2012; СК №547339 від 25.01.2012; СК №547288 від 26.01.2012; СК №546426 від січня 2012; СК №547291 від січня 2012; СК №547288 від 26.01.2012; СК №547349 від 27.01.2012; СК №547299 від 28.01.2012; СК №547320 від 28.01.2012; СК №546431 від 31.01.2012; СК №548240 від 09.02.2012; СК №548239 від 09.02.2012; СК №548241 від 09.02.2012; СК №546434 від 06.02.2012; СК №546432 від 06.02.2012; СК №546433 від 06.02.2012; СК №547321 від 04.02.2012; СК №548228 від 03.02.2012; СК №546430 від лютого 2012; СК №547346 від 19.03.2012; СК №548509 від 16.03.2012; СК №545589 від 15.03.2012; СК №545576 від 15.03.2012; СК №548231 від 19.03.2012; СК №548516 від 20.03.2012; СК №548508 від 20.03.2012; СК №547347 від 19.03.2012; СК №548507 від 16.03.2012; СК №548522 від 15.03.2012; СК №545573 від 15.03.2012; СК №545581 від 15.03.2012; СК №545604 від 04.03.2012; СК №547296 від 07.03.2012 (том 2, а.с.8-50).
01.02.2011 між позивачем та ТОВ «Велес-Авто» укладений Договорів №113 щодо перевезення грузів ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (том 2, а.с.235-236).
02.02.2012 між ТОВ «Катеринопільській елеватор» (Виконавець) та ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (Замовник) укладено Договір №1289-Г, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання проводити роботи по наданню автотранспортних послуг, згідно заявок Замовника в яких вказується маршрут, дата та час надання автотранспортних послуг (том 2, а.с.237-238).
Щодо факту подальшого використання придбаних позивачем товарів ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" надав договір про надання послуг (приймання, сушка, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур) №1523-Г від 08.07.2011 між ПрАТ «Оріль-Лідер» та ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", за умовами якого ПрАТ «Оріль-Лідер» зобов'язується надати послуги по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відвантаженню олійних культур урожаю 2011 року, в асортименті і в кількості, зазначених в складських документах (том 2, а.с. 105-108). А також, товарно-транспорті накладні, що підтверджують фактичну доставку ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" товару за даним договором: №ОН100008657 від 30.04.2012; №ОН100008655 від 29.04.2012; №ОН100008646 від 29.04.2012; №ОН100008650 від 29.04.2012; №ОН100008653 від 29.04.2012; №ОН100008656 від 29.04.2012; №ОН100006408 від 05.03.2012; №ОН100006477 від 06.03.2012; №ОН100006419 від 05.03.2012; №ОН100006427 від 05.03.2012; №ОН100006369 від 04.03.2012; №ОН100006361 від 04.03.2012; №ОН100005361 від 12.02.2012; №ОН100005362 від 12.02.2012; №ОН100005348 від 12.02.2012; №ОН100005352 від 12.02.2012; №ОН100005358 від 12.02.2012; №ОН100005372 від 13.02.2012; №ОН100005377 від 13.02.2012; №ОН100005353 від 12.02.2012; №ОН100005376 від 13.02.2012; №ОН100005111 від 06.02.2012; №ОН100005091 від 05.02.2012; №ОН100005115 від 06.02.2012; №ОН100005114 від 06.02.2012; №ОН100005106 від 06.02.2012; №ОН100005112 від 06.02.2012; №ОН100005101 від 05.02.2012; №ОН100005102 від 05.02.2012; №ОН100005084 від 05.02.2012; №ОН100005079 від 04.02.2012; №ОН100005078 від 04.02.2012; №ОН100005080 від 05.02.2012; №ОН100005072 від 04.02.2012; №РН100006810 від 26.04.2012; №№РН100006822 від 26.04.2012 (том 2, а.с. 164-198) та складські квитанції на зерно: №1509 від 07.03.2012; №1439 від 04.03.2012; №2749 від 20.03.2012; №2751 від 20.03.2012; №2731 від 19.03.2012; №2729 від 19.03.2012; №2687 від 16.03.2012; №2689 від 16.03.2012; №2679 від 16.03.2012; №2664 від 15.03.2012; №2653 від 15.03.2012; №2651 від 15.03.2012; №1883 від 10.02.2012; №1882 від 09.02.2012; №1827 від 06.02.2012; №1820 від 06.02.2012; №1803 від 04.02.2012; №1806 від 04.02.2012; №1782 від 01.02.2012; №1760 від 31.01.2012; №1742 від 28.01.2012; №1741 від 28.01.2012; №1732 від 27.01.2012; №1731 від 27.01.2012; №1730 від 27.01.2012; №1733 від 27.01.2012;№1729 від 26.01.2012; №1725 від 26.01.2012; №1712 від 25.01.2012; №1710 від 25.01.2012; №1690 від 25.01.2012; №1675 від 21.01.2012; №1671 від 20.01.2012; №1669 від 20.01.2012; №1668 від 20.01.2012; №1667 від 20.01.2012; №1615 від 12.01.2012; №1616 від 12.01.2012; №1600 від 11.01.2012 (том 2, а.с. 116-153).
В матеріалах справи на підтвердження здійснення господарських операцій наявні копії журналів реєстрації зважування на автомобільних вагах (том 2, а.с. 109-112), витягу з книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів типової форми № 36 (том 2, а.с. 113-115), шляхових листів № 856054 від 26.04.2012 та №856036 від 25.04.2012 (том 2, а.с. 199-204), витягів з журналів зваження (том 2, а.с. 205-234), накладних на відпуск зерна на переробку № 224 від 29.02.2012; №221 від 29.02.2012; №29 від 18.03.2012, №30 від 18.03.2012; №525 від 22.05.2012; №525 від 22.05.2012; №566 від 01.06.2012 та виробничих звітів (том 2, а.с. 239-246).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України (далі-ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків.
Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).
Згідно з ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентами позивача укладені у письмовій формі, факт постачання товарно-матеріальних цінностей підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Суд звертає увагу на те, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів, які укладено між позивачем та контрагентами - ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд"- базуються виключно на підставі інформації, надану оперативним управління Білоцерківської ОДПІ №1337/7/10-02-07-04 від 13.12.2013 та висновків Актів перевірок інших податкових органів: Акт Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів від 18.09.2013 №36/22/22-07/35684792 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Черняхів Агро Трейд" з питань достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 07.11.2012 та Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 06.11.2013 №172/14-03-22-08/32996659 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Сапфір і К" щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року та контрагентами покупцями". При цьому, податковий орган не досліджував фактичні обставини укладання правочинів між позивачем та вказаними контрагентами.
Окрім того, в матеріалах наявна Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2014, вступила в силу 11.11.2014, якою визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Міндоходів у Миколаївській області в частині складання як процесуального документу Акту № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» та зазначення в цьому Акті неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ПП «Сапфір і К»» та його контрагентами у період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року (том 3, а.с. 218-223).
Посилання податкового органу на копію протоколу допиту директора ТОВ «Черняхів Агро Трейд» ОСОБА_7 відносно того, що він не мав і не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не приймаються судом до уваги з урахуванням наступного.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно із статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст.ст. 84, 85 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України) доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Щодо висновків експерта СТКЗР Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області №530 від 25.06.2014, яким встановлено, що директор ПП «Сапфір і К» ОСОБА_4 не виконував підписи в первинних бухгалтерським документах (договорах, податкових та видаткових накладних) по взаємовідносинам з ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" та №248 від 27.03.2014, яким встановлено, що директор ТОВ «Черняхів Агро Трейд» ОСОБА_7 не виконував підписи в первинних бухгалтерським документах (податкових та видаткових накладних) по взаємовідносинам з ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (том 3, а.с. 104-123,152-155), суд зазначає наступне.
Статтею 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, проведення експертизи було ініційовано не судом, а правоохоронним органом в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр судових розлідувань №32014110080000002 з метою встановлення лише "ознак злочину".
Таким чином, пояснення директора підприємства, що містяться у протоколі допиту свідка, висновки експерта №530 від 25.06.2014 та №248 від 27.03.2014 є лише одним із засобів доказування в справі, однак вони не є єдиним та належним доказом, який встановлює відповідні юридичні факти, у тому числі й щодо нікчемності правочинів, оскільки таким доказом може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили.
Стосовно вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.03.2014 у справі №490/2697/14-к відносно директора ПП «Сапфір і К» ОСОБА_8, який визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та угода про визнання винуватості від 25.02.2014 у кримінальному провадженні №32013160000000321 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 (том 3, а.с.96-102) суд зазначає наступне.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Крім цього, суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права із статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.
Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Компанія - заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Окрім того, для з'ясування фактичних обставин, суд неодноразово викликав директорів контрагентів ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Так, 10.06.2016 на ім'я директора ПП "Сапфір і К" ОСОБА_4 та ТОВ "Черняхів Агро Трейд" ОСОБА_7 були направленні рекомендованими листами повістки про виклик до суду як свідків 29.06.2016 на 11 год. 00 хв. Проте вказані листи повернулися у зв'язку з закінченням терміну зберігання (том 4, а.с. 9-12).
01.07.2016 судом повторно направлені повісти про виклик директорам котнтагентів 18.07.2016 на 11 год. 20 хв. Проте вказані листи знову повернулися на адресу суду (том 7, а.с. 28-31).
Щодо наданого позивачем як доказ копію витягу висновку експертів КНДІСЕ МЮУ за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30.09.2015 №8193/8194/10937/17431/17432/17433/15-45 суд не приймає до уваги, оскільки висновок є неповним, не містить описової частини, а отже не може бути визнаним судом як належним.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що в Акті перевірки від 20.01.2014 № 40/22-011/00951770, суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими вище правочинах, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд» про відсутність використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності. Суд наголошує, що відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд", недійсним у судовому порядку.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення і виконання правочинів) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат .
Суд звертає увагу, що для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
З наведених норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"вбачається, що до складу валових витрат належать витрати, підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування придбаного позивачем у контрагентів товару, видаткових накладних та податкових накладних, отриманих від ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд", а також належним чином засвідчені копії банківських виписок, що підтверджують факт перерахування коштів за отриманий товар тощо.
Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем сформовано валові витрати за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.
Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт постачання позивачеві продукції ПП "Сапфір і К", ТОВ "Черняхів Агро Трейд» документально підтверджується.
Податковим органом не доведено, що вищезазначені господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.
Отже, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.13 статті 137, підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 749014,21 грн., є необґрунтованим.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000552202 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів"- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 5 лютого 2014 року № 0000552202.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2016 |
Оприлюднено | 30.08.2016 |
Номер документу | 59919441 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні