Постанова

від 16.08.2016 по справі 822/6022/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/6022/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріДубіній Н.Ю. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області: №0003642204/978 в частині нарахування пені по імпортному контракту №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd" на суму 1185726 (один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 62 коп., №0003582205/979, №0003572205/976, №0003562205/980 від 03.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної посадовими особами відповідача документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, ДПІ у м. Хмельницькому ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області неправомірно, на думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003642204/978, №0003582205/979, №0003572205/976, №0003562205/980 від 03.09.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, з підстав викладених в письмових запереченнях від 25.11.2015 року та від 02.12.2015 року, просили в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 17.07.2001 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 31617387).

У період з 29.05.2015 року по 13.07.2015 року посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Сіріус Екстружен" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки було складено акт №3229/22-05/316117387 від 17.08.2015 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог:

1. п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.5, п.138.8 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10, п.п.138.12.1, п.п.138.12.2 п.138.12 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за період з 2014 року на суму 2859403 грн.

2. п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 абз. "б" п.200.4 ст.200, п.201ю1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 203252 грн. у тому числі в розрізі звітних податкових періодів:

- вересень 2014 року в сумі 17978 грн.;

- листопад 2014 року в сумі 185274 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 3444 грн.

3. вимог ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п.1 Постанови НБУ "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і провадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" №270 від 12.05.2014 року, щодо дотримання 90-денного строку розрахунків по імпортних контрактах:

- №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd", Кіпр;

- №05-115-АВ від 05052014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd", Кіпр;

- №0783-41 від 28.07.2014 року з компанією "Transocean Overseans Holding Limited" Кіпр та додатковій угоді №б/н від 24.10.2014 року до контракту;

- №0653-41 від 07.04.2014 року з компанією "Fordon Trade & Invest Corp.", Британські Віргінські острови;

- №0883-41 від 08.08.2014 року з компанією "Fordon Trade & Invest Corp.", Британські Віргінські острови.

Вимог ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п.1 Постанови НБУ "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" №515 від 20.08.2014 року, щодо дотримання 90-денного строку здійснення імпортних операцій по контракту №09-119-АВ від 12.09.2014 року з компанією "Transocean Overseans Holding Limited" Кіпр та додатковій угоді №2 від 02.12.2014 року до контракту.

4. п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.02.2004 року, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордеру , іншого письмового документу), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 380 грн.

5. п.119.2 ст.119, п.п."б", "г" п.176.2 ст.176 ПК України, п.п.1.2 п.1, п.п.3.2, п.п.3.3 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 - порушення порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за перевіряємий період:

- п.п.170.9.1, п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170, п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПУ України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 67.06 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0003642204/978 від 03.09.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення ЗЕД в сумі 1348846 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0003582205/979 від 03.09.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3444 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0003572205/976 від 03.09.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 304877 грн., (з яких: за основним платежем 203252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101626 грн.).

- податкове повідомлення-рішення №0003562205/980 від 03.09.2015 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 2859403 грн.

Як вбачається з акта перевірки №3229/22-05/316117387 від 17.08.2015 року, заперечень на адміністративний позов та пояснень, які були надані представниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області у судових засіданнях, податкове повідомлення-рішення №0003642204/978 від 03.09.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення ЗЕД в сумі 1348846 грн. ґрунтується на твердженнях про порушення ТОВ "Сіріус Екстружен" 90-денного строку розрахунків по імпортних контрактах:

- №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd", Кіпр;

- №05-115-АВ від 05052014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd", Кіпр;

- №0783-41 від 28.07.2014 року з компанією "Transocean Overseans Holding Limited" Кіпр та додатковій угоді №б/н від 24.10.2014 року до контракту;

- №0653-41 від 07.04.2014 року з компанією "Fordon Trade & Invest Corp.", Британські Віргінські острови;

- №0883-41 від 08.08.2014 року з компанією "Fordon Trade & Invest Corp.", Британські Віргінські острови.

В адміністративному позові позивач просить частково скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003642204/978 в частині нарахування пені по імпортному контракту №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd" на суму 1185726 (один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 62 коп.

Досліджуючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003642204/978 в частині нарахування пені по імпортному контракту №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd" на суму 1185726 грн. 62 коп. суд зазначає наступне.

За висновками акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Сіріус Екстружен" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, складеного ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №3229/22-05/31617387 від 17.08.2015 року, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників рядка 06.4 ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" декларації з податку на прибуток ТОВ "Сіріус Екстружен" за 2014 рік у сумі 107450 грн. за рахунок документально непідтверджених сум.

Судом встановлено, що між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та компанією "Visholito Ventures Ltd" (продавець) 29.04.2014 року укладено контракт №04-114 АВ, згідно якого продавець продає, а покупець купує поліетилен терефталат, лінійний поліетилен низької густини, поліміди та іншу сировину для виробництва ПЕТ - преформи та полімерної плівки у кількості та асортименті згідно специфікацій, підписаних сторонами і які є невід'ємною частиною контракту (п.1 договору).

Ціна погоджується у специфікаціях, загальна вартість контракту визначається згідно специфікацій, вартість тари та упаковки включається у вартість продукції (п.2 договору).

Додатком до контракту є специфікація №2 від 29.04.2014 року, відповідно до якої продавець продає, а покупець купує лінійний поліетилен низької густини марки SABIC LLDPE 318 B 00900 у кількості 2970 тон за ціною 1315 Євро/т на суму 3905550 Євро.

Відповідно до специфікації №3 від 07.07.2014 року продавець продає, а покупець купує поліетилен терафталат марки WK-801 в кількості 2532 т по ціні 1430 долари на загальну суму 3620760 доларів США.

Додатком до контракту є специфікація №4 від 16.07.2014 року, згідно якої продавець продає, а покупець купує поліетилен терафталат марки WK-801 в кількості 2816 т по ціні 1425 долари на загальну суму 4012800 доларів США.

05.08.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та компанією "Visholito Ventures Ltd" (продавець) укладено додаткову угоду №05-08 до контракту №04-11-АВ від 29.04.2014 року, згідно якої продавець зобов'язується на протязі 3-х банківських днів з дати підписання даної додаткової угоди повернути покупцю всі суми неповерненої попередньої оплати, одержаної по контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року.

Загальна сума попередньої оплати, одержаної по контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року складає 4030000 доларів США та 740000 Євро, що підтверджується платіжними дорученнями: №48 від 09.07.2014 року на суму 330000 доларів США, №49 від 18.07.2014 року на суму 1100000 доларів США, №50 від 22.07.2014 року на суму 1600000 доларів США, №51 від 24.07.2014 року на суму 1000000 доларів США, №52 від 28.07.2014 року на суму 740000 Євро (копії яких містяться в матеріалах справи, т.1 а.с.42-46).

05.08.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та компанією "Visholito Ventures Ltd" (продавець) 05.08.2014 року укладено контракт №050814, предметом якого є придбання поліетилену терефталату, лінійного поліетилену низької густини, полімідів та іншої сировини для виробництва ПЕТ - преформи та полімерної плівки у кількості та асортименті згідно специфікацій, підписаних сторонами і які є невід'ємною частиною контракту (п.1 договору).

Додатком до контракту №050814 є специфікація №1 від 05.08.2014 року, згідно якої продавець продає, а покупець купує поліетилен терафталат марки WK-801 в кількості 3080 тон за ціною 1360 доларів США на суму 4188800 доларів США.

Відповідно до специфікації №2 від 05.08.2014 року до контракту 050814 на виконання контракту продавець продає, а покупець купує лінійний поліетилен низької густини марки SABIC LLDPE 318 B 00900 у кількості 660 тон по ціні 1270 Євро на загальну суму 838200 Євро.

30.09.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та компанією "Visholito Ventures Ltd" (продавець) укладено додаткову угоду №1 до контракту №050814 від 05.08.2014 року, згідно якої у зв'язку з неможливістю виконання у повному об'ємі контракту №050814 від 05.08.2014 року, а саме поставки товару згідно специфікації №1 від 05.08.2014 року, сторони погодилися зупинити дію вказаної специфікації та протягом 30-ти банківських днів з дати підписання даної додаткової угоди повернути покупцю попередню оплату по специфікації №1 від 05.08.2014 року в сумі 4030000 доларів США.

31.10.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та компанією "Visholito Ventures Ltd" (продавець) укладено додаткову угоду №2 до контракту 050814 від 05.08.2014 року, згідно якої сторони прийшли до згоди про зупинення дії специфікації №2 та протягом 30-ти банківських днів з дати підписання даної додаткової угоди повернути покупцю попередню оплату по специфікації №2 у сумі 740000 Євро.

22.08.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" та компанією "Visholito Ventures Ltd" укладено угоду №22-08-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням однорідних вимог компанії "Visholito Ventures Ltd" до сторони ТОВ "Сіріус Екстружен" по сплаті грошового зобов'язання ТОВ "Сіріус Екстружен" перед компанією "Visholito Ventures Ltd" відповідно до специфікації 1 від 05.08.2014 року до контракту №050814 від 05.08.2014 року, у сумі 4188800 доларів США і вимог ТОВ "Сіріус Екстружен" до компанії "Visholito Ventures Ltd" по сплаті боргу, який виник на дату підписання угоди по грошовому зобов'язанню компанії "Visholito Ventures Ltd" на загальну суму 4030000, яка полягає у поверненні ТОВ "Сіріус Екстружен" раніше сплачених коштів по контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року, сторони дійшли згоди про зарахування вимог відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

З моменту вступу в дію даної угоди, зупиняється зобов'язання ТОВ "Сіріус Екстружен" по погашенню вказаної в пункті 2.1.1 угоди основної частини боргу, а саме - грошового зобов'язання ТОВ "Сіріус Екстружен" перед компанією "Visholito Ventures Ltd" відповідно до специфікації 1 від 05.08.2014 року до контракту 1 у сумі 4188800 доларів США і основна частина боргу рахується погашеною.

18.011.2014 року між ТОВ "Сіріус Екстружен" та компанією "Visholito Ventures Ltd" укладено угоду №18-11 про розподіл грошових коштів.

Сторони прийшли згоди про розподіл коштів у сумі 4030000 доларів США, отриманих ТОВ "Сіріус Екстружен" від компанії "Visholito Ventures Ltd" на підставі контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року та грошових коштів в сумі 740000 Євро, одержаних ТОВ "Сіріус Екстружен" від компанії "Visholito Ventures Ltd" на підставі контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року наступним чином:

- грошові кошти коштів у сумі 4030000 доларів США, отримані ТОВ "Сіріус Екстружен" від компанії "Visholito Ventures Ltd" на підставі контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року з моменту отримання їх ТОВ "Сіріус Екстружен" рахувати їх оплатою компанією "Visholito Ventures Ltd" ТОВ "Сіріус Екстружен" по додатковій угоді №1 укладеній між позивачем та компанією "Visholito Ventures Ltd" до контракту №050814 від 05.08.2014 року;

- грошові кошти в сумі 740000 Євро, одержані ТОВ "Сіріус Екстружен" від компанії "Visholito Ventures Ltd" з моменту їх отримання ТОВ "Сіріус Екстружен" необхідно рахувати оплатою компанії "Visholito Ventures Ltd" по додатковій угоді №2, укладеною між ТОВ "Сіріус Екстружен" та компанією "Visholito Ventures Ltd" 31.10.2014 року до контракту №050814 від 05.08.2014 року.

Слід також зазначити, що компанією "Visholito Ventures Ltd" для ТОВ "Сіріус Екстружен" 18.11.2014 року направлено лист про усунення помилок, допущених при перерахуванні грошових коштів ТОВ "Сіріус Екстружен", що містяться в угодах №22-08-1, №22-08-2 та №18-11.

02.09.2015 року листом №06-54/1/9366 АТ "УкрСиббанк" повідомив ТОВ "Сіріус Екстружен" про надходження грошових коштів від компанії "Visholito Ventures Ltd".

20.11.2014 року між позивачем та компанією "Visholito Ventures Ltd" складено акт звірки розрахунків по контракту №050814, згідно якого заборгованість сторін по вказаному контракту - відсутня (т.1 а.с. - 67).

У бухгалтерському обліку ТОВ "Сіріус Екстружен" по картці рахунку 3712 "Розрахунки за виданими авансами" та 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" контрагент компанія "Visholito Ventures Ltd" за період з квітня 2014 року по липень 2015 року та з серпня 2014 року по липень 2015 року відображено перерахування грошових коштів в іноземній валюті у сумі 740000 Євро та 4030000 доларів США, а також коригування боргу по контрактах №04-114-АВ від 29.04.2014 року та №050814 від 05.08.2014 року (т.6 а.с.- 225-227).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально та нормативно сума, зазначена у рядку 06.4.15 Додатку ІВ до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток ТОВ "Сіріус Екстружен" за 2014 рік, якщо ні, то яка сума підтверджується документально та нормативно як вірне, значення зазначеного рядка?

2. Чи підтверджуються документально зазначені у позові ТОВ "Сіріус Екстружен" обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентом - компанією "Visholito Ventures Ltd" (Кіпр) по контракту №04-114-АВ від 29.04.2014 року?

3. Чи підтверджуються документально зазначені у позові ТОВ "Сіріус Екстружен" обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентом - компанією "Visholito Ventures Ltd" (Кіпр) по контракту №050814 від 05.08.2014 року?

За результатами проведеної судово-економічної експертизи складено висновок експертів №706/15-22 від 10.06.2016 року.

Згідно висновку експертів, в результаті дослідження представлених документів документально та нормативно підтверджується сума зазначена у рядку 06.4.15 "суми нарахованих податків і зборів установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" Додатку ІВ до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток ТОВ "Сіріус Екстружен" за 2014 рік у розмірі 5236166 грн., яка заявлена підприємством.

Документально підтверджуються зазначені у позові ТОВ "Сіріус Екстружен" обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентом - компанією "Visholito Ventures Ltd" (Кіпр) по контракту №04-114 АВ від 29.04.2014 року.

З урахуванням угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.08.2014 року №22-08-1 та №22-08-2 на суму 4030000 доларів США та на суму 740000 Євро, відповідно у зазначених сумах станом на 22.08.2014 року є погашеним борг компанії "Visholito Ventures Ltd" перед ТОВ "Сіріус Екстружен" щодо повернення попередньої оплати по контракту №04-114 АВ.

Документально підтверджуються зазначені у позові ТОВ "Сіріус Екстружен" обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентом - компанією "Visholito Ventures Ltd" (Кіпр) по контракту №050814 від 05.08.2014 року.

З урахуванням угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.08.2014 року №22-08-1 та №22-08-2 на суму 4030000 доларів США та на суму 740000 Євро, відповідно у зазначених сумах станом на 22.08.2014 року є погашеним борг ТОВ "Сіріус Екстружен" перед компанією "Visholito Ventures Ltd" (Кіпр), щодо здійснення попередньої оплати по контракту №050814 від 05.08.2014 року.

З урахуванням угоди про розподіл коштів від 18.11.2014 року №18-11, відповідного листа нерезидента та даних бухгалтерського обліку ТОВ "Сіріус Екстружен" по контракту №050814 заборгованість компанії "Visholito Ventures Ltd" перед товариством "Сіріус Екстружен" по поверненню попередньої оплати по контракту "Сіріус Екстружен" - відсутня.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

За змістом ст.1 та ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунок резидентів у банках за експортними операціями становить 180 календарних днів.

Відповідно до п.1 Постанови правління НБУ "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" №453 від 14.11.2013 року (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та діяла до 17 травня 2014 року), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно Листа НБУ "Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог" N18-211/1872-5495 від 23.06.1999 року, розглянуто питання щодо роз'яснення правомірності припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. З огляду на те, що стаття 217 Цивільного кодексу України є чинною, ніяких загальних обмежень щодо припинення зобов'язання зарахуванням не встановлено.

Варто окремо звернути увагу на те, що для застосування зарахування необхідна обов'язкова наявність певних умов, а саме:

- вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають з різних взаємних зобов'язань між двома особами;

- вимоги повинні бути однорідними. Як правило, мова іде про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій же валюті;

- настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами.

У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136.

Листом НБУ "Про виправлення у розрахунковому документі" N25-113/1506-9580 від 26.09.2005 року, визначено, що питання щодо внесення змін до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003642204/978 від 03.09.2015 р. в частині нарахування пені по імпортному контракту №050814 від 05.08.2014 року з компанією "Visholito Ventures Ltd" на суму 1185726 грн. 62 коп. слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003582205/979 від 03.09.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3444 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003572205/976 від 03.09.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 304877 грн., (з яких: за основним платежем 203252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101626 грн.) суд зазначає наступне.

Як вбачається з письмових заперечень, акта перевірки та пояснень наданих представниками відповідача в судових засіданнях, висновки про порушення позивачем податкового законодавства та як наслідок винесення вказаних податкових повідомлень-рішень ґрунтується на невизнанні витрат позивача за операціями із контрагентами: ТОВ "Техноопторг-трейд" (код ЄДРПОУ 31497076), ТОВ "Фірма "Тонус" (код ЄДРПОУ 23845071) та ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6).

Перевіркою задекларованих сум податку на додану вартість контролюючим органом зроблено висновок про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання в межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій" (рядок 10.1 Декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою"), всього в сумі 206696 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Окрім цього, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Таким чином, податкові накладні відносяться до категорії первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при цьому вони являються документами, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, а тому являються документами, що відповідають вимогам абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та ТОВ "Техноопторг-трейд" (продавець) 05.05.2014 року укладено договір поставки, предмет поставки - машинні шини.

Невизнання витрат позивача із контрагентом ТОВ "Техноопторг-трейд" ґрунтується на відсутності податкової накладної.

Судом встановлено, що за поставлений товар (машинні шини) ТОВ "Сіріус Екстружен" з ТОВ "Техноопторг-трейд" розрахувалось в безготівковій формі. Податкова накладна №3597 від 15.09.2014 року на суму 21200 грн. виписана ТОВ "Техноопторг-трейд" у позивача наявна, копія долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.-89). Вказана податкова накладна та видаткова накладна складені у відповідності до вимог чинного законодавства, в реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2014 року за порядковим номером 271 ТОВ "Сіріус Екстружен" відображало податкову накладну №3597 від 15.09.2014 року на суму 21200 грн., отже висновки контролюючого органу про її відсутність не відповідають дійсним обставинам справи, які встановлені судом.

Невизнання витрат позивача із контрагентом ТОВ "Фірма "Тонус" (код ЄДРПОУ 23845071) ґрунтується на відсутності податкової накладної та інформаційному листі ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма "Тонус" (код ЄДРПОУ 23845071) за грудень 2013 року №247/21-03-22-06823845071 від 02.10.2014 року.

У вказаному інформаційному листі, ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, зроблено висновок про штучне формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Фірма "Тонус" для суб'єктів господарювання - покупців по товарах (роботах, послугах), походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо.

З цього приводу суд зазначає, що не може бути підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Позивач виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат та податкового кредиту, а тому він не може нести відповідальність за порушення законодавства його контрагентами.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Невиконання контрагентом свого зобов'язання зокрема зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, відомості викладені в інформаційному листі ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма "Тонус" (код ЄДРПОУ 23845071) за грудень 2013 року №247/21-03-22-06823845071 від 02.10.2014 року, жодним чином не можуть бути кваліфіковані як належний та допустимий доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, Європейський Суд з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" (Заява №803/02) зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Взаємовідносини між ТОВ "Сіріус Екстружен" (замовник) та ТОВ "Фірма "Тонус" (підрядник) здійснювались на підставі договору підряду №120635 від 02.12.2013 року.

На виконання умов вказаного договору, позивачем надано довідку про виконання будівельних робіт за квітень 2014 року та акт №б/н приймання виконання будівельних робіт за квітень 2014 року, згідно з якими ТОВ "Фірма "Тонус" виконувало ТОВ "Сіріус Екстружен" демонтажні роботи на загальну с уму 41331 грн., в тому числі ПДВ 6888 грн.

Платіжним дорученням №16202 від 24.12.2013 року підтверджується проведення товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" попередньої оплати в розмірі 20665,8 грн. ТОВ "Фірма "Тонус" за вищевказані демонтажні роботи.

Даними бухгалтерського обліку підтверджується списання коштів з рахунка ТОВ "Сіріус Екстружен" в розмірі 20665,8 грн. на рахунок ТОВ "Фірма "Тонус".

Господарські відносини за вересень-листопад 2014 року, між ТОВ "Сіріус Екстружен" (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (постачальник) здійснювались на підставі договору №010140 від 03.01.2014 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити картонні гільзи для намотування стретч-плівки на умовах передбачених договором та в асортименті згідно Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною дійсного Договору.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що всі первинні документи за спірними господарськими операціями складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», висновки контролюючого органу про те, що на момент виписки податкових накладних товар поставлений на ТОВ "Сіріус Екстружен" не був та попередня оплата за товар не здійснювалася, є хибними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №343353 від 25.11.2015 року, видатковою накладною №227 від 24.09.2014 року, ТТН №227 від 24.09.2014 року, податковою накладною №227 від 24.09.2014 року, видатковою накладною №236 від 09.10.2014 року, ТТН №236 від 09.10.2014 року, податковою накладною №236 від 09.10.2014 року, видатковою накладною №241 від 16.10.2014 року, ТТН №241 від 16.10.2014 року, податковою накладною №241 від 16.10.2014 року, видатковою накладною №246 від 24.10.2014 року, ТТН №246 від 24.10.2014 року, податковою накладною №246 від 24.10.2014 року, видатковою накладною №252 від 29.10.2014 року, ТТН №252 від 29.10.2014 року, податковою накладною №252 від 29.10.2014 року, видатковою накладною №254 від 30.10.2014 року, ТТН №254 від 30.10.2014 року, податковою накладною №254 від 30.10.2014 року, видатковою накладною №261 від 04.11.2014 року, ТТН №261 від 04.11.2014 року, податковою накладною №261 від 04.11.2014 року, видатковою накладною №264 від 12.11.2014 року, ТТН №264 від 12.11.2014 року, податковою накладною №264 від 12.11.2014 року, видатковою накладною №282 від 19.11.2014 року, ТТН №282 від 19.11.2014 року, податковою накладною №282 від 19.11.2014 року, видатковою накладною №284 від 24.11.2014 року, ТТН №284 від 24.11.2014 року, податковою накладною №284 від 24.11.2014 року, видатковою накладною №287 від 26.11.2014 року, ТТН №287 від 26.11.2014 року, податковою накладною №287 від 26.11.2014 року, видатковою накладною №288 від 29.11.2014 року, ТТН №288 від 29.11.2014 року, податковою накладною №288 від 29.11.2014 року, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, описом №224/22-05 від 03.08.2015 року копій документів, що вилучені зі справи. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (т.6 а.с.-40-117).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника та лише за таких умов платник податку має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб'єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Суд також звертає увагу, що для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників, фактичного результату, якого прагнули учасники операції.

Спірні господарські операції спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача. Первинні документи, що були досліджені в судовому засіданні, у їх сукупності підтверджують реальний економічний зміст здійснених господарських операцій.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003562205/980 від 03.09.2015 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 2859403 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, заперечень на адміністративний позов та пояснень, які були надані представниками відповідача у судових засіданнях, прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення ґрунтується на висновках контролюючого органу про порушення позивачем п.138.1 п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, суб'єктом господарювання завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)) на загальну суму 2751953 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), транспортно-експедиційних послуг, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності всього за період перевірки на суму 2751953 грн. по взаємовідносинах з контрагентами:

- ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) на загальну суму 510807 грн. (у тому числі за 2013 рік на суму 182199 грн. та за 2014 рік на суму 328608 грн.);

- ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2) на загальну суму 395653 грн. (у тому числі за 2013 рік на суму 163405 грн. та за 2014 рік на суму 232248 грн.);

- ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3) на загальну суму 465629 грн. (у тому числі за 2013 рік на суму 39818 грн. та за 2014 рік на суму 425811 грн.);

- ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4) на загальну суму 126559 грн. (у тому числі за 2013 рік на суму 21370 грн. та за 2014 рік на суму 105189 грн.);

- ТОВ "Галмод" (код ЄДРПОУ 22344384) на загальну суму 150078 грн. за 2014 рік;

- ТОВ Ласті Логістик (код ЄДРПОУ 37698833) на загальну суму 280800 грн. за 2014 рік;

- ТОВ "Експоіф" (код ЄДРПОУ 38162175) на загальну суму 387769 грн. за 2014 рік;

- ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5) на загальну суму 434658 грн. за 2014 рік;

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п.138.8 ст.138 ПК України (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Судом в ході судового розгляду встановлено, до матеріалів справи долучено міжнародні автомобільні накладні (CMR) та акти здачі-прийомки виконаних робіт, що засвідчують факт надання послуг транспортування позивача з контрагентами: ФОП ОСОБА_5; ФОП ОСОБА_6; ФОП ОСОБА_7; ФОП ОСОБА_8; ТОВ "Галмод"; ТОВ "Ласті Логістик"; ТОВ "Експоіф"; ФОП ОСОБА_10, які оформлені згідно вимог чинного законодавства. На міжнародних автомобільних накладних (CMR) проставлені печатки державних органів, щодо перетину державного кордону, що свідчить про реальність операцій.

А отже податкове повідомлення-рішення №0003562205/980 від 03.09.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 87 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать: витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

В матеріалах справи містяться документи що підтверджують факт оплати та проведення експертизи. Зокрема: рахунок №6891 від 21.12.2015 року, платіжне доручення №52107 від 12.01.2016 року, акт здачі-приймання висновку.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 70174 грн. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 7372 грн. 80 коп. В зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" слід присудити судових витрат за сплату судового збору на суму 70174 грн. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 7372 грн. 80 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003642204/978 від 03.09.2015 р. в частині на суму 1185726 (один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 62 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003582205/979 від 03.09.2015 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003572205/976 від 03.09.2015 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003562205/980 від 03.09.2015 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" судових витрат за сплату судового збору на суму 70174 (сімдесят тисяч сто сімдесят чотири) грн. 00 коп. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 7372 (сім тисяч триста сімдесят дві) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2016 року

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк