Ухвала

від 18.08.2016 по справі 2а-14429/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Справа № 876/1978/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Замлинської Л.М.

відповідача по справі: представника Ониська З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція по будівництву об'єктів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року по справі за позовом Державного підприємства «Дирекція по будівництву об'єктів» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 року №0000372301,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Дирекція по будівництву об'єктів» в грудні 2011 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області та з уточненням позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення в частині 3 688 700, 37 грн. основного платежу та 929 992,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій та в кінцевому результаті ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року касаційні скарги Державного підприємства «Дирекція по будівництву об'єктів» та Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своєму рішенні Вищий адміністративний суду України звернув увагу, що для правильного вирішення спору необхідно з'ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити договори оренди нерухомого та рухомого майна, акти прийому-передачі майна, встановити періоди припинення орендної плати за вищевказаними договорами та їх наслідки для формування валових витрат у спірний період із застосуванням норм податкового законодавства; з'ясувати, чи відносяться товарно-матеріальні цінності до ремонту майна, що передано позивачем в оренду ВАТ «Трест Луганськшахтопроводка», а також дослідити умови договору оренди від 01.01.2004 року №4-4/04-в/МТЗ; встановити, чи включено позивачем суму амортизації основних фондів, придбаних за рахунок бюджетних трансфертів, в розмірі 2 093 652,00 грн. до витрат на придбання товарів (рядок 04.1), що відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року в справі №2а-14429/11/1370 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державним підприємством «Дирекція по будівництву об'єктів» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року в справі №2а-14429/11/1370 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що в період із 12.05.2011 року по 25.05.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Червонограді ДПА у Львівській області було проведено планову виїзну перевірку ДП «Дирекція по будівництву об'єктів», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 01.06.2011 року №480/2301/00179737, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» у своїй діяльності:

1) пп.3.1.1, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ всього на 352 439 грн., у тому числі за січень 2011 року на 116 235 грн., за лютий 2011 року на 117 281 грн., за березень 2011 року на 118 923 грн.;

2) пп.4.1.1, 11.3.1, 5.3., п.5.1, пп.5.3.9, 5.7.1 8.1.1, 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу всього на суму 3 845 056 грн., в тому числі за 2009 рік на 1 821 267 грн., за 2010 рік на 1 579 466 грн., за І квартал 2011 року - на 444 324 грн.

3) пп.8.1.1, 16.3.5, 17.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та на підставі п.7.1 вищевказаного Закону донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 3 493,35 грн.;

4) ст.9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів», абз. «б» п.19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф-1ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2009 року, І-ІV квартали 2010 року з порушенням встановлених податковим законодавством вимог.

На підставі акта перевірки від 01.06.2011 року №480/2301/00179737, ДПІ у м. Червонограді було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011 року №0000372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 806 320 грн. (у тому числі 3 845 056 грн. за основним платежем та 961 264 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація», основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (ст.8 даного Закону).

Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Пунктом 18 Положення бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, визначено, що цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Схожу норму містить і Податковий кодекс України, де в п. 144.1 ст. 144 зазначено, що амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень п.п.137.2.1 п.137.2 ст.137 Податкового кодексу України;

- сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст.146 Податкового кодексу України;

- вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Перевіркою проведеною відповідачем, не було встановлено декларування валових доходів у розмірі пропорційному до розміру задекларованих амортизаційних відрахувань, чи в розмірі отриманих капітальних трансфертів.

Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України 25.11.2008 року №495, якими визначено, що «капітальні трансферти» це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом кількох років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Відтак, оскільки спірні витрати позивача по основних фондах були здійснені за рахунок трансфертів, тобто фактично понесені державою, а не платником податку, то в цілях оподаткування підстави для амортизації платником податку відповідних основних фондів були відсутні.

Таким чином, позивачем було безпідставно нараховано амортизацію на основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, всього в сумі 10 219 623 грн., у т.ч. за 2009 рік 4 302 663 грн., за 2010 рік 5 901 862 грн., І квартал 2011 року15 098 грн., що в результаті призвело до заниження податку на прибуток підприємства за перевірений період.

Окрім того, в ході проведеної податковим органом перевірки останнім було встановлено включення ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» до складу валових витрат вартості придбаних будівельних матеріалів та їх не зменшення при списанні в грудні 2009 року вартості цих будівельних матеріалів на суму 2 093 652,00 грн. на рахунок 1514 «Капітальне будівництво - обладнання в монтаж».

Відповідно до затвердженого Мінвуглепромом України 25.12.2009 року Кошторису робіт і витрат на капітальне будівництво, фінансування яких буде здійснюватись за рахунок коштів Стабілізаційного фонду у 2009 році за проектом будівництво шахти №10 «Нововолинська», по ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» передбачено придбання технологічного обладнання на суму 2 523 200,00 грн. Фактично у 2009 році було придбано технологічне обладнання на суму 2 093 652,00 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи договори про закупівлю від 02.12.2009 року №02-01/1-86, від 09.12.2009 року №2.0.00/12/09, від 24.12.2009 року №2.0.00/26/09, від 25.12.2009 року №2.0.00/27/09, від 23.12.2009 року №2.0.00/28/09-К61П2477, видаткові накладні від 14.12.2009 року №ЛE-0000239, від 23.12.2009 року №6006, від 28.12.2009 року №185, від 28.12.2009 року №186, від 28.12.2009 року №12, акти приймання-передачі устаткування до монтажу від 14.12.2009 року №2, від 28.12.2009 року №3, №4, №5 та від 30.12.2009 року №6, позивачем було передано підрядним організаціям в монтаж у грудні 2009 року придбане ним у грудні 2009 року технологічне обладнання.

Про здійснення господарської операції з передачі цього обладнання в монтаж свідчать журнал-ордер і відомість по рахунку 1514 «Капітальне будівництво - обладнання в монтаж за грудень 2009 року», за дебетом якого ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» по об'єктах будівництва шахти №10 «Нововолинська» списано вартість даного обладнання на загальну суму 2 093 652,00 грн.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» позивачем задекларовано всього 4 639 384,00 грн. При цьому, позивач стверджує, що до суми таких задекларованих валових витрат не включалися витрати в сумі 2 093 652,00 грн., понесені ним у зв'язку з придбанням обладнання у постачальників (ТОВ «Лідер-Електрик», ВАТ «Сталь канат», ДП «Нововолинський РМЗ», ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»), яке було в подальшому передане підрядним організаціям в монтаж у грудні 2009 року, а до рядка 04.1 декларації було включено лише суму витрат на придбання будівельних матеріалів у розмірі 1 341 520,99 грн.

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки відомостями документів бухгалтерського обліку засвідчується, що ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» було придбано в 2009 році будівельних матеріалів на суму 3 464 442,44 грн. Зазначене випливає з обліку, здійсненого позивачем по субрахунках 201 «Сировина й матеріали» і 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року №291, на субрахунку 205 підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій, на субрахунку 205 не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації, устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання. А на субрахунку 631 ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками. Так, із облікових даних указаних субрахунків убачається, що ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» було придбано в 2009 році будівельних матеріалів власне на суму 3 464 442,44 грн., які й були відображені в складі витрат в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, а не 1 341 520,99 грн. як стверджує позивач.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було безпідставно включено до складу валових витрат за 2009 рік вартість будівельних матеріалів на суму 2 093 652 грн., які були списані в монтаж.

Окрім того, в ході проведеної податковим органом перевірки останнім було встановлено безпідставне віднесення ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» до складу валових витрат за півріччя 2009 року суму коштів по проведенню ремонту прохідницьких комбайнів КСП-32 у розмірі 804 416,67 грн.

Як видно з матеріалів справи, ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» було набуто від ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» у користування на умовах оренди майно, зокрема, прохідницькі комбайни КСП-32 (заводські номери 223, 224), що підтверджується змістом договору оренди №4-4/04-в/МТЗ від 01.01.2004 року (з додатками і змінами), який був укладений позивачем і ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» та серед переліку майна, що передається в оренду, наявні згадані прохідницькі комбайни. При цьому, відповідно до умов такого договору (в новій редакції за додатковою угодою від 01.01.2008 року), орендар (ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка») зобов'язаний здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна.

Як вказано у змісті акта про виконання робіт по заміні елементів прохідницьких комбайнів КСП-32 (заводські номери 223, 224) від 30.04.2009 року, складеному за участі представників ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» і ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», останнім для заміни елементів комбайнів було придбано відповідне обладнання. Зазначене також підтверджується видатковими накладними від 03.10.2007 року №РН-0000055 на суму 348 900 грн., від 04.07.2008 року №РН-0000020 на суму 56 400 грн., від 30.09.2008 року №79 на суму 560 000 грн., за якими набувачем та отримувачем обладнання був орендар техніки ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка». Відповідно до зазначеного вище акта про виконання робіт від 30.04.2009 року, на орендованих прохідницьких комбайнах КСП-32 (заводські номери 223, 224) була здійснена заміна відповідних елементів.

Отже, здійснення ремонту орендованої техніки силами й коштом орендаря відповідає умовам договору оренди та факт здійснення такого ремонту за кошт орендаря підтверджується матеріалами справи (накладними від 03.10.2007 року №РН-0000055, від 04.07.2008 року №РН-0000020, від 30.09.2008 року №79, актом про виконання робіт від 30.04.2009 року). Отже, такі витрати були понесені не позивачем безпосередньо, а орендарем ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Відтак, позивачем було безпідставно включено до складу валових витрат за півріччя 2009 року 804 416,67 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено заниження ДП «Дирекція по будівництву об'єктів» валового доходу за І квартал 2011 року на 1 762 195 грн., що мало місце в зв'язку з не нарахуванням ВАТ «Укрзахідвуглебуд» орендної плати за користування майном у січні-березні 2011 року, тобто по факту надання і споживання послуг з оренди.

Між ДП «Дирекція по будівництву» та генпідрядником ВАТ «Укрзахідвуглебуд» було укладено договори оренди від 04.01.2010 року №1.3.00/MT3-10 та від 21.07.2010 року №1.3.00/126-10, відповідно до яких позивач (Орендодавець) передав, а ВАТ «Укрзахідвуглебуд» (Орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме та рухоме майно з метою промислового використання (експлуатації) при будівництві шахти №10 «Нововолинська».

Відповідно до п.3.1 договору оренди №1.3.00/МТЗ-10 від 04.01.2010 року, орендна плата, що підлягає сплаті орендарем, згідно з цим договором, складається зі сплати за користування нерухомим та рухомим майном та плати за користування земельними ділянками й становить за базовий місяць розрахунку 866 205,78 грн., в тому числі ПДВ 144 284,14 грн. Згідно з п.3.1.1 договору оренди №1.3.00/126-10 від 21.07.2010 року, орендна плата за користування нежитловим приміщенням загальною площею 1477,6 кв.м становить 30 158,20 грн., в тому числі ПДВ 6 031,64 грн.

Згідно з п.п.2.1 договорів оренди від 04.01.2010 року №1.3.00/MT3-10 та від 21.07.2010 року №1.3.00/126-10, ВАТ «Укрзахідвуглебуд» вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами договорів та актів приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.5 договору оренди №1.3.00/МТЗ-10 від 04.01.2010 року, орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Згідно із п.3.3 договору оренди №1.3.00/126-10 від 21.07.2010 року, орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як визначено пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку

Відтак, суд першої інстанції правильно вказав, що у випадку оренди, відповідні послуги фактично надаються кожного місяця в періоді користування майном, під яким слід розуміти строк після передачі майна в оренду та до його повернення з оренди.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а таким чином рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція по будівництву об'єктів» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі №2а-14429/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 23.08.2016 року