Постанова

від 22.08.2016 по справі 904/1747/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року Справа № 904/1747/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Петровська А.В.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 35 від 22.04.16;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 00000241 від 24.06.16;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Фрештекс-Україна"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року

у справі № 904/1747/16

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Дочірнього підприємства "Фрештекс-Україна", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 13 864,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року у справі № 904/1747/16 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Дочірнього підприємства "Фрештекс-Україна" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 4 730,91 грн. пені, 6 127,39 грн. інфляційних, 765,68 грн. річних, 2 240,91 грн. штрафу, 1 378, 00 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3 % річних, штрафу за затримку в оплаті рахунку № 4 від 27.02.2016 року.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- між позивачем та відповідачем тривалий час існує спір щодо існування рахунку № 4 від 27.02.2016 року на суму 32 013,02 грн. на оплату за скидання понаднормативно забруднюючих стічних вод в каналізаційну мережу міста. На даний час спір не вирішено, рахунок № 4 від 27.02.2016 року не акцептований відповідачем, а грошові зобов'язання за ним є неузгодженими;

- 30.05.2016 року ДП "Фрештекс-Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до КП "Кривбасводоканал" про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 32 013,02 грн. (справа № 904/4428/16). На даний час зазначена справа господарським судом першої інстанції не розглянута;

- договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 283, укладений 10.04.2007 року, взаєморозрахунки між сторонами проводились майже 10 років;

- факт того, що за відповідачем обліковується заборгованість з оплати рахунку № 4 від 27.02.2016 року або взагалі будь-яка інша заборгованість за договором № 283 від 10.04.2007 року матеріалами справи не підтверджено;

- в призначенні платежу, який позивач вважає простроченим, відсутні посилання на спірний рахунок;

- стягнення пені, штрафів, втрат від інфляції можливе лише щодо заборгованості, існування якої погоджено сторонами або щодо якої наявне відповідне рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.07.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.08.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 22.08.2016 року.

Представник відповідача в засіданнях суду 11.08.2016 року та 22.08.2016 року надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Представник позивача в судових засіданнях 11.08.2016 року та 22.08.2016 року заперечував проти доводів апеляційної скарги.

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли клопотання відповідача про зупинення провадження за апеляційною скаргою, які мотивовані тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2016 року порушено провадження у справі № 904/4428/16 за позовом ДП "Фрештекс-Україна" до КП "Кривбасводоканал" про скасування оперативно-господарських санкцій за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 283 від 10.04.2007 року. Оперативно-господарські санкції застосовані КП "Кривбасводоканал" по відношенню до ДП "Фрештекс-Україна" за наслідками відбору проб стічних вод у січні 2015 року та оформлені у вигляді рахунку № 4 від 27.02.2015 року на суму 32 013,02 грн. Наявність рахунку № 4 від 27.02.2015 року на суму 32 013,02 грн. стало підставою для прийняття рішення у справі № 904/1747/16. Отже, у випадку визнання рахунку № 4 від 27.02.2015 року на суму 32 013,02 грн. таким, що виставлений до оплати без наявності для цього достатніх правових підстав, можуть суттєво змінитися обставини, з огляду на які прийнято рішення у справі № 904/1747/16.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з огляду на те, що на час як прийняття оскаржуваного рішення, так і на час розгляду апеляційної скарги оперативно-господарські санкції, на підставі яких відповідачу виставлено рахунок № 4 від 27.02.2015 року на суму 32 013,02 грн. в судовому порядку не було скасовано.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.03.2016 року КП "Кривбасводоканал" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.05.2016 року) до ДП "Фрештекс-Україна" про стягнення 4 730,91 грн. пені, 6 127,39 грн. інфляційних втрат, 765,68 грн. трьох відсотків річних, 2 240,91 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 12.04.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 року розгляд справи відкладено на 10.05.2016 року.

В засіданні суду 10.05.2016 року оголошено перерву до 12.05.2016 року.

12.05.2016 року в засіданні суду оголошено перерву до 17.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів (до 01.06.2016 року), відкладено розгляд справи на 24.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року відкладено розгляд справи на 30.05.2016 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року стягнуто з відповідача на користь позивача 4 730,91 грн. пені, 6 127,39 грн. інфляційних, 765,68 грн. річних, 2 240,91 грн. штрафу, 1 378, 00 грн. судового збору.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 30.05.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.04.2007 року між КП "Кривбасводоканал" (надалі - Водоканал) та ДП "Фрештекс-Україна" (надалі - Споживач) укладено Договір № 283 надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Водоканал зобов'язується забезпечити Споживача питною водою, виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна" та прийняти від Споживача стічні води (на підставі Правил № 2202 від 29.09.2004 року), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 43 200 куб. м. /рік, а також стічні води в обсязі 43 200 куб. м. /рік.

22.01.2015 року представниками позивача в присутності представника відповідача було здійснено відбір проб стічної води, про що складено відповідний акт (а. с. 80), за підсумками чого виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин. Так, відповідно до протоколу дослідження якості стічних вод на підприємстві відповідача № 2 від 30.01.2016 року стічні води містять нафтопродукти у кількості 8,15 мг/куб.дм. при допустимій концентрації 2 мг/куб.дм. (а. с. 81).

В пункті 3.7 Договору встановлено, що величина плати за скид стічних вод у комунальну каналізаційну мережу розраховується відповідно до пункту 6 Правил приймання стічних вод в комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу. При перевищенні вмісту забруднюючих речовин в стічних водах у контрольному колодязі Споживача в порівнянні з встановленими в Дозволі на скидання стічних вод, останній сплачує Водоканалу додаткову плату, яка нараховується з урахуванням встановленого нормативу плати за скидання понаднормативних забруднень за коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

У зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачу додаткову плату та направив відповідачеві для оплати рахунок № 4 від 27.02.2015 року на суму 32 013,02 грн. Факт отримання рахунку відповідачем 17.03.2015 року підтверджується поштовим відправленням (а. с. 16).

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються Споживачем протягом 3 банківських днів після пред'явлення платіжного доручення, рахунку або квитанції.

З урахуванням пункту 3.1 Договору відповідач повинен був здійснити оплату виставленого рахунку не пізніше 21.03.2015 року. Проте, відповідач оплатив рахунок 06.01.2016 року.

У зв'язку з наведеним, позивачем було нараховано (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):

- 4 730,91 грн. - пені за період з 21.03.2015 року по 18.09.2015 року;

- 6 127,39 грн. - інфляційних втрат за період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року;

- 765,68 грн. - 3 % річних за період з 21.03.2015 року по 05.01.2016 року;

- 2 240,91 грн. - штраф.

Розглянувши заявлені вимоги позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх задоволення.

Стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 730,91 грн. та штрафу в розмірі 2 240,91 грн. колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 3.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення у термін, зазначений у пункті 3.1 Договору, Споживач сплачує на користь Водоканалу пеню у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів Споживач сплачує штраф у розмірі 7 % від суми прострочення.

Розглядаючи вимоги про стягнення пені за період з 21.03.2015 року по 18.09.2015 року у розмірі 4 730,91 грн. та штрафу в розмірі 2 240,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунки суми штрафу та пені, здійснені позивачем, є правомірними.

Щодо вимог позивача про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 6 127,39 грн. колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат в розмір 6 127,39 грн. за період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 765,68 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 21.03.2015 року по 05.01.2016 року в розмірі 765,68 грн.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі про те, що в призначенні платежу, який позивач вважає простроченим, відсутні посилання на спірний рахунок колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які спростовують той факт, що грошові кошти у розмірі 32 013,02 грн. перераховані позивачу відповідно до рахунку № 4 від 27.02.2015 року відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини та їх правові наслідки відповідають дійсності та доказам, дослідженим у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року необхідно залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Фрештекс-Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року у справі № 904/1747/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.08.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко