Постанова

від 23.08.2016 по справі 816/1211/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м. Полтава Справа № 816/1211/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - Бойко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроК - 84" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПроК - 84" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2015 року №0001072201 та №0001062201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що висновки Лубенської ОДПІ в акті перевірки від 13.10.2015 №627/22-33470496 щодо несвоєчасної сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку оплати суми грошового зобов'язання на суму 14000,00 грн та із затримкою понад 30 календарних днів наступних за останнім днем строку оплати суми грошового зобов'язання на загальну суму 155000,00 грн є безпідставними. Наполягає на тому, що станом на 08.07.2015, тобто дату граничного терміну сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, товариством було сплачено більшу частину грошового зобов'язання, а саме 161000,00 грн. Частину заборгованості, яка залишилася недоплаченою товариство сплатило впродовж наступних 37 календарних днів. Так, 104000,00 грн були сплачені товариством із затримкою до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку оплати суми грошового зобов'язання, а 5000,00 грн були сплачені із затримкою понад 30 календарних днів. З огляду на викладене, контролюючий орган мав нарахувати товариству штраф у розмірі 10400,00 грн за затримку оплати грошового зобов'язання до 30 календарних днів та у розмірі 1000,00 грн за затримку оплати грошового зобов'язання понад 30 календарних днів. Разом з тим, контролюючий орган безпідставно нарахував спірними податковими повідомленнями-рішеннями штраф у розмірі 1400,00 грн за затримку оплати грошового зобов'язання в сумі 14000,00 грн понад 30 календарних днів та у розмірі 31000,00 грн за затримку оплати грошового зобов'язання в сумі 155000,00 грн понад 30 календарних днів. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях від 12.08.2016 №3834/10/16-18-10-12 (а.с. 56-59).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.10.2015 завідувачем сектору планування та інформаційного забезпечення відділу податкового аудиту Карповим Р.М. на підставі п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "ПроК - 84" (код за ЄДРПОУ 33470496).

За результатами перевірки контролюючим органом 13.10.2015 складено акт перевірки №627/22-33470496 (а.с. 60), згідно висновків якого платник податків порушує передбачені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України терміни сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме, грошове зобов'язання в сумі 156400,00 грн, граничний термін сплати якого 08.07.2015, сплачене товариством несвоєчасно (31.07.2015 сплачено 1400,00 грн /із затримкою на 23 календарні дні/, 14.08.2015 сплачено 5000,00 грн /із затримкою на 37 календарних днів/, 20.08.2015 сплачено 130268,00 грн /із затримкою на 43 календарні дні/, 27.08.2015 сплачено 11232,00 грн /із затримкою на 50 календарних днів/, 28.08.2015 сплачено 8500,00 грн /із затримкою на 51 календарний день/). Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки Лубенською ОДПІ 30.10.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001072201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1400,00 грн (а.с. 65);

- №0001062201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 31000,00 грн (а.с. 64).

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки та застосуванням до нього штрафних санкцій, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ПроК - 84", суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує з матеріалів справи, висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ "ПроК - 84" вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що платником податків несвоєчасно проведено оплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеної контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 19.12.2014 №0000022201.

Так, судовим розглядом встановлено, що 19.12.2014 на підставі висновків акту перевірки від 05.12.2014 №3284/22-33470496 за порушення вимог податкового законодавства Лубенською ОДПІ відносно позивача винесене податкове повідомлення-рішення №0000022201, яким останньому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 270000,00 грн, в тому числі 180000,00 грн - за основним платежем та 90000,00 грн - за штрафними фінансовими санкціями (а.с. 71).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2014 №0000022201, ТОВ "ПроК - 84" оскаржив останнє в судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду (справа №816/9/15-а).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №816/9/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ПроК - 84" до Лубенської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0000022201 відмовлено (а.с. 72-74).

Частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 була проголошена у відкритому судовому засіданні в результаті розгляду справи за апеляційною скаргою ТОВ "ПроК - 84" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №816/9/15-а та в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України не оскаржувалася, остання набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 21.04.2015.

Згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, датою набрання законної сили постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №816/9/15-а є 21.04.2015.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 10-32), після набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі №816/9/15-а законної сили, товариство почало частинами сплачувати визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2014 №0000022201 узгоджене грошове зобов'язання.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд зауважує, що станом на дату, з якої позивач почав частинами сплачувати визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2014 №0000022201 узгоджене грошове зобов'язання в обліковій картці з податку на додану вартість платника рахувалася переплата у сумі 610,00 грн, а відтак, виходячи з положень .87.9 ст.87 Податкового кодексу України, усі сплачені товариством кошти мали зараховуватися контролюючим органом в рахунок погашення саме зазначеного вище узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно даних, зазначених перевіряючими у акті перевірки від 13.10.2015 №627/22-33470496, на підставі висновків якого контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0001072201 та №0001062201, граничним строком сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 270000,00 грн є 08.07.2015, тобто дата поновлення вказаного грошового зобов'язання у картці особового рахунку платника податку.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 08.07.2015, тобто з дотриманням зазначеного контролюючим органом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, позивачем в рахунок погашення узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 270000,00 грн були перераховані кошти в загальному розмірі 161000,00 грн, в тому числі: 26.05.2015 - 5000,00 грн, 27.05.2015 - 20000,00 грн, 28.05.2015 - 30000,00 грн, 28.05.2015 - 25000,00 грн, 02.06.2015 - 10000,00 грн, 12.06.2015 - 3000,00 грн, 16.06.2015 - 3000,00 грн, 17.06.2015 - 2000,00 грн, 18.06.2015 - 2000,00 грн, 19.06.2015 - 2000,00 грн, 22.06.2015 - 3000,00 грн, 23.06.2015 - 2000,00 грн, 24.06.2015 - 3000,00 грн, 25.06.2015 - 3000,00 грн, 26.06.2015 - 7000,00 грн, 30.06.2015 - 30000,00 грн, 01.07.2015 - 11000,00 грн (а.с. 10-25).

Поряд з цим, решту узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 109000,00 грн товариство сплатило протягом наступних 37 календарних днів, а саме: 21.07.2015 - 1000,00 грн, 23.07.2015 - 6000,00 грн, 24.07.2015 - 7000,00 грн, 27.07.2015 - 10000,00 грн, 28.07.2015 - 14000,00 грн, 28.07.2015 - 10000,00 грн, 31.07.2015 - 56000,00 грн, 14.08.2015 - 5000,00 грн (а.с. 26-32).

Отже, з викладеного слідує, що лише частина узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 109000,00 грн була сплачена товариством з порушенням строків, передбачених п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, при цьому, кошти у сумі 104000,00 грн товариство сплатило із затримкою 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання, а 5000,00 грн - із затримкою понад 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що контролюючий орган, керуючись вказаним ним у акті перевірки від 13.10.2015 №627/22-33470496 граничним строком сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 270000,00 грн, яким є 08.07.2015, мав застосувати до товариства штраф за порушення вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України наступним чином: - за затримку сплати частини узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 104000,00 грн до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 10400,00 грн (104000,00 грн х 10%); - за затримку сплати частини узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5000,00 грн понад 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 1000,00 грн (104000,00 грн х 10%).

Натомість, застосовування контролюючим органом до товариства спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.10.2015 №0001072201 та №0001062201 штрафу за порушення вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у розмірах 1400,00 грн (за затримку сплати частини узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14000,00 грн до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання - 10% від суми) та 31000,00 грн (за затримку сплати частини узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 155000,00 грн понад 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання - 20% від суми) суд вважає безпідставним та таким, що суперечить дійсним обставин справи.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне відмітити також те, що в ході розгляду справи відповідачем не було підтверджено обґрунтованості зазначення у акті перевірки від 13.10.2015 №627/22-33470496, на підставі висновків якого контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0001072201 та №0001062201, дати граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 270000,00 грн - 08.07.2015, оскільки виходячи з положень п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України гранична дата сплати узгодженого грошового зобов'язання має відраховуватися з дати узгодження такого грошового зобов'язання, якою в спірному випадку являється 21.04.2015 - дата набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 законної сили, а не як помилково вказує контролюючий орган 08.07.2015 - дата поновлення вказаного грошового зобов'язання у картці особового рахунку платника податку.

Представник Лубенської ОДПІ під час засідання також не змогла переконливо пояснити суду чому, незважаючи на узгодження грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 270000,00 грн 21.04.2015 та обов'язок його сплати протягом наступних 10 календарних днів після зазначеної дати, сплачені до 08.07.2015 товариством в рахунок погашення узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість кошти не були зараховані контролюючим органом в рахунок погашення вказаного зобов'язання, а рахувалися в обліковій картці останнього як переплата з податку на додану вартість.

За викладених обставин, враховуючи встановлення судом під час розгляду справи недотримання контролюючим органом норм податкового законодавства при застосуванні до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.10.2015 №0001072201 та №000106220 штрафних санкцій, суд доходить висновку про протиправність вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Разом із цим, позивач довів наявність факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ПроК - 84" обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2015 року №0001072201 та №0001062201 і визнати протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроК - 84" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області від 30 жовтня 2015 року №0001072201 та №0001062201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області (ідентифікаційний код 39750004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроК - 84" (ідентифікаційний код 33470496) судові витрати в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко