Постанова

від 23.08.2016 по справі 12-227

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016 року Справа № 12-227

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Дмитренко Г.К., Кузнецова І.Л.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №171/1001 від 01.04.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №7/2016 від 21.03.2016 р.;

представник ДВС у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ»

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016 року у справі № 12-227

за скаргою Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ»

на дії органів державної виконавчої служби

у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства В«Енергопостачальна компанія В«ДніпрообленергоВ» , м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» , м. Дніпродзержинськ

про стягнення 14 128 170 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року (суддя Васильєв О.Ю.) відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» про відновлення пропущеного процесуального строку подання скарги на дії орагану ДВС, залишено без розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області.

Господарський суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку, тому що про виділення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору від 22 листопада 2002 року у розмірі 658 007, 15 грн. скаржник дізнався не пізніше дня звернення ним з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 04 червня 2015 року.

Не погодившись з зазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» звернулося з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що ухвала не відповідає нормам процесуального і матеріального права.

Апелянт посилається на те, що про порушення свого права дізнався з листа від 25 травня 2015 року №0214/9703, звернувся з позовом до адміністративного суду, 19 червня 2015 року адміністративний суд відкрив провадження у справі №804/7684/15, яке було закінчено 16 грудня 2015 року, у зв'язку з невірним визначенням позивачем підсудності. До 13 червня 2016 року тривало оскарження ухвали суду першої інстанції, але ухвалою Вищого адміністративного суду України 13 червня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року.

У зв'язку з наведеним відповідач вважає, що 10 денний строк на оскарження дій посадових осіб ДВС сплинув з поважних причин. Звертає увагу на те, що Публічне акціонерне товариство В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» знаходиться у тяжкому фінансовому стані, через яке господарським судом Дніпропетровської області 17 грудня 2015 рок порушено справу про банкрутство Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» .

Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року, визнати поважними причини порушення строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області, відновити цей строк, передати справу на розгляд по суті господарському суду Дніпропетровської області.

В судовому засіданні 23 серпня 2016 року представник відповідача просить розглянути апеляційну скаргу згідно з діючим законодавством.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2002 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 13 130 374,11грн. боргу та 28 000,00грн. збитків, пов"язаних з представництвом інтересів позивача в суді, а також 1700,00 грн. витрат по сплаті держмита, 69,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29 жовтня 2002 року на виконання даного рішення видано наказ за №12/227.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2014 року у даній справі затверджено мирову угоду від 23 квітня 2014 року укладену між Публічним акціонерним товариством В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» та Відкритим акціонерним товариством В«Енергопостачальна компанія В«ДніпрообленергоВ» щодо порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2002 року у справі №12-227 (а.с.138-140).

05 липня 2016 року відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця служби Головного Управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.145 -146).

Зміст скарги зводиться до оскарження дій державного виконавця щодо стягнення з заявника виконавчого збору 22 листопада 2002 року у виконавчому провадженні №34169699 відкритого на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №12/227 від 29 грудня 2002 року.

Клопотанням від 30 червня 2016 року за №1174/07 боржник просив поновити пропущений строк, передбачений ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, посилаючись на те, що про порушення своїх прав дізнався 25 травня 2015 року і звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який 19 червня 2015 року відкрив провадження у адміністративній справі №804/7684/15, яке ухвалою зазначеного суду від 16 грудня 2015 року було закрито з тих підстав, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно -правові спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Вказана ухвала оскаржувалася відповідачем у апеляційному та касаційному порядку, проте Вищий адміністративний суд своєю ухвалою від 13 червня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» . Матеріали справи з ухвалою Вищого адміністративного суду повернуті боржнику 22 червня 2016 року.

При цьому боржник вважає, що оскільки він отримав відмову у відкритті провадження за правилами адміністративного судочинства, яке в даній справі вважало вірно обраним шляхом вирішення спору, єдиним способом захисту прав є звернення до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд Дніпропетровської області не визнав наведені боржником причини пропуску строку на оскарження дій державного виконавця поважними.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком господарського суду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи.

Встановлений у частині першій статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (див. рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн -членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Слід зазначити, що вирішення питання щодо відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Наведені боржником причини пропущення встановленого Законом процесуального строку на подачу скарги на дії державного виконавця не можна вважати поважними, оскільки вони мають сутто суб'єктивний характер.

Так, боржник зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався з листа від 25 травня 2015 року №02114/9703 (а.с.156). Проте, замість звернення до господарського суду в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, боржник звернувся до адміністративного суду.

Слід зазначити, що порушення визначеної Законом юрисдикції судів відбулося з вини боржника. Тобто залежало саме від його волевиявлення.

З огляду на викладене, доводи апелянта не спростовують законного висновку господарського суду щодо відсутності поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку на подачу скарги на дії державного виконавця згідно ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року відповідає нормам процесуального права, підстави для її сасування відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 53, 99, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року у справі №12-227 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» , м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Дата підписання постанови в повному обсязі 26.08.16 р.)