Рішення

від 25.08.2016 по справі 2/493/72/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4109/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П.,Станкевича В.А.

з участю секретаря - Сідлецької Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Мрія» Балтського району Одеської області про стягнення орендної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року, -

встановила:

В січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення орендної плати і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23 грудня 2003 року між ним та СБК «Мрія» Балтського району Одеської області був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,59 га, яка належить йому на праві приватної власності, строком на 10 років.

Згідно пункту 2.2 вказаного договору орендна плата передбачена у вигляді 10 відсотків натуроплати щороку, не пізніше 30 листопада поточного року.

Посилаючись на те,що відповідач у повному обсязі не сплатив йому орендну плату ,передбачену договором ,позивач просив стягнути з відповідача 1т. зерна пшениці,1200 кг. зерна кукурудзи та 100 кг зерна соняшника, а також стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати з розрахунку 0,3 % від суми недоїмки за кожен прострочений день прострочки.

Позивач у судовому засіданні свої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року у задоволенні позову - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.07.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.03.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15.07.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив із того, що визначити розмір орендної плати у вигляді натуральної оплати є неможливим, а оскільки позивач відмовився від орендної плати у вигляді 3% від вартості земельної ділянки, підстав для задоволення позову немає.

Проте повністю погодитися з висновками суду першої інстанції неможна .

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги з наступного.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається , що 26.12.2003 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем СБК «Мрія» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,59 га строком на 10 років, зі сплатою орендною плати у розмірі 10 % натуральної оплати щороку, не пізніше 30 листопада поточного року (а.с.4).

За умовами договору кредиту , позивач ОСОБА_2 передав СБК «Мрія» в оренду земельну ділянку ,загальною площею 3,59 га. ,а відповідач , відповідно до п. 4.2.2. договору оренди зобов’язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату у формі та відповідно до термінів визначених у цьому договорі.

Відповідно до п.2.1 договору оренди СБК «Мрія» зобов’язалася у разі порушення терміну сплати орендної плати сплатити пеню у розмірі 0,3 % від суми недоїмки за кожен прострочений день.

За правилами ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір ,форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.2.1 договору оренди ,сторони передбачили умови,що орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах 10 % натуроплати щороку ,не пізніше 30 листопада.

Пред’являючи позов, ОСОБА_2 посилався на те, що орендар неповністю виконав своїх зобов'язань за договором.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. ч.1, 2 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено, що плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) не може бути менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав недоведення позивачем розміру заборгованості відповідача за договором оренди, суд першої інстанції не звернув уваги на те,що відповідно до вимог ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто саме відповідач має доводити, що він повністю і належним чином виконав умови договору, а позивачем визначено невірний розмір орендної плати за користування землею та надавати відповідні докази для визначення розміру заборгованості.

Колегія суддів , відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, на адресу відповідача неодноразово направляла запити щодо відомостей про розрахунок з відповідачем за оренду земельної ділянки за 2013 рік та надання доказів , які підтверджують неможливість оплати орендної плати ОСОБА_2 у натуральній формі, проте відповіді не отримано, незважаючи на те, що ухвали суду відповідачем були отримані завчасно, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями.

Матеріали справи не містять, а відповідачем СБК «Мрія» ,всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази того, що СБК «Мрія» розрахувалося з ОСОБА_2 за оренду земельної ділянки за 2013 рік ,або докази того, що СБК «Мрія» позбавлена можливості розрахуватися з ОСОБА_2 шляхом видачи ОСОБА_2 орендної плати у вигляді зерна , пшениці, кукурудзи, соняшника.

В судовому засіданні колегії суддів, позивач ОСОБА_2 пояснив, що з часу укладення ним договору оренди з 2003 року , відповідач щороку сплачував йому орендну плату у вигляді 10 відсотків натуроплатою ,що становила 1000 кг. пшениці, 1200 кг. кукурудзи та 100 кг. зерна сонячника. Такіж самі умови оплати за оренду земельних ділянок склалися і з іншими власниками земельних ділянок ,які були передані в оренду відповідачу.

З умов договору оренди земельної ділянки сторони не визначили конкретний вид натуроплати та кількість зерна ,яке має бути отримано позивачем щороку , проте виходячи з пояснень позивача та наданих ним для огляду колегії суддів , рішень Балтського районного суду Одеської області від 05.03.2014 року ,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 07.07.2014 року вбачається ,що відповідач на протязі 10 років сплачував позивачу орендну плату у розмірі 10 відсотків натуроплатою ,що становила 1000 кг. пшениці, 1200 кг. кукурудзи та 100 кг. зерна сонячника.

Відповідач ,всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України ,не спростував пояснення позивача та не навів докази у спростування зазначенної позивачем розміру орендної плати .

Колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті орендної плати за 2013 рік відповідно до умов договору оренди від 26.12.2003 року ,що становить 1000 кг. пшениці, 1200 кг. кукурудзи та 100 кг. зерна сонячника.

Відповідно до ч.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки відповідач своєчасно не сплатив орендну плату відповідно до умов договору оренди ,тобто порушив виконання зобов’язань ,які передбачені договором оренди земельної ділянки ,тому відповідач зобов’язаний ,відповідно до п.2.1. договору оренди сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,3 відсотка за кожний день від суми заборгованості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Таким чином ,з СБК «Мрія» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня в межах річного строку у розмірі 3416,40 грн.

-термін заборгованості складає 365 дн.

- вартість заборгованої натуроплати складає 3120 грн.

-3120 грн.х 0,3 % = 9,36 грн. в день.

- 9,36 х 365 дн. = 3416,40 грн.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволеня позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 пропорційно до задоволенних позовних вимог з СБК «Мрія» підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1780,69 грн.

При визначенні розміру судових витрат, колегія суддів виходить з наступного, Позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено 229,4 грн. (а.с.1), при принесенні апеляційних та касаційних скарг сплачено 588 грн. (а.с.5,51,72,101,164,180) та витрати пов’язані з явкою до суду у розмірі 963,29 грн.(а.с.152), а всього 1780 грн.69 коп.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 квітня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Мрія» Балтського району Одеської області про стягнення орендної плати задовольнити .

Стягнути з СБК «Мрія» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2003 року за 2013 рік в формі натуральної оплати у вигляді 1000 кг. пшениці, 1200 кг. кукурудзи та 100 кг. зерна сонячника.

Стягнути з СБК «Мрія»на користь ОСОБА_2 пеню за порушення терміну сплати орендної плати у розмірі 3416,40 грн.

Стягнути з СБК «Мрія» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1780,69 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5