ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 р. № 36/430
Вищий господарськи й суд України в складі коле гії суддів:
Плюшка І.А.- головуючого,
Бернацької Ж.О. - доповіда ча,
Разводової С.С.,
розглянувши у відкри тому судовому засіданні каса ційну скаргу Української спі лки ветеранів Афганістану (в оїнів-інтернаціоналістів) на постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 20.01.2009 у справі господарськог о суду міста Києва № 36/430 за позо вом товариства з обмеженою в ідповідальністю науково-вир обничого товариства "Тиком" д о Української спілки ветеран ів Афганістану (воїнів-інтер націоналістів) про визнання договору недійсним та поверн ення майна
за участю представників ст орін:
від позивача: Браславської О.А.,
від відповідача: Виборнова О.А.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товарис тва "Тиком" у вересні 2008 року зв ернувся до господарського су ду міста Києва з позовною зая вою до відповідача - Українс ької спілки ветеранів Афгані стану (воїнів-інтернаціоналі стів) про визнання договору № 15 довгострокового безкоштов ного використання майна від 24.07.2003 недійсним та зобов'язання повернути позивачу спальний корпус № 7 площею 845,6 м2, за адрес ою: Автономна Республіка Кри м, селище Симеїз, вул. Луговсь кого, 6.
Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що спірний договір під писано особою, не уповноваже ною позивачем і в подальшому договір товариством з обмеж еною відповідальністю науко во-виробничого товариства "Т иком" не схвалений, що є підста вою для визнання договору не дійсним та повернення приміщ ення позивачу.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 17.11.2008 (суддя Трофименко Т.Ю.) в задоволенн і позову товариства з обмеже ною відповідальністю науков о-виробничого товариства "Ти ком" до Української спілки ве теранів Афганістану (воїнів- інтернаціоналістів) відмовл ено, у зв' язку з відсутністю правових підстав для його за доволення.
Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 20.01.2009 (судді: Андрієнко В.В . - головуючий, Вербицька О.В. , Пашкіна С.А.) рішення господа рського суду міста Києва від 17.11.2008 скасовано, позов товарист ва з обмеженою відповідальні стю науково-виробничого това риства "Тиком" до Української спілки ветеранів Афганістан у (воїнів-інтернаціоналістів ) задоволено: визнано недійсн им договір довгострокового б езкоштовного використання м айна № 15 від 24.07.2003, укладеного то вариством з обмеженою відпов ідальністю науково-виробнич им товариством “Тиком” з Укр аїнською спілкою ветеранів А фганістану; зобов' язано Укр аїнську спілку ветеранів Афг аністану повернути товарист ву з обмеженою відповідальні стю науково-виробничому това риству "Тиком" спальний корпу с № 7 площею 845,6 м2, за адресою: Авт ономна Республіка Крим, сели ще Симеїз, вул. Луговського, 6.
Постанова мотивована тим, щ о під час прийняття оскаржув аного рішення судом першої і нстанції були неправильно за стосовані норми матеріально го та процесуального права т а не в повному обсязі з'ясован і обставини справи.
Не погоджуючись з прийнято ю постановою, відповідач зве рнувся до Вищого господарськ ого суду України з касаційно ю скаргою про її скасування т а просить рішення місцевого господарського суду залишит и без змін.
В обґрунтування касаційни х вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом а пеляційної інстанції обстав ин, що мають значення для спра ви, та порушення норм матеріа льного і процесуального прав а.
У відзиві на касаційну скар гу позивач просить постанову залишити без змін, а касаційн у скаргу - без задоволення, вка зуючи на безпідставність її доводів.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи к асаційної скарги, перевіривш и правильність застосування норм матеріального та проце суального права, колегія суд дів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.
Судами попередніх інстанц ій встановлено, що товариств ом з обмеженою відповідальні стю науково-виробниче товари ство "Тиком" з приватним підпр иємством "Фламінго" 09.12.2002 укладе но договір купівлі-продажу № 15/1, зареєстрований Ялтинськи м бюро технічної інвентариза ції за № 588 11.12.2002, на підставі яког о позивач набув право власно сті на спальний корпус № 7 пло щею 845,6 м2, за адресою: Автономна Республіка Крим, селище Симе їз, вул. Луговського, 6.
Товариством з обмеженою ві дповідальністю науково-виро бничим товариством "Тиком" з У країнською спілкою ветерані в Афганістану 24.07.2003 укладено до говір № 15 довгострокового без коштовного використання май на, згідно пункту 1 якого позив ач передав відповідачу у тим часове володіння строком на 20 років триповерховий спальн ий корпус № 7 санаторію ім. Сем ашко площею 1163,83 м2, за адресою: А втономна Республіка Крим, се лище Симеїз, вул. Луговського , 6.
Суд апеляційної інстанції , скасовуючи рішення місцево го господарського суду, яким в задоволенні позову відмов лено, виходив з того, що місцев ий господарський суд дійшов помилкового висновку про под альше схвалення договору.
Дані висновки суду апеляці йної інстанції є правильними , враховуючи наступне.
Судами встановлено, що згід но довіреності товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товарис тва "Тиком" в особі директора К овальова В.І. уповноважило Ро маненка Д.А. в установленому з аконом порядку, на умовах та з а його розсудом, з правом визн ачення ціни, придбати (купити , прийняти в дар, тощо) будь-яке нерухоме майно, отримувати з емельні ділянки у користуван ня або в оренду, в разі необхід ності приватизувати земельн і ділянки, брати будь-яке неру хоме майно в користування, ор енду.
Тому суди обох інстанцій ді йшли правильного висновку, щ о договір № 15 від імені товари ства з обмеженою відповідаль ністю науково-виробничого то вариства "Тиком" підписано Ро маненком Д.А. на підставі дові реності від 24.07.2003, з перевищення м повноважень, оскільки у Ром аненка Д.А. не виникло повнова жень укладати правочинів, пр едметом яких є відчуження ма йна товариства (передача у вл асність, володіння або корис тування).
Відповідно до частини 1 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тре тьою, п'ятою та шостою статті 2 03 цього Кодексу.
В силу статті 241 Цивільного к одексу України правочин, вчи нений представником з переви щенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні пр ава та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наст упного схвалення правочину ц ією особою. Правочин вважаєт ься схваленим, зокрема, у разі , якщо особа, яку він представл яє, вчинила дії, що свідчать пр о прийняття його до виконанн я.
Наступне схвалення правоч ину особою, яку представляют ь, створює, змінює і припиняє ц ивільні права та обов'язки з м оменту вчинення цього правоч ину.
Тобто наступне схвалення ю ридичною особою угоди, уклад еної від її імені представни ком, який не мав належних повн оважень, робить її дійсною з м оменту укладення. Доказами т акого схвалення можуть бути відповідне письмове звернен ня до другої сторони угоди чи до її представника (лист, теле грама, телетайпограма, тощо) а бо вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийнят тя її виконання, здійснення п латежу другій стороні, тощо). У такому випадку вимога про ви знання угоди недійсною з мот ивів відсутності належних по вноважень представника на ук ладення угоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку , що товариством з обмеженою в ідповідальністю науково-вир обничого товариства “Тиком” не надано доказів про схвале ння оспорюваного договору.
В силу частини 2 пункту 1 стат ті 216 Цивільного кодексу Украї ни у разі недійсності правоч ину кожна із сторін зобов'яза на повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочин у.
Згідно статті 58 Господарськ ого процесуального кодексу У країни в одній позовній заяв і може бути об' єднано кільк а вимог, зв'язаних між собою пі дставою виникнення або подан ими доказами, тому вимоги про визнання угоди недійсною з в имогою повернути одержане за цією угодою в натурі або про в ідшкодування у грошах можуть бути розглянуті в одному про вадженні.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимоги пози вача про зобов'язання поверн ути приміщення, враховуючи, щ о договір є недійним.
Інші доводи касаційної ска рги про порушення під час при йняття оскаржуваної постано ви норм матеріального та про цесуального права свого підт вердження не знайшли.
Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що суд апел яційної інстанції дійшов вич ерпних висновків щодо обстав ин справи і правильно застос ував до спірних правовідноси н сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, постанова апел яційного господарського суд у є законною і обґрунтованою , тому підстав для її скасуван ня не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Украї нської спілки ветеранів Афга ністану (воїнів-інтернаціона лістів) залишити без задовол ення
Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 20.01.2009 в справі господарськ ого суду міста Києва № 36/430 зали шити без змін.
Головуючий, суддя: І. Плюшко
Судді: Ж. Бернацька
С. Разводова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2009 |
Оприлюднено | 08.12.2009 |
Номер документу | 5997722 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бернацька Ж.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні