Постанова

від 25.08.2016 по справі 903/146/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2016 р. Справа № 903/146/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Коломис В.В.

секретар судового засідання Драчук В. М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник, довіреність в справі;

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1

на рішення господарського суду Волинської області від 19.04.16 у справі № 903/146/16

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8"

про визначення розміру вартості частки учасника товариства у статутному фонді

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.04.2016 у справі № 903/146/16 у позові ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" про визначення розміру вартості частки учасника товариства у статутному фонді відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що посилання позивача на те, що вартість частки майна в розмірі 45 831,56 грн. є необґрунтованою, а одноосібне визначення ліквідного майна, яке позивач вважає за необхідне оцінити для визначення вартості частки, суперечить змісту ст. ст. 148, 151 ЦК України, п.п. 5.6, 5.7 Статуту; вимога позивача оцінити конкретні об'єкти, одноосібно ним визначені, за відсутністю згоди товариства, є безпідставною, порушує інтереси інших 118 учасників (засновників) і задоволенню не підлягає. Тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 19.04.2016 та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі, попередньо призначивши в справі експерту оцінку (вартості основних засобів виробництва фінансових активів, кредиторської та дебіторської заборгованості станом на 22.04.2015, тобто на час виплати позивачеві вартості його частки відповідачем за результатами виходу з товариства).

На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необхідність відмови у позові, оскільки безпідставно, відмовляючи у призначенні та проведенні експертної оцінки (переоцінки) вартості майна Товариства на час розрахунків з позивачем за результатами мого виходу зі складу Товариства, позбавив позивача процесуальної можливості довести свої позовні вимоги належними доказами відповідно до ст. ст. 32-36, 38, 41 Господарського процесуального кодексу, а в результаті - не розглянув справу по суті заявлених позовних вимог.

Скаржник акцентує увагу суду, що суд першої інстанції відповідної ухвали щодо призначення експертизи в даній справі не постановив, клопотання про призначення експертизи відхилив усно, обмежившись відповідними роз'ясненнями з цього питання у самому рішенні.

На думку скаржника, предметом даного спору є визначення розміру вартості належної позивачеві (ідеальної) частки в статутному капіталі Товариства, що становить 11,564 %. Причому цей розмір має бути встановлений спеціально призначеною експертизою, що є для суду обов'язковою за імперативною нормою ч. 1 ст. 41 ГПК України (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").

Скаржник зазначає, що відповідно до листа відповідача від 22.04.2015 № 5 при розрахунках з позивачем відповідач за основу оцінки вартості частки позивача взяв фінансовий звіт його діяльності за 2014 рік, встановивши таким чином, що частка становить 45 831,56 грн., хоч розрахунок із позивачем проводив платіжним дорученням від 22.04.2015, тобто - на день розрахунку жодна оцінка вартості належної мені частки в Товаристві відповідачем не здійснювалась. В результаті дані річних фінансових звітів Товариства щодо вартості статутного майна за 2012-2015 роки суперечать передавальному акту від 11.02.2011. А тому, зазначені розбіжності в обліку майна Товариства могли бути усунуті шляхом остаточного встановлення вартості статутного майна Товариства призначенням судової економічної експертизи.

Скаржник вважає, що суд при вирішенні даної справи повинен був керуватися вимогами Цивільного та Господарського кодексів України, статутом Товариства, Законами України в галузі господарського та цивільного права, а також - відповідними роз'ясненнями Вищих судових інстанцій України з роз'ясненням питань, що виникли при розгляді даної справи, а тому господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Усунувши недоліки, зазначені в ухвалі від 17.05.2016, ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою та одночасно надав клопотання про поновлення пропущених строків.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/146/16 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Василишин А.Р.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у звязку із перебуванням головуючої судді (суддя - доповідач) Олексюк Г.Є. у відпустці з 13 червня 2016 р. по 29 червня 2016 р. включно, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №903/146/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2016 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Василишина А.Р. у період з 21.06.2016 по 26.07.2016 включно та відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.06.2016 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Мельник О.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.06.2016 відновлено Управлінню Державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено її до розгляду на 25.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у зв'язку із відпусткою у період з 22.08.2016 по 26.08.2016 судді Сініциної Л.М. та судді Мельника О.В. у період з 01.08.2016 по 09.09.2016 та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.08.2016 у справі № 903/146/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Коломис В.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.08.2016 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 19.04.2016 у справі № 903/146/16 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Коломис В.В.

Представник відповідача в судове засідання 25.08.2016 не з'явився, про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 245, т.1), причини неявки не повідомив.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні 25.08.2016 підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просять його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Окрім того, представником позивача в судовому засіданні подане клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому позивач просить призначити в даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити питання: Визначити в грошовому вираженні розмір вартості 11,564% ідеальної частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТДВ "ПМК-8" станом на час виплати йому грошової компенсації вартості його частки 22.04.2015 (в сумі 45 831,56 грн.) з врахуванням індексу інфляції.

Щодо клопотання позивача про призначення в справі судової економічної експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова) роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 Постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Пунктом 9 Постанови передбачено, що недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно п. 12 Постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що клопотання про призначення у справі експертної оцінки є необґрунтованим, оскільки предметом спору є вимога про визначення вартості частки шляхом оцінки одноосібно визначених позивачем об'єктів, що не потребує спеціальних знань, а вимагає надання судом правової оцінки діям сторони на відповідність діючим нормам законодавства.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 19.04.16 у справі № 903/146/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦК України товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

З матеріалів справи, зокрема реєстраційної справи №1_191_000420_80 (прошита і пронумерована секретарем судового засідання господарського суду Волинської області ОСОБА_3 01.04.2016), сформованої Реєстраційною службою Ратнівського районного управління юстиції Волинської області вбачається, що згідно п. 1, 2 передавального акту ОСОБА_4 акціонерного товариства "Волинська пересувна механізована колона № 8" Товариству з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" від 11.02.2011, який є правонаступником всього майна, всіх майнових і немайнових прав і обов'язків ОСОБА_4 акціонерного товариства "Волинська пересувна механізована колона № 8", в тому числі права постійного користування земельною ділянкою розміром 3,7 га, призначеної для обслуговування адмінприміщень та виробничої бази відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 6 від 19.02.1996 є Товариство з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8". Розрахунок часток акціонерів ВАТ "Волинська пересувна механізована колона № 8" у Статутному капіталі ТДВ "Волинська пересувна механізована колона № 8" після перетворення визначається пропорційно до їх часток у Статутному капіталі ВАТ "Волинська пересувна механізована колона № 8" до перетворення в ТДВ "Волинська пересувна механізована колона № 8" (а.с. 56, т.1).

Відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" (далі - ТДВ "ВМПК-8") від 10.04.2011 засновником (учасником) є, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 63, т.1).

Згідно п. 3.1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" із змінами і доповненнями в редакції на момент подання заяви про вихід (а.с. 72, а.с. 156-164, т.1), останнє є юридичною особою з дня його державної реєстрації та є правонаступником ОСОБА_4 акціонерного товариства "Волинська пересувна механізована колона № 8", його майна та землі (державний акт на право постійного користування землею №6 від 19.02.1996 (а.с. 18, т.1). Код ЄДРПОУ товариства - 05539436, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 125-133, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 був учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8", що підтверджується Статутом товариства (п. 1.2 Статуту, а.с. 67, т.1, зворот) та витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, з розміром внеску до статутного фонду - 26 945,00 грн., що становить 11,564% частки в статутному капіталі (а.с. 125-133, т.1).

05.07.2013 Товариством з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" за вх. №27 зареєстровано подану ОСОБА_1 нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна колона №8" з поверненням вкладу в натуральній формі з моменту вирішення даної заяви по суті на загальних зборах товариства (а.с. 94-95, т.1).

Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи, протоколом загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" від 23.04.2014, зокрема п. 9 порядку денного передбачено розгляд питання про вихід учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з складу учасників (засновників) Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" і виділ їм у приватну власність частини нерухомого майна товариства (а.с. 96-110, т.1).

По даному питанню рішенням зборів учасників товариства від 23.04.2014 вирішено:

"З метою збереження цілісності майнового комплексу ТДВ "Волинська ПМК-8" та недопущення розпаду підприємства на частини, що забезпечить можливість пошуку інвестора для відновлення повноцінної виробничої діяльності підприємства, керуючись чинним законодавством України та установчими документами товариства, відмовити учасникам товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна колона №8" ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у виділенні їм у приватну власність частин нерухомого майна ТДВ "Волинська ПМК-8" в натуральній формі, вказаних ними у поданих до загальних зборів заявах про вихід їх зі складу учасників (засновників) товариства, та надати згоду про вихід зі складу учасників (засновників) ТДВ "Волинська ПМК-8" учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з виплатою їм у грошовому виразі вартості частини майна товариства, пропорційній їхнім часткам у статутному капіталі ТДВ "Волинська ПМК-8", при бажанні заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_5

- дозволити заявникам й інший варіант виходу з складу учасників товариства: надати згоду на продаж часток у статутному капіталі ТДВ "Волинська ПМК-8" учасниками (засновниками) ТДВ "Волинська ПМК-8" ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у порядку, передбаченому статутом товариства за результатами розгляду п. 8 порядку денного (а.с. 96-110, т.1).

Також в реєстраційній справі наявний протокол загальних зборів учасників товариства, на яких прийняте рішення виплатити вибувшому зі складу учасників товариства ТДВ "Волинська ПМК-8" ОСОБА_1 в повному обсязі вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі ТДВ "Волинська ПМК-8" - 11,5644%, розрахованої на дату отримання товариством заяви ОСОБА_1 про вихід з товариства - 05.07.2013 з розміру чистих активів ТДВ "ПМК-8" згідно фінансового звіту за II квартал 2013р. в сумі 45 831,56 грн. (а.с. 111-118, т.1).

22.04.2015 платіжним дорученням №29 ТзДВ "Волинська ПМК-8" перерахувала ОСОБА_1 45 831,56 грн. з призначенням платежу "Повна вартість частки майна" (а.с. 170, т.1).

Відповідно до ст. 88 ГК України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства, що кореспондується з нормами ст. 10 Закону України «Про господарські товариства». Аналогічні положення містяться у п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти з товариства.

Статтею 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою визначення ідеальної частки 11,564%, в грошовому еквіваленті з врахуванням індексу інфляції відповідною експертизою про оцінку вартості об'єктів: частини виробничо-лабораторного корпусу (кімнати колишньої бухгалтерії) площею 52.00 кв.м. частковою залишковою вартістю 8 600 гривень; розчинно-бетонного вузлу 15 куб.м./год з цехом по виготовленню стінових блоків загальною вартістю 31064.00 гривень; частини доріг і площадок та асфальтно-бетонного покриття при частині об'єкта нерухомості загальною площею 3450 кв.м. залишковою вартістю 26 484 гривень. згідно додатку №1 до передавального ОСОБА_4 акціонерного товариства - товариству з додатковою відповідальністю ("Волинська ПМК- 8") від 11.02.2011. Просить призначити та провести експертну оцінку ринкової вартості вищезазначених об'єктів станом на час розгляду справи.

Пунктом 1.2 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" із змінами і доповненнями в редакції на момент подання заяви про вихід (а.с. 72, а.с. 156-164, т.1) передбачено, що засновником і учасником товариства є, зокрема ОСОБА_1.

Частиною 1 пункту 5.6 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" із змінами і доповненнями в редакції на момент подання заяви про вихід (а.с. 72, а.с. 156-164, т.1), зазначено, що учасник товариства може вийти з нього з обов'язковим поданням до товариства нотаріально посвідченої заяви про вихід у строк, не пізніше ніж за три місяці до виходу з товариства

Відповідно до ч. 1, 2 п. 5.6 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" із змінами і доповненнями в редакції на момент подання заяви про вихід (а.с. 72, а.с. 156-164, т.1), при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Частина майна, що підлягає поверненню в натурі, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату виходу учасника або на дату його смерті (п. 5.7 Статуту) (а.с. 65-67).

Відповідно до частини першої, другої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, майнові права є неспоживною річчю, майнові права визнаються речовими правами. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майном визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК ( 435-15 ) та Закону про господарські товариства (1576-12 ) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Вищий господарський суд України у п. 4.19 Постанови Пленуму №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (далі - Постанова) роз'яснив, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно та зобов'язання підприємства обліковуються на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерела їх формування. Тому вартість частини майна товариства, пропорційної частці в статутному капіталі, що підлягає виплаті учаснику, за загальним правилом, визначається на підставі балансу товариства, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку також здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У п. 4.20 Постанови вказано, що учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунку на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Таким чином, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

З доказів, наявних в матеріалах справи, судом вбачається, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 05.03.2016 у справі № 903/146/16 Головним управлінням статистики у Волинській області фінансову звітність Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" за 2013, 2014, 2015 роки. З вказаних звітів вбачається, що статутний капітал за 2013, 2014, 2015 роки становить 233 000,00 грн., додатковий капітал - 1 183 050,03 грн.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в листі помилково вказано "Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8", оскільки код ЄДРПУО 05539436 належить Товариству з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" (а.с. 140-143, т.1).

Також до матеріалів справи долучено фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТДВ "ВМПК-8" за перше півріччя 2013 та розрахунок частки учасника ТДВ "ВПМК-8" ОСОБА_1 станом на 05.07.2013 відповідно до фінансового звіту за 2013 (а.с. 172, 173, т.1).

З розрахунку вбачається, що відповідно до фінансового звіту за 2013 статутний капітал ТДВ "ВМПК-8" (рядок 300 фінансового звіту) складає 233 000,00 грн.; додатковий капітал (рядок 320 фінансового звіту) складає 1 183 050,03 грн.; збиток (рядок 350 фінансового звіту) складає 1 019 735,03 грн. Таким чином, розмір чистих активів ТДВ "ВМПК-8" (рядок 380 фінансового звіту) станом на 01.07.2013 становить 233 000,00+1 183 050,98-1 019735,03=396 315,95 грн.

Протоколом загальних зборів учасників товариства від 21.04.2015 прийнято рішення виплатити вибувшому зі складу учасників товариства ТДВ "Волинська ПМК-8" ОСОБА_1 в повному обсязі вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі ТДВ "Волинська ПМК-8" - 11,5644%, розрахованої на дату отримання товариством заяви ОСОБА_1 про вихід з товариства - 05.07.2013 з розміру чистих активів ТДВ "ПМК-8" згідно фінансового звіту за II квартал 2013 в сумі 45 831,56 грн. (а.с. 111-118, т.1).

Платіжним дорученням №29 від 22.04.2015 ТДВ "Волинська ПМК-8" перерахувала ОСОБА_1 45 831,56 грн. з призначенням платежу "Повна вартість частки майна", які значаться на рахунку позивача в АТ "Державний ощадний банк України", що не заперечується позивачем (а.с. 170, т.1).

Тобто, відповідачем дотримані вимоги статтей 116, 148 ЦК України, статті 54 Закону України «Про господарські товариства» щодо виплати вартості частини майна товариства, пропорційній частці позивача у статутному капіталі (11,564%), що становить 45 831,56 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та норми законодавства, що регулюють корпоративні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що посилання позивача на те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, визначається виключно із дійсної (ринкової вартості) об'єктів оцінки (частини виробничо-лабораторного корпусу (кімнати колишньої бухгалтерії) площею 52.00 кв.м. частковою залишковою вартістю 8 600 гривень; розчинно-бетонного вузлу 15 куб.м./год з цехом по виготовленню стінових блоків загальною вартістю 31064.00 гривень; частини доріг і площадок та асфальтно-бетонного покриття при частині об'єкта нерухомості загальною площею 3450 кв.м.), без урахування іншого майна товариства, є необґрунтованими.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 910/10168/13.

Отже, посилання позивача, що сума виплаченої йому частки майна товариства є необґрунтованою та одноосібне визначення позивачем ліквідного майно, яке останній вважає за необхідне оцінити для визначення вартості частки, суперечить статтям 148, 151 ЦК України та пунктам 5.6, 5.7 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" (в редакції на момент подання заяви).

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на те, що п. 5.6. Статуту товариства права на вимогу учасника повернення вкладу повністю або частково в натуральній формі, і в такому випадку згода товариства не потребується, оскільки повернення вкладу в натуральній формі передбачає його внесення у такій формі. Позивач вніс вклад коштами в розмірі 26 945,00 грн., пропорційна частка в статутному капіталі становить 11,564%, що ним не заперечено. Тому вимога позивача оцінити конкретні об'єкти, одноосібно ним визначені, за відсутністю згоди товариства, є безпідставною, порушує інтереси інших 118 учасників (засновників) і задоволенню не підлягає.

Окрім того, п. 6.9 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона № 8" із змінами і доповненнями в редакції на момент подання заяви про вихід (а.с. 72, а.с. 156-164, т.1) для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених законом, може призначатися аудиторська перевірка. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка.

Таким чином, учасник товариства, в т.ч. позивач - ОСОБА_1 не позбавлений був скористатись правами, визначеними п. 6.9 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Волинська пересувна механізована колона №8" (в редакції на момент подання заяви), однак в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, оскільки є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення господарського суду Волинської області від 19.04.16 у справі № 903/1/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3.Справу № 903/146/16 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Коломис В.В.