Рішення

від 25.08.2016 по справі 2-879/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-879/08 Провадження № 22-ц/773/1296/16 Головуючий у 1 інстанції: Пікула Н.В. Категорія: 6 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів - Грушицького А.І., Свистун О.В.,

за участю:

секретаря Концевич Я.О.,

представника позивачів: ОСОБА_1,

особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2,

представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 червня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд з вищевказаним позовом. В обгрунтування заявленого позову покликалися на те, що рішенням Володимир-Волинського міського суду від 17 грудня 1985 року за позивачами залишено у приватній власності будинок з надвірними будівлями по вул. Полупанова (на даний час перейменована на Борисоглібську), 14, а 1 серпня 1996 року Волинським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення про визнання за позивачами права власності по ? його частині, за кожним зокрема. 25 квітня 2000 року на ім'я позивача ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 369 кв.м. для обслуговування вказаного житлового будинку та господарських споруд. Без належного дозволу та затвердженого проекту, позивачами була проведена реконструкція належних їм на праві власності частин житлового будинку під дві окремі квартири, а також проведена реконструкція господарської будівлі під два окремих господарських приміщення, побудована літня кухня, вольєр, вбиральня, які відповідають державним, будівельним, екологічним та санітарним нормам та не порушують права інших осіб, а тому просили визнати за ОСОБА_5 право власності на самочинно реконструйовану належну ? частину житлового будинку під квартиру номер 1 (один), яка згідно технічного паспорта складається з коридора 1-1 площею 3, 8 кв.м., ванни 1-2 площею 3, 0 кв.м., вбиральні 1-3 площею 1,2 кв.м., кухні 1-4 площею 8,7 кв.м., жилої кімнати 1-5 площею 14, 4 кв.м., жилої кімнати 1-6 площею 14, 4 кв.м., коридора 1-7 площею 5, 8 кв.м., жилої кімнати 1-8 площею 11, 2 кв.м., і прибудови до будинку та на господарські будівлі і споруди, які знаходяться по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський, Волинської області та за ОСОБА_4 право власності на ? частину житлового будинку під квартиру номер 2 (два), яка згідно технічного паспорта складається з кухні 2-1 площею 24, 5 кв.м., кладової 2-2 площею 2, 0 кв.м., коридора 2-3 площею 1,9 кв.м., ванни 2-4 площею 8, 5 кв.м., жилої кімнати 2-5 площею 25, 6 кв.м., жилої кімнати 2-6 площею 8, 1 кв.м. на першому поверсі будинку, коридора 2-7 площею 2, 3 кв.м., жилої кімнати 2-8 площею 7,8 кв.м., жилої кімнати 2-9 площею 28, 3 кв.м., жилої кімнати 2-10 площею 22, 2 кв.м. на другому поверсі будинку і прибудови до будинку та на господарські приміщення, гараж, літню кухню, вольєр, вбиральню, які розташовані по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський, Волинської області.

24 червня 2008 року рішенням Володимир-Волинського міського суду позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на самочинно реконструйовану належну ? частину житлового будинку під квартиру номер 1 (один), яка згідно технічного паспорта складається з коридора 1-1 площею 3, 8 кв.м., ванни 1-2 площею 3, 0 кв.м., вбиральні 1-3 площею 1,2 кв.м., кухні 1-4 площею 8,7 кв.м., жилої кімнати 1-5 площею 14, 4 кв.м., жилої кімнати 1-6 площею 14, 4 кв.м., коридора 1-7 площею 5, 8 кв.м., жилої кімнати 1-8 площею 11, 2 кв.м., і прибудови до будинку та на господарські будівлі і споруди, які знаходяться по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський, Волинської області.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину житлового будинку під квартиру номер 2 (два), яка згідно технічного паспорта складається з кухні 2-1 площею 24, 5 кв.м., кладової 2-2 площею 2, 0 кв.м., коридора 2-3 площею 1,9 кв.м., ванни 2-4 площею 8, 5 кв.м., жилої кімнати 2-5 площею 25, 6 кв.м., жилої кімнати 2-6 площею 8, 1 кв.м. на першому поверсі будинку, коридора 2-7 площею 2, 3 кв.м., жилої кімнати 2-8 площею 7,8 кв.м., жилої кімнати 2-9 площею 28, 3 кв.м., жилої кімнати 2-10 площею 22, 2 кв.м. на другому поверсі будинку і прибудови до будинку та на господарські приміщення, гараж, літню кухню, вольєр, вбиральню, які розташовані по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський, Волинської області.

Особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним через неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 4 липня 2002 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 51).

17 грудня 1985 року рішенням Володимир-Волинського районного суду, яке набрало законної сили за відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у власності залишено будинок з надвірними будівлями в м. Володимир-Волинський по вул. Полупанова, 14 (в подальшому перейменована на вул. Борисоглібську) (а.с. 19-20).

1 серпня 1996 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано право власності на вищевказаний житловий будинок, по ? частині за кожним зокрема, про що вчинено запис в реєстрову книгу за № 2453.

25 квітня 2000 року на ім'я ОСОБА_4 було видано Державний акт серія ІІ- ВЛ № 005543 на право приватної власності на земельну ділянку площею 369 кв.м. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Сторонами не заперечується, що без отримання відповідних погоджень та дозвільних документів , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було самочинно внесено зміни в забудову земельної ділянки АДРЕСА_1 при реконструкції двох належних частин житлового будинку під дві окремі квартири, самочинно реконструйовано господарську будівлю під два окремих господарських приміщення та самочинно побудовано літню кухню, вольєр та вбиральню.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч. 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Слід зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1.Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 року № 146 (далі - Методичні рекомендації № 146).

Таким чином, норма частини першої статті 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об'єкта нерухомості, у результаті якої об'єкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо; розділ 3.4 Методичних рекомендацій № 146).

При цьому, за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Крім того, вирішуючи питання про законність набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, суди повинні враховувати, що за положеннями ст. 376 ЦК України право власності на нерухоме майно може бути визнано за особою лише за умови, що таке будівництво не є самочинним у розумінні ст. 376 ЦК України.

Поза увагою суду залишилося те, що визнання судом права власності на самочинно побудоване (реконструйоване) нерухоме майно можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Доказів в підтвердження звернення до компетентних органів для узаконення самочинного будівництва суду надано не було.

Разом із тим, сторонами не заперечувалось, що внаслідок проведених після спадкування добудов та реконструкцій спірного будинку під квартиру № 1 вартість будинковолодіння істотно збільшилась.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що реконструкція ? частини квартири номер 1 (один) та прибудови до будинку та господарські приміщення, гараж, літня кухня, вольєр, вбиральня, які розташовані по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський, Волинської області, на які за позивачем ОСОБА_5 визнано право власності здійснені за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, рішення в означеній частині порушує права та законні інтереси ОСОБА_2, а тому у зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст .ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 задовольнити частково .

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 червня 2008 року у даній справі в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на ? частину будинку під квартиру номер 1 (один), яка згідно технічного паспорта складається з коридора 1-1 площею 3, 8 кв.м., ванни 1-2 площею 3, 0 кв.м., вбиральні 1-3 площею 1,2 кв.м., кухні 1-4 площею 8,7 кв.м., жилої кімнати 1-5 площею 14, 4 кв.м., жилої кімнати 1-6 площею 14, 4 кв.м., коридора 1-7 площею 5, 8 кв.м., жилої кімнати 1-8 площею 11, 2 кв.м., і прибудови до будинку та на господарські будівлі і споруди, які знаходяться по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський - скасувати.

В позові ОСОБА_5 до Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану частину житлового будинку під квартиру номер 1 (один) по вул. Борисоглібській, 14 в м. Володимир-Волинський - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді