Постанова

від 25.08.2016 по справі 814/341/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року Справа № 814/341/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Ф. Середи , розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбуд Миколаїв ЛТД», м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082201 від 17.01.2015 року,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбуд Миколаїв ЛТД» (надалі - позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач) № 0000082201 від 17.01.2015 року.

В обґрунтування свого позову ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД» зазначило, що нормами чинного податкового законодавства не підтверджується наявність порушень з боку підприємства, отже, і підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти адміністративного позову заперечує, у письмових запереченнях зазначив, що позивачем у перевіряємий звітній період було занижено податок на додану вартість на загальну суму 154 505, 00 грн., отже податкове повідомлення-рішення № 0000082201 від 17.01.2015 року винесено правомірно та підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження,позовні вимоги та заперечення підтримали.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Спеціалістами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Маренгоні" за липень - вересень 2014 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ "Маренгоні" у липні - вересні 2014 року та відповідно правомірності відображення зазначених операцій в податковому обліку.

За результатами перевірки складено Акт № 6630/14-02-22-01/34511098 від 26.12.2014 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 103003 грн., в т.ч. по періодам: липень 2014 року - 16113 грн., серпень 2014 року - 172014 грн., вересень 2014 року - 69686 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ 17.01.2015 року було оформлено податкове повідомлення-рішення № 0000082201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1003003 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51502 грн. Загальна сума боргу: 154505 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися взаємовідносини позивача з:

ТОВ «Маренгоні» (код ЄДРПОУ 34319308) - правовідносини з позивачем відбувались на підставі наступних договорів:

договір підряду № 25 від 01.07.2014 р. (роботи по технічному обслуговуванню кондиціонерів та ремонтні роботи покрівлі на об'єкті замовника (позивача);

договір поставки № 26 від 01.07.2014 р. (придбання будівельних матеріалів);

договір підряду № 30 від 01.08.2014 р. (роботи по технічному обслуговуванню кондиціонерів та ремонтні роботи покрівлі на об'єкті замовника (позивача);

договір підряду № 31 від 01.09.2014 р. (роботи по технічному обслуговуванню кондиціонерів та ремонтні роботи покрівлі на об'єкті замовника (позивача);

На виконання умов договорів № 25 та № 26 від 01.07.2014 р. ТОВ «Маренгоні» відвантажило позивачу будівельні матеріали та виконало роботи, на підтвердження чого в липні 2014 року виписало податкові накладні, перелічені на стор. 12 акту перевірки на загальну суму ПДВ 16113,38 грн., що відповідає задекларованій позивачем сумі податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Маренгоні» (підтверджено актом перевірки на стор. 9). Щодо подальшого використання товарів та послуг, придбаних у ТОВ «Маренгоні» в липні 2014 року в акті перевірки зазначено, що зазначені в актах виконаних робіт послуги були включені до наступних актів виконаних робіт, підписаних між позивачем (генпідрядником) та замовниками:

- ТОВ «Санаторій Борисфен» (акт № ПБ-2031 від 07.07.2014 р);

- Національний банк України (акт № ПБ-033 від 14.07.2014 р.);

- ПАТ «Миколаївгаз» (акт № ПБ-036 від 22.07.2014 р.);

- ПАТ КБ «Приватбанк» (акт № ПБ-029; № ПБ-030 від 01.07.2014 р.);

Будівельні матеріали, які були придбані в липні 2014 р. у ТОВ «Маренгоні», позивач оприбуткував на складі, про що зазначено на стор. 14 акту перевірки. Також в акті перевірки зазначено, що заборгованість позивача перед ТОВ «Маренгоні» відсутня.

В серпні 2014 року було придбано у ТОВ «Маренгоні» будівельних матеріалів на загальну суму 279006,1 грн. крім того ПДВ 55801,23 грн. - стор. 14 акту. Частину будматеріалів - 10 т. профнастилу на суму 38597 грн. було повернуто, про що виписані коригуючи податкові накладні та накладні на повернення. Решту суми ПДВ 17204,23 грн. було включено до складу податкового кредиту серпня 2014 року (стор. 10 акту).

Податковий кредит вересня 2014 року в сумі 69686,02 грн. був сформований на підставі операцій з придбання будматеріалів та ремонтних робіт (стор. 10 акту) перелік накладних та актів виконаних робіт зазначений на стор. 17 акту.

Щодо подальшого використання товарів та послуг, придбаних у ТОВ «Маренгоні» у вересні 2014 року в акті перевірки зазначено, що зазначені в актах виконаних робіт послуги були включені до наступних актів виконаних робіт, підписаних між позивачем (генпідрядником) та замовниками:

- ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», філія у м. Миколаєві (акт № ПБ-049 від 09.09.2014 р);

- ПАТ «Державний ощадний банк України» (акт № ПБ-055 від 30.09.2014 р.);

- Управління освіти Миколаївської міської ради (акт № ПБ-045, ПБ-046 від 02.09.2014 р.);

Будівельні матеріали, які були придбані у вересні 2014 р. у ТОВ «Маренгоні», позивач оприбуткував на складі, про що зазначено на стор. 23 акту перевірки. Також в акті перевірки зазначено, що заборгованість позивача перед ТОВ «Маренгоні» відсутня.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, податковий кредит позивача за операціями з ТОВ «Маренгоні» склав: липень 2014 року - 16113,38 грн.; серпень 2014 року - 17204,23 грн. та вересень 2014 року - 69686,02 грн.

Всього за операціями з ТОВ «Маренгоні» позивач включив до податкового кредиту 103003,63 грн. - саме ця сума і склала основний платіж, донарахований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000082201 від 17.01.2015 р.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано видаткові та податкові накладні.

Висновки відповідача про нереальність господарських відносин позивача з ТОВ "Маренгоні", серед іншого, ґрунтуються на актах документальних перевірок. В актах перевірок встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та їх подальшої реалізації. Господарські операції з підприємствами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правих наслідків та мають ознаки безтоварних операцій.

З даного приводу суд зазначає, що вказані акти перевірок не є беззаперечним доказом нереальності взаємовідносин позивача з його контрагентом, оскільки відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова та видаткова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстр податкових накладних. Ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи відповідачем не доведено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "Маренгоні" суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбуд Миколаїв ЛТД» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області № 0000082201 від 17.01.2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Ф. Середа