Постанова

від 23.08.2016 по справі 915/102/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2016 р.Справа № 915/102/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Л. Воронюк

Т.А. Величко

При секретарі І.М. Станковій Склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №609 від 19.08.2016 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.08.2016.

За участю представників сторін:

Від ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. - Шевчук С.В.

Інші представники учасників провадження нв судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А.

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2016 р.

по справі № 915/102/13

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Десла" м. Миколаїв

кредитори:

1) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;

2) Приватне підприємство "Пако" м. Херсон;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" м. Херсон;

4) Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" м. Київ

за участю арбітражного керуючого ліквідатора боржника Постика Андрія Леонідовича

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15 січня 2013 року порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Десла» (у наступному за текстом - ТОВ «Десла») за особливостями провадження відповідно до статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до набрання чинності Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2013 р. боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Постику А.Л.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2016 р. (суддя Давченко Т.М.) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; вирішено ліквідувати юридичну особу - ТОВ «Десла»; повноваження ліквідатора, а також провадження у справі припинені тощо.

Не погоджуючись з цією ухвалою, публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») просить в апеляційній скарзі її скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у затверджені звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки ліквідатор при реалізації іпотечного майна не отримував в порушення Закону про банкрутство згоди заставного кредитору. Окрім цього, скаржник зазначає про порушення під час реалізації майна на аукціоні вимог ст. ст. 57, 65, 66 Закону про банкрутство щодо встановлення початкової вартості та вартості продажу майна на торгах.

В відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк» без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Десла» порушено до набрання чинності Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року, а тому згідно до приписів пункту 1-1 Розділу Х Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року до даних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до набрання чинності Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року, а в частині положень, що регулюють продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, застосовуються вимоги, передбачені саме Законом про банкрутство в редакції Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого до набрання чинності Закону № 4212-VІ, як спеціальні норми права, превалювали у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України № 2343-XII від 14.05.1992 року) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст. 25 Закону про банкрутство.

В силу ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) банкрута.

Статтею 49 Закону про банкрутство в редакції Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частинами 4-7 зазначеної норми визначено, що суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону (ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство).

Згідно до ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, вимоги до змісту якого визначено ст. 59 цього Закону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Відповідно до вимог статті 69 Закону про банкрутство протокол про проведення аукціону складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Згідно до ст. 32 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року) після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявлення ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 11 липня 2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Десла» на загальну 1 922 990,85 грн., у тому числі вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» на суму 1 834 689,20 грн., з яких: кредиторські вимоги в сумі 505 000 грн. забезпечені іпотекою майна банкрута.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором проведено інвентаризацію майна ТОВ «Десла», в результаті якої було виявлено рухоме майно, а також нежитлові приміщення підвалу, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 33-А. Заставодержателем даного майна є ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Окрім цього, з метою пошуку майна банкрута ліквідатором направлено численні запити до реєструючих органів та отримані відповіді, з яких встановлена відсутність майна та майнових прав банкрута на майно, окрім того, що було виявлено ліквідатором під час інвентаризації, зокрема, Головного управління Держземагенства у Миколаївській області, інспекції Держтехнагляду Миколаївської облдержадміністрації, відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області, Управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області, Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області, Державної авіаційної служби України, капітана Миколаївського Морського торгівельного порту, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також відповідна

інформація щодо майна банкрута досліджена з відомостей із Реєстру прав власності на нерухоме майно, із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, із Державного реєстру іпотек, одержана інформація щодо виконавчих проваджень від Заводського відділу ДВС. Згідно до інформації ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва виявлені поточні рахунки банкрута.

До того ж, згідно із довідкою Головного управління регіональної статистики № 23-07/1336 від 29.07.2015 р. ТОВ «Десла» не значиться засновником суб'єктів господарської діяльності.

На виконання своїх повноважень ліквідатором розпочато процедуру реалізації майна ТОВ «Десла» з метою погашення вимог кредиторів.

Порядок реалізації виявленого майна було погоджено з кредиторами, у тому числі з ПАТ «ВіЕйБі Банк», про що свідчить протокол засідання комітету кредиторів від 12.09.2014 р. (а.с. 163, т.3).

03 квітня 2014 року у газеті «Рідне Прибужжя» опубліковане оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора з продажу майна ТОВ «Десла» із датою проведення конкурсу 10 квітня 2014 року.

На дату проведення конкурсу заяву подано лише Універсальною біржею «Південь».

10 квітня 2014 року між УБ «Південь» та ТОВ «Десла» укладено договір на організацію продажу нежитлових приміщень підвалу, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 33-А з аукціону.

На неодноразові клопотання ліквідатора щодо надання згоди на реалізацію заставного майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» відповіді не надав у зв'язку із чим ліквідатором тричі замовлялася незалежна оцінка з визначення вартості майна.

Згідно із висновком експерта вартість нежитлових приміщень визначена в сумі 530 179 грн.

15 січня 2015 року на сайті Вищого господарського суду України та 21 січня 2015 року на сайті Міністерства юстиції України опубліковане оголошення про проведення 17.02.2015 р. аукціону з продажу нежитлових приміщень підвалу, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 33-А із визначенням початкової вартості майна в сумі 1 922 990,85 грн., що дорівнює сукупності визнаних у встановленому Законом про банкрутство вимог кредиторів.

Зазначений аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю учасників.

06.02.2015 р. на сайті Вищого господарського суду України та 13.02.2015 р. на сайті Мінюсту України опубліковане оголошення про проведення аукціону з продажу зазначеного майна банкрута за початковою вартістю 530 179 грн., але торги визнані такими, що не відбулися у зв'язку із відсутністю учасників.

08 квітня 2015 року на сайті Вищого господарського суду України та 16.04.2015 р. на сайті Мінюсту України опубліковане оголошення про проведення повторного аукціону із визначенням початкової вартості в сумі 424 143,20 грн., що становить 20 % від первісної початкової вартості. Однак цей аукціон також не відбувся.

21 травня 2015 року на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковане оголошення про проведення 24 червня 2015 року другого повторного аукціону з продажу майна банкрута із встановленням початкової вартості в сумі 339 314,56 грн.

25 червня 2015 року організатор аукціону УБ «Південь» на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України повідомив про те, що 24 червня 2015 року на другому повторному аукціоні з продажу майна ТОВ «ДЕСЛА», а саме: лот № 328 - нежитлові приміщення підвалу, за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Чкалова, будинок 33а, переможцем аукціону визнане ТОВ «МАКТЕ», яким запропонована ціна 101 794,34 грн. без ПДВ, що підтверджується протоколом № 328 від 24.06.2015 р.

За результатами аукціону укладено договір купівлі-продажу від 03.07.2015 р. та акт про передання права власності на нерухоме майно від 03.07.2015 р.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна погашено витрати на послуги УБ «Південь», витрати ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури та оплачено послуги ліквідатора.

За час процедури банкрутства дії ліквідатора не оскаржувались.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про відсутність у банкрута оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутність можливості відновити платоспроможність. Також господарським судом надано оцінку доводам ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо можливих порушень Закону про банкрутство під час проведення аукціону та їх було відхилено з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи правомірності дій з приводу проведення аукціону із наданням ним належної юридичної оцінки.

Посилання ПАТ «ВіЕйБі Банк» на порушення ліквідатором ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство щодо реалізації майна без згоди заставного кредитора, колегія суддів вважає безпідставними.

Дійсно, виходячи з вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує.

Одночасно з цим, згода забезпеченого кредитора не є єдиним способом для здійснення продажу забезпеченого майна, оскільки у випадку незгоди заставного кредитора, в залежності від обставин конкретної справи, такий продаж може бути здійснено за згодою суду, що прямо передбачено зазначеною вище нормою права.

Відповідна правова позиція також викладена й у постановах Вищого господарського суду України від 17.02.2015 р. у справі № 922/5327/13, а також від 19.04.2016 р. по справі № 915/684/14.

Ліквідатор ТОВ «Десла» неодноразово звертався до ПАТ «ВіЕйБі Банк» за згодою на реалізацію заставного майна, однак такої згоди не отримав, у зв'язку із непогодженням кредитора із висновками незалежної оцінки щодо вартості майна, що стало підставою для звернення ліквідатора до суду про надання згоди саме господарським судом.

При цьому, оцінка вартості приміщень здійснена сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності.

До того ж, ПАТ «ВіЕйБі Банк» не скористався своїм правом оскарження висновків незалежної оцінки, як це передбачено ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 24.09.2014 р., від 24.11.2014 р. та від 02.12.2014 р. зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» у десятиденний термін надати суду свої доводи стосовно оцінки майна банкрута, яке підлягає реалізації, але ці вимоги скаржником виконані не були.

Відтак, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.12.2014 р. було задоволено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна банкрута. Зазначене судове рішення не оскаржувалося та не скасоване у встановленому законом порядку.

Таким чином, реалізація заставного майна була здійснена за рішенням суду, що в цілому відповідає вимогам Закону про банкрутство.

Необгрунтованими вважає колегія суддів й твердження ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо порушень ст.ст. 65, 66 Закону про банкрутство стосовно реалізації заставного майна за заниженою ціною.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 65 Закону про банкрутство якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

За приписами статті 66 зазначеного Закону якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Аналогічні положення містяться й у договорі на організацію аукціону № 07/14 від 10.04.2014 р.

Відтак, зниження початкової вартості відбувалося згідно до вимог Закону про банкрутство та умов договору № 07/14 від 10.04.2014 р.

Не може погодитися судова колегія з посиланнями скаржника щодо неправильного визначення організатора аукціону без проведення конкурсу, оскільки доказів цього не надано. Навпаки, матеріали справи містять оголошення в газеті «Рідне Прибужжя» про проведення конкурсу.

При цьому, заява товарної біржі «Електронні торги України», яка була запропонована ПАТ «ВіЕйБі», подана 05 вересня 2014 року, тобто вже після проведення конкурсу 10 квітня 2014 року, укладення ліквідатором банкрута договору від 10.04.2014 р. із УБ «Південь» та затвердження судом організатора аукціону ухвалою суду від 17.04.2014 р.

Одночасно з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо неправомірного розподілу ліквідатором виручених від продажу заставного майна коштів на погашення витрат ліквідатора та оплату його послуг.

Так, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя згідно з положеннями абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону про банкрутство у редакції, чинній до набрання чинності Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються у першу чергу на задоволення вимог, забезпечених заставою.

Отже, законодавець чітко визначив процедуру внесення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, до реєстру вимог кредиторів та задоволення таких вимог, вказавши, що майно боржника, яке є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 3-20гс15 та у постанові Вищого господарського суду України від 26 травня 2015 року у справі № 32/17-352-2011.

Суд першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ «Десла» не звернув уваги на те, що вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна банкрута, залишились без задоволення.

Отже, висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що ліквідатором у повній мірі та законно проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31 Закону про банкрутство, не є вірними, оскільки зроблені без врахування норм ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство у редакції до набрання чинності Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 року, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі.

У відповідності до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.01.2016 р. у справі № 915/102/13 скасувати.

Справу передати для подальшого розгляду господарському суду Миколаївської області.

Копію постанови направити Миколаївській міській раді(54000 м. Миколаів вул. Адміральська 20 )для здійснення запису відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Десла» (ідентифікаційний код 30625224), проведеної на підставі ухвали господарського суду Миколаївської області від 18.01.2016 р. у справі № 915/102/13.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя Т.А. Величко