Ухвала

від 10.05.2011 по справі 2а-1328/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року справа №2а-1328/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

розглянула у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління Ровеньківської міської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі 2а-1328/11/1270 за позовом Комунального підприємства "Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління" Ровеньківської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Роженьки Луганської області про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2011 року №0000042342/0, №0000032342/0, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції 09 лютогог 2011 року з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Роженьки Луганської області про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2011 року №0000042342/0, №0000032342/0, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на ст. 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якою встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірним і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради (ідентифікаційний код 05472755) має статус юридичної особи, що підтверджується довідкою АБ № 068385 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.12.2010 року по 06.01.2011 року посадовими особами ДПІ в м.Ровеньки Луганської області проводилась планова виїзна перевірка Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради (код за ЄДРПОУ 05472755) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.01.2011 року № 2/23/05472755, в якому зафіксовано порушення,

В результаті чого, на підставі акту перевірки відповідачем 31.01.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042342/0, в якому зазначено про порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.

7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та збільшене податкове зобов'язання за основним платежем на суму 32 351 грн., визначені штрафні санкції у розмірі 8 088 грн.;

- № 0000032342/0, в якому зазначено про порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.

5.3.9 п. 5.3, п.п. п.6.1 п. 5.6, п.п. 5.6.2 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п. 8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшене податкове зобов'язання за основним платежем на суму 56 207 грн., визначені штрафні санкції у розмірі 14 052 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м.Луганська винесено вирок у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування. Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Вказаним вироком суду встановлено, що громадянин ОСОБА_3 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його ім'я Приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Громадянин ОСОБА_3 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття суб'єкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, прийнятий 02.12.2010 року, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність. Проте, оскільки, як зазначалось, на момент виникнення спірних правовідносин діяли вимоги Закону № 168, суд з урахуванням норм ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобов'язання з ПДВ саме нормам Закону № 168.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року № 233/2037, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №165).

п.2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 18 Порядку № 165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат та формування податкового кредиту позивачем надано документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори та податкові накладні, які підписані від імені ПП «КФ «Парадігма» громадянином ОСОБА_3 При цьому, як вказано вище, ця особа до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мала, документів не підписувала, доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам не надавала. Тобто, відповідальна особа, ПП «КФ «Парадігма» не підтвердив факт причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства. Отже, договори, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма» вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються нікчемними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що взаєморозрахунки між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не підтверджують факти отримання товарно-матеріальних цінностей, документи бухгалтерського та податкового обліку ( в тому числі, податкові накладні та договори) не мають статусу юридично значущих, вважаються нікчемними та не дають позивачу права на віднесення цих сум до валових витрат, та не дають позивачу права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції суд, що відповідач правомірно визначив позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління Ровеньківської міської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі 2а-1328/11/1270- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі 2а-1328/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів : О.О. Чебанов

ОСОБА_4

ОСОБА_5