Рішення

від 11.08.2009 по справі 12/94пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.09 р. Справа № 12/94пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.

присекретарі судового зас ідання Лозовій Н.С.

за участю представників ст орін

від позивача - Сергієнк о Н.І.

від відповідача - не з”яви вся

від першої третьої особи - Карацюба В.Л.

від другої третьої особи - н е з”явився

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом

Релігійної громади Церкв и Євангельських Християн-Б аптистів “Церква Христа Спасителя”, м. Маріуполь

до фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_5, м.Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору

- Маріупольська міськ а Рада, м. Маріуполь

- Головне управління міст обудування та архітектури, м . Донецьк

про визнання права власнос ті

СУТЬ СПОРУ

Релігійна громада Церк ви Євангельських Християн -Баптистів “Церква Христа Спасителя”, м.Маріуполь зве рнулася до господарського су ду з позовною заявою до Маріу польської міської Рада, м. Мар іуполь про визнання права вл асності на самочинно побудов ані об”єкти нерухомості.

В обгрунтування своїх поз овних вимог позивач посилаєт ься, що ним без належно затве рдженого проекту на земельні й ділянці, якою він користуєт ься на законних підставах, бу ли побудовані спірні об”єкт и нерухомості, ст.ст. 392, 376 ЦК Укр аїни.

Представник Маріупольськ ої міської Ради в судовому за сіданні пояснив, що доказів н аявності спору між позивачем та Маріупольською міською Р адою суду не надано, а тому, ос тання, є не належним відповід ачем по справі.

У зв”язку з вище зазначени м поясненням, позивач зверну вся до суду з клопотанням щод о заміни не належного відпов ідача на належного, а саме фіз ичної особи - підприємця О СОБА_5, м. Маріуполь

Клопотання судом задовол ено. Ухвалою суду від 03.08.2009 року здійснено заміну відповідач а.

Крім того, цією ж ухвалою в якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Маріупольську міську Раду.

СПД ОСОБА_5 звернувся д о суду з письмовим клопотанн ям щодо розгляду справи без й ого участі. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 15.07.2009 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, залучено Г оловне управління містобуду вання та архітектури.

Дослідивши обставини спр ави, вислухав пояснення пред ставників сторін господарсь кий суд встановив

07.05.1981 року між громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( як п родавцями) та Лівобережною громадою Евангельських хри стіян - баптистів ( як покупце м) підписано договір купівл і-продажу житлового будинку з надвірними побудовами, які й знаходиться в АДРЕСА_1, н а земельній ділянці 3621 кв.м. Вка заний договір зареєстрован о нотаріально.

Згідно довідки Донецько ї обласної державної адмініс трації Головного управління взаємодії з громадськістю т а у справах національностей і релігії

Релігійна громада Церкви Євангельських Христіян-Ба птистів “Церква Христа С пасителя” Орджонікідзевськ ого району м.Маріуполь Донец ької області є правонаступни ком Помісної церкви Євангель ських християн-баптистів.

21.07.1993 року виконком Маріуп ольської міської Ради народн их депутатів приймає рішенн я за № 309/2 “Про дозвіл церкви Єв ангельських християн бабтис тів будівництва молитовног о будинку по АДРЕСА_1”.

19.06.2007 року Маріупольською міською Радою приймається р ішення за № 5\13-2054 від 19.06.2007 року “ П ро надання земельної ділянки по вул. Народовольчеської, 46 в Ордожінікідзевському район і міста Релігійній громаді ц еркви Євангельських христия н-баптистів “Церков Христа Спасителя” Ордожонікідзе вського району, м. Маріуполь, Донецької області,” згідно я кого позивач отримав в тимча сове користування земельну ділянку площею 0,3990га, кадастр овий номер 1412300000:01:004:0099, розташован у за адресою по вул. Народовол ьчій,46 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь

Згідно преамбули зазначен ого вище рішення, у відповідн ості з договором купівлі-про дажу від 07.05.1981 р. за № 1545, Громаді Є вангельських християн-бапти стів належав житловий будино к з надворними побудовами по АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Орджо нікідзевського районної Рад и народних депутатів від 09.09.1981 з а № 352/1 затверджений акт прийом ки будівлі, яка переобладнан а під молитовний будинок по в ул. Народовольчій, 39.

На підставі вищевказаног о рішення, громаді було видан о реєстраційне свідоцтво Мар іупольським бюро технічної і нвентаризації від 23.09.1981 р. за № 39 на будівлю по вул. Народоволь чій, 39.

Рішенням виконкому Орджо нікідзевського районної Ра ди народних депутатів від 31.07.19 91 року № 353, затверджено зміна п оштової нумерації будинків п. Ляпіна та п.Найденовка, згі дно якого молитовний будинок вважався розташованим за ад ресою: вул. Народовольча,46.

Згідно пояснення предста вника позивача, спочатку буд инок складався з молитовного будинку з надворними побудо вами, площею 48,6 кв.м., двох сараї в, сарая з уборною, огорожа.

На цей час на земельній ді лянці, якою користується поз ивач, знаходяться, церков лі т Д-2, мансарда літ Д/м1. Д/м2, Д/м3 п ідвал літ Д/п, навіс літ Д1 -1, май данчик літ д1, д4 відкрита вера нда літ. д2, д3, майданчик літ д5, туалет літ Е-1, загальною площ ею 1787,7 кв.м., які розташовані за адресою м. Маріуполь вул. Наро довольча, 46.

Згідно висновку Бюро те хнічних експертиз , складено го 23.04.2009 року церков літ. д-2, манс арда літ Д/м1. Д/м2, Д/м3 підвал літ . Д/п, навіс літ д1, д4, відкрита ве ранда літ. д2, д3, майданчик літ . д5, туалет літ. Е-1, які розташов ані за адресою: м. Маріуполь, в ул. Народовольческа, 4б, відпов ідають ДБН В.2.2.-9-99 “Громадські б удівлі та споруди”,

Позивач просить суд визна ти за ним право власності на с амочинно побудовані об”єкти . Вказана позовна вимога підл ягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК Укра їни, власник майна може пред» явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільног о кодексу України встановлює , що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 Ц К України право власності ви никає на підставах не заборо нених законом, зокрема із пра вочинів. Право власності вва жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Стаття 41 Конституції Укр аїни закріплює, що кожен має п раво вільно володіти, корист уватися і розпоряджатися сво єю власністю, право приватно ї власності набувається в по рядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.

Власник володіє, користу ється та розпоряджається сво їм майном на власний розсуд, т а має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. ( ст. 319 ЦК Украї ни)

Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена в його здійснені лише у ви падках, прямо передбачених з аконом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК Ук раїни житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме ма йно вважаються самочинним бу дівництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети, або без належ ного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будіве льних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду п озивач є користувачем земель ної ділянки та володіє, розпо ряджається та користується с пірним майном.

При цьому, земельна ділян ка була виділена позивачу са ме для розміщення будівлі це ркви.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень. Сторонами не було довед ено, що визнання права власно сті на спірне майно порушує п рава та законні інтереси від повідача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірне майно не прийнято до експлуа тації, то суд зазначає наступ не.

Чинне законодавство пер едбачає декілька шляхів набу ття права власності на об'єкт и нерухомого майна. Положенн я Цивільного кодексу України щодо регулювання правових н аслідків самочинного будівн ицтва передбачають в якості способу набуття права власно сті на нього лише визнання в с удовому порядку.

Обов'язок власника чи іншо ї зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів само чинного будівництва не врег ульовано жодним нормативним актом.

На час розгляду справи і д о моменту звернення позивача до суду, власник земельної ді лянки або іншій орган, не зді йснював дії та не приймав ріш ень, спрямованих на ліквідац ію вказаного об'єкту самочин ного будівництва, та не інфор мував його власників щодо не можливості подальшого існув ання спірного майна.

Як зазначалося вище, згідн о висновку експертизи, спірн е майно придатно до експлуат ації та відповідає будівельн им нормам.

Вказаний висновок свідчи ть про відсутність порушень основних державних будівель них норм та можливість подал ьшої експлуатації будівель з а своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріп лює, що особа може бути позба влена права власності або об межена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачен их законом.

На цей час, право власност і на спірне майно не спростов ується жодною особою. В той же час, це право не може бути зар еєстровано з огляду на поруш ення встановленої процедури отримання дозвільної докуме нтації для проведення будіве льних робіт.

Відсутність альтернативн ої можливості вирішити подал ьшу долю об'єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правоустановчі документи на належне позива чу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами не рухомості.

Стаття 376 ЦК України, перед бачає необхідність вирішенн я подальшої долі самочинно з будованого майна саме в судо вому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК У країни, ст. 20 Господарського к одексу України, кожна особа м ає право на захист свого зако нного права чи інтересу в суд овому порядку, зокрема шляхо м визнання права власності.

За таких обставин, позовн і вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що визн ання права власності на само чинно збудоване майно в поря дку ст. 376 ЦК України, не перешко джає, в подальшому , у разі ная вності всіх необхідних докум ентів, прийняттю цього майна в експлуатацію та не позбавл яє відповідні органи прав, я к на створення комісії щодо п рийняття об”єкта в експлуата цію, так і на здійснення відп овідного контролю і прийнят тя заходів, встановлених сп еціальним законодавством.

З огляду на наведене та ке руючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК У країни, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за Релігійною гр омадою Церквою Євангель ских християн-баптистів «Ц ерков Христа Спасителя» Ор джонікідзевського району м. Маріуполь Донецької області право власності на самочинн о побудовані будівлі та спор уди Церкви Христа Спасит еля, а саме: церков літ Д-2, ман сарда літ Д/м1. Д/м2, Д/м3 підвал лі т Д/п, навіс літ Д1 -1, майданчик л іт д1, д4 відкрита веранда літ. д2, д3, майданчик літ д5, туалет л іт Е-1, загальною площею 1787,7 кв.м ., які розташовані за адресою м. Маріуполь вул. Народовольч а, 46.

Повний текст рішення під писано 17.08.2009 р.

Суддя