Ухвала

від 26.08.2016 по справі 205/5423/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1022/16 Справа № 205/5423/16-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представника ТОВ «ХОЗГРУП» ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «ХОЗГРУП» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2016 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ХОЗГРУП» ОСОБА_6 , порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт грошових коштів ТОВ «ХОЗГРУП» слід відмовити.

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ Ленінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно було задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (м.Київ, вул.Ліскова, буд.9).

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Експотранс-Д» (код ЄДРПОУ 33769287), за попередньою змовою з групою осіб, заді яли своє підприємство в незаконній схемі по імпорту товарів на підконтрольні вище зазначеним громадянам підприємства, таких як: ТОВ «Злін-інвест» (код ЄДРПОУ 36208825), ТОВ «Юнітранс ЮА» (код ЄДРПОУ 33338644), ТОВ «ТД ЮСОН» (код ЄДРПОУ 34562797), ТОВ «ЕЛЕКТРОСВІТБУД» (код ЄДРПОУ 38678142), ТОВ «ЗАВОД ПОЛІМЕРНИХ ВИРОБІВ «ФАРУТТІ» (код ЄДРПОУ 39864747), за заниженими цінами, порядком на 50 відсотків від вартості товару, із зазначенням в інвойсах вартості товарів нижче ринкової, а в подальшому реалізовувати їх за завищеною ціною через фіктивні підприємства, такі як: ТОВ «АЛАН-ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 35496741), ТОВ «МЕРКУРІЙ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 33254858), ТОВ «Моноліт-Центр» (код ЄДРПОУ 38096160), ТОВ «СПК-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37898821), ТОВ «ХОЗГРУП» (код ЄДРПОУ 35340372), ТОВ «КОМПСІ» (код ЄДРПОУ 31296770), ТОВ «Картаж ЛТД» (код ЄДРПОУ 37921841), ТОВ «КАЙЛАС-МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 37211210), ТОВ «ЛАЙТ СПАРК» (код ЄДРПОУ 38133427), ТОВ «РІСКО» (код ЄДРПОУ 36727695), ТОВ «ГРУПА «ЕКОТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 35543728), ТОВ «КОМПСІ-ІНТЕРТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33719131), ТОВ «ФЕС» (код ЄДРПОУ 7594910), ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОАПАРАТ» (код ЄДРПОУ 32433783), ТОВ «Велотрейд» (код ЄДРПОУ 30036332), дані підприємства також підконтрольні злочинному угрупуванню.

За даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12016040680001387 від 26 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що ТОВ "ХОЗГРУП" (код ЄДРПОУ 35340372) в ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805) (м. Київ, вул. Ліскова, 9) відкриті рахунки: НОМЕР_2 (українська гривня), по яких перераховувались кошти, про що свідчить витяг з електронної бази «податковий блок» ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

З клопотання слідчого вбачається, що з метою відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені вище банківські рахунки, що належать підприємству ТОВ "ХОЗГРУП" (код ЄДРПОУ 35340372) в ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що на даний час існують об`єктивні ризики того, що грошові кошти з вказаних рахунків можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що клопотання слідчого є обґрунтованим і законним, та прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти, що належать підприємству ТОВ «ХОЗГРУП».

Не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою про арешт майна, директор ТОВ «ХОЗГРУП» ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесена з порушенням кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню.

Вказує, що слідчий суддя, постановляючи ухвалу від 15.07.2016 року, не встановив та не перевірив наявність будь яких підстав для арешту майна, а тому наклавши арешт на майно, фактично, паралізував роботу підприємства, що є неприпустимим.

Також зазначає, що ані слідчий, ані прокурор не посилаються на жодний документ або інший доказ, який підтверджує причетність ТОВ «ХОЗГРУП» до розслідуваного кримінального правопорушення, що дає підстави для висновку про відсутність таких доказів. Крім того, розслідуване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а отже, зважаючи на те, що розслідувані події за даними запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань мали місце у 2010-2013 р.р., за ними збіг строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Звертає увагу на те, що висновок слідчого судді про заподіяння розслідуваним злочином шкоди державі не має будь-якого обґрунтування та суперечить положенням законодавства у сфері оподаткування, за яким заподіяння державі шкоди у виді ненадходження до бюджету сум податків та обов`язкових платежів може бути підтверджене виключно актом перевірки контролюючого органу.

Апелянт зазначає, що за змістом оскаржуваної ухвали слідчий суддя при її постановленні керувався положеннями ст. 170 КПК України в редакції Закону від 23.05.2013 р., що на той час вже не була чинною, а також з даної ухвали неможливо встановити, з якої підстави та з якою метою з числа передбачених процесуальним законом був накладений арешт.

Обгрунтовуючи необхідність поновлення строку апеляційного оскарження, апелянт зазначає, що копія оскаржуваної ухвали була ним отримана 18.08.2016 р.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, а також для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З наданих матеріалів вбачається, що кримінальне правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, полягає у тому, що у період 2010-2013 років посадові особи ТОВ «Експотранс-Д», діючи навмисно, з метою ухилення від антидемпінгового мита та несплати в повному обсязі митних платежів при імпорті товарно-матеріальних цінностей, що унеможливило визначення повного об`єкту оподаткування, чим спричинило втрати державного бюджету України в особливо великих розмірах та вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України. Таким чином, розслідуване кримінальне правопорушення не випливає з діяльності ТОВ «ХОЗГРУП», стосовно якого слідчий у своєму поданні зазначає лише, що це підприємство є фіктивним та через нього незаконно імпортовані товари були у подальшому реалізовані за завищеною ціною.

Разом з тим обставини, зазначені слідчим щодо ТОВ «ХОЗГРУП», виходять за межі розслідуваного кримінального правопорушення внесення службовими особами ТОВ «Експотранс-Д» завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, при цьому будь-які інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, фіктивного підприємництва тощо, предметом розслідування у даному кримінальному провадженні відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є.

Крім того, на підтвердження наявності зв`язку між діяльністю ТОВ «ХОЗГРУП» та розслідуваним кримінальним правопорушенням слідчий надає лише схеми та повідомлення оперативного підрозділу, що не може вважатися достатнім та об`єктивним обґрунтуванням.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що слідчий, порушуючи у своєму клопотанні питання про арешт грошових коштів з метою відшкодування заподіяних державі збитків та можливих цивільних позовів, у той же час не зазначає та не обґрунтовує, з чого складаються такі збитки, яким саме є їх розмір, як пов`язана діяльність ТОВ «ХОЗГРУП» з їх утворенням, з якої підстави відповідальність за ці збитки може бути покладена на апелянта.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим не доведена необхідність арешту майна ТОВ «ХОЗГРУП» та утримання майна цього підприємства державою, в тому числі обґрунтованість такого втручання в його діяльність та можливість реалізації завдання, для виконання якого було подане клопотання.

Також колегія судів зазначає, що на час постановлення оскаржуваної ухвали ст. 170 КПК України, що визначає завдання, мету та вичерпні підстави для арешту майна у межах кримінального провадження, діяла в редакції Закону від 18.02.2016 р. Слідчий суддя суду першої інстанції, не звернувши на це уваги, при вирішенні клопотання слідчого застосував ч. 3 ст. 170 КПК України у попередній редакції Закону від 23.05.2013 р., що містила істотно відмінні положення, що потягло постановлення невірного по суті рішення про арешт майна ТОВ «ХОЗГРУП» за відсутності підстав для цього, визначених чинним на час прийняття такого рішення процесуальним законом.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що арешт на майно ТОВ «ХОЗГРУП» був накладений слідчим суддею за відсутності достатніх підстав для цього та з істотним порушенням процесуального закону, що тягне необхідність задоволення апеляційної скарги.

Підстав для вирішення питання про поновлення ТОВ «ХОЗГРУП» строку апеляційного скарження ухвали слідчого судді від 15.07.2016 р. колегія суддів не вбачає зважаючи на те, що доводи апелянта про отримання копії даної ухвали 18.08.2016 р. наданими матеріалами не спростовуються, а отже з урахуванням положень ч.3 ст. 395 КПК України відсутні підстави для висновку про пропущення апелянтом цього строку.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ХОЗГРУП» ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Ленінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (м.Київ, вул.Ліскова, буд.9) ТОВ «ХОЗГРУП» залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: