Рішення

від 30.08.2016 по справі 304/822/16-ц

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/822/16-ц

Провадження № 2/304/304/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації (далі - орган опіки та піклування Перечинської РДА) звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_2 після народження сина ОСОБА_1 21 лютого 2016 року залишила його у пологовому будинку м. Ужгород, після чого її було переведено в обласний шкірно-венерологічний диспансер для подальшого лікування, а дитину переведено в обласну дитячу лікарню м. Мукачево, після чого - в дитяче відділення Перечинської центральної районної лікарні (далі - Перечинська ЦРЛ). 15 квітня 2016 року працівниками Перечинської ЦРЛ в присутності працівника органу внутрішніх справ України складено акт про покинуту дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я. З дня народження ОСОБА_2 відвідала сина лише один раз в обласній дитячій лікарні м. Мукачево. З 15 квітня 2016 року по теперішній час ані батько, ані ніхто з рідних чи близьких не виявив бажання забрати дитину із закладу на виховання. Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 21 квітня 2016 року №149 малолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, влаштовано на повне державне утримання і виховання в обласний Будинок дитини міста Свалява Закарпатської області. Відповідно до листа Перечинської ЦРЛ від 25 квітня 2016 року №186/02-12 ОСОБА_2, жителька АДРЕСА_1, перебуває на диспансерному обліку у лікаря дерматовенеролога з 11 березня 2016 року. Враховуючи наведене просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як таку, що покинула дитину в закладі охорони здоров'я та не забрала її з пологового будинку без поважної причини, стягнути з неї аліменти на користь обласного Будинку дитини міста Свалява Закарпатської області на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісячно, а також передати малолітню дитину органу опіки та піклування Перечинської РДА з метою подальшого її влаштування в дитячий заклад області.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явилася, подала заяву, у якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час і місце такого повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Також встановлено, що 15 квітня 2016 року працівниками Перечинської ЦРЛ у присутності працівника Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області та представника служби у справах дітей Перечинської РДА складено акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, з якого вбачається, що 14 квітня 2016 року о 14.40 год. в дитяче відділення Перечинської ЦРЛ доставлена дитина чоловічої статі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 21 по 24 лютого 2016 року перебувала у пологовому відділення УМПЦ, з 24 лютого до 14 квітня 2016 року - у обласній дитячій лікарні м. Мукачево, а з 14 квітня 2016 року переведена у Перечинську ЦРЛ за місцем реєстрації матері для подальшого нагляду. Мати дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, після пологів переведена з Ужгородського міського перинатального центру у обласний шкірно-венерологічний диспансер для подальшого лікування. Власне лікування мати не завершила. Дитину у обласній дитячій лікарні м.Мукачево відвідувала всього один різ (в середині березня). Місце перебування жінки протягом останнього місяця невідоме.

Крім цього встановлено, що розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 07 червня 2016 року № 198 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Перечин Закарпатської області надано статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, а розпорядженням від 21 квітня 2016 року №149 «Про влаштування малолітньої дитини ОСОБА_1 в обласний Будинок дитини міста Свалява» влаштовано малолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на повне державне утримання і виховання в обласний Будинок дитини міста Свалява Закарпатської області.

Факт ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини також підтверджується висновком органу опіки та піклування Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області від 07 червня 2016 року № 1529/02-13/16, в резолютивній частині якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також встановлено, що протягом усього цього часу ані батько, ані родичі з дозволу органу опіки та піклування не виявили бажання забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 143 СК України мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Як роз'яснено у п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Враховуючи те, що відповідачка не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування, а отже повністю відсторонилася від виконання батьківських обов'язків і не проявляє відносно неї щонайменшої турботи, тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав щодо її малолітньої дитини - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України, стягнути з неї аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачки, що відповідає положенням ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 18, 19, 150, 164 ч. 1 п. 1, 166, 183 СК України, ст. ст. 11, 88, 212-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь обласного Будинку дитини міста Свалява Закарпатської області (код ЄДРПОУ 01992660, м. Свалява, вул. Б.Хмельницького, №1 Закарпатської області), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 липня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Передати малолітню дитину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації з метою подальшого її влаштування в дитячий заклад області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Головуючий: Амарович В. П.