Рішення

від 23.08.2016 по справі 918/545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 р. Справа № 918/545/13

Господарський суд Рівненської області у складі суду: суддя Романюк Р.В., розглянувши справу за

позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №255/16 від 04 травня 2016 року);

від відповідача: ОСОБА_3, (довіреність №01/06/2016-01 від 01 червня 2016 року);

від третьої особи (Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607"): не з'явився

від третьої особи (Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів"): не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 банк Аваль" Рівненської обласної дирекції звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця", треті особи - ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" та ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.08.2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року, позов задоволено частково.

За наслідками касаційного перегляду справи, постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року та рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.2014 року скасовано, а справу направлено до господарського суду Рівненської області на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 21 травня 2015 року позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" за кредитним договором № 010/89-07/393 від 28.11.2007 року в сумі 535 125,62 грн., з яких: 500 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 33 972,61 грн. заборгованості за процентами, 1 153,01 грн. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення)(бланк серії ВВМ № 261787), посвідченим Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.10.2004 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3018. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року - нежилого приміщення, загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах - 2 391 897,00 грн. без ПДВ. В частині позовних вимог про звернення стягнення на майно у рахунок погашення заборгованості ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2015 року рішення господарського суду Рівненської області від 21 травня 2015 року залишено без змін.

Верховний Суд України, здійснивши касаційний перегляд справи, постанову Вищого господарського суду України від 14 грудня 2015 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 21 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29 листопада 2007 року № 010/89-07/054/г/1 в рахунок погашення заборгованості ВАТ "АТП - 15607" за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 010/89-07/389 у розмірі 905 732,88 грн. скасував і в цій частині справу передано до господарського суду Рівненської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 липня 2016 року справу прийнято до провадження у новому складі суду.

02 серпня 2016 року від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення початкової ціни предмету іпотеки.

Позивач проти проведення судової експертизи заперечив, зазначивши, що протягом судового розгляду справи експертні дослідження щодо визначення початкової ціни предмету іпотеки проводились вже двічі і підстав для проведення повторної чи додаткової експертизи з тих же питань немає.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

В даній справі неодноразово призначались судові будівельно-технічні експертизи для встановлення початкової ціни предмету іпотеки і в матеріалах справи наявні два експертних висновки які є чинними. Так зокрема, в матеріалах справи міститься висновок повторної судово будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 134-177), який дає можливість суду визначити початкову ціну предмету іпотеки, у випадку задоволення позову.

Твердження відповідача про можливу невідповідність даних, наведених у цьому висновку у зв'язку із спливом часу, не приймається судом до уваги, оскільки суд визначає лише початкову ціну предмету іпотеки, яка може бути зменшена (уцінка) чи збільшена в процесі проведення прилюдних торгів, у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд приймає до уваги, що за клопотанням відповідача 18.03.2015р. судом було призначено у справі третю судову будівельно-технічну експертизу, однак вказані дослідження проведені не були у зв'язку з неоплатою останнім їх вартості. Заявлення відповідачем повторного клопотання про призначення у справі судової експертизи може свідчити про зловживання стороною своїми процесуальними правами та призведе до затягування судового розгляду справи.

Ухвалами суду від 03 серпня 2016 року та від 10 серпня 2016 року розгляд справи відкладався.

23.08.2016р., присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні 23 серпня 2016 року оголошувалась перерва до 14:20 год.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 банк Аваль" (позивач, кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 010/89-07/054/г (угода).

Відповідно до предмету вказаної угоди кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах (кредитні договори), що укладатимуться в рамках угоди між позичальником та кредитором, і, які після їх підписання, стають її невід'ємними частинами. Вказівка на номер і дату угоди в додаткових кредитних договорах , що укладатимуться між позичальником та кредитором в рамках угоди, є обов'язковою (п. 1.1. угоди).

За п.п. 1.2., 1.3. угоди загальна сума фактичної заборгованості позичальника по наданих кредитором кредитних коштах в рамках угоди у будь-який момент під час дії угоди не може перевищувати 4 400 000,00 грн. Строк користування кредитними коштами за цією угодою встановлюється до 27.11.2017 року. Кредитні договори з позичальником в рамках цієї угоди укладаються строком, вказаним в п. 2.2.

Пунктами 2.1., 2.4. угоди передбачено, що кредитор надає позичальнику кредити на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, розміри комісійної винагороди, цільове призначення визначаються сторонами окремо у додаткових кредитних договорах, укладених в рамках угоди.

28 листопада 2007 року на підставі угоди між позивачем (кредитор) та позичальниками укладено кредитні договори № 010/89-07/389 та № 010/89-07/393 (кредитний договір № 1 та кредитний договір № 2) відповідно.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 кредитор, на положеннях та умовах цих договорів та генеральної угоди № 010/89-07/054/г від 28 листопада 2007 року, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (кредит) в сумі 2 000 000,00 грн. та 2 400 000,00 грн. відповідно у порядку, передбаченому цими договорами, зі строком повернення по 27 листопада 2017 року.

Кредит надається для розвитку бізнесу (п. 1.2. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2).

За п. 1.3. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2, з урахуванням договору № 1 про внесення змін до кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 15,5% річних.

Пунктом 3.1. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з п. 3.4. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 видача кредитних коштів позичальнику здійснюється шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач на виконання умов кредитних договорів у період з 28.11.2007 року по 20.11.2008 року надав третій особі-1 кредитні кошти на загальну суму 3 279 100,00 грн., а третій особі -2 у період з 20.11.2007 року по 20.11.2009 року - 3 287 000,00 грн., що стверджується меморіальними ордерами.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Додатками № 1 до кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 встановлено графік зменшення ліміту кредитної заборгованості.

Позичальник за Кредитним договором (ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607") взятих на себе зобов'язань не виконав, зокрема повернув позивачу кредитні кошти лише в сумі 2 379 100,00 грн., про що свідчать виписки по рахунках позичальників.

Отже, розмір заборгованості ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" за кредитним договором № 1 становить 900 000,00 грн. (3 279 100,00 грн. - 2 379 100,00 грн.).

У п. 3.5. кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (у томі числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем.

Заборгованість ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" зі сплати процентів становить 5 732,88 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За таких обставин, за відсутності доказів повернення ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" кредиту в повному розмірі та сплати процентів за користування грошовими коштами, наявність заборгованості останнього перед ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" в загальному розмірі 905 732,88 грн. (900 000,00 грн. заборгованість за кредитом та 5 732,88 грн. заборгованість за процентами) судом визнається доведеною.

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідач та треті особи суду не надали.

Крім того, наявність заборгованості та її безспірність підтверджено і судовими рішеннями у справі № 5019/2437/11 про банкрутство ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" де позивача визнано кредитором з грошовими вимогами 929 745 грн. 17 коп.

29 листопада 2007 року між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 010/89-07/054/г/1, відповідно до якого з метою забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з генеральної кредитної угоди № 010/89-07/054 від 28 листопада 2007 року, а також з умов договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди, та усіх додаткових угод до неї (кредитний договір), які укладені або можуть бути укладені до закінчення її строку, за умовами яких треті особи зобов'язалися перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 4 400 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору (п. 1.1. договору іпотеки).

Предметом іпотеки є нерухоме майно:

- нежиле приміщення, загальною площею 1285.30 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, пр. Миру, буд. 11, та належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу № 211 (бланк серії ААА № 914157), посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_5 06.12.1999 року та зареєстрований в реєстрі за № 345;

- нежиле приміщення, загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, пр. Миру, буд. 11, та належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення) (бланк серії ВВМ № 261787), посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.10.2004 року та зареєстровано в реєстрі за № 3018.

Згідно із п. 1.5. договору іпотеки предмет іпотеки оцінюється сторонами в сумі 6 335 849,00 грн.

Підпунктом 3.1.4. п. 3.1. договору іпотеки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до п. 6.3. договору іпотеки банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, забезпеченим цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі за рішенням суду (п. 6.4. договору іпотеки).

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього майна.

Положення ст. 590 ЦК України унормовано, що право звернення стягнення на предмет застави виникає у випадку, коли не буде виконано забезпечене зобов'язання у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 589 ЦК України передбачено, що заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

За ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У силу вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За таких обставин, враховуючи, що факт наявності простроченої заборгованості ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" за основним зобов'язанням (Кредитним договором) підтверджено в ході судового розгляду справи, останній має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Предметом іпотеки за Договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007р., укладеного на забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з генеральної кредитної угоди № 010/89-07/054 від 28 листопада 2007 року, а також з умов договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди та усіх додаткових угод до неї (Кредитний договір) є :

- нежиле приміщення, загальною площею 1285.30 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, пр. Миру, буд. 11 та належить відповідачу на праві приватної власності;

- нежиле приміщення, загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, пр. Миру, буд. 11 та належить відповідачу на праві приватної власності.

Як встановлено під час судового розгляду справи, вказані об'єкти не зв'язані єдиним виробничим циклом, кожен з них є окремим майном, використання якого здійснюється самостійно.

Відповідно до поданих сторонами клопотань та з метою встановлення початкової вартості ціни продажу предмета іпотеки, судом призначено у справі судову будівельно-технічну та повторну судово будівельно-технічну експертизи.

Згідно з Висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи № 40210/2_ПС від 16.07.2014 року (т. 2, а.с. 134-178), ринкова вартість майна, що є предметом договору іпотеки та належить відповідачу на праві приватної власності:

- нежитлового приміщення, загальною площею 1285,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, пр. Миру, 11, становить 8 127 109,00 грн. без ПДВ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, пр. Миру, 11, становить 2 391 897,00 грн. без ПДВ.

Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи, а це не заперечується і представниками сторін, заборгованість ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" за Кредитним договором складає 905 732 грн. 88 коп. (900 000,00 грн. за кредитом та 5 732,88 грн. за процентами).

З наведеного вбачається, що сума заборгованості, що підлягає задоволенню та ринкова вартість предмета іпотеки, який складається з двох самостійних об'єктів нерухомого майна, є неспівмірними і початкова реалізаційна ціна кожного з них значно перевищує суму боргу.

Крім того, з урахуванням приписів ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку, якщо при примусовій реалізації матиме місце уцінка майна, максимальний розмір якої не може перевищувати 50%, вартість предмета іпотеки все одно буде достатньою для задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

За таких обставин, суд вважає за доцільне в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" за Кредитним договором яка складає 905 732 грн. 88 коп., звернути стягнення на нежитлове приміщення, загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, пр. Миру, 11, ринкова вартість якого становить 2 391 897,00 грн. без ПДВ.

При цьому судом враховано, що на вказаний об'єкт було звернено стягнення згідно наказу господарського суду Рівненської області 25.08.2015р. у справі № 918/545/13 в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", однак вказаний судовий наказ виконано не було і погашення заборгованості відбулось в повному обсязі - в добровільному порядку.

Щодо твердження відповідача про припинення зобов'язання за Договором іпотеки у зв'язку з припиненням юридичної особи - боржника (ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607"), то воно не приймається судом до уваги, виходячи з наступного.

За змістом абзацу 3 статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Частинами 1, 2 статті 590 ЦК визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням і його виключення з відповідного державного реєстру не призводить до припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержатель звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки боржник належним чином не виконував узятих на себе зобов'язань з погашення боргу.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України в постанові від 06.07.2016р., прийнятій за наслідками касаційного перегляду цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" в про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29 листопада 2007 року № 010/89-07/054/г/1 в рахунок погашення заборгованості ВАТ "АТП - 15607" за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 010/89-07/389 у розмірі 905 732,88 грн. (900 000,00 грн. заборгованість за кредитом та 5 732,88 грн. заборгованість за процентами) є законними та обґрунтованими, а відтак такими що підлягають задоволенню.

Згідно положень частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається (зокрема) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З метою встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, судом було призначено у справі судову будівельно-технічну та повторну судово будівельно-технічну експертизи.

Згідно з Висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи № 40210/2_ПС від 16.07.2014 року (т. 2, а.с. 134-178), ринкова вартість майна - нежитлового приміщення, загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, пр. Миру, 11, становить 2 391 897,00 грн. без ПДВ.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в рахунок погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" за Кредитним договором № 010/89-07/389 від 28 листопада 2007 року в сумі 905 732,88 грн. з яких: 900 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 5 732,88 грн. заборгованість за процентами, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на праві приватної власності, встановивши спосіб реалізації майна: проведення прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки - 2 391 897,00 грн. без ПДВ.

В частині позовних вимог про звернення стягнення на нежитлове приміщення, загальною площею 1 285,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, пр. Миру, 11 в позові суд відмовляє.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. У рахунок погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" (м.Рівне, вул. Степана Васильченка 26, код ЄДРПОУ 03118475) перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 14305909) за кредитним договором № 010/89-07/389 від 28 листопада 2007 року в сумі 905 732 грн. 88 коп. з яких: 900 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом та 5 732,88 грн. заборгованість за процентами, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (пр. Миру, 11, м. Рівне, код ЄДРПОУ 13981867) на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення)(бланк серії ВВМ № 261787), посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.10.2004 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3018.

3. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за Договором іпотеки № 010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року: нежилого приміщення, загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11 - шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 2 391 897,00 грн. без ПДВ.

4. У решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 серпня 2016 року.

Суддя Романюк Р.В.