Рішення
від 22.08.2016 по справі 909/442/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016р. Справа№ 909/442/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-переробна компанія "ЮМАС", м. Коломия Івано-Франківськї області

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники

від відповідача : Іванчук М.В. - представник

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-переробна компанія "ЮМАС" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.2016 р. у справі № 909/442/16, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-переробна компанія "ЮМАС" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном направлено за підсудністю до Господарського суду Львівської області, оскільки згідно з актом прийому-передачі секцій залізобетонної огорожі від 30.04.2004 року та податкової накладної від 30.04.2004 р., місцезнаходженням спірного майна (залізобетонних плит) є АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.07.2016 року.

В судових засіданнях оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 08.08.2016 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях. Представником відповідача було подано клопотання про призначення судово-бухгалтерської та технічної експертизи. Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд виходив з того, що запропонована позивачем частина питань для судової експертизи є по своїй суті правовими та не потребують спеціальних знань, а частина стосується оцінки доказів, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-переробна компанія "ЮМАС" (надалі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на підставі накладної від 30.04.2004 р. № 26, виданої ВАТ «Схема» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Залеського Л.І., ним були придбані залізобетонні плити в загальній кількості 140 шт., розміром 4, 0 м. х 2, 20 м., які в сукупності складають секційну огорожу та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Факт наявності у позивача прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаним рухомим майном підтверджується актом прийому-передачі секцій залізобетонної огорожі від 30.04.2004 р. Вказані залізобетонні плити в сукупності складають секційну огорожу навколо будівель та споруд ліквідованого ВАТ «Схема», які були реалізовані різним суб'єктам господарювання, в тому числі і позивачу, що підтверджується, зокрема, Біржовим договором (Договір купівлі-продажу об»єкту нерухомості) від 21.10.2004 р. № 95-04/1, Біржовим договором (Договір купівлі-продажу об»єкту нерухомості) від 08.04.2004 р. № 40-04/4, Біржовим договором (Договір купівлі-продажу об»єкту нерухомості) від 02.10.2003 р. № 177-03/4 та Біржовим договором (Договір купівлі-продажу об»єкту нерухомості) від 02.10.2003 р. № 176-03/4.

Одну із колишніх виробничих будівель ліквідованого ВАТ «Схема» було придбано відповідачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.12.2005 р. № 9163870, а те що дана будівля є частиною колишніх виробничих будівель і споруд ліквідованого ВАТ «Схема» підтверджується наявністю однієї поштової адреси (АДРЕСА_1).

Таким чином, частина належних позивачу на праві приватної власності залізобетонних плит розміром 4,0м.х2, 20 м.в кількості 77 шт. фактично і по даний час розміщується як огорожа по периметру земельної ділянки, яка використовується відповідачем для обслуговування належних на праві власності нежитлових будівель, які знаходяться за вищевказаною адресою.

Відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні рухомим майном, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, затвердженою 06.12.2011 р. начальником Дрогобицького МВ ГУМВС України у Львівській області, яка винесена за результатами розгляду письмової заяви позивача по факту вчинення перешкод при демонтажі залізобетонних плит, зі сторони працівників відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності майном, тому дії відповідача щодо створення перешкод позивачу в користуванні майном є незаконними, а права позивача, на його думку, є порушеними та такими, що підлягають захисту.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, що позивачем не надано суду доказів законності набуття у користування чи володіння спірного рухомого майна, не надано договору купівлі-продажу огорожі із залізобетонних плит, не надано платіжного документу яким проведено оплату за товар в сумі 4 060, 00 грн. Крім того, на момент придбання (20.09.2005 р.) відповідачем нерухомого майна ліквідованого ВАТ «Схема», територія була загороджена парканом із 98 плит, де 9 з них у спільному користуванні. З моменту придбання нерухомого майна відповідачем, між сторонами не виникало питання щодо власника залізобетонних плит. Лише у 2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом про викуп залізобетонних плит по ціні 900, 00 грн. за одну штуку, однак відповідач запропонував позивачу для розгляду та вирішення вказаного питання, підтвердити право власності на вказаний товар. Позивачу необхідно надати підтверджуючі документи права власності на огорожу як технічну конструкцію та документи, що підтверджують право на її демонтаж.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов, підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Приписами ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивачу, на підставі накладної від 30.04.2004 р. № 26, виданої ВАТ «Схема» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Залеського Л.І., належать залізобетонні плити в загальній кількості 140 шт., розміром 4,0 м. х 2,20 м., які в сукупності складають секційну огорожу та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передачі арбітражним керуючим Зелеським Л.І. та отримання позивачем залізобетонних плит в кількості 140 шт. загальною вартістю 4 060, 00 грн. підтверджується актом прийому-передачі секцій залізобетонної огорожі від 30.04.2004 р.

На накладній від 30.04.2004 р. згідно якої позивачем були придбані залізобетонні плити міститься відмітка про те, що зазначений товар оплачено 28.05.2004 р. в сумі 4 060, 00 грн.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 вказаного Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Між позивачем та арбітражним керуючим ВАТ «Схема» - Залеським Л.І. укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб належного ВАТ «Схема» майна (огорожі), підтвердженням чого є накладна від 30.04.2004 р. № 26, яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин. Актом прийому-передачі секцій залізобетонної огорожі від 30.04.2004 р. підтверджується факт передачі арбітражним керуючим Зелеським Л.І. та отримання позивачем залізобетонних плит в кількості 140 шт. загальною вартістю 4 060, 00 грн. На накладній від 30.04.2004 р., згідно якої позивачем були отримані залізобетонні плити міститься відмітка про те, що зазначений товар оплачено 28.05.2004 р. в сумі 4 060, 00 грн. Вказане майно було відчужене арбітражним керуючим-ліквідатором в процедурі банкрутства ВАТ «Схема» в рамках судової справи Господарського суду Львівської області № 7/30-23/52.

Таким чином, позивач набув у власність залізобетонні плити у кількості 140 шт., на підставі вказаних вище доказів, відтак посилання представника відповідача на те, що позивачем не представлено доказів в підтвердження набуття права власності на залізобетонні плити не заслуговує на увагу суду.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує на те, що в документації ліквідованого ВАТ «Схема» зазначалося про наявність у власності таких основних засобів як «огорожа» (інвентарний номер 61) та «огорожа водозаб.» (інвентарний номер 60), а тому із правовстановлюючих документів - накладної № 26 від 30.04.2004 р. неможливо чітко встановити, які саме «секції огорожі залізобетонні» придбав позивач у ВАТ «Схема» і взагалі немає жодних доказів оплати за придбане майно.

Аналіз матеріалів справи № 7/30-23/52 про банкрутство ВАТ «Схема» свідчить про наявність даних щодо «реалізації поелементно» такого майна як огорожа (інвентарний номер 61) та підставі накладних, в т.ч. позивачу у даній справі (том 3 ст. 127).

Сторонами у справі не заперечується той факт, що так звана «огорожа» складається із залізобетонних плит відповідного розміру, які можна назвати як секціями огорожі та і її частинами.

В матеріалах справи № 7/30-23/52 про банкрутство ВАТ «Схема» наявна інформація про надходження від позивача коштів в сумі 4 060, 00 грн. від реалізації майна (том 3 ст. 134), а враховуючи те, що постановою Господарського суду Львівської області від 30.01.2005 р. у справі № 7/30-23/52 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано ВАТ «Схема», то такі обставини свідчать про надходження та відповідно розподіл таких коштів у відповідності до вимог проведення процедури ліквідації юридичної особи в процесі банкрутства.

Приписами ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували доводи позивача щодо набуття ним у власність спірного майна чи доводили законність підстав користування чи володіння відповідачем спірним майном.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то така заява не підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В статті 268 ЦК України наведений перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, однак вказана стаття не надає вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність, тобто у визначених випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, відповідно до чинного законодавства, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову (п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»). Факт порушення прав позивача на користування та розпорядження своїм майном на час звернення позивача з позовом до суду підтверджено доказами, долученими до матеріалів справи, зокрема листом Дрогобицького відділу поліції ГУ НП України у Львівській області від 27.07.2016 р. № 11552.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, обґрунтовані доказами, долученими до матеріалів справи, тому підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-переробна компанія «ЮМАС» (78200, м. Коломия Івано-Франківської області, вул. Шарлая, 21А, код ЄДРПОУ 25596815) усунути перешкоди щодо права користування та розпорядження Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) належним на праві приватної власності майном шляхом надання останньому або його уповноваженим представникам безперешкодного доступу для демонтажу та вивезення залізобетонних плит розміром 4,0 м. х 2, 20 м. у кількості 77 штук, які в сукупності складають секційну огорожу, яка знаходиться за адресою: м. Дрогобич Львівської області, вул. І. Вільде (колишня С. Бандери), 8.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-переробна компанія «ЮМАС» (78200, м. Коломия Івано-Франківської області, вул. Шарлая, 21А, код ЄДРПОУ 25596815) на користь Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 378, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.08.2016 року.

Суддя Манюк П.Т.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення22.08.2016
Оприлюднено05.09.2016
Номер документу60150830
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/442/16

Постанова від 14.03.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Ухвала від 13.02.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Постанова від 29.11.2016

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бонк Т.Б.

Ухвала від 03.11.2016

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бонк Т.Б.

Ухвала від 07.10.2016

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бонк Т.Б.

Ухвала від 07.10.2016

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бонк Т.Б.

Ухвала від 13.09.2016

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бонк Т.Б.

Рішення від 22.08.2016

Господарське

Господарський суд Львівської області

Манюк П.Т.

Ухвала від 08.08.2016

Господарське

Господарський суд Львівської області

Манюк П.Т.

Ухвала від 08.06.2016

Господарське

Господарський суд Львівської області

Манюк П.Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні