Справа № 761/27003/16-к
Провадження № 1-кп/761/1121/2016
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120151400700022 22 щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.
Прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні.
Представник потерпілого підтримали позицію прокурора, вказуючи на відповідність обвинувального акту вимогам КПК.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений заперечували проти призначення судового розгляду вважаючи, що обвинувачення є неконкретним, а обвинувальний акт з цих підстав не може вважатися таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Суд, заслухавши сторін підготовчого судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Так, згідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Так, в даному обвинувальному акті всупереч вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні ст.3 КПК, натомість викладені лише фактичні обставини кримінального правопорушення з посиланням на пред`явлену підозру, що свідчить про те, що ОСОБА_7 не висунуто жодного обвинувачення в значенні ст.ст.3, 110 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
Зазначена позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року.
Так, зазначеним вище рішенням встановлено, що у контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінські проти Австрії»).
Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим цієї статті.
Таким чином, обвинувальний акт повинен бути викладений у такий спосіб, щоб його зміст відповідав вимогам ст.291 КПК України за структурою, послідовністю викладення, наявністю обов`язкових елементів: викладення фактичних обставин, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
Оскільки обвинувальний акт викладений у такій формі, коли є наявним лише формулювання підозри, є відсутнім в розумінні вимог ст.291 КПК України викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а відтак в даному випадку обвинувачення не може вважатися висунутим в порядку КПК України.
Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, про неможливість вважати обвинувальний акт таким, що складений у відповідності до вимог закону, що є наслідком поверненню обвинувального акту прокурору.
На підставі викладене, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 120151400700022 22 щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.365-2 КК України повернути прокурору військової прокуратури Західного регіону України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2016 |
Оприлюднено | 14.03.2023 |
Номер документу | 60159988 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мєлєшак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні