Постанова

від 20.04.2016 по справі 804/707/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 р. Справа № 804/707/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан груп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан груп» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2016 року №0000802210 та №0000792210.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що висновки перевірки не ґрунтуються на чинному законодавстві, замість фактичних та документально підтверджених господарських операцій податкові зобов'язання визначенні на припущеннях Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, необгрунтованих вимогах до документів та на не проведених зустрічних звірках.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд а порядку письмового провадження та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 26.01.2016 №0000802210, №0000792210, винесені згідно акту документальної планової виїзної перевірки № 4/04-36-22-04/38334875 від 11.01.2016 р. є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан груп» зареєстроване Криворізьким міським управлінням юстиції від 10.12.2012р. за №12271020000014055 та взято на облік в Криворізькій центральній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс), наказу Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.11.2015 року №636 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОКТАН ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38334875)» та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 07.12.2015 року №1425, від 07.12.2015 року №1429, від 07.12.2015 року №1430, від 07.12.2015 року №1428, від 07.12.2015 року №1426, від 07.12.2015 року №1427, від 21.12.2015 року №1569, від 21.12.2015 року №1570 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Груп» (далі по тексту ТОВ «Октан Груп») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.12.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено Акт № 4/04-36-22-04/38334875 від 11.01.2016 р. (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Октан груп»:

- п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999року № 996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в результаті чого підприємством ТОВ «Октан Груп» занижено податок на прибуток у сумі 97791 грн., у тому числі по періодам:за 2013 рік у сумі 250 грн., за 2014 рік у сумі 97541 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, ТОВ «Октан Груп» завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 138888 грн., у тому числі по періодам: серпень 2013 року у сумі 14902 грн., листопад 2013 року у сумі 8039 грн., лютий 2014 року у сумі 106000 грн., березень 2014 року у сумі 5213 грн., липень 2014 року у сумі 3067 грн., серпень 2014 року у сумі 1667 грн.

На підставі Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.01.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 173 610,00 грн., з яких за основним платежем 138 888,00 грн. та № НОМЕР_2 від 26.01.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 122 238,75 грн., з яких за основним платежем 97 791,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З Акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблені висновки про відсутність операцій із отримання робіт від ТОВ «Укрелектростандарт», ТОВ «Моноліт ОСОБА_1 Систем», ТОВ «ОСОБА_1 Компані», ТОВ «Руд-Інвест» (розробка каркасу, перегородок, зняття штукатурки, очищення стін, установка перегородок, штукатурка, фарбування, відкоси, стяжки, рулонні кровлі, розробка та установка фундаментів, демонтаж пола, різьба угроб, установка дверей, зняття і поклейка кахлю, демонтаж підвіконь, шпаклювання, підвісні стелі, ґрунтовка стін, встановлення розеток, поразка та поклейка плінтуса, монтаж підвіконня та відкосів, поразка дверей, монтаж сигналізації, порізка та свердлення кахлю).

Судом встановлено, що усі підрядники, що виконували ремонтні роботи для ТОВ «ОКТАН ГРУП», зареєстровані у встановленому порядку, перебувають на обліку у податкових органах, були зареєстрованими платниками ПДВ на час складання податкових накладних (строк дії свідоцтва кожного зазначено в акті перевірки), усі мають ліцензії на виконання будівельних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

В Акті перевірки наведено відомості щодо відсутності ліцензії у ТОВ «Текс Менеджмент» (нова назва ТОВ «Руд-Інвест» код 38567139), однак ТОВ «Руд- Інвест» було отримано ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, зокрема на улаштування основ та фундаментів збірних та монолітних, роботи замовлені у ТОВ «Руд-Інвест» та підприємством виконані у 2013 році, а час перейменування юридичної особи у акті не зазначений.

Підрядники, що виконували ремонтні роботи для ТОВ «ОКТАН ГРУП», згідно інформації ЄДРПОУ здійснюють діяльність за кодом 41.20 «будівництво житлових та нежитлових будівель», а ТОВ «Укрелектростандарт» - 43.21 «електромонтажні роботи», 43.29 - «інші будівельно-монтажні роботи», хоча серед видів діяльності ТОВ «Моноліт ОСОБА_1 Систем» дійсно зазначено крім будівництва і оптову торгівлю. Відомості щодо придбання товарів для здійснення оптової торгівлі та/або для будівельних робіт (сантехніка) не спростовують виконання ремонтних робіт.

Також, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Руд-Інвест» є фактичним виконавцем робіт без залучення субпідрядників, оскільки в актах виконаних робіт зазначено «підрядник ТОВ «Руд-інвест». В актах інших підрядників також зазначено лише їхні назви, хоча в акті перевірки це не досліджено взагалі. Однак, правові або фактичні підстави для зазначення інших осіб у актах приймання робіт відсутні.

Згідно положень ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Суд зазначає, що умовами договорів ТОВ «ОКТАН ГРУП» із підрядниками залучення інших осіб не було обмежено, однак приймання кінцевого результату здійснюється у будь-якому випадку за участі замовника та того підрядника, який зобов'язався перед ним виконати роботи і відповідає за їх виконання. Тобто ніякі особи не приймають і не повинні приймати участь у складанні акту приймання виконаних робіт із замовником, навіть якщо вони виконували роботи. Таким чином, твердження про відсутність субпідрядників є необгрунтованим в акті перевірки, відповідно і посилання на штатну чисельність працівників із наведенням докладних розрахунків людино/годин також судом приймаються як підстава для заперечення операцій.

Підрядниками, що виконували роботи для ТОВ «ОКТАН ГРУП», ліцензії отримані у встановленому порядку: ТОВ «Руд-Інвест» з 24.05.2013 року (роботи виконані у 2013 році); ТОВ «ОСОБА_1 Компані» з 13.12.2013 року (роботи виконані у І кв. 2014 р.); ТОВ «Моноліт ОСОБА_1 Систем» з 27.12.2013 року (роботи виконані у квітні 2014 року); ТОВ «Укрелектростандарт» з 10.08.2011 року (роботи виконані у 2014 році). При цьому, вимог щодо наявності певних власних основних засобів до виконавців не висунуто. Таким чином, посилання в Акті перевірки на відсутність задекларованих основних засобів не спростовує виконання робіт. Навіть перелік виконаних перелік робіт (переважно внутрішні роботи), перелік використаних інструментів та матеріалів свідчить про відсутність потреби у основних фондах для виконання таких робіт у контрагентів ТОВ «ОКТАН ГРУП» або залучених ними осіб.

Також, суд вважає необґрунтованими вимоги відповідача щодо надання дефектних відомостей, оскільки не наведено нормативного акту, що вимагає від юридичної особи приватного права складання дефектної відомості перед укладенням договору із підрядником, тобто окремого документу, що передуватиме кошторису. Дефектні відомості складаються на момент прийняття робіт за наявності відхилень чи неякісних робіт. Фактично потреби у складанні дефектних відомостей не було, роботи прийняті у повному обсязі без зауважень.

Крім того, Акт перевірки містить посилання на акти про неможливість проведення зустрічної звірки по підприємствах ТОВ «ОСОБА_1 Компані», ТОВ «Моноліт ОСОБА_1 Систем», ТОВ «Укрелектростандарт».

Суд зазначає, що згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України зустрічні звірки не є перевірками, в ході звірки здійснюється співставлення первинних бухгалтерських документів, за наслідком звірки складається довідка. Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затв. наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести звірку, складається акт. Оскільки самі первинні документи в цьому разі не вивчаються та не співставляються будь-яких висновків щодо господарської діяльності та операцій платника податків податковий орган не може робити. Самі висновки при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки прийняті не у спосіб та не в межах, визначених законами України, суперечать самій суті звірки і акту.

Також, в ході проведення перевірки відповідачем зроблені висновки про нереальність здійснення господарської операції із придбання дизельного палива у ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» (дизельне паливо прибуло залізницею від ТОВ «Торговий дім «Ветек» зі станції Одеса- Застава І на станцію Батуринська, прийнято на зберігання ТОВ «ОКТАН ГРУП» для ТОВ «Компанія меридіан ОСОБА_1», частково придбано ТОВ «ОКТАН ГРУП»).

Нереальність операцій обґрунтована тим, що у ТОВ «ОКТАН ГРУП» відсутній акт форма 5-НП, складений відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (Інструкція № 281), щодо ТОВ «Торговий дім «Ветек» складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, підписи у протоколі та статуті ТОВ «Торговий дім «Ветек» різняться, ТОВ «Торговий дім «Ветек» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020» не є імпортерами товару, керівництвом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» вчинено злочин з метою заволодіння грошовими коштами ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Суд зазначає, що сукупність наданих до перевірки первинних документів, а саме: залізнична накладна, яка складена за участі службовців кількох станцій при перевезенні цистерн із паливом, підтверджує фактичний рух товару 24.02.2014 р. від ТОВ «Торговий дім «Ветек» на вантажоодержувача ТОВ «ОКТАН ГРУП» для власника ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» (прибуття 26.02.2014 року). Яким чином у подальшому операція із придбання цього самого палива виявилась безтоварною, у Акті перевірки не роз'яснено.

Судом встановлено, що товар у кількості 178 802 кг. залізницею прибув на зберігання, яке за договором № 24.02/14 від 24.02.2014 року здійснює ТОВ «ОКТАН ГРУП» за адресою м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, 10 для ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1», що визнано в Акті перевірки (прийнято на зберігання 178 564 кг. 28.02.2014 року).

28.02.2014 року згідно договору поставки нафтопродуктів № НМТ-000024 від 23.01.2014 року товар у кількості 50 220 кг. поставлено ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» на адресу ТОВ «ОКТАН ГРУП» на умовах Інкотермс 2000 ЕХ-нафтобаза зберігання, тобто без фізичного переміщення: нафтобаза зберігання та покупець - це одна особа.

Надалі паливо реалізовано ТОВ «ОКТАН ГРУП» на власних покупців, товар вивезено з бази зберігання (вул. Вантажна, 10) на замовлення ТОВ «ОКТАН ГРУП» автомобільним перевізником ЧПФ «ОКТАН» на покупців ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 7 626 кг. 03.03.2014 року, 7626 кг. 04.03.2014 року, 7317 кг. 11.03.2014 р, ТОВ «Промінвестєскавація» 3637 кг. 04.03.2014 року, 3930 кг. 05.03.2014 року, ТОВ «Кривбасстар» 1676 кг. 04.03.2014 року, 1676 кг. 05.03.2014 року, ТОВ «Стальпромбуд» 2514 кг. 05.03.2014 року, а також із нафтобази зберігання у м. Дніпропетровську на ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 15075 кг. 04.11.2014 року, на яку попередньо перевозився.

Також, документи щодо реалізації палива, щодо замовлення та оплати послуг перевізника у періоді, що перевірявся, були досліджені та в ході перевірки зроблено висновки, що відсутнє заниження або завищення доходів, завищення або заниження зобов'язань з ПДВ, завищення кредиту з ПДВ по операціях із перевізником, завищення витрат на суму оплати перевізнику. Також відсутні висновки щодо безпідставного відображення у обліку операції із надання послуг зберігання для ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1», придбаних послуг зберігання у м. Дніпропетровську.

Отже, усі складові операції із поставки дизельного палива від ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» на ТОВ «ОКТАН ГРУП» підтверджено у ході перевірки: фактичне прибуття товару залізницею постачальнику ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1», який за договором зберігання прийняв зберігач, придбання частини цього товару ТОВ «ОКТАН ГРУП» та навіть подальше транспортування і реалізація товару.

В акті перевірки висунуто вимоги до змісту акту - приймання нафтопродуктів за кількістю, а саме: наданий до перевірки акт не відповідає формі 5-НП, затвердженій Інструкцією № 281. При цьому, не враховано положення п. 14.6 цієї Інструкції: кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП; у разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації. Таким чином, заперечення щодо змісту акту, яким вантажоодержувач за відсутності втрати товару оформив приймання товару від залізниці, не обґрунтовані, оскільки у такому випадку додержання форми 5-НП не вимагається. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю складений при надходженні дизельного палива ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» у кількості 178 802 кг. на адресу зберігана. Щодо цієї операції та подальшого зберігання ніяких заперечень у перевіряючих не було, факт прийняття товару на зберігання в ході перевірки підтверджено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України при розгляді справ щодо податкових зобов'язань по операціях із нафтопродуктами зроблено висновок, що стан дотримання вимог Інструкції № 281 щодо документального відображення продажу, приймання та транспортування нафтопродуктів не є безумовною підставою для висновку про наявність або відсутність реального характеру вказаних господарських операцій за умови надання платником податків інших первинних бухгалтерських документів, що складені на їх виконання (ухвала від 14.09.2015 року у справі № К/800/4963/15).

Також, в Акті перевірки відповідач посилається на виявлену розбіжність підписів в статуті ТОВ «Торговий дім «Ветек» та у протоколі зборів учасників, що не має відношення до ТОВ «ОКТАН ГРУП», оскільки підприємство-вантажовідправник було зареєстровано державним реєстратором і ніхто не зобов'язаний перевіряти засновницькі документи особи, відомості про яку внесені до єдиного державного реєстру. Незалежно від приналежності підпису в статуті від ТОВ «Торговий дім «Ветек» ДП «Одеська залізниця» на станції Одеса-Застава І було прийнято до перевезення цистерни із нафтопродуктами, первинні документи не спростовані, факти службових підроблень відсутні.

Висновки про підпис у засновницьких документах не мають жодного зв'язку із підписом у договорах, в той час як перевіряючими самостійно зроблено висновок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України та завищення витрат на придбання товарів у ТОВ «Компанія Меридіан ОСОБА_1» та робіт у ТОВ «Укрелектростандарт», ТОВ «Моноліт ОСОБА_1 Систем», ТОВ «ОСОБА_1 Компані», ТОВ «Руд-Інвест», завищення кредиту з ПДВ необґрунтованими, оскільки до перевірки надані всі належні первинні документи, що дозволяють пересвідчитись у отриманні ТОВ «ОКТАН ГРУП» товарів і робіт: договори, кошториси, дозвільні документи, акти приймання робіт, договори на постачання, зберігання, перевезення, акти приймання, видаткові накладні, залізничні накладні та податкові накладні, складені платниками ПДВ у встановленому порядку. Фактичне надходження і подальше використання у власній діяльності нафтопродуктів також підтверджено (реалізовано покупцям).

Суд зазначає, що ТОВ «ОКТАН ГРУП» не відповідає за можливе вибуття підрядників із зареєстрованого місцезнаходження, неподання звітності і за несплату податків та зборів іншими платниками.

Відповідно до практики Вищого адміністративного суду України документальне підтвердження операції платника податків не спростовується тим, що не надані підтвердження операцій інших суб'єктів без його участі (ухвала у справі № К-24774/10 від 08.11.2012 р.).

Право на визнання витрат і податкового кредиту платника податків визначається у відповідності із встановленими законом вимогами, а не виходячи із зобов'язань інших осіб. Права ТОВ «ОКТАН ГРУП» як платника податків не обмежуються сплатою або несплатою податкових зобов'язань іншими особами. Право на податковий кредит підтверджено належними податковими накладними.

В Акті перевірки, на якому ґрунтуються оскаржувані рішення, відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами. Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Основним висновком у рішенні від 22.01.20 09 р. «Булвес» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд зазначив: «У разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення , все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання , то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності».

Аналогічний висновок міститься у ч. 2 довідки Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм ЗУ «Про податок на додану вартість»» від 15.04.2010 року, якою визначено, що обов'язок із ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Таким чином, в основу твердження про порушення покупцем товару податкових норм не може бути покладений факт порушення податкового законодавства контрагентами постачальника. Оскільки дослідженню підлягають господарська операція та фактична поведінка її безпосередніх учасників.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158- 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан груп» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2016 року №0000802210 та №0000792210.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Октан груп» витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 4437,73 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень сімдесят три копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.04.2016р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3