Постанова

від 14.02.2019 по справі 804/707/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №804/707/16

адміністративне провадження №К/9901/28756/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 (суддя: О.П.Борисенко) та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 (колегія суддів у складі: С.В.Чабаненко, Т.С. Прокопчук, А.В.Шлай) у справі №804/707/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Октан Груп доДрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Октан груп звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.01.2016 №0000802210 та №0000792210.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірним контрагентом, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентами-постачальниками (ТОВ Алатар торг , ТОВ Моноліт Трейд Систем , ТОВ Укрелектростандарт , ТОВ Текс Менеджмент , ТОВ Компанія Меридіан Трейд ), які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. А також з безпідставності посилань відповідача на вирок Червоноарміського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к, яким встановлено створення фіктивного підприємства ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , оскільки операції з ТОВ Октан Груп та ТОВ Компанія Меридіан Трейд (контрагент якого ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 ) у 2014 році не були предметом розгляду у зазначеній кримінальній справі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач посилається на неправомірність податкових повідомлень-рішень.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Октан Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.12.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 4/04-36-22-04/38334875 від 11.01.2016, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в результаті чого підприємством ТОВ Октан Груп занижено податок на прибуток у сумі 97 791 грн., у тому числі по періодам:за 2013 рік у сумі 250 грн., за 2014 рік у сумі 97541 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, ТОВ Октан Груп завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 138888 грн., у тому числі по періодам: серпень 2013 року у сумі 14902 грн., листопад 2013 року у сумі 8039 грн., лютий 2014 року у сумі 106000 грн., березень 2014 року у сумі 5213 грн., липень 2014 року у сумі 3067 грн., серпень 2014 року у сумі 1667 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000802210 від 26.01.2016, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 173610,00 грн., з яких за основним платежем 138888,00 грн.;

- № 0000792210 від 26.01.2016, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 122238,75 грн., з яких за основним платежем 97791,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача ТОВ Алатар торг (перейменований з ТОВ Еліт Трейд Компані ), ТОВ Моноліт Трейд Систем , ТОВ Укрелектростандарт , ТОВ Текс Менеджмент (перейменований з ТОВ Руд-Інвест ) на підставі договорів на отримання послуг, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України (актами прийняття виконаних будівельних робіт, податковими накладними).

Роботи, замовлені позивачем у ТОВ Руд-Інвест , були виконані у 2013 році за отриманою у встановленому порядку ліцензією на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створення об'єктів архітектури.

Також у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ Компанія Меридіан Трейд (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 23.01.2014 № НМТ-000024. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти.

Постачання товару підтверджується рахунком фактурою від 28.02.2014 №000000010, видатковою накладною від 28.02.2014 № МТ-28022, актом прийому-передачі № 2 від 28.02.2014, податковою накладною від 28.02.2014 № 28021. Товар у кількості 178802 кг прибув залізницею на зберігання, яке за договором №24.02/14 від 24.02.2014 здійснює ТОВ Октан Груп за адресою м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, 10 для ТОВ Компанія Меридіан Трейд , що визнано в акті перевірки (прийнято на зберігання 178 564 кг. 28.02.2014 року).

В подальшому паливо реалізовано ТОВ Октан Груп на власних покупців, товар вивезено з бази зберігання (вул. Вантажна, 10) на замовлення ТОВ Октан Груп автомобільним перевізником ЧПФ ОКТАН на покупців ПАТ ХайдельбергЦемент Україна , ТОВ Промінвестєскавація , ТОВ Кривбасстар , ТОВ Стальпромбуд , а також із нафтобази зберігання у м. Дніпропетровську на ПАТ ХайдельбергЦемент Україна .

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.

Поруч з цим, касаційний суд вважає обґрунтованою надану судами оцінку вироку Червоноарміського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к, яким засуджено керівника ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Судами встановлено, позивач не мав взаємовідносин з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , а зазначене підприємство було контрагентом контрагента ТОВ Компанія Меридіан Трейд в лютому 2014 року.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду