Постанова

від 29.08.2016 по справі 813/6409/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року № 813/6409/15

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої - судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно довіреності,

від відповідача - ОСОБА_4, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2» до відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів про нормативну грошову оцінку землі, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

публічне акціонерне товариство «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» звернулось до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області, в якому, з урахуванням заяв про уточнення та зменшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області по застосуванню у витягах № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, загальною площею 18,3140 га підвищуючого локального коефіцієнту впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 1,07 (розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника); визнати протиправними та скасувати витяги відділу Держгеокадастру у місті Львів Львівської області № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року та № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44; зобов`язати відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області надати публічному акціонерному товариству «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Польова, 44 у м. Львові загальною площею 18,3140 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:08:005:0001 без урахування локального коефіцієнта впливу на місцезнаходження земельної ділянки - 1,07 (розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника) та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони : санітарно-захисна зона - 0,85, зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,9, зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,925, зона перевищення припустимого рівня шуму - 0,935, зона значної заболоченості - 0,95 здійснивши перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області використано недостовірні дані, які зумовили безпідставне застосування такого підвищуючого коефіцієнту впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, як розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника -1,07 та незастосування понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: санітарно-захисна зона - 0,85, зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,9, зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,925, зона перевищення припустимого рівня шуму - 0,935, зона значної заболоченості - 0,95, внаслідок чого зросла нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки.

Суд зупиняв провадження у даній справі з підстав проведення судової будівельно-технічної експертизи та скерування матеріалів справи до Львівського НДІ судових експертиз.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, вказавши, що згідно ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення відповідного органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Згідно ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. У 2014 році державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя» на замовлення Львівської міської ради виготовлено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова». Вказаною технічною документацією розроблено схеми районування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначені базова вартість землі, показники містобудівної якості території, створені бази даних та програми для комп'ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок, яка пройшла державну землевпорядну експертизу в Державному агентстві земельних ресурсів України (висновок від 02.12.2014 року №1792-14), затверджена ухвалою Львівської міської ради №4250 від 25.12.2014 року. Складовою частиною «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» є програмний комплекс «Терен-Гіс», який формує у витягу коефіцієнти та локальні фактори відповідно до «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», наявність прояву кожного з локальних факторів для окремої земельної ділянки визначається на основі карти зон впливу локальних факторів оцінки, яка передається замовнику в цифровому виді разом з програмним комплексом для автоматизації визначення локальних коефіцієнтів для конкретної земельної ділянки на основі просторового аналізу місцезнаходження земельної ділянки та зон впливу локальних факторів. Витяги з нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного комплексу «Терен-Гіс», який є невід'ємною частиною технічної документації. Для цього територіальним органом Держгеокадастру вводяться координати місця розташування земельної ділянки, площа та функціональне призначення. Внесення змін до програмного комплексу «Терен-Гіс» не відноситься до компетенції територіального органу Держгеокадастру. Встановлення переліку локальних факторів, коефіцієнтів впливу та обґрунтування їх значень для м. Львова проведено розробниками технічної документації на базі матеріалів генерального плану міста (схема існуючих планувальних обмежень), іншої містобудівної документації та результатів експертної оцінки впливу локальних факторів при визначенні соціально-містобудівної привабливості території. В даній технічній документації розроблено схеми районування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначені базова вартість землі, показники містобудівної якості території та нормативна грошова оцінка земель міста в розрізі економіко-планувальних зон, створені бази даних та програми для комп'ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання земельних ділянок на час проведення оцінки. Наявність прояву кожного з локальних факторів для окремої земельної ділянки визначається на основі карти зон впливу локальних факторів, яка передається замовнику в цифровому вигляді разом з програмним комплексом для автоматизації визначення локальних коефіцієнтів для конкретної земельної ділянки. Враховуючи наведене, відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області не має повноважень застосовувати локальні фактори та коефіцієнти впливу на земельну ділянку при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, а, відтак, і не має повноважень видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку без врахування тих чи інших локальних факторів або коефіцієнтів впливу. Відси, представник віповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про оцінку земель», Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.95 року, Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року.

Статтею 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, крім іншого, використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суб'єктами, що проводять нормативну оцінку земель, є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону № 1378-IV).

Статтями 15, 12 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається згідно «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, із змінами та доповненнями, за формулою: Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де:

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 вказаної Методики, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року (далі - Порядок № 18/15/21/11).

Відповідно до п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Згідно пункту 3.10 Порядку № 18/15/21/11 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Згідно таблиці 1.7 «Локальні коефіцієнти на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони», максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані при визначенні грошової оцінки землі - 30. Локальні фактори розподілені на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні), залежно від природи їх формування. Частина цих факторів (14) здійснює підвищуючий вплив на вартість земельної ділянки, а частина (16) - понижуючий.

Досліджуючи наявність або відсутність впливу локальних рентоутворювальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:08:005:0001, суд дійшов наступних висновків.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затверджена ухвалою Львівської міської ради від 25.12.2014 року № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», якою зобов`язано власників та землекористувачів земельних ділянок отримати у встановленому порядку витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затверджену цією ухвалою, та забезпечити надання уточнюючих декларацій (розрахунків) зі сплати за землю.

Відповідно до пункту 2.2 цієї ухвали, нормативна грошова оцінка земель м. Львова, затверджена пунктом 1 цієї ухвали, вводиться у дію з 01.01.2015 року.

На виконання ухвали Львівської міської ради від 25.12.2014 року № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», позивачем у грудні 2015 року було отримано у відділі Держгеокадастру у м. Львів Львівської області нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку належної Позивачу земельної ділянки, а саме: витяг № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 площею 45253 кв.м. (землі оздоровчого та рекреаційного призначення); витяг № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 площею 32537 кв.м. (землі транспорту, зв`язку); витяг № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 площею 105350 кв.м. (землі промисловості).

Як вбачається з аналізу перелічених вище витягів, відповідачем в розділі «Локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки застосовано підвищуючий коефіцієнт впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як розташування земельної ділянки в «зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника - 1,07».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Земельного кодексу України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

В оскаржуваних витягах застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф), встановлений для земель категорії землі промисловості, земель транспорту і зв`язку. Отже, приналежність земельної ділянки до категорії земель промисловості виключає її знаходження в межах історико-культурної заповідної території, оскільки, у разі перебування її в межах такої території, земельна ділянка, згідно із вищенаведеними нормами, належала б до категорії землі історико-культурного призначення.

Крім того, згідно із визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

З наведених норм закону слідує, що зона регулювання забудови та зона охоронюваного ландшафту є видами зон охорони пам'яток.

В свою чергу, згідно із абз.2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їх зон охорони належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону).

Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування визначені «Державними будівельними нормами України ДБН Б.2.2-2-2008 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування».

Відповідно до положень Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-2-2008: 1.1 зони охорони пам'яток - це науково-проектна документація регулятивно-охоронного характеру, яка розробляється на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-архітектурної інвентаризації забудови, з урахуванням інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця. Цей документ стосується територій, на яких згідно з ним регламентують містобудівну діяльність навколо пам'ятки з метою забезпечення оптимальних умов її існування, збереження історичного середовища пам'ятки, виявлення та доцільного використання її композиційно-художніх якостей, врахування її містоформуючої ролі.

На час розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, з якої видавались оскаржувані витяги, та на даний момент судом не встановлено існування жодної науково-проектної документації, розробленої та затвердженої у встановленому законодавством порядку, яка б визначала, що земельна ділянка перебуває в межах зони охорони будь-якої пам`ятки, в тому числі в межах зони регулювання забудови чи зони охоронюваного ландшафту, а тому для вказаної земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора місцезнаходження земельної ділянки в «зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» коефіцієнт 1,07.

Аналогічна позиція підтверджується і висновком судової земельно-технічної експертизи № 992 від 03.08.2016 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз у даній справі, де зазначено, що «об'єкт дослідження у м. Львові по вул. Польова, 44 знаходиться в північній окраїні міста, що фактично являє собою промислову зону із значною кількістю промислових об'єктів. При проведенні огляду прилеглих вулиць, що примикають до земельної ділянки експертом не виявлено об'єктів , які можна віднести до об'єктів історико-архітектурного заповідника».

Досліджуючи наявність впливу понижуючих локальних рентоутворювальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:08:005:0001), суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 114 Земельного кодексу України, санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Санітарно-захисна зона - територія, розташована між промисловими підприємствами і найближчими житловими і громадськими та ін. непромисловими будівлями. Створюється для захисту населення від впливу несприятливих виробничих чинників (пил, гази, шум, вібрації та інші), величина яких на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць. Ширина санітарно-захисної зони залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технологічних процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, противібраційних і інших захисних заходів. Згідно з санітарними нормами промислові підприємства, теплові й атомні електростанції, санітарно-технічні споруди й інші об'єкти розділені на 5 класів: для об'єктів 1 класу ширина санітарно-захисної зони повинна бути не менше 1000 м, II - 500 м, III - 300 м, IV - 100 м, V - 50 м. Санітарно-захисні зони шириною 1000 м встановлені для підприємств із видобутку руд свинцю, миш'яку, марганцю, ртуті, природного газу; санітарно-захисні зони 500 м - для підприємств із видобутку кам., бурого і інш. вугілля, фосфоритів, апатитів, колчеданів, залізних і поліметалічних руд; санітарно-захисні зони 300 м - для підприємств із видобутку доломіту, магнетитів і інш., а також для гідрошахт, збагачувальних і брикетних фабрик. Санітарно-захисна зона 100 м рекомендується для підприємств з видобутку кам'яної солі, торфу фрезерним способом і інш. Територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена, що сприяє зменшенню атм. забруднень і зниженню рівня шуму.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи № 992 від 03.08.2016 року, «при проведенні огляду об'єкта дослідження та місцевості навколо нього експертом встановлено, що навпроти (фактично з іншої сторони вулиці на відстані 300-400 м) знаходяться міські каналізаційні споруди, санітарно-захисна зона яких становить 500 м. Також при проведенні дослідження експертом встановлено, що по межі досліджуваної земельної ділянки проходить повітряна лінія електропередач потужністю 110 кВт, яка створює електромагнітне поле та повинна мати санітарну зону 20,0 м.».

Відтак, при проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» за адресою м. Львів, вул. Польова, 44 підлягає застосуванню понижуючий локальний фактор на місцезнаходження земельної ділянки, як «санітарно-захисна зона» з коефіцієнтом впливу 0,85.

Для земельної ділянки позивача наявний вплив понижуючого рентоутворювального фактора місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря 0,9.

Так, відповідно до витягів № 40/01-15/1343 від 17.02.2011 року, № 40/01-15/1344 від 17.02.2011 року, № 40/01-15/1342 від 17.02.2011 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку, земельна ділянка позивача перебуває в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря та застосовано коефіцієнт впливу 0,9.

Однак, вже у в оспорюваних витягах № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року даний локальний фактор необґрунтовано відсутній.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 992 від 03.08.2016 року, «забруднення атмосферного повітря - один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Оцінка стану атмосферного повітря у регіонах України здійснюється за середньомісячними величинами перевищень гранично-допустимих концентрацій (ГДК) пріоритетних забруднюючих речовин. Враховуючи той фактор, що об'єкт дослідження розташований у промисловій зоні міста, де зосереджена значна частина підприємств, що в свою чергу зумовлює високу концентрацію руху транспорту (колісного та залізничного). В безпосередній близькості до об'єкта дослідження також розташовані автозаправні станції, які також є об'єктами забруднення атмосфери.

Згідно п. 8.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 року, оцінка якості атмосферного повітря здійснюється на підставі аналізу інформації, одержаної шляхом інструментальних замірів вмісту шкідливих домішок на стаціонарних, маршрутних, підфакельних постах спостереження відповідно до вимог «Руководства по контролю за загрязнением атмосферы» і прогнозних розрахунків очікуваного рівня вмісту шкідливих речовин, що виконані згідно з діючими нормативно-методичними документами.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів проведення відповідних досліджень, які б стали підставою виключення даного локального фактора впливу, його виключення є безпідставним та неправомірним.

Відтак, земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря, що обумовлює необхідність застосування коефіцієнта впливу із значенням 0,9 при визначенні її нормативної грошової оцінки.

При аналізуванні судом оспорюваних позивачем витягів № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року, № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, кадастровий номер 4610137200:08:005:0001, загальною площею 18,3140 га встановлено, що такий локальний коефіцієнт впливу на місцезнаходження земельної ділянки, як зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля, відповідачем не застосовано.

Однак, як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи № 992 від 03.08.2016 року, «експертом встановлено , що по межі досліджуваної земельної ділянки проходить повітряна лінія електропередач потужністю 110 кВт, яка створює електромагнітне поле та має санітарно-захисну зону 20,0 м.» у зв`язку з чим підлягає застосуванню такий понижуючий локальний фактор на місцезнаходження земельної ділянки як «зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,925».

Щодо необхідності застосування понижуючого локального коефіцієнту впливу на місцезнаходження земельної ділянки як розташування земельної ділянки в «зоні значної заболоченості» , суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови території публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» на вул. Польовій, 44 в м. Львові від 17.02.2012 року № 07-09/75, гідрогеологічні умови території характеризуються двома водоносними горизонтами - четвертим та крейдовим, грунти на території володіють низькою несучою здатністю, нерівномірним осіданням та не можуть слугувати основою фундаменту, територія підтоплена.

Аналогічна позиція підтверджується і висновком судової земельно-технічної експертизи № 992 від 03.08.2016 року.

Відтак, земельна ділянка є заболоченою, що обумовлює необхідність застосування понижуючого локального коефіцієнта впливу на місцезнаходження земельної ділянки «зона значної заболоченості 0,95».

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, дають суду підстави вважати, що визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», розташованої по вул. Польова, 44 у м. Львові, кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:08:005:0001, було проведено відповідачем без фактичної прив'язки локальних факторів до конкретного місця розташування землі, відтак, для забезпечення об'єктивної оцінки земельної ділянки такий локальний коефіцієнт як «розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» підлягає виключенню з нормативної грошової оцінки, натомість при проведенні нормативної грошової оцінки підлягають включенню додаткові понижуючі локальні коефіцієнти, а саме: санітарно-захисна зона - 0,85, зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,9, зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,925, зона значної заболоченості - 0,95.

Щодо відсутності повноважень відповідача (як ним про це зазначено у запереченнях) на вчинення оскаржуваних дій, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 року № 213 затверджена Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення (далі - Методика).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Відповідно до Методики спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 затверджено Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Розділ 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів стосується грошової оцінки земель населених пунктів, зокрема, містить алгоритм оцінки за формулою, визначає порядок розрахунку окремих складових формули та їх індексації.

У відповідності до пункту 3.10 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання визначається з урахуванням її базової вартості, коефіцієнту функціонального використання (Кф) та коефіцієнту місце розташування.

Значення коефіцієнта визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС- технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення сукупного локального коефіцієнта в межах економіко-планувальної зони слід враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів передбачена максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані у грошовій оцінці, кількість яких складає 30.

Всі локальні фактори розбиті на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні) залежно від природи їх формування. Частина факторів (їх 14) здійснює підвищуючи й вплив на вартість земельної ділянки, а частина (решта 16) - понижуючий.

Загальне правило застосування локальних коефіцієнтів, що присвоюються кожному фактору наступне:

1. наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пункту визначається та обґрунтовується у грошовій оцінці земель населеного пункту. В рамках цієї ж роботи виконується карта розповсюдження локальних факторів у масштабі 1:2000 або 1:5000.

2. значення коефіцієнта для кожного фактору є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнту для одного й того ж населеного пункту (наприклад, коефіцієнт місце розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів не може становити для одних ділянок населеного пункту 1,04, для інших - 1,1).

3. загальний сукупний коефіцієнт Км3 визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які проявляються на даній земельній ділянці та добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,5 і вище 1,5.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про оцінку земель». технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Львова включає систему (схеми впливів) коефіцієнтів, що враховують локальні особливості місцерозташування окремих ділянок.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м. Львів (станом на момент отримання позивачем витягу) виконувались відповідачем з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «ТЕРЕН-ГІС» на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Львова, де врахування впливу локальних факторів та розрахунки виконуються автоматично після вводу координат місцерозташування (адреси) ділянки, її площі та визначення функціонального використання.

Судом встановлено, що технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Львова передбачена можливість в подальшому зміни локальних факторів для окремої земельної ділянки територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, в тому числі з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «ТЕРЕН-ГІС».

Як вбачається з витребуваного у відповідача та дослідженого судом посібника користувача «Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «ТЕРЕН-ГІС», останній є складовою програмно-методичного комплексу економіко-планувального зонування та грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів на персональних комп'ютерах та забезпечує виконання грошової оцінки конкретних земельних ділянок на основі застосування результатів економіко-планувального зонування території міста та геоінформаційних методів для просторового аналізу впливу локальних факторів місцерозташування земельних ділянок на їх вартість, та має широкий набір засобів і кнопок введення та редагування даних про земельні ділянки.

Даний програмно-методичний комплекс має досить широкий набір засобів для введення та редагування даних про земельні ділянки, інструментальна панель яких ініціалізується через меню «Редагування ділянок». При проведенні грошової оцінки конкретної земельної ділянки користувач має продивитись локальні фактори, економіко-планувальну зону та інші важливі атрибути грошової оцінки, та пересвідчитись у правильності їх застосування. ТЕРЕН-ГІС надає можливість користувачу програми здійснення, зокрема, редагування локальних факторів (КЛФ), а також зміни їх коефіцієнтів у разі невідповідності таких дійсності.

Відтак, неможливість редагування коефіцієнти впливу та інших даних у ПМК "ТЕРЕН-ГІС" спростовується при вивченні вказаного програмного забезпечення.

Аналізуючи викладене та зважаючи не те, що відповідач уповноважений на здійснення землеоціночних робіт, проведення державної експертизи проектів землеустрою та документації з оцінки земель, наявна виключна компетенція відповідача щодо забезпечення достовірної та об'єктивної оцінки земель, а також можливість здійснення заходів щодо редагування показників, що впливають на оцінку земельної ділянки.

Зазначене вище дає підстави стверджувати про протиправність дій відповідача, що призвела до порушення прав та інтересів позивача щодо отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до фактичних і об'єктивних даних про стан земельної ділянки.

Відповідачу при повторній видачі витягу слід врахувати всі виявлені під час судового розгляду недоліки з метою уникнення продовження протиправних дій.

Відповідно до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вимогу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, в ході судового розгляду справи не довів правомірності своєї поведінки, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України України, з відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області слід стягнути в користь публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2» суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 3654 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області по застосуванню у витягу № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року, витягу № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року, витягу № 19-1323-99.2- 10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, загальною площею 18,3140 га локального коефіцієнту впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 1,07 (розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника).

Визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області по застосуванню у витягу № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року локального коефіцієнту впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 1,07 (розташування земельної ділянки в прирейковій зоні).

Визнати протиправними та скасувати витяги відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області № 19-1323-99.2-10394/9-15АП від 17.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, площею 45253 кв.м. (землі оздоровчого та рекреаційного призначення), № 19-1323-99.2-10395/9-15АП від 17.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, площею 32537 кв.м. (землі транспорту, зв'язку) та № 19-1323-99.2-10421/9-15АП від 18.12.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 2», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Польова, 44, площею 105350 кв.м. (землі промисловості).

Зобов'язати відділ Держгеокадастру у місті Львові Львівської області надати публічному акціонерному товариству «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Польова, 44 у м. Львові загальною площею 18,3140 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:08:005:0001, без урахування локального коефіцієнта впливу на місцезнаходження земельної ділянки - 1,07 (розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника) та із застосуванням наступних понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як: санітарно-захисна зона - 0,85, зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,9, зона обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,925, зона значної заболоченості - 0,95 здійснивши перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Стягнути з відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області в користь публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів №2» суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні рівно.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01.09.2016 року.

Суддя Потабенко В.А.

ддя ОСОБА_5