Постанова

від 31.08.2016 по справі 904/2019/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016 року Справа № 904/2019/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Ситниковій М.Ю.,

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 15.03.2016 року; ОСОБА_2, директор, паспорт №АМ045575 від 25.12.2000 року, наказ №1 від 18.12.2014 року;

від відповідача : не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вінеса" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року у справі №904/2019/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка-А", м. Вільногірськ Дніпропетровська область

до Фермерського господарства "Вінеса", с. Посуньки Верхньодніпровський район Дніпропетровська область

про стягнення 31 538,00 грн. за договором оренди та виселення з орендованого приміщення

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову від 30.05.2016 року, яка по суті є заявою про зменшення позовних вимог оскільки не містить прохання до суду прийняти відмову від частини позовних вимог), просило:

- стягнути з Фермерського господарства "Вінеса" 15 000,00 грн. орендної плати за користування нежитловими приміщеннями та неустойку у сумі 6 000,00 грн.;

- виселити Фермерське господарство "Вінеса" з нежитлових приміщень, які знаходяться за адресами: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дмитрівка, вул. Дімітрова, буд.1е, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове, вул. Рудніченко 7-Б, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове, вул. Центральна, буд. 2а;

- судові витрати покласти на відповідача

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року у справі №904/2019/16 (суддя Суховаров А.А.) позов задоволений частково:

- прийнято рішення про виселення Фермерського господарства "Вінеса" із орендованих нежитлових приміщень, які знаходяться за адресами: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дмитрівка, вул. Дімітрова, буд.1е, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове, вул. Рудніченко 7-Б, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове, вул. Центральна, буд. 2а;

- стягнуто з Фермерського господарства "Вінеса" на користь Приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка-А" суму 5 673,40 грн. основного боргу, 6 000,00 грн. неустойки, 2 144,00 грн. судового збору;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень за № 10/3-А від 27.10.2010 року в частині своєчасної та повної сплати орендної плати. Місцевим господарським судом застосовано позовну даність до спірних вимог та задоволені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 24.03.2013 року по 31.01.2015 року у сумі 5 673,40 грн. Враховуючи, що повідомлення про відмову від договору найму наймачем отримано 31.01.2015 року, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що в силу приписів частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, договір оренди нежилих приміщень № 10/3-А від 27.12.2010 року є розірваним з 31.01.2015 року, у зв’язку з чим задовольнив позовні вимоги про стягнення неустойки у сумі 6 000,00 грн. та про виселення з орендованих приміщень.

Місцевим господарським судом відхилені посилання на те, що він є власником спірних нежитлових приміщень на підставі договору №136 від 29.12.2010 року з огляду на наявність витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до яких право власності на спірні нежитлові приміщення зареєстроване за позивачем. Враховуючи, що на підставі договору оренди нежилих приміщень № 10/3-А від 27.12.2010 року відповідачем укладені договори на електропостачання, станом на час розгляду відсутня заборгованість з електропостачання, тобто матеріалами справи підтверджується факт користування орендованим майном, місцевим господарським судом відхилено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення справжності підпису директора відповідача на спірному договорі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Фермерське господарство "Вінеса" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року по справі №904/2019/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Апелянт стверджує, що на підставі договору №136 від 29.10.2010 року Фермерське господарство "Вінеса" придбало у власність нерухоме майно, в тому числі й орендоване за договором оренди нежилих приміщень № 10/3-А від 27.12.2010 року. Крім самого договору сторонами підписаний акт приймання-передачі товару, накладну №29/12 від 29.12.2010 року та податкову накладну №5 від 29.12.2010 року, яка внесена до єдиної бази звітності ДПА України. Апелянт вважає, що право власності на орендовані приміщення йому належать на підставі договору №136 від 29.10.2010 року, тому договір оренди нежилих приміщень №10/3-А від 27.12.2010 року припинився внаслідок поєднання власника та орендодавця в одній особі (відповідача), тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що підтвердженням домовленості сторін про передачу нежитлових приміщень у власність відповідачу, є крім іншого, також відсутність нарахування позивачем заборгованості з орендної плати протягом тривалого часу, відсутність рахунків на оплату, інших бухгалтерських операцій.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вінеса" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року у справі №904/2019/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 27.07.2016 року.

У судове засідання, яке відбулося 27.07.2016 року представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (копія ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року повернулася на адресу суду із відміткою органу поштового зв’язку "за закінченням терміну зберігання".

15.07.2016 року від представника Фермерського господарства "Вінеса" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника у відпустці за кордоном та неможливістю з'явитися у судове засідання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 31.08.2016 року.

У судове засідання, яке відбулося 31.08.2016 року представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (копія ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року повернулася на адресу суду із відміткою органу поштового зв’язку "за закінченням терміну зберігання".

30.08.2016 року від представника Фермерського господарства "Вінеса" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з проходженням представником медичного огляду у місті Києві та неможливістю з'явитися у судове засідання.

30.08.2016 року від Фермерського господарства "Вінеса" надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності підпису голови Фермерського господарства "Вінеса" на договорі оренди нежитлових приміщень №10/3-А від 27.12.ю2010 року та акті прийому-передачі від 27.12.2010 року.

Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А" проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду у справі №904/2019/16 без змін.

У судовому засіданні 31.08.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №1084 від 26.05.2000 року Акціонерне сільськогосподарське товариство закритого типу "Агропромтехніка" придбало нерухоме майно: зерносховище, гараж, бригадний дім, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове; зерносховище току бригади №4, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дмитрівна; бригадний дім, майстерня бригади №3, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Дідове.

27.12.2010 року між Акціонерним сільськогосподарським товариством закритого типу "Агропромтехніка", яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А" (орендодавець) та Фермерським господарством "Вінеса" (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 10/3-А, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою:

а) зерносховище: с. Дмитрівка;

б) зерносховище, бригадний дім, тік: с. Дідове, вул. Рудніченко, 7-Б;

в) тракторна бригада (майстерні, бригадний дім): с. Дідове, вул. Центральна, 2-а (надалі - об'єкти оренди).

Відповідно до пункту 3.1 договору об’єкт оренди повинен бути переданий орендарю протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього договору, згідно акту приймання-передачі в оренду, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 7.1 договору договір набирає сили з моменту підписання сторонами та діє до 01 грудня 2013 року.

27.10.2010 року сторонами підписаний акт №1 прийому-передачі нежитлових приміщень по договору оренди приміщень від 27.12.2010 року №10/3-А, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасову оплатну власність та користування об'єкти оренди, розташовані за адресою:

а) зерносховище: с. Дмитрівка;

б) зерносховище, бригадний дім, тік: с. Дідове, вул. Рудниченко, 7-Б;

в) тракторна бригада (майстерні, бригадний дім): с. Дідове, вул. Центральна, 2а (а.с. 19).

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця раз в квартал, не пізніше 25 числа місяця кожного кварталу, наступного за звітним. Розмір орендної плати за об'єкти оренди становить 3 000,00 грн. на рік та, відповідно, 750,00 грн. в квартал.

Обов’язок орендатора своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату передбачений пунктом 5.3.3 договору.

29.01.2015 року Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А" направило Фермерському господарству "Вінеса" вимогу про припинення договору (вих. №3 від 27.01.2015 року), в якій у зв'язку з невиконанням орендарем умов договору в частині внесення орендних платежів, повідомив про прийняття рішення про припинення договору оренди нежитлових приміщень №10/3-А від 27.12.2015 року та звільнення у строк до 28.02.2015 року орендовані приміщення за актом приймання-передачі та здійснити сплату заборгованості.

Вказану вимогу направлено разом із примірниками актів приймання-передачі нежитлових приміщень по договору оренди нежитлових приміщень №10/3-А від 27.12.2015 року та отримано відповідачем 31.01.2015 року (а.с. 25)

15.09.2015 року Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А" повторно направило Фермерському господарству "Вінеса" вимогу про припинення договору (вих. №9 від 11.09.2015 року), в якій вимагало повернути орендоване приміщення та погасити заборгованість з орендної плати.

Вказану вимогу направлено разом із примірниками актів приймання-передачі нежитлових приміщень по договору оренди нежитлових приміщень №10/3-А від 27.12.2015 року та отримано відповідачем 22.09.2015 року (а.с. 32)

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, у зв’язку з чим просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 26.04.2011 року по 24.03.2016 року у сумі 15 000,00 грн., неустойку у сумі 6 000,00 грн. відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та просить виселити орендарю із орендованих приміщень, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк .

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

Статтею 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

З наведеного вбачається, що сторони не заперечували щодо пролонгації договору оренди нежитлових приміщень №10/3-А від 27.12.2015 року після 01.12.2013 року, тому договір оренди є продовженим на тих самих умовах.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи, що повідомлення про відмову від договору найму наймачем отримано 31.01.2015 року (а.с. 25), апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідно до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, договір оренди нежилих приміщень № 10/3-А від 27.12.2010 року є розірваним з 31.01.2015 року.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 15 000,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 26.04.2011 року по 24.03.2016 року.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, на підставі поданої відповідачем заяви, застосував позовну давність до спірних вимог (з урахуванням дати подання позову (24.03.2016 року - а.с. 3) та дійшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 24.03.2013 року по 31.01.2015 року у сумі 5 673, 40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки договір оренди нежилих приміщень № 10/3-А від 27.12.2010 року є розірваним з 31.01.2015 року, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 6 000,00 грн. за період 01.02.2015 року по 31.01.2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Об’єкт оренди повертається орендодавцю за актом приймання-передачі приміщення не пізніше 10 днів після закінчення строку цього договору (пункт 3.2 договору). Обов’язок орендаря повернути майно за актом приймання-передачі протягом 10 днів після закінчення строку дії договору передбачений пунктом 5.3.4 договору.

Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині виселення відповідача з орендованих ним приміщень за договором №10/3-А від 27.12.2010 року.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що він є власником спірних нежитлових приміщень на підставі договору №136 від 29.12.2010 року з наступних підстав.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (частина 1 статті 266 Господарського кодексу України).

Предметом договору №136 від 29.12.2010 року є поставка продукції. Відповідно до пункту 3.2 договору №136 від 29.12.2010 року відвантаження товару здійснюється після попереднього повідомлення покупця. Приймання товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції №П-7 (пункт 6.1 договору).

Таким чином, зі змісту договору №136 від 29.12.2010 року вбачається, що він є договором поставки продукції, яка підлягає відвантаженню та прийняттю по кількості. Між тим, відповідно до наданого відповідачем акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 29.12.2010 року відповідачем отримане нерухоме майно.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Доказів нотаріального посвідчення договору №136 разом із специфікацією, в якій зазначений перелік майна, оскільки зі змісту самого договору не вбачається що саме має передати продавець покупцю матеріали справи не містять.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 14-16) право власності на спірні нежитлові приміщення за реєстроване за Приватним акціонерним товариством "Агропромтехніка-А".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що власником спірних нежитлових приміщень є Приватне акціонерне товариство "Агропромтехніка-А", що спростовує доводи апелянта про те, що він є власником спірних нежитлових приміщень.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для проведення судової експертизи щодо встановлення справжності підпису орендаря на спірному договорі та акті прийому-передачі від 27.12.2010 року та погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення аналогічного клопотання відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження укладення договору оренди, а саме укладення договору про постачання електроенергії у грудні 2011 року саме на підставі договору оренди та здійснення платежів по сплаті електроенергії, тобто подальші дії відповідача свідчать про схвалення укладеного договору.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстави, для зміни рішення місцевого господарського суду та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства "Вінеса".

Розглянувши клопотання представника Фермерського господарства "Вінеса" про відкладення розгляду справи у зв’язку із проходженням медичного огляду у місті Києві та неможливістю забезпечити явку іншого представника, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення.

При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Апеляційний господарський суд обмежений строком розгляду апеляційної скарги, встановленим статтею 102 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, розгляд апеляційної скарги на прохання апелянта був відкладений з 27.07.2016 року на 31.08.2016 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вінеса" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року у справі №904/2019/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 року у справі №904/2019/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 01.09.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко